- •1. Схарактеризуйте педагогіку як науку, її становлення і розвиток.
- •2.Розкрийте Специфіку предмета педагогіки.
- •3. Дайте визначення основним категоріям педагогічної науки.
- •4.Система педагогічних наук, завдання педагогіки. Місце педагогіки в системі наук про людину.
- •Структура педагогічної діяльності
- •7.Професійні вміння педагога
- •8. Система освіти в Україні
- •9. Схарактеризуйте методологію педагогіки. Поясніть методологічні підходи та принципи у педагогічному дослідженні.
- •11. Методологічна культура педагога.
- •12. Суть та рушійні сили педагогічного процесу
- •13. Схарактеризуйте особистість як предмет виховання; висвітліть зовнішні та внутрішні фактори її розвитку.
- •14. Поясніть формування духовної культури як феномену цілісної особистості учня початкової школи.
- •15. Дайте характеристику основним підходам до визначення змісту початкової освіти.
- •16. Опишіть носії змісту цілісного педагогічного процесу та принципи його формування в початковії освіті.
- •17. Дайте загальну педагогічну характеристику сучасному соціокультурному середовищу. Висвітліть позитивні та негативні тенденції розвитку сучасного освітньо – інформаційного простору.
- •18. Схарактеризуйте діаду «педагог - вихованець»: суб*єктивність позиції вихованця у педагогічному процесі; відносини у педагогічному процесі; стиль відносин між педагогом та учнями початкової школи.
- •19. Поясніть психолого – педагогічні основи сімейного виховання.
- •20. Висвітліть взаємодію сімї, школи і соціуму. Схарактеризуйте принципи спілкування сімї та початкової ланки освіти.
- •21. Поясніть філософсько – психологічні основи педагогічної діяльності вчителя початкової школи.
- •22. Схарактеризуйте типи вчителів. Поясніть процес самопізнання в діяльності вчителя початкової ланки освіти.
- •23. Поясніть сутність та схарактеризуйте поняття педагогічної технології.
- •24. Висвітліть теоретичні основи особистісно орієнтованих технологій у початковій школі.
- •25. Схарактеризуйте методику створення умов особистісно орієнтованого навчання.
- •26. Схарактеризуйте творців гуманістичних педагогічних систем: Монтессорі, р. Штайнера, с. Френе та ін..
- •27. Поясніть сутність педагогічної техніки, саморегуляції, релаксації педагога. Схарактеризуйте увагу та уяву вчителя.
- •28. Схарактеризуйте імідж педагога. Поясніть сутність невербальної поведінки педагога у професії.
- •29. Схарактеризуйте здоров*язберігаючі технології в початковій освіті.
- •30. Методи та засоби психотерапії в педагогіці. Поняття естетотерапія.
- •Иховання в Стародавній Греції, афінську і спартанську виховну систему
- •32. Погляди давньогрецьких філософів про формування людської особистості та педагогічні погляди Сократа
- •33. Погляди Платона, Арістотеля, Демокріта
- •34. Характеристика школі і вихованню у Стар. Римі. Погляди Квінтіліана
- •35. Характеристика епохи Середньовіччя та системи Середньовічного виховання. Виникнення перших університетів у Західній Європі.
- •36. Культура епохи європейського відродження. "будинок радості" вітторино да фельтре
- •37. Поєднання навчання з продуктивною працею томаса мора й томазо кампанелли
- •30 Методи та засоби психотерапії в педагогіці. Поняття естетотерапія.
- •38. Гуманістичні ідеї освіти й виховання Франсуа Рабле, Еразма Роттердамського, Мішеля Монтеля.
- •39. Висвітліть життя та педагогічні погляди я. А . Коменського
- •40. Поясніть ідею вільного виховання Руссо.
- •42. Дидактичні погляди а.Дістервега
- •43. Характеристика школи і педагогічної думки Київської Русі. Виникнення братських шкіл в Україні періоду Відродження.
- •44. Характеристика козацької педагогіки. Діяльність козацьких шкіл в Україні.
- •45. Києво – Могилянська академія як вищий навчальний заклад
- •46. Ідеї народності та природовідповідності виховання г. С. Сковороди, погляди мандрівного філософа на розумове, моральне й трудове виховання
- •47. Життя і педагогічна діяльність Ушинського
- •48. Схарактерезуйте організаційну і педагогічну діяльність Корфа.
