- •Тема 8. Ілюстраційне оформлення газети 157
- •Тема 9. Верстка номера газети 181
- •Тема 10. Макетування номера газети 191
- •Історія оформлення періодичних видань.
- •Обличчя видання.
- •Головні складові газетної форми.
- •1.1. Оформлення газети — важлива частина роботи над номером
- •1.2. Історія оформлення періодичних видань
- •1.3. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- •1.4. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань
- •1.5. Обличчя видання
- •1.6. Головні складові газетної форми
- •Тема 2
- •Заголовна частина газети.
- •Розділові засоби.
- •Службові деталі.
- •2.1. Заголовна частина газети
- •2.2. Розділові засоби
- •2.3. Службові деталі
- •3.1. Формат газети
- •3.2. Обсяг газети
- •3.3. Формат полоси
- •3.4. Кількість і формат текстових колонок
- •4.1. Властивості композиції
- •4.2. Засоби композиції
- •4.3. Конструктивні особливості композиції полоси
- •4.4. Особливості композиції номера газети
- •4.5. Композиційно-графічна модель видання
- •5.1. Шрифтове виділення текстів
- •5.2. Виділення з допомогою формату
- •5.3. Композиційний метод
- •5.4. Графічний метод виділення
- •5.5. Комбінований метод виділення
- •5.6. Інші засоби виділення матеріалів
- •Тема 6
- •6.1. Призначення заголовків
- •6.2. Види газетних заголовків
- •6.3. Архітектоніка газетного заголовка
- •6.4. Композиція заголовка
- •6.5. Шрифтографія газетних заголовків
- •Малогарнітурний стиль оформлення заголовків.
- •Багатогарнітурний систематизований стиль.
- •Тема 7
- •7.3. "Підвал"
- •7.4. "Горище"
- •7.5. "Стояк"
- •7.6. "Розгортка"
- •7.7. Газетний розворот
- •7.8. Полоса суцільного тексту
- •7.9. Тематична сторінка
- •7.10. Обмінна та об'єднана сторінки
- •7.11. Газета в газеті
- •7.12. Тематичний номер газети
- •8.1. Значення ілюстрацій
- •8.2. Технічна підготовка зображальних матеріалів
- •8.3. Види ілюстрацій
- •8.4. Форма, розмір і розташування ілюстрацій у газеті
- •9.1. Верстка газети
- •9.2. Типові недоліки верстки
- •9.3. Різновиди верстки
- •9.4. Верстка ілюстрацій
- •Тема 10
- •10.1. Підготовка до макетування
- •10.2. Макет. Види макета
- •10.3. Процес макетування номера і полоси
- •10.4. Гранковий та безгранковий способи випуску газети
- •03151, Київ-151, вул. Волинська, 60
Тема 10
МАКЕТУВАННЯ НОМЕРА ГАЗЕТИ
План
Підготовка до макетування.
Макет. Види макета.
Процес макетування номера і полоси.
Граночний і безграночний способи випуску газети.
10.1. Підготовка до макетування
Для виготовлення макета, крім плану номера, необхідно мати оригінали (чи відбірки) текстових ілюстраційних матеріалів; макетні бланки (форматки); лінійки для вимірювання рядків; фломастери чи кольорові олівці та ручку; ножиці, гумку, клей.
Макетний бланк відтворює газетну полосу натуральної величини або зменшеною. На ньому позначено стандартні текстові колонки і нанесено шкалу кількості рядків у колонці.
Стандартна лінійка для вимірювання рядків має таку шкалу: квадрати (нонпарель і цицеро), петит, корпус і боргес. Крім того, в деяких редакціях виготовляють лінійки для визначення кількості машинописних рядків у оригіналах і знаків у заголовках.
Оригінали перед відправкою до друкарні мають бути певним чином підготовлені.
Текстові оригінали передруковуються на машинці так, щоб кількість знаків у рядку (в тому числі пробіли між словами і розділові знаки) була кратною кількості знаків у рядку набору. Більшість редакцій дотримується співвідношення 2:1. На першій сторінці оригіналу є паспорт ("фірма"), де вміщено основні відомості про матеріал: назву газети, відділу, автора, відповідального за підготовку публікації, формат набору і т. д. У паспорті вказується кількість сторінок і наборних рядків. Для визначення кількості останніх підраховують усі повні машинописні рядки, а також кінцеві, якщо їхня довжина перевищує половину. Потім отримане число множать на 2 і додають короткі кінцеві рядки у співвідношенні 1:1. Отримане число і є показником розміру (обсягу) публікації. Розмір матеріалу — величина постійна, тобто в оригіналі завжди постійна кількість знаків.
При макетуванні використовуються спеціальні умовні позначення текстових колонок, кліше, лінійок тощо. Колонки можуть бути позначені такими знаками: змійками, стрілками, зигзагом, штрихов-кою і кривою. Частіше використовуються перші чотири позначення. Штриховка навіть створює картину, яка значною мірою передає співвідношення сірого тону і чорних плям на полосі. Крива лінія використовується в тих редакціях, де нерідко переверстують матеріали і всякий чистовий макет є водночас і чернеткою.
Кліше зображається знаками: діагональ, конверт, штриховка. Застосування того чи іншого варіанта залежить від традицій редакції. Останнє позначення якоюсь мірою імітує кліше, а перші варіанти — простіші й економніші.
Лінійки позначаються прямими лініями і розписуються на макеті, тобто вказується їхній характер. Наприклад, "газ. св." (газетна світла), "2-п. п-ж" (двопунктова напівжирна) і т. д., чи ставиться їхній порядковий номер за каталогом. У деяких редакціях прийнято кожний вид лінійки позначати своїм кольором. Крім того, деякі види лінійок (курсивну, пунктирну, асюре) можна зобразити графічно, хоча на це, звичайно, витрачається більше часу.
Якщо в газеті немає певної системи розташування (виключки) заголовків (на формат, ліворуч тощо), то записуються вони на макеті так, як мають стояти на полосі.
Перш ніж намалювати остаточний варіант макета, оформлювач робить декілька ескізів полоси (згідно з планом номера). Потім приймається найбільш вдалий варіант.