ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ
«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
О.В.Чернявська
О.П.Ольшанська
А.М.Соколова
СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення
дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу для студентів напряму підготовки 6.030508 та 6.030508і «Фінанси і кредит» і 6.030508.і «Банківська справа»
Полтава 2012
Укладачі: О.В.Чернявська, зав каф. фінансів Полтавського університету економіки і торгівлі, професор, д.е.н.
О.П.Ольшанська, доцент кафедри фінансів Полтавського університету економіки і торгівлі, к.е.н.
А.М.Соколова, викладач фінансово-економічних дисциплін Полтавського кооперативного технікуму, к.е.н.
Рецензенти: Н.В.Михайлова доцент кафедри фінансів Полтавського університету економіки і торгівлі, к. е. н.
В.В.Похилюк доцент кафедри економічної теорії Полтавського університету економіки і торгівлі, к. е. н.
«Узгоджено»
Завідувач кафедри фінансів
Полтавського
університету
економіки і торгівлі Чернявська О.В., професор, д.е.н.
Декан факультету фінансів і
обліку Полтавського
університету
економіки і торгівлі Педченко Н.М., доцент, к.е.н.
Директор навчального центру
Полтавського
університету
економіки і торгівлі Герман Н.В., доцент, к.т.н.
Керівник науково-методичного
центру управління якістю
освітньої діяльності Огуй Н.І., професор., к.е.н.
Розглянуто на засіданні кафедри фінансів
Протокол № 11 від 14 травня 2012 року
ЗМІСТ
ВСТУП |
4 |
РОЗДІЛ І. ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА |
7 |
РОЗДІЛ ІІ. ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС |
11 |
Змістовий модуль 1. Теоретичні засади соціального страхування |
|
Тема 1. Сутність, принципи та роль соціального страхування |
11 |
Тема 2. Становлення і розвиток соціального страхування |
22 |
Тема 3. Державне регулювання соціального страхування |
27 |
Тема 4. Управління коштами соціального страхування |
53 |
Змістовий модуль 2. Характеристика основних напрямів соціального страхування з урахуванням зарубіжного досвіду |
|
Тема 5. Страхування тимчасової втрати працездатності |
68 |
Тема 6. Медичне страхування |
83 |
Тема 7. Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань |
95 |
Тема 8. Страхування на випадок безробіття |
106 |
Тема 9. Державне пенсійне страхування |
118 |
Тема 10. Недержавне пенсійне страхування |
134 |
Тема 11. Зарубіжний досвід соціального страхування |
156 |
РОЗДІЛ ІІІ. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ |
172 |
РОЗДІЛ ІV. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ |
|
Завдання для аудиторних контрольних робіт |
191 |
Тематика науково-дослідної роботи студентів |
237 |
РОЗДІЛ V. КАРТА АУДИТОРНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ |
243 |
РОЗДІЛ VІ. ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ЗМІСТОВНИМИ МОДУЛЯМИ |
244 |
РОЗДІЛ VІІ. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ АНАЛІЗУ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ: ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ |
250 |
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
253 |
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК |
259 |
ВСТУП
Курс «Соціальне страхування» є нормативною дисципліною циклу професійної підготовки студентів, що навчаються за напрямом 6.030508 та 6.030508і «Фінанси і кредит» і 6.030508.і «Банківська справа» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», вивчається протягом 16 тижнів.
Основною метою викладання дисципліни «Соціальне страхування» є надання знань, необхідних для опанування механізму організації та фінансового забезпечення соціального страхування.
Завдання вивчення курсу «Соціальне страхування» полягає у розкритті сутності і ролі соціального страхування; управління діяльністю соціальних страхових фондів; умов страхування на випадок втрати працездатності та безробіття, медичного та пенсійного страхування, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; набуття вмінь розрахунків матеріального забезпечення та фінансування соціальних послуг.
Предмет: фінансові відносини, що виникають в процесі формування та використання фондів соціального страхування.
Дисципліна «Соціальне страхування» вивчає політичну і економічну спрямованість сплати единого соціального внеску юридичними особами та працюючими громадянами і бюджетного дофінансування соціальних коштів у разі потреби. Розподіл та послідовність вивчення матеріалу на аудиторних заняттях та у процесі позааудиторної самостійної роботи студентів, питання, що підлягають розкриттю, сформульовані та логічно викладені здійснені таким чином, щоб забезпечити поступове оволодіння окремими темами курсу і інформаційне навантаження на студентів зростало поступово.
Теоретичною базою для вивчення курсу «Соціальне страхування» є знання, отримані студентами при вивченні економічної теорії, мікро- та макроекономіки, фінансів, статистики, фінансової діяльності суб’єктів господарювання, бухгалтерського обліку. Практичні навички обчислення конкретних розмірів страхових внесків довершують формування цілісного уявлення про функціонування механізму державного та недержавного соціального страхування у цілому та суб’єктів підприємницької діяльності і працюючих громадян – платників зокрема.
