Контрольні питання

1. Що показується на координатному табло?

2. Що відбиває інформаційне табло?

3. Як працювати з інструментами панелі приладдя?

4. Піктограми яких функцій розміщено на панелі керування?

5. Як відбувається побудування стіни?

6. Які команди дають змогу керувати зображенням?

2 3D-МОДЕЛЬ

2.1 Визначення рівнобіжної проекції

Відтворіть на екрані креслення. Оберіть на кресленні показані стіни. Оберіть команду 3D Projection Settings (параметри 3D-проекції) в меню Image (унаочнення). Залежно від настроювання робочого середовища з’явиться одне з двох діалогових вікон: Parallel Projection Settings (визначення рівнобіжної проекції) або Perspective Settings (визначення перспективної проекції). Для переходу від одного вікна до другого використовують кнопку, яка розміщена у правій верхній частині вікна.

Відчиніть вікно Parallel Projection Settings. У правій верхній частині цього діалогового вікна розміщена кнопка, яка викликає панель, де обирають тип проекції для унаочнення проекту. Клацніть на піктограмі з зображенням будиночку та затримуйте натиснутою клавішу миші. Оберіть симетричну аксонометрію.

Можна обрати один з 12 типів проекцій для 3D-зображення проекту, у тому числі види аксонометрії, види збоку, згори та знизу. Для кожного типу проекції у вікнах введення, розміщених у верхній частині діалогового вікна, показано значення кутів і масштабні коефіцієнти для осей координат X, Y, Z.

Азимут камери, скерованої на споруду, і місцезнаходження сонця можна задати у вікні попереднього перегляду, або в розміщених праворуч від нього полях введення. Виконувані зміни віддзеркалюватимуться або повертанням споруди (навколо осі Z) у вікні попереднього перегляду (при введенні числових значень), або зміною вартостей у полях введення (працюючи у вікні попереднього перегляду). Зображення камери й сонця дозволено пересувати кроками з прирощенням 45 градусів, клацаючи мишею у потрібному місці відповідного кола.

Задайте значення відповідно 270.00 – азимут камери, 240.00 – азимут сонця, 35.00 – кут сонця і клацніть мишею на кнопці ОК. Після виконання потрібних обчислень на екрані відчиниться 3D-вікно, в якому з’явиться зображення, що відповідає обраним значенням параметрів.

Можна змінити режим унаочнення проекту за допомогою меню Image.

У разі вибору режиму Block (об’ємно-блочна модель) кожний елемент у 3D-вікні буде представлено обмеженою ділянкою простору без будь-яких отворів. З усіх 3D–моделей об’ємно-блочна модель генерується найшвидше. Нею користуються, щоб одержати інформацію про взаємне розміщення елементів проекту. Наприклад, вона надає можливість швидко оцінити, чи вдало вибрано азимут камери для перегляду зображення.

Вибираючи режим Wire Frame (каркасна модель), створюють зображення, що показує всі ребра та лінії проекту. Ця модель містить більше подробиць, ніж об’ємно-блочна. Втім, якщо багато елементів, і вони закривають один одного, зображення складно розуміти.

Якщо вибирати режим Hidden Line (модель з усуненням закритих ліній) створюється зображення, подібне до каркасної моделі, з тією різницею, що на ньому усунені лінії, закриті від спостерігача непрозорими об’єктами. Цей режим унаочнення є найліпшим з погляду простоти розуміння проекту.

Коли вибирають режим Shading (модель з розфарбуванням і тінями), створюється 3D-зображення, на якому показані всі видимі поверхні. Колір кожної поверхні визначається типом обраного для неї покрову. Режим унаочнення з розфарбуванням і тінями зручний для:

• прийняття швидких рішень про якість проекту;

• перевірки кольорів поверхонь;

• презентацій, коли немає потреби в забезпеченні якості правдивої фотографії.

Кожного разу при створенні 3D-зображення можна перервати перебіг натисканням комбінації клавіш Ctrl + “.”.

У 3D-вікні припустимо безпосереднє редагування конструктивних елементів. Зокрема, можна пересувати у будь-яких напрямках обрані елементи, повертати бібліотечні елементи, змінювати висоту стін і товщину перекриттів, крім того, креслення можна доповнювати новими 3D-елементами. Решта інструментів у 3D-вікні не використовується (їх піктограми знебарвлено).

Навігація у 3D-вікні здійснюється за допомогою панелі інструментів навігації 3D-зображення (3D Navigation Palette). Для керування навігацією треба задати комбінацію інструмента огляду (Motion Tool) і режиму огляду (Motion Mode). Ці комбінації різняться для перспективних і рівнобіжних проекцій. Кожна комбінація інструмента і режиму визначає свій спосіб огляду моделей.

