9.4. Верстка ілюстрацій

Вона визначається роллю ілюстрації на полосі. Самостійну ілюс­трацію можна поставити на будь-яке місце полоси. Але якщо ілюс­трація пов'язана з матеріалом, супроводжує його, то обов'язково зверстується в його текст чи стоїть поруч.

Самостійну ілюстрацію легко оформити "фотовікном", якщо по­містити разом із підписом у рамку з лінійок. Таке "фотовікно" виділяється на полосі та прикрашає її. Однак ілюстрація не повин­на своїм змістом різко контрастувати з сусідніми матеріалами, інак­ше може виникнути небажаний ефект.

Верстка окремої ілюстрації на полосі звичайно не викликає утруд­нень. Частіше її розміщують у верхній частині полоси — скраю чи всередині.

Важче розташувати декілька ілюстрацій. Якщо вони тематично не пов'язані між собою, краще розмістити їх на деякій відстані одна від одної. Навпаки, тематично близькі ілюстрації групують у своєрідну ілюстраційну добірку. Фотознімки чи малюнки, що вхо­дять у таку добірку, можна супроводжувати загальним підписом і відділяти від сусідніх матеріалів рамкою чи хоча б лінійкою.

Слід пам'ятати і про необхідність чітко відбивати самостійні ілюс­трації від усіх сусідніх матеріалів, що до них не стосуються, бо читач може віднести ілюстрацію до одного з них.

Свої особливості має верстка ілюстрацій у "підвалі". З ілюстра­ції можна почати "підвал", при цьому заголовок зміщується право­руч. Ілюстрацію можна повністю чи наполовину "занурити" в текст "підвального" матеріалу. В останньому випадку ту частину ілюс­трації, яка виступає над текстом "підвалу", відбивають зверху тією ж лінійкою, що й текст статті.

Розміщуючи ілюстрацію з краю сторінки, треба стежити за тим, щоб зображення не "дивилося" з полоси. Погляд зображеної на знімку людини має бути направленим у полосу чи на читача. Ця стара традиція оформлення ілюстрацій ґрунтується, мабуть, на особливостях людської психології. Обережно треба ставитися до верстки кліше на згині полоси: згин може припасти на обличчя, а це знизить естетичне враження від ілюстрації. Треба макетувати такі знімки вище або нижче від згину полоси.

Не рекомендується розміщувати ілюстрації так, щоб кліше на лицевому і зворотному боках газетного аркуша збігалися, бо це може призвести до просвічування зображень, їх спотворення.

Висновки

Композиція номера здійснюється з допомогою верстки — розмі­щення текстових матеріалів, ілюстрацій та заголовків на полосах.

Усі особливості верстки та оформлення газети зумовлені змістом. Місце газетного матеріалу визначається його значенням: найваж­ливіші статті й замітки, добірки розміщують на кращих місцях номера і кожної сторінки.

Ця залежність газетної форми від змісту визначає й намагання систематизації матеріалів у вигляді добірок, тематичних сторінок, з допомогою тематичних рубрик тощо. Верстка допомагає організу­вати матеріали номера, виділити в ньому головне, полегшує його сприйняття. Водночас верстка має забезпечувати контрастність форми матеріалів номера, яка допомагає виразити контрастність, різнотемність його змісту.

Запитання і завдання для самоперевірки

3. Що таке верстка?

4. Які компоненти формують газетний номер?

5. Назвіть основні принципи газетної верстки.

3. Які типи верстки використовують сучасні газети? Які їхні недоліки й переваги?

4. У чому виражаються особливості, специфіка оформлення га­зет різних типів?

6. Назвіть основні недоліки оформлення газет.

7. Як боротися з вертикальним і горизонтальним перерізом по- лоси?

3. Які особливості вертикальної та горизонтальної верстки?

4. Коли застосовують верстку без середника?

5. Назвіть мішані види верстки.

6. Дайте визначення брускової верстки.

7. Які є способи й засоби розміщення матеріалів на полосі?

8. Чим відрізняється верстка ілюстрацій від текстів і самостійних ілюстрацій?

9. Поясніть, що таке верстка матеріалів "на відкриття", в центр, "навідліт".

10. Визначіть особливості симетричної та асиметричної версток. Література

3. Балат А. В. Техника оформления газетной полосы. — 2-е изд., испр. и доп. — Минск: Изд-во БГУ, 1977. — С. 97—107.

4. Гуревич С. М. Оформление и выпуск районной газеты. — М.: Книга, 1969. — С. 69—83.

5. Киселев А. П. От содержания — к форме: Основные понятия и термины газетного оформления: Лекции. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. — С. 19—24.

6. Оформлення газети: Методичні поради студентам. — К.: КДУ, 1978. — С. 18—22.

7. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газе­ты: Учеб. пособие для студентов спец. "Журналистика". — 2-е изд., перераб. — М.: Высш. шк., 1977. — С. 174—191.

8. Попов Г. Б., Гуревич С. М. Производство и оформление газе­ты: Учеб.-метод, пособие. — 3-е изд., испр. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. — С. 47—52.

9. Толкачев Е. Б. Верстка газеты: Заметки выпускающего. — М.: Искусство, 1958. — 76 с.

10. Учебная верстка: Метод, указания для студентов-заочников / Сост. А. Н. Кулаков. — 3-е изд., перераб. и доп. — Л.: ЛГУ, 1987. — 32 с.

11. Цыганов О. Б. Режиссура газетного номера. — М.: Мысль, 1968. — С. 99—133.

10. Чичикина Н.Д. Оформление газеты. — Ростов н/Д: Изд-во Рост, ун-та, 1966. — С. 20—27.