Вивчивши дисципліну «Соціальне страхування», студенти повинні знати предмет дисципліни, сутність соціального страхування як економічної категорії, специфічні терміни і поняття, еволюцію становлення та розвитку соціального страхування, економіко-правові відносини між суб’єктами з приводу надання соціального страхового захисту, правове регулювання формування та використання коштів соціальних страхових фондів, напрями соціального страхування з урахуванням зарубіжного досвіду, сутність та порядок недержавного пенсійного страхування, стан та перспективи розвитку загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні.
В результаті вивчення дисципліни «Соціальне страхування» студенти набувають не лише грунтовних знань, але й професійні практичні навички. Вони повинні вміти аналізувати річні звіти про діяльність фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування України та робити висновки про їх вплив на виконання державних соціальних програм розвитку; застосовувати отримані теоретичні знання на практиці: самостійно аналізувати доходи від єдиного соціального внеску, виявляти недоліки в організації соціальних виплат та вносити пропозиції по удосконаленню з точки зору політичної спрямованості оподаткування юридичних і фізичних осіб; діалектично розглядати окремі питання організації соціального страхування в органічній єдності із необхідністю зниження податкового тиску на платників; застосовувати штрафні санкції за неповне та несвоєчасне перерахування страхових внесків; перевіряти правильність заповнення звітності по нарахуванню і сплаті страхових внесків.
Вивчення дисципліни «Соціальне страхування» базується на глибокому опрацюванні чинного законодавства України, монографій провідних українських та зарубіжних вчених, статей у періодичних виданнях. Передбачає лекційний курс, роботу на практичних аудиторних заняттях, самостійну позааудиторну роботу над окремими темами і питаннями, визначеними викладачем, індивідуальні навчально-дослідні завдання, що виконуються кожним студентом на практичних заняттях і в позааудиторний час, індивідуально-консультативну роботу викладача зі студентом, модульно-рейтинговий контроль знань студентів. Для поглиблення і кращого засвоєння теоретичних знань і практичних навичок з усіх тем дисципліни студенти зобов’язані опрацьовувати самостійно матеріал ряду тем дисципліни відповідно до запропонованих завдань.
Розподіл видів занять з дисципліни «Соціальне страхування» регламентується навчальним і робочим планами. Робоча програма розроблена у відповідності з Положенням про робочу навчальну програму з дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процессу ПУЕТ.
РОЗДІЛ І.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Зміст МОДУЛЯ 1 передбачає вивчення суто теоретичних питань організації соціального страхування, його становлення та розвитку, специфічних термінів і понять, з’ясування сутності, принципів та ролі у проведенні державної соціально-економічної політики в Україні. Розглядаються питання державного регулювання та управління соціальними страховими коштами.
Тема 1 «Сутність, принципи та роль соціального страхування» передбачає розкриття поняття соціального страхування, його характерні риси і сутність як економічної категорії та елементу соціально-економічної політики держави. У цьому зв’язку розглядаються існуючі напрями проведення соціального страхування, їх загальна характеристика, соціальні виплати і соціальні послуги: спільні риси та відмінності між ними, а також, з’ясовується взаємозв’язок і взаємозалежність між соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням.
Тема 2 «Становлення і розвиток соціального страхування» присвячена історичним етапам становлення та розвитку соціального страхування в Україні, взаємним правам та обов’язкам суб’єктів економіко-правових відносин і їх динаміці у процесі становлення та розвитку соціального страхування під впливом конкретних внутрішніх та зовнішніх факторів. У цьому зв’язку розкрита сутність державних гарантій соціального захисту працюючих та непрацюючих громадян у разі настання страхового випадку, малозабезпечених верств населення та людей похилого віку.
У темі 3 «Державне регулювання соціального страхування» висвітлене правове забезпечення соціального страхування в Україні з точки зору активізації впливу держави на надання соціального захисту громадянам. З’ясовуються державна політика надання соціальних пільг, державні заходи по посиленню ролі соціального страхування у реалізації соціальних програм уряду України, сутність економіко-правових відносин між державою та державними і недержавними фондами соціального страхування. У цьому зв’язку приділена увага визначенню позитивних та негативних рис державного регулювання соціального страхування, його нинішньому стану та перспективам розвитку.
