- •6.092301 – «Нафтогазова справа»
- •Івано-Франківськ
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні
- •7 Технологія спорудження переходів через природні
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами
- •І мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •1.3 Рекомендації до вивчення дисципліни
- •2 Витяг з робочої програми
- •2.1 Зміст лекційного курсу
- •2.2 Зміст лабораторних занять
- •2.3 Зміст практичних занять
- •2.4 Зміст самостійної роботи
- •2.4.1 Матеріал для самостійного вивчення
- •2.4.2 Курсове проектування
- •2.4.2.1 Організація курсового проектування
- •2.4.2.2 Завдання на курсове проектування
- •2.4.2.3 Зміст курсового проекту і його об’єм
- •2.5 Зміст індивідуальних завдань
- •2.6 Перелік питань, призначених для індивідуального
- •3 Інженерна підготовка траси
- •3.1 Склад підготовчих робіт
- •3.2 Розроблення і закріплення траси
- •3.2.1 Підготовка траси
- •3.2.2 Розчистка смуги від лісу та викорчовування пнів
- •3.2.3 Видалення валунів
- •3.3 Планування будівельної смуги
- •Спорудження полиць і під’їздів
- •Контрольні запитання
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні трубопроводів
- •4.1Транспортна схема, транспортний процес і його елементи
- •4.2 Визначення необхідної кількості транспортних
- •4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів
- •4.4 Види і характеристика земельних робіт
- •4.5 Види ґрунтів
- •4.6 Технологія виконання земляних робіт
- •4.6.1 Земельні роботи в звичайних умовах
- •4.7 Засипання траншей
- •4.8 Земляні роботи в мерзлих ґрунтах
- •4.9 Земляні роботи на болотах і заводнених ділянках
- •Контрольні запитання
- •5 Ізоляційно-укладальні роботи
- •5.1 Способи очищення поверхні трубопроводу
- •5.2 Захисні покриття і вимоги до них
- •5.3 Конструкція ізоляційних покриттів
- •5.4 Способи виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •Відстань між машинами в механізованій колоні при поєднаному способі ізоляційно-укладальних робіт наведено в табл. 5.6, а при укладанні трубопроводу роздільним способом у табл. 5.7.
- •При поєднаному способі ізоляційно-укладальних
- •Ізоляційно-укладальних робіт (розміри в м.)
- •5.5 Розрахунок параметрів ізоляційно-укладальної колони
- •5.6 Роздільний метод укладання трубопроводів
- •Розміщенні трубоукладачів в колоні
- •5.7 Контроль якості ізоляційних покриттів
- •Контрольні запитання
- •6 Криволінійні ділянки трубопроводів
- •6.1 Вільний згин трубних секцій
- •6.2 Гнуття труб
- •6.3 Виготовлення зварних колін
- •6.4 Технологія монтажу криволінійних ділянок із гнутих вставок
- •Контрольні запитання до розділу
- •7 Технологія спорудження переходів через природні та штучні перешкоди
- •7.1 Спорудження підводних переходів
- •7.1.1 Класифікація підводних переходів
- •7.1.2 Конструктивні схеми підготовчих переходів
- •7.1.3Підготовчі роботи
- •7.1.3.1 Геодезичні і гідрометричні роботи
- •7.1.3.2 Облаштування спускових доріжок
- •7.1.3.3 Футерування трубопроводу
- •7.1.3.4 Баластування трубопроводу
- •7.1.4 Земляні роботи
- •7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних
- •7.1.6 Розробка підводних траншей земснарядами
- •7.1.7 Розробка підводних траншей екскаватором
- •7.1.8 Розробка траншеї скреперною установкою
- •7.2 Технологія укладання підводних трубопроводів
- •7.2.1 Укладання способом протягування
- •7.3 Технологічні розрахунки підводних трубопроводів
- •7.3.1 Розрахунок тягового зусилля
- •7.4 Стійкість підводних трубопроводів
- •7.5 Укладання підводних трубопроводів з поверхні води
- •7.5.1 Підготовка трубопроводу до укладання
- •7.5.2 Установка трубопроводу у створ
- •7.5.3 Занурення трубопроводу в траншею
- •7.5.4 Розрахунок трубопроводу при укладанні з поверхні
- •7.5.5 Укладання з розвантажуючими понтонами із
- •7.6 Технологія спорудження морських трубопроводів
- •7.6.1 Підготовка трубопроводу до укладання і укладання
- •7.6.2 Захист підводного трубопроводу від пошкодження
- •Контрольні запитання
- •8 Надземні трубороводи
- •8.1 Основні конструктивні схеми, що застосовують при
- •8.2 Прямолінійна прокладка без компенсації поздовжніх
- •8.3 Прокладання трубопроводу з компенсаторами
- •8.4 Зигзагоподібна прокладка трубопроводів у вигляді «змійки»
- •8.5 Прямолінійне прокладання трубопроводів зі слабозігнутими ділянками
- •8.6 Паралельне прокладання трубопроводів
- •8.7 Висячі системи, що застосовуються для прокладання надземних трубопроводів
- •8.8 Розрахунок висячих систем переходів трубопроводів
- •8.8.1 Визначення навантажень на висячі системи переходів і розрахунок трубопроводів
- •8.8.2 Розрахунок несучих канатів в одно ланцюговій системі
- •8.8.3 Розрахунок несучих линв у вантових фермах
- •8.8.4 Розрахунок вітрових линв у вигляді одноланцюгової висячої системи
- •8.8.5 Розрахунок вітрових відтяжок
- •8.9 Розрахунок деталей конструкцій висячих систем переходів трубопроводів
- •8.9.1 Розрахунок підвісок несучих линв
- •8.9.2 Розрахунок опорних подушок (блоків) для несучих і вітрових канатів
- •8.9.3 Розрахунок талрепів
- •8.9.4 Основні положення розрахунку пілонів
- •8.9.5 Основні положення розрахунку анкерних опор і
- •8.10 Висячі системи переходів у вигляді провислої