Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
133_Ivanov_55.doc
Скачиваний:
73
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
3.28 Mб
Скачать

6.2. Види газетних заголовків

За способом поліграфічного виконання всі заголовки в газеті поділяються на набірні та клішовані. У свою чергу набірні заго­ловки поділяються на ті, що виконуються шрифтами ручного і ма­шинного набору. У великих друкарнях набір більшості заголовків здійснюється на великокегельних машинах.

У газеті використовують декілька видів заголовків, що різняться за своїм призначенням, роллю, яку вони відіграють на полосі.

Газетні заголовки поділяються на кілька типів:

  • основні (або головні);

  • підзаголовки;

  • внутрішні підзаголовки;

  • надзаголовки;

  • рубрики;

  • шапки.

Основний (головний) заголовок є органічною частиною газет­ного твору, одним з основних засобів організації уваги читача. Він коротко і логічно характеризує зміст, ідею публікації, створює про неї у читача чітке уявлення.

Основні заголовки можуть бути:

  • привітальними ("З Новим роком!");

  • закличними ("Більше світла!");

  • узагальнюючими ("Спортсмени — гордість Вітчизни", "Досвід — наше багатство");

  • інформаційними ("Плакат юної художниці", "Солодкий пода­рунок", "Кубкові вершини футбольної Європи").

Вони мають такі форми:

запитання ("Десять з медалями. З якими?", "Як вас тепер називати?", "Один раз одріж... А чим?", "За що ж премія?", "По силам ли ноша?", "Кто поспорит с чемпионом?", "Как найти мил­лион?", "Кто поможет "чернобыльцам" — самоубийцам?");

оклику ("Зеленій, Тетянине поле!", "Хороший був день!");

  • звертання ("Чекаємо на вас, виігускники,\ "Прошу пана до пера!");

  • ствердження ("Удивительные магниты", "Бетон сталь береже", "Зв'язок через Гімалаї", "Подземный поток усмирен", "Акція доб­рої волі");

заперечення ("Ні, не господарі ви", "Покупатель не торопится"). Підзаголовок має відношення до всього матеріалу.

Він частіше тематичний — пояснює, уточнює, іноді розвиває за­головок. Підзаголовок може бути і службовим; у цьому випадку він указує на характер, спрямованість газетного виступу, на його літературну форму чи джерела інформації.

Приклад. Заголовок: "29-й день уже начался". Підзаголовок: "Новое предостережение Римского клуба".

Внутрішній підзаголовок використовують для розчленування значного за розміром суцільного тексту публікації на окремі час­тини (розділи), щоб допомогти читачеві краще орієнтуватись у ве­ликому матеріалі.

Надзаголовок — завжди конкретний, деталізує основний заго­ловок, наголошує на основній думці публікації. Інколи стисло ви­словлює ставлення до повідомлюваних фактів, сповіщає адресність виступу.

Установлюють надзаголовок, як правило, двома-трьома рядками, набраними видільним вузьким шрифтом, над основним заголовком.

Рубрика — особливий різновид газетного заголовка, що визначає тематичний напрям або характер матеріалу, його жанрові особли­вості. Рубрика не розкриває змісту публікацій, а в найзагальніших рисах вказує на порушувані в них проблеми.

Значення рубрики: вона виконує не тільки інформаційну функ­цію, а й звертає увагу читачів на матеріали, які відображають важ­ливі теми сьогодення.

Є кілька форм рубрик.

Службові рубрики:

вказують на жанр публікації (інтерв'ю, репортаж...);

  • визначають джерело інформації ("Від власного кореспондента", "Повідомлення Укрінформ", "Читачі пишуть", "Прочитано в журнале "Шпигель" та ін.);

  • уточнюють характер аудиторії, для якої призначено матеріал ("Куточок друзів природи", "Поради рибалкам", "Садоводам" та ін.);

  • вказують на час події ("Учора в місті", "Сьогодні вранці", "Сьогодні", "Коли верстався номер");

інформують про форми й методи редакційної роботи ("Клуб ділових зустрічей", "Лист покликав у дорогу", "Виїзне засідання редколегії газети"...)- Усе це — службові рубрики.

Тематичні рубрики визначають напрям, тему газетного висту­пу, його характер, інколи — позицію автора і редакції з тієї чи іншої проблеми. Тематичні рубрики супроводжують важливі розділи або відділи газети ("Редакційна пошта", "Вчитися демократії", "Мистецтво планети", "Турнірна орбіта").