Тема 4 «Управління коштами соціального страхування» розкриває сутність, основні принципи та напрями управління коштами соціального страхування, характеризує їх як елемент державних фінансів; визначені джерела формування та використання централізованих соціальних коштів, сутність бюджетного дофінансування соціальних виплат у разі потреби та контроль за цільовим використанням бюджетних коштів. З’ясовані місце і роль державних соціальних страхових фондів в управлінні коштами соціального страхування, права та обов’язки сторін економіко-правових відносин з приводу їх формування та цільового використання. В цій темі розглядаються стан і перспективи розвитку управління коштами соціального страхування.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
Зміст МОДУЛЯ 2 висвітлює основні питання організації соціального страхування по його напрямах. Зокрема, сутність кожного з них визначається взаємовідносинами між страховиками, страхувальниками та застрахованими особами з приводу формування та використання коштів (активів) соціальних страхових державних і недержавних фондів. Особлива увага приділена порядку матеріальних страхових соціальних виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам.
Для розкриття змістовного модуля у темі 5 «Страхування тимчасової втрати працездатності» визначені сутність, місце і роль загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у системі соціальної безпеки держави. З’ясовуються юридичний статус, організаційна структура, напрями діяльності, порядок формування та цільового використання коштів одноіменного фонду а також порядок матеріальних страхових соціальних виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам.
Тема 6 «Медичне страхування» розкриває сутність, принципи та призначення медичного страхування, його характерні риси та існуючий стан. Розглядається концепція становлення та розвитку загальнообов’язкового державного медичного страхування як соціального, можливий порядок формування та використання коштів для його проведення, переваги та недоліки, перспективи становлення та розвитку.
Тема 7 «Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» розкриває сутність, місце і роль загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у системі соціальної безпеки держави, загальні та специфічні принципи його організації. З’ясовуються юридичний статус, організаційна структура, напрями діяльності, порядок формування та цільового використання коштів одноіменного фонду а також порядок визначення тарифів соціальних внесків, сутність класів професійного ризику виробництва і механізм матеріальних страхових соціальних виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам.
Тема 8 «Страхування на випадок безробіття» розкриває сутність, місце і роль загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у системі соціальної безпеки держави. З’ясовуються юридичний статус, організаційна структура, напрями діяльності, порядок формування та цільового використання коштів одноіменного фонду а також порядок матеріальних страхових соціальних виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам.
Тема 9 «Державне пенсійне страхування» розкриває сутність, місце і роль загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у системі соціальної безпеки держави. Розглядається існуюча структура пенсійної системи в Україні та охарактеризовані її рівні. З’ясовуються юридичний статус, організаційна структура, напрями діяльності, порядок формування та цільового використання коштів Державного Пенсійного Фонду України, а також порядок матеріальних страхових соціальних виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам у межах солідарної та накопичувальної систем пенсійного забезпечення.
Тема 10 «Недержавне пенсійне страхування» розкриває сутність, місце і роль недержавного пенсійного страхування у системі соціальної безпеки держави, загальні та специфічні принципи його проведення. З’ясовуються юридичний статус, організаційна структура, напрями діяльності, порядок формування та цільового використання коштів існуючих різновидів недержавних пенсійних фондів в Україні, а також види та порядок пенсійних виплат у відповідності з пенсійними схемами та пенсійними контрактами.
Заключна тема 11 «Зарубіжний досвід соціального страхування» присвячена системам організації соціального страхування у США, європейських країнах, країнах пост-радянського простору. Розкриті характерні риси соціального страхування у економічно розвинутих країнах та соціальні умови його проведення під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів на формування та розвиток. Особлива увага приділена фінансуванню окремих напрямів соціального страхування та витрачання соціальних коштів у зарубіжних країнах у залежності від стану їх економічного розвитку. З’ясовані можливості застосування в Україні зарубіжного досвіду проведення соціального страхування, його позитивні риси та недоліки.
РОЗДІЛ ІІ. ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС
Змістовий модуль 1.
Теоретичні засади соціального страхування
Тема 1: Сутність, принципи та роль соціального страхування
1. Сутність і функції соціального страхування та ризику
2. Принципи та види загальнообов’язкового державного соціального страхування(ЗДСС)
3. Суб’єкти й об’єкти ЗДСС та система соціальних гарантій і соціальна допомога
1. Сутність і функції соціального страхування та ризику
Соціальна політика - це діяльність держави, інших економічних суб'єктів, спрямована на забезпечення гідних умов життя та праці. Вона виражає кінцеві цілі та результативність соціальної ринкової економіки. Одним із основних інструментів соціальної політики, який використовується суспільством і державою для вирішення проблеми нерівності особистих доходів людей, що виникає не через різницю в продуктивності праці й ефективності виробництва, безперечно, є соціальне забезпечення (соціальний захист). Соціальне забезпечення, у свою чергу реалізується на рівні двох підсистем - соціального страхування та соціальної допомоги, критеріями поділу яких є методи врахування (неврахування) соціальних ризиків, розходження в джерелах фінансування і способах організації.