- •49. Поясніть ідею фізичного виховання особистості Лесгафта.
- •50. Схарактеризуйте просвітницьку діяльність та недільні школи Алчевської. Висвітліть теорію та практику вільного виховання Толстого.
- •51. Схарактеризуйте педагогічну й освітню діяльність о.В.Духновича
- •52. Схарактеризуйте освітньо-педагогічні ідеї та просвітницька діяльність Шевченка, Франка, Лесі Українки.
- •54. Схарактеризуйте освітньо-педагогічні ідеї та просвітницька діяльність т.Г. Лубенця та я. Ф. Чепіги
- •55. Ідеї національної школи в педагогічній спадщині с. Ф. Русової
- •57. Погляди Макаренка на формування вителя – вихователя та його педагогічну майстерність.
- •59. Життя і педагогічна діяльність Верховинця.
12. Суть та рушійні сили педагогічного процесу
Термін процес (від лат. ргоcessus — просування) означає рух уперед, послідовну зміну станів, стадій розвитку; сукупність послідовних дій з метою досягнення якогось результату. Словосполучення педагогічний процес означає виховний рух, проходження, просування вперед.
Хто ж рухається в педагогічному процесі? Педагог ставить завдання виховання і прагне їх реалізувати. Вихованець, сприймаючи виховний вплив, проявляє власну активність, впливає на педагога й самого себе. Взаємна активність вихователів і вихованців у педагогіці позначається термінами педагогічна взаємодія, педагогічне співробітництво, педагогічне партнерство. Взаємодія — це своєрідне втілення зв'язків, взаємин між людьми, котрі, вирішуючи спільні завдання, взаємовпливають, доповнюють один одного і досягають успіху в розв'язанні поставлених завдань. Природно, що змін зазнають і суб'єкти, і ті об'єкти, на які спрямована взаємодія. Разом — означає не сумарно, а взаємодоповнюючи.
Педагогічний процес — це динамічна взаємодія вихователів і вихованців, спрямована на досягнення поставленої виховної мети.
Педагогічна взаємодія своєрідна: її зміст та способи визначаються завданнями виховання і навчання людей. Завдання заздалегідь передбачають зміну стану, перетворення властивостей і якостей вихованців. Тому можна констатувати, що педагогічний процес є процесом, у якому соціальні ідеї перетворюються в якості особистості.
Головна ж суть педагогічного процесу — єдність навчання, виховання та розвитку на основі цілісності й спільності.
Педагогічний процес не є нерозривним ланцюгом розвиваючих взаємодій вихователів і вихованців. В одному випадку в формуванні взаємин між ними виявляється позитивна тенденція, в іншому — виникають перешкоди, конфлікти. Так само суперечливо і нерівномірно відбувається розвиток вихованця. Він може добре опанувати необхідний обсяг наукових знань, але не зробити світоглядних і моральних висновків, що випливають з них. Він прагне поводити себе відповідно до вимог загальнолюдської моральної норми, проте йому не вистачає сили волі й відповідних навичок.
Отже, суперечності є неодмінною умовою педагогічного процесу.
Цілісність педагогічного процесу
Сучасна педагогічна теорія представляє педагогічний процес як динамічну систему. Слово «система» (від гр. systema — ціле, що складене з частин) означає цілісність, яка являє собою єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин. Основними ознаками системи є: а) наявність компонентів, які можна розглядати у відносній ізольованості, поза зв'язками з іншими процесами і явищами; б) наявність внутрішньої структури зв'язків між цими компонентами, а також їхніми підсистемами; в) наявність певного рівня цілісності, ознакою якої є те, що система завдяки взаємодії компонентів одержує інтегральний результат; г) наявність у структурі системоутворюючих зв'язків, які об'єднують компоненти, як блоки, частини в єдину систему; д) взаємозв'язок з іншими системами.
Педагогічний процес як система протікає в інших системах: освіті, школі, класі, на окремому уроці тощо. Компонентами системи, в якій протікає педагогічний процес, є педагоги, вихованці та умови виховання.