У кожному разі, щоб взятися до перегляду моделі, треба перш за все клацнути мишею у 3D-вікні.

Клацніть мишею в осередку зображення. У вікні з’явиться зображення моделі. У середині зображення прямокутник, який обмежує нейтральну ділянку (Neutral Area). Рух моделі розпочинається після клацання у якій-небудь точці, розміщеній поміж прямокутником і границею вікна.

Клацніть у верхній або нижній частині вікна, щоб визначити рух вгору або вниз; праворуч або ліворуч, щоб задати рух у бік; або у ділянці кута вікна, щоб обрати комбінований рух. Клацання мишею поблизу прямокутника викликає повільний рух, клацання поблизу границі – швидкий рух. Рух з постійною швидкістю виконується при натиснутій клавіші миші. Для збільшення або зменшення швидкості і для змінювання напрямку руху треба пересунути покажчик довкола зображення. Щоб рух відбувався з найбільшою швидкістю, рвучко відбуксуйте покажчик за межі вікна.

Для рівнобіжних проекцій задають менше вимірів, ніж для перспективних.

Наявні два режими огляду рівнобіжних проекцій.

Перший – рух моделі (режим закріпленої цілі) включає:

• обертання моделі навкруг осей X, Y, Z проекту;

• курсор уверху або внизу: обертання навкруг осі X;

• курсор ліворуч або праворуч: обертання навкруг оси Z. При такому режимі руху прямовисні ребра зберігають прямовисне положення. Для виконання обертання довкола оси Y треба натиснути клавішу Shift.

Другий – рух зображення включає:

• обертання моделі навкруг осей X, Y, Z екрана;

• курсор вгорі або долі: обертання навкруг горизонтальної осі. Прямовисні ребра зберігають прямовисне положення;

• курсор ліворуч або праворуч: обертання довкола прямовисної осі. Для виконання обертання навколо осі, що йде під прямим кутом до площини екрана, натисніть клавішу Shift.

Потренуйтеся у використовуючи режими руху для верхніх країв стін.

Розглянемо інші способи керування.

Клацніть мишею на лівій кнопці (фронтальний вид) у групі Look To (ціль), щоб повернути обличчям до камери конкретну поверхню моделі. Клацніть мишею на цій поверхні. Вісь камери стане під прямим кутом до поверхні і перетне її у точці клацання. Клацніть мишею на одній з кнопок у групі Reset, щоб швидше нормалізувати незрозуміле зображення..

Клацніть мишею на лівій кнопці (відновлення кута нахилу) у групі Reset. Прямовисні ребра буде поставлено прямовисно.

Клацніть мишею на правій кнопці (відновлення точки спостереження) у групі Reset. Буде створено стандартний вид збоку зі збереженням поточного азимута.

Потренуйтеся у використанні наведених способів керування стосовно свого креслення.

У панелі інструментів навігації 3D-зображень є декілька інструментів для редагування, у тому числі кнопка Editing Mode (режим редагування) та кнопка Intelligent Cursor (перемикач позиціонування курсору).

Для того, щоб взятися до редагування елементів, спершу перейдіть у режим редагування, клацнувши мишею на кнопці Editing Mode з зображенням стрілки. Для роботи надалі доступні інструменти будь-яких конструктивних елементів з панелі інструментів.

Керування режимом прив’язування курсору ведеться за допомогою кнопки Intelligent Cursor. При натиснутій кнопці відображаються всі ребра, лінії прив’язування всіх конструктивних елементів, показаних у 3D-вікні. Якщо кнопка відпущена, курсор завжди пересувається по поточному редагованому плану і виявляє лише вузли та ребра елементів.

Якщо натиснути кнопку Pointer Lines (перемикач лінії курсору), курсор та осі координат поєднуються пунктирними лініями, що полегшують сприйняття простору і позиції в ньому курсору.

Розглянемо способи вибору елементів у 3D-вікні:

1. вибір по вузлах або ребрах. Здійснюється так само, як на плані поверху;

2. вибір по поверхнях;

3. вибір по ділянці.

Можна вибрати будь-який елемент, клацнувши на будь-якій його видимій поверхні інструментом Arrow. При цьому нема потреба шукати якийсь з вузлів шляхом позиціонування курсором. Потренуйтеся у застосуванні цього способу вибору елементів. Даний спосіб працює тільки, коли ввімкнено інструмент Arrow. При використанні інших інструментів Shift – клацання мусить виконуватися на вузлі або ребрі так само, як на плані поверху.

Клацніть інструментом Arrow у якомусь місці, але не на вузлі або ребрі, і пересуньте курсор, утримуючи натиснутою клавішу миші. Таким способом накреслите прямокутник вибору так само, як і на плані поверху. Всі елементи, хоч би один вузол яких потрапив у середину прямокутника, стануть обраними.