43. Суть "соціальної ринкової економіки". Національні і регіональні моделі «соціальної економіки», їх особливості.

У розвиненому світі склалося кілька моделей ринкового господарювання. Попри певні відмінності як між моделями, так і всередині їх можна згрупувати у три різновиди – вільний (США), соціально орієнтований (Західна Європа) і керований ринок (Японія).

Більша частина західноєвропейських країн жила в умовах феодальної системи, за законами, побудованими на принципах монархізму, що й визначило роль держави в економічному і соціальному житті.

Специфіка історичних традицій і політичної філософії європейських держав відбивається на організації економічного життя цих країн. У країнах Європейського Союзу висока частка урядових витрат. Це відбиває особливе ставлення європейських країн до системи державного соціального забезпечення як способу обмеження нерівності доходів і підтримання суспільної стабільності.

Основна мета “соціальної ринкової економіки” – соціальна: ефективне виробництво; справедливий розподіл доходів.

Основні риси “соціальної ринкової економіки”:

• наявність багатоманітних форм власності – приватної, колективної державної;

• конкуренція і сприяння її відтворенню з боку держави;

• суттєве втручання держави в економіку. Вона відіграє головну роль у розподілі прибутків через програми державних видатків на соціальні потреби;

• розвинена система соціального забезпечення (державне страхування здоров’я, грошова допомога родинам). Державні виплати отримують безробітні, пенсіонери та інші категорії населення.

Соціальна орієнтована ринкова економіка — досконаліша соціально-економічною модель, автор якої — відомий німецький економіст Л. Ерхард. Ця модель ґрунтується на поєднанні приватної та державної власності (за переважання першої), ринкових і державних важелів регулювання економіки (за домінування ринкових), а отже є здебільшого ринковою економікою, але із соціальним захистом населення. До спільних рис, що властиві країнам можна віднести - порівняно високий рівень економічного розвитку, усі вони базуються на поєднанні різних форм власності, вони відзначаються надзвичайно розвиненими ринковими системами, їм притаманні розвинені системи політичної демократії. Вони вирізняються розвиненим підприємництвом і конкуренцією, в них взаємодіють три провідні суспільні сили - профспілки, об’єднання підприємців та урядові структури, усі вони мають розвинені системи соціального захисту. Існують такі моделі “соціальної економіки” - Європейська, Американська, Азійська. Європейська модель почала формування після другої світової війни, серед найбільших рис її слід назвати створення єдиного ринкового простору разом із завершенням - утворення єдиної валютної системи на базі “євро” Головні ознаки Американської моделі - приватна власність, підприємство у різних його фермах, різні види конкуренції, різноманітність ринків. Особливістю цієї моделі є її чисто виражений “змішаний характер”. Навіть господарський механізм включає не два, а три компоненти - конкуренція, державне й корпоративне регулювання.