9.2. Типові недоліки верстки

Поняття недоліку верстки у деяких випадках дуже відносне: те, що раніше вважалося недоліком, з часом може перестати бути ним. Один із таких прикладів — зміна ставлення до перерізу. Переріз газетної сторінки горизонтальною лінією чи встановленням на од­ному рівні заголовків декількох сусідніх матеріалів раніше вва­жався недопустимим. Щоб цього уникнути, застосовувалися різні прийоми: пересували один із заголовків усередину замітки тощо. Та коли в газетах набула поширення горизонтальна верстка, що передбачала, зокрема, переріз полоси, а то й декількох, ставлення до нього в журналістів і поліграфістів одразу ж змінилося.

Але в газетній верстці є недоліки, що повторюються в багатьох, найрізноманітніших за типом і характером, виданнях. Попри їхню відмінність, більшість із цих недоліків має одну основу, однакові причини. Це — невисока кваліфікація деяких оформлювачів і полі­графістів, нерозуміння ними особливостей, специфіки верстки та оформлення тієї чи іншої газети, пов'язане з цим прагнення пере­нести запозичені в інших виданнях прийоми, що відповідають ха­рактерові та завданням власної газети, а також ігнорування мож­ливостей місцевої поліграфічної бази. Одна з причин виникнення багатьох недоліків газетної верстки — перебільшення якогось із аспектів, гнучке й постійне застосування якихось прийомів без ура­хування необхідності цього.

Так, виправдане прагнення простоти й виразності верстки, дове­дене до крайнощів, призводить до невиразності верстки. Вона є наслідком подачі матеріалів суцільною масою, в одну колонку, без спроби якось розрядити текст. Одноманітна верстка здатна відвер­нути увагу читача від будь-якого, навіть найцікавішого матеріалу. Часто вона виникає через невміле подання великих матеріалів. А тим часом, використовуючи кілька досить простих прийомів оформ­лення, можна уникнути одноманітності на сторінках газет.

З іншого боку, зрозуміле також бажання за всяку ціну уникнути штампів у верстці призводить до гіпертрофованих форм ламаної верстки, до такого ускладнення оформлення, що верстка, зрештою, починає заплутувати читача, перетворює газетний номер на ребус. На полосах з'являються потворні, "горбаті" "підвали", замітки з занадто довгими "ніжками", статті незрозумілої багатокутної форми.

Поширений недолік газетної верстки — суміш стилів. У деяких газетах за короткий термін застосовують найрізноманітніші типи й види верстки. Подібна нерозбірливість свідчить про нерозуміння завдань і мети верстки, невміння знайти стиль, який краще відпові­дав би типові й характерові газети.

9.3. Різновиди верстки

У сучасній газетній практиці є три композиційні схеми верстки полос — горизонтальна, вертикальна і мішана. Остання має два варіанти: горизонтальна верстка з вертикальними пересіченнями і вертикальна верстка з горизонтальними пересіченнями.

Існує загальне зауваження до цих схем: на полосі газетні публі­кації можуть розміщуватися одна стосовно одної у вигляді чітко позначених прямокутників. Це — брускова верстка. Для неї є харак­терними і високі "свічки", і низькі (повні й неповні) "підвали" та "горища". А втім, на полосі можуть з'явитися майже правильні квадрати.

Отже, брускова верстка — це спосіб розміщення газетного набо­ру і складання частин полоси з різних за розміром (але обов'язко­во прямокутних) так званих брусків.

Відзначається брускова верстка простотою, відсутністю врізів, уступів, різко вираженою тенденцією до горизонтального та верти­кального розташування компонентів.

І ще одне загальне зауваження до цих систем верстки.

На полосі газетні матеріали можуть заходити один в один, утво­рюючи різні ламані силуети — "чобітки", "ніжки", уступи, східчасті лінії та ін. Це — ламана верстка.

Сучасні тенденції в оформленні газет обмежують застосування цього принципу верстки. Точніше, від ламаної верстки газети прак­тично відмовилися.

Схема горизонтальної верстки

Основні матеріали полоси розміщені горизонтально — "поверха­ми", "рядами". Зверстана за таким принципом полоса складається з кількох "підвалів", розміщених один над одним. Полоса поділяєть­ся здебільшого двопунктовими світлими чи напівжирними лінійка­ми на 3—4 "поверхи" (ряди).

