87. Інфляція, її причини, види та показники.

Інфляція є знецінення грошей, що виявляється через зрос­тання цін

Інфляція вимірюється динамікою цін. Вона є обернено пропор­ційною величиною до цінової динаміки. Якщо впродовж року ціни зросли на 20 відсотків, то можна сказати, що на такий самий відсо­ток знецінилися гроші.

Відповідно до темпів інфляційного процесу розрізняють три різновиди інфляції;

• повзуча—темп зростання не перевищує 10 відсотків річно­го зростання цін;

• галопуюча—темп зростання цін сягає 10-100 відсотків на рік;

• гіперінфляція — річні темпи приросту цін перевищують 100 відсотків.

У межах гіперінфляції виділяють більш вузьке поняття — супер-інфляцію (або супергіперінфляцію), за якої темпи зростання цін ста­новлять 50 і більше відсотків на місяць.

Найважливішими внутрішніми причинами інфляції в країнах СНД, у тому числі в Україні, є:

1. Глибока деформація основних пропорцій народного господарства (насамперед співвідношення, між групою А і групою Б), галузева незбалансованість. Таку інфляцію називають структурною.

2. Надмірна мілітаризація економіки.

3. Певна монополізація економіки

4. Дотація державою нерентабельних підприємств, колгоспів і радгоспів, неефективного капітального будів­ництва.

5. Руйнування старої грошово-кредитної й фінансової системи й запізніле формування нової, до того ж малое­фективної, розлад системи безготівкових розрахунків, надмірний податковий прес, політика дешевих грошей НБУ в 1992 р. тощо.

6. Економічно недостатньо обґрунтовані рішення органів державної влади, які збільшували дефіцит дер­жавного бюджету.

7. Велика кількість посередників між виробниками й споживачем.

Зовнішні причини інфляції:

1. Зростання цін на імпортні товари та послуги. Так, упродовж 1992 р. ціпи на нафтопродукти, які заку­повувала Україна, зросли у 300 разів.

2. Обмін у банках іноземної валюти на національну, оскільки на депозитних рахунках банків з'являються до­датково випущені національні гроші. Для України та де­яких інших країн СНД дія цього фактора має специфічні особливості, оскільки у них відбувається так звана “доларизація” економіки. В Україні замість захисту споживчо­го ринку (як це проголошувалося з моменту його запро­вадження) купоно-карбованець став засобом спустошення і без того мізерного ринку товарів. За цих умов, втратив­ши довіру до купона і щоб зберегти свої гроші від знеці­нювання, частина населення навіть за спекулятивними цінами купувала долари, іншу іноземну валюту.

3. Структурні світові кризи (енергетична, сировин­на тощо), від'ємне сальдо торгового й платіжного ба­лансу.

Крім структурної форми інфляції, виділяють інфля­цію попиту та інфляцію витрат.

Інфляція попиту — форма інфляції, що виникає за зростання по­питу при повній завантаженості виробничих потужностей і повній зайнятості.

У цій ситуації пропозиція товарів не збільшується, що й призводить до зростання цін.

Інфляція витрат — форма інфляції, яка виникає внаслідок зрос­тання витрат виробництва, які переносяться на ціни товарів, що виготовляються, і оплачуються споживачами або входять у витрати іншого підприємства і спричиняють зростання цін на інші товари.