Соціальне страхування – це форма соціального захисту населення, система заходів щодо матеріального забезпечення та соціального обслуговування в старості на випадок тимчасової або постійної втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття та в інших випадках передбачених законодавством. Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також для охорони здоров'я; система відносин, що передбачає надання громадянам страхового захисту у випадку втрати можливості працювати або настання хвороби (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Завдання, що вирішує суспільство за допомогою соціального страхування
Соціальне страхування буває добровільним і загальнообов’язковим державним. Добровільне соціальне страхування - це система відносин щодо повної або часткової компенсації застрахованим особам (в окремих випадках членам їх сімей) втраченого заробітку (внаслідок неможливості брати участь у суспільній праці), а також витрат на лікування (внаслідок настання хвороби), що здійснюється за рахунок коштів фондів, що формуються із добровільно сплачених застрахованими особами та/або роботодавцями страхових внесків. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що передбачає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
У сфері соціального страхування виникають такі основні групи фінансових відносин:
між страховими фондами та юридичними особами, які виступають платниками обов'язкового внеску;
між фондами та найманими працівниками, за рахунок яких формуються доходи бюджету фонду;
між фондами та державним, місцевими бюджетами в процесі перерозподілу державних фінансових ресурсів;
між фондами й іншими органами, кошти яких використовуються для фінансового забезпечення соціальних програм;
між територіальними і центральними органами фондів з метою забезпечення соціальних виплат у регіональному та місцевому розрізах; між фондом та певними категоріями громадян, які отримують за рахунок його коштів матеріальне забезпечення і соціальні послуги;
між фондом і відповідним відомством, міністерством (наприклад, Міністерством праці та соціальної політики, службою зайнятості тощо);
між фондом і установами, організаціями, які виконують певні види робіт (професійне навчання та перепідготовку незайнятого населення);
між фондами та фінансовими органами в процесі здійснення контролю за рухом державних фінансових ресурсів.
Предметом дисципліни є фінансові відносини, що виникають в процесі формування та використання фондів соціального страхування.
Об’єкт соціального страхування – це майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків.
Соціальний ризик – це ймовірність погіршення матеріального становища, внаслідок втрати тимчасово або назавжди заробітку чи трудового доходу з об’єктивних соціальних значущих причин, а також з додатковими витратами по утриманню дітей та інших членів сім’ї, що потребують допомоги по задоволенню потреб у медичних та соціальних послугах.
Показники соціального ризику групують за двома видами:
1. Соціальні – втрата здоров’я чи працездатності (постійна і тимчасова), смерть та чисельність утриманців загиблих.
2. Економічні – витрати на компенсацію втрат доходу у зв’язку з втратою працездатності та додаткові витрати на лікування і реабілітацію.
Класифікація соціальних ризиків:
1. За критерієм організаційно-правової форми:
- страхування соціального ризику;
- відсутність страхування соціального ризику.
2. За змістом:
- безробіття;
- малозабезпеченість;
- втрата працездатності (постійна і тимчасова)
- витрати годувальника.
Функції соціального страхування (рис. 1.2):
1. Захисна – реалізація системи заходів, що до забезпечення громадян у старості на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства, а також безплатна медицина;
2. Компенсаційна – форма громадських доходів з яких покриваються залишки, пов’язані з утриманням непрацездатних та осіб, що з огляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі.
3. Відтворювальна – забезпечення чинності та втрати трудових ресурсів
4. Розподільча – це розподіл коштів між окремими державними соціальними фондами; бюджетами та соціальними фондами шляхом виплати пенсій, соціальних допомог фізичним особам; шляхом направлення коштів на утримання органів управління та шляхом інвестування у цінні папери тощо.
5. Перерозподільна – сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу.
6. Стабілізуюча – сприяння вирівнювання життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу.
7. Контролююча здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями. Контроль проводиться з метою перевірки дотримання суб'єктами розподілу чинного законодавства та узгодження суспільних, колективних та приватних інтересів у державі.
Рис. 1.2. Функції соціального страхування
Система соціального страхування складається з двох видів:
1. Відновлення та збереження працездатності;
2. Матеріальне забезпечення громадянам котрі втратили працездатність або не мали її.
До непрацездатних відносяться:
- діти, що не досягли 16 років,
- діти з 16 до 18 років, які не працюють
- діти – учні або студенти денного навчання до завершення, але не більше ніж до 23 років
- пенсіонери, що не працюють
- діти, на утримання яких померлий мав виплачувати аліменти
- дружина, чоловік або дитина померлого чи інші члени сім’ї, якщо вони не працюють та доглядають дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягали 18 річного віку.