Яка ж будова педагогічного процесу? У виховній роботі педагог ставить перед собою мету виховання. Для того, щоб її досягти, він конкретизує свої дії, тобто визначає завдання; для реалізації завдань застосовує відповідні педагогічні засоби. Якщо при цьому достатньо враховуються закономірні зв'язки й умови, то між педагогом і вихованцями встановлюється співробітництво, педагог викликає й організовує активну діяльність учнів, спрямовану на засвоєння людського досвіду, домагається певного прогресу в індивідуальному розвитку відносно мети виховання, що потенціальне виявлятиметься в результатах виховання.
До педагогічних засобів у широкому розумінні належать: зміст, що підлягає засвоєнню; методи й організаційні форми виховання, за допомогою яких педагог викликає активну діяльність вихованців, встановлює взаємозв'язки, організовує процес.
Отже, педагогічний процес характеризують: ціль, завдання, зміст, методи, форми взаємодії педагогів і вихованців, досягнуті при цьому результати.
Зазвичай, це і є цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний компоненти, що утворюють систему. Цільовий компонент процесу містить усю різноманітність цілей і завдань педагогічної діяльності: від загальної мети — всебічного і гармонійного розвитку особистості — до конкретних завдань формування певних якостей чи їх елементів. Змістовий компонент відображає смисл, що вкладається як у загальну мету, так і в кожне конкретне завдання; зміст, який необхідно засвоїти. Діяльнісний компонент передбачає взаємодію педагогів і вихованців, їх співробітництво, організацію й управління процесом. Результативний компонент процесу характеризує досягнуті зрушення відносно поставленої мети.
Другою важливою ознакою педагогічного процесу як системи є наявність у ньому внутрішньої структури зв'язків між компонентами та їх підсистемами.
З метою наукового аналізу і характеристики педагогічного процесу ми говоримо про цей Педагогічний процес є не механічним поєднанням процесів виховання, навчання, розвитку, а новім якісним утворенням, } якому всі складові процеси підпорядковуються єдиній меті Складна діалектика відносин у середині педагогічного процесу полягає в єдності й самостійності процесів, що його утворюють; у цілісності й супідрядності систем, що входять де нього; в наявності загального і збереженні специфічного.
Специфіка процесів зумовлена їх домінуючими функціями. Домінуючою функцією процесу навчання є навчання, процесу виховання — виховання, процесу розвитку — розвиток. Проте кожен з названих процесів у цілісному педагогічному процесі виконує і супутні функції. Так, зокрема, виховання здійснює не лише виховну, а й розвиваючу та освітню функції; навчання — виховну і розвиваючу. Цей характер взаємозв'язків відбивається на меті, завданнях, змісті, формах і методах органічно невіддільних процесів. Так, наприклад, у змісті навчання переважає формування наукових уявлень, засвоєння понять, законів, принципів, теорій, які згодом значно впливають на розвиток та вихованість особистості. У змісті виховання домінує формування переконань, норм, правил, ідеалів, ціннісних орієнтацій, установок, мотивів та ін., проте водночас формуються й уявлення, знання та вміння. Обидва процеси ведуть до головної мети — формування особистості, але кожен з них сприяє досягненню цієї мети властивими йому засобами.
Специфіка процесів виявляється у виборі форм і методів досягнення мети. Якщо в навчанні здебільшого використовують уроки, семінари, практичні, лабораторні роботи, трудові навчальні завдання тощо, то у вихованні переважають більш вільні, різнохарактерні форми. Методи (шляхи) навчання і виховання, хоча мають у своїй основі багато спільного, але відрізняються акцентом: якщо навчання використовує здебільшого способи впливу на інтелектуальну сферу, то виховання, не відкидаючи їх, використовує засоби, які впливають на мотиваційну і діяльнісно-емоційну сферу. Методи контролю та самоконтролю теж мають свою специфіку. У навчанні обов'язково застосовується усний контроль, письмові роботи, заліки, екзамени. Контроль за результатами виховання менш регламентований. Інформацію про вихованість учня педагог отримує з допомогою спостереження за ходом діяльності й поведінки вихованців, громадської думки, життєвих ситуацій та інших характеристик.
Отже, педагогічний процес не можна зводити лише до навчання чи виховання. Він є новим якісним утворенням, для якого характерні цілісність, спільність та єдність.