Отже, розміщення тексту характеризується багатоколонковими прямокутниками, розтягнутими по горизонталі.

Заголовки великих матеріалів бажано набирати в один рядок і розміщувати їх горизонтально. На полосі можуть бути один вели­кий горизонтальний знімок або два невеликі знімки, розміщені в чотирьох різних кінцях полоси, наприклад, у "поверхах" першому і третьому, або ж у другому і четвертому рядах.

У чистому вигляді така побудова, композиція газетної полоси трапляється рідко, бо вона надто статична у своїх повторах, якась нерухома, ніби перебуває в стані спокою, рівноваги.

У разі потреби розмістити на полосі 2—3 великі матеріали засто­совують за всіма правилами верстки горизонтальну композицію.

Схема вертикальної верстки

Цей стиль верстки характеризується вертикальним розміщен­ням матеріалів ("стояками") і відсутністю яскраво виражених "підвалів", "поверхів", "горищ".

Не рекомендується розміщувати основні матеріали полоси більше ніж на 3—4 колонки. Характерною особливістю цього типу верст­ки є вертикальний поділ полоси на 3—4 частини: повністю відби­ваються одна, дві, три, навіть чотири колонки. Інколи матеріали верстаються "навертом" ("внакрут"). Це — елементарний спосіб одно- чи двоколонкової верстки, коли матеріали розміщують один за одним.

Ілюстрації при вертикальній верстці можуть бути як горизон­тальними, так і вертикальними.

Отже, якщо висота переважної більшості матеріалів на полосі перевищує їх ширину, то це й буде вертикальна верстка.

Мішана верстка має два варіанти.

Перший — схема горизонтальної верстки з вертикальними пере­січеннями. Полоса поділяється на горизонтальні ряди ("поверхи"). Вертикально розверстаними можуть бути один або кілька матеріа­лів чи ілюстрація. Заголовки бажано набирати в 1—2 рядки, додер­жуючись закону контрасту: світлий — напівжирний, прямий — курсив, вузький — широкий. Не можна використовувати на полосі дві вертикальні ілюстрації.

Другий варіант — схема вертикальної верстки з горизонтальними пересіченнями. За цього різновиду мішаної верстки на полосі мо­жуть бути відбитими повністю одна чи дві колонки зверху донизу. Інші матеріали також розміщують вертикально ("стояками"), але бажано з горизонтальними підверстками зверху або знизу полоси.

За цього виду верстки бажано, щоб одна ілюстрація на полосі була горизонтальною, але невисокою, друга ж, якщо вона потрібна, — неодмінно вертикальною та високою.

Цей різновид — вертикальна верстка з незначними горизонталь­ними пересіченнями — широко використовується у практиці оформ­лення наших газет. Слід ще сказати про симетричну й асиметричну верстку.

Симетрична верстка утворює таке розташування текстів, заго­ловків, ілюстрацій, лінійок, при якому вони взаємно врівноважують один одного.

У разі поділу симетрично зверстаної полоси навпіл вертикаль­ною лінією права частина полоси композиційно збігається з лівою половиною.

Симетричні композиції найчастіше трапляються у святкових номерах, на тематичних, заздалегідь спланованих, полосах.

І все ж таки найчастіше ми маємо справу з асиметричною верст­кою. Вона більше відповідає вимогам розмежування в газеті голов­ного і другорядного, матеріалів на внутрішню і міжнародну тема­тику.

Асиметрична верстка більше економить час, бо звільняє від філігранних, скрупульозних розрахунків площ і обсягів матеріалів, від необхідності підганяти кожну публікацію до певного розміру.

Існує ще розподіл верстки за місцем розташування на полосі. Чільні місця полоси — відкриття і центральна частина. "На відкрит­тя" найчастіше ставлять великий проблемний матеріал. У центрі подають важливі статті, кореспонденції, огляди. "Навідліт" часто планують різноманітну інформацію добірками, блоками. Взагалі ж інформаційні замітки розверстуються по всій полосі. На помітних місцях макетують яскраві, виразні фотографії та малюнки.