Одним із видів тематичних рубрик єрубрика-девіз. Це — заклик, під яким проводиться газетна кампанія ("Рідному місту — красу і нарядність", "Шляхами реформи", "Не хочемо бути заложниками").

Різновидом є і суперрубрика. Вона позначає тематичне спряму­вання публікацій усієї полоси, тому розміщують її не над окреми­ми матеріалами, а над верхнім колонтитулом або ж одразу під ко-лонлінійкою повним рядком на формат усієї газетної полоси.

Суперрубрика допомагає читачеві орієнтуватись у публікаціях номера газети.

Рубрики бувають постійні, тимчасові, епізодичні.

Постійні живуть у газетах незмінно або тривалий час.

Тимчасові потрібні лише на певний час, вони пов'язані з політичною або економічною кампанією або ж мають сезонний характер. Тимчасові рубрики з'являються тоді, коли починається кампанія, і зникають, коли вона закінчується ("Весна в полі і на фермі", "До Дня Перемоги").

Епізодичні уточнюють характер окремих публікацій і цим звер­тають увагу читача на порушуване газетою питання. З'явившись у якомусь номері газети, така рубрика, як правило, більше не повто­рюється.

"Шапка" — один із типів заголовка, що об'єднує декілька газет­них публікацій, кожна з яких має власне найменування.

Призначення "шапки" — привернути увагу читачів до розворо­ту, полоси, добірки (блоку) матеріалів на актуальну політичну, економічну чи культурну тему, виразно й стисло висловити загаль­ний смисл цих матеріалів.

"Шапки" бувають: шрифтові — набрані друкарським способом, штрихові — намальовані художником, тонові — фотографовані.

За характером "шапка" може бути:

привітальною — газета користується привітальною формою "шапок" у дні великих свят, видатних подій, пам'ятних дат ("Слава вам, дочки Батьківщини!", "Привіт вам, відмінники навчання!");

  • закличною — газета звертається до всіх або окремих груп читачів із закликами політичного, господарського, культурного зна­чення ("Пускові будови дострокові!");

  • узагальнюючою — "шапка" висловлює головну ідею, сутність добірки матеріалів, об'єднуваних нею, а також зміст тематичної полоси, розвороту, цільового номера ("Экологические хроники", "Под прессом бешеных цен");

  • інформаційною (констатуючою) — повідомляє про певне яви­ще, подію або місце, де вона відбувалася, може вказувати й на найважливіший факт (полоса: "Школа професіоналів управління. Розповідь ректора Київської школи господарського управління, ви­ступи викладачів і випускників").

Якщо у великому матеріалі, добірці цільової полоси треба дати відразу декілька підзаголовків, то їх можна винести на початок публікації та подати як єдиний блок — анонс. Він використовується для того, щоб посилити зорово-змістовий центр публікації, відразу подати читачеві головні теми і проблеми. Усе це враховується під час створення всіляких "афішок", блоків із підзаголовків, назв матеріалів, що виносяться на перші сторінки газет під рубриками типу: "Сьогодні читайте", "Сьогодні в номері" тощо.

Безпосередньо примикає до тексту такий заголовний елемент, як епіграф. Він пояснює характер публікації, її головну ідею. Епіграфом можуть служити не тільки цитати, а й самостійні повідомлення, складені автором, редакцією (наприклад, епіграф, що коментує карикатуру).

Газетна практика показала доцільність сполучення заголовків різ­них видів над одним текстом. Рубрика розкриває напрям і характер публікації, основний (головний) заголовок дає уявлення про зміст, ідею матеріалу, підзаголовок уточнює цей зміст. Отже, читач отри­мує той мінімум інформації, що викликає інтерес до тексту.

Тобто йдеться про застосування комплексу заголовних відомос­тей: основного заголовка, підзаголовка, рубрики. Комплексні заго­ловки набувають у газетах все більшої популярності.

Відмова від сполучення різних заголовків погіршує оформлення газети, позбавляє її додаткових можливостей впливу на читацьку аудиторію. Але, з іншого боку, не слід зловживати цим прийомом — занадто часте його застосування може призвести до нагромаджен­ня заголовків на газетній полосі. Найчастіше в газетах використо­вують сполучення двох видів заголовків — рубрики і звичайного заголовка чи заголовка й підзаголовка.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]