
- •1.Економіка як наука. Предмет, цілі і завдання економічної теорії.
- •2.Методологія і методика економічних досліджень.
- •3. Методи економічних досліджень.
- •8.Основна проблема економіки. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів.
- •9. Суть виробництва. Його елементи та організаційні форми.
- •14. Меркантилізм і фізіократія.
- •16. Основні положення класичної економічної теорії.
- •19. Суб'єкти ринкової економіки.
- •21. Теорія «граничної продуктивності». Граничні витрати і граничний продукт
- •23. Попит. Закон попиту. Нецінові фактори зміни попиту
- •24 Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори зміни пропозиції.
- •26. Ринковий механізм та його елементи. Закони функціонування ринкової економіки.
- •27. Ринкова рівновага, механізм її встановлення. Ринкова ціна. Функція ціни
- •30.Теорія «граничної корисності» та суб'єктивна цінність блага.Сутність «маржиналізму».
- •32.Бюджетні обмеження споживача, бюджетне рівняння та фактори впливу на бюджетну лінію.
- •33. Теорія поведінки споживача. Ефект заміщення та ефект доходу
- •34.Проблема формування ціни в економічній теорії.
- •35. Характерні риси ринку чистої монополії
- •36. Економічні наслідки монополії
- •37. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •38.Характерні риси олігополістичного ринку
- •39. Характерні риси ринку монополістичної конкуренції
- •40.Основні типи економічних систем: планова, ринкова.
- •41. Еволюція соціально-економічних моделей: класична ринкова, командно-адміністративна, змішана, «соціально-ринкова».
- •42. Характеристика ринкової економічної системи
- •43. Суть "соціальної ринкової економіки". Національні і регіональні моделі «соціальної економіки», їх особливості.
- •44. Історичні форми економічної організації суспільства: натуральне господарство, товарне виробництво
- •45.Гроші як інструмент ринкової економіки
- •46. Суть грошей, поняття ліквідності. Функції грошей
- •47 Грошова система, її елементи і типи.
- •48. Грошова маса. Регулювання грошової маси.
- •49. Соціально-економічні наслідки інфляції та заходи її подолання
- •50. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст.
- •51. Основні форми власності в соціально-економічній системі,їх характеристика. Еволюція відносин власності.
- •52. Розвиток ринкових відносин як закономірний економічний процес.
- •Ринок сприяє в вирішенні трьох економічних завдань:
- •53. Соціальне ринкове господарство як реальна соціально-економічна модель
- •54. Ввп: поняття методи розрахунку
- •55. Товарна та фондова біржа, їх функції та значення.
- •56. Причини і види безробіття
- •57. Банківська система. Банки, їх види та функції.
- •58. Інфляція: суть, причини, соціально-економічні наслідки
- •59. Види цінних паперів та їх х-ка.
- •60.Роль фондової біржі в ринковій економіці.
- •Таким чином, основним завданням і функцією біржі є надання її членам, що торгують, «фізичних» засобів для укладання угод і проведення пов'язаних з цим операцій.
- •61. Соціально-економічні насідки інфляції
- •62. Характеристика прибутку як доходу підприємця
- •63Основні види доходів в ринковій економіці, їх характеристика
- •64. Види підприємств за розміром та їх характеристика
- •65. Комерційні банки. Види банківських операцій.
- •66. Поняття ринкової інфраструктури
- •67. Суть процесів роздержавлення і приватизації
- •Роздержавлення і приватизація мають одну мету — створення багатоукладної соціально-орієнтованої ринкової економіки.
- •68. Сукупний попит: фактори, що визначають криву сукупного попиту.
- •69. Сукупний попит і сукупна пропозиція (проблеми макроекономічної рівноваги).
- •70. Валовий внутрішній продукт – основний макроекономічний показник
- •71.Макроекономіка: об'єкт, предмет і завдання вивчення Методологічні засади макроекономіки.
- •72. Податкова система, принципи її організації.
- •73. Економічні функції держави. Головні напрямки, форми та методи макроекономічної політики.
- •74. Особливості аграрної сфери виробництва. Фермерські господарства.
- •75. Земля як виробничий фактор, його особливості. Економічна природа та специфіка земельної ренти.
- •76. Підприємництво як економічна категорія і фактор виробництва.
- •77. Проблема безробіття, причини і види безробіття та шляхи вирішення проблеми.
- •78. Форми заробітної плати. Вплив продуктивності праці на заробітну плату.
- •79 Комерційні банки. Види банківських операцій
- •80. Ринок праці: попит та пропозиція, особливості ціноутворення.
- •81. Рента як форма доходу в ринковій економіці
- •82. Позичковий процент як форма доходу та фактори, що його визначають
- •83. Циклічність економічного розвитку. Причини економічних циклів
- •Заробітна плата як дохід найманих працівників.
- •85.Види підприємств за розміром та їх характеристика (питання №64)
- •86.Зміст поняття «підприємництво». Види підприємницької діяльності
- •Інфляція, її причини, види та показники.
- •88. Економічна конкуренція. Місце конкуренції в системі елементів ринку. Умови виникнення конкуренції.
- •89. Роль держави у захисті конкуренції. Антимонопольне законодавство.
- •90. Монополія: економічна суть, види, наслідки.
- •91. Форми власності та організаційні форми приватних підприємств
- •92. Макроекономічне регулювання. Цілі макроекономічної політики.
- •93. Економічне зростання, його типи, фактори.
- •95. Поняття податкової системи і податків.
- •96. Кредитно-грошова політика держави: кейнсіанський і монетаристський підходи
- •Функції центрального і комерційних банків.
- •98. Безробіття як наслідок порушення макроекономічної рівноваги. Рівень безробіття
- •99.Зайнятість як соціально-економічна категорія.
- •100. Глобалізація як основна сучасна тенденція розвитку світової економіки
- •101. Податково-бюджетна (фіскальна) політика держави як інструмент відновлення макроекономічної рівноваги.
- •102.Теорія ринкової економіки а.Сміта. Закон «невидимої руки ринку».
- •103. Внесок Сея в соціально-економічну науку
- •104. «Соціальна реформація» Дж.Ст.Мілля.
- •105. Суть і практичне значення кейнсіанської теорії
- •106. Зародження і розвиток соціалістичного вчення (від «соціалістів утопістів» до «наукового соціалізму (комунізму)»).
- •107. Кейнсіанська традиція в економічній науці. Суть «кейнсіанської революції».
- •108.Неолібералізм: характеристика «правого крила» (Мізес,Хайек), «лівого крила» (в. Ойкен).
- •109. Історична школа як напрям економічної науки
- •110. Ордоліберальна теорія і практика побудови соціального ринкового господарства
- •111.Соціально орієнтована ринкова економіка – модель економіки розвинених країн
- •112. Сутність, умови та етапи міжнародного поділу праці
- •113. Сутність і форми міжнародного руху капіталу.
- •114. Проблема зовнішньої трудової міграції в Україні та шляхи їх розв’язання.
- •115. Загальна характеристика транснаціональних корпорацій, їх вплив на економіку країни
- •116. Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем та розвитку світогосподарства
- •117. Проблеми в економіці, що викликані недосконалістю оподаткування. Крива Лаффера.
- •118. Кредитно-грошова політика держави
- •119. Проблеми, пріоритети і завдання побудови соціальної ринкової економіки в Україні.
- •Ринок праці та його державне регулювання (активна і пасивна політика).
- •121. Теорія і практика побудови «соціальної ринкової економіки» (досвід повоєнної Німеччини).
- •122. Міжнародна торгівля і світове господарство.
- •123. Міжнародні валютні відносини /валютна політика, валютні курси
- •124. Державний бюджет, його структура і функції.
- •Глобалізація економіки: позитивні та негативні наслідки.
- •Основні види податків.
- •127. Сутність і форми міжнародного руху капіталів (масштаби, динаміка, географія).
- •128. Світове господарство: суть та етапи формування
- •129. Європейські інтеграційні процеси. Європейський Союз.
- •131. Міжнародні інвестиції. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в економіку України.
- •132. Міжнародне співробітництво: суть і основні форми.
- •133. Міжнародні фінансові організації, їх роль у світовій економіці.
- •134. Валютний курс та макроекономічний стан україни
- •Фактори розвитку національної економіки.
- •136. Економічне зростання, його, фактори.
- •137. Світове господарство та міжнародна торгівля.
44. Історичні форми економічної організації суспільства: натуральне господарство, товарне виробництво
Осмислення сучасних економічних проблем через призму світового досвіду становлення, розвитку товарного виробництва і ринкових відносин має суттєве значення для теорії і практики ринкової трансформації економіки України. Суспільство знає два основних типи організації економіки: натуральне господарство і товарне господарство. Їм відповідають дві основні форми господарювання: натуральна і товарна.
Історично першим типом економічної організації суспільного виробництва, який панував протягом тривалого часу, було натуральне господарство, за якого продукти праці як результат виробництва використовувались для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їх родин, тобто для використання в межах господарської одиниці - роду, племені, патріархальної сім’ї, общини тощо як різновидів. В основному натуральну форму господарювання мали й великі маєтки традиційного типу.
Натуральне господарство характеризувалося суспільним поділом праці в зародковому стані, замкнутістю організаційно-економічних зв’язків, роз’єднаністю, відірваністю господарюючих суб’єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею. Тому прогрес у розвитку продуктивних сил і суспільства був дуже повільним. Усі зв’язки натурального господарства обумовлені лише особливостями процесу праці та виконання тих чи інших операцій у тісних межах окремих господарських одиниць. При цьому робоча сила позбавлена мобільності, вона виробниче та територіальне закріплена. В натуральному господарстві виробничі відносини виявляються в нематеріалізованому вигляді як прямі відносини між учасниками створення благ. Продукти праці розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте й виробниче споживання.
У первіснообщинному ладі впродовж майже трьох мільйонів років єдиною формою господарства було натуральне господарство. В усіх докапіталістичних формаціях господарство переважно було натуральним (господарство первісних общин і патріархальних сімей, латифундії у рабовласницьких державах і середньовічні маєтки). У цих господарствах існував замкнений кругообіг (рух) продукту, який переважно не виходив за його межі.
Суспільний поділ праці в натуральному господарстві був розвинутий ще слабко. Проте всередині цього господарства праця уже могла бути поділена між окремими людьми та групами людей. Наприклад, всередині латифундій мав місце поділ праці між рабами, що виконували різні види робіт. Але поділу праці між господарськими одиницями не було. Ці одиниці характеризувалися переважно однаковим набором видів праці. Рабовласницькі латифундії чи феодальні маєтки різнилися не так строкатістю застосовуваних видів праці, як кількістю зайнятої в них робочої сили, експлуатованих рабів і кріпаків. Щодо вільних селян, то структура їх господарств була практично однакова. Селяни не лише вирощували хліб, а й виготовляли знаряддя праці, одяг, взуття тощо. Звичайно, і за натурального господарства деякі продукти праці (сіль, залізо, прянощі тощо) обмінювалися на ринку як товари. Але такий обмін відігравав другорядну роль.
Натуральна форма виробництва існувала в умовах нерозвиненого суспільного поділу праці й відповідала тому рівню розвитку продуктивних сил і типу виробничих відносин, які зумовлюють вкрай обмежену мету виробництва та підпорядковують його задоволенню потреб, незначних за обсягом і одноманітних, примітивних за характером.
З розвитком продуктивних сил натуральне господарство стає перешкодою соціально-економічному прогресу. Властиві йому господарська замкнутість, примітивність, відособленість, патріархальність, слабкість внутрішніх стимулів розвитку не відповідають потребам обміну продукцією між виробниками, який все більше поширюється у зв’язку з зростанням продуктивності праці. Всезростаючий вплив на суспільне виробництво товарних зв’язків в епоху пізнього Середньовіччя вже можна назвати революційним. Натуральне господарство перестало бути пануючим типом суспільного виробництва, відбувся перехід до загального товарного господарства. Однак це ще не означало повного зникнення натурального господарства. Воно ще й сьогодні розповсюджене в країнах, що розвиваються. В середині XX ст. в їх натуральному і напівнатуральному виробництві було зайнято 50-60 відсотків населення. Деякі його прояви мають місце і в умовах розвинутої економіки (наприклад, натуральне підсобне господарство). В несприятливих для суспільства умовах (наприклад, війна, політика автаркії тощо) може з’явитися тенденція до натуралізації виробництва. На зміну натуральному господарству прийшли товарне виробництво і заснована на ньому товарна форма господарювання. Проте тривалий час вони функціонували разом.
Товарне виробництво - це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринок. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходять до них через використання ринкових відносин. Звичайно, що при цьому господарюючий суб’єкт націлений на отримання вигоди. Така орієнтація виробництва зумовлює необхідність постійних економічних зв’язків між ви-робниками та споживачами, економічну взаємозалежність їх, яка розпочинається з придбання засобів і предметів праці і закінчується реалізацією продукції чи послуг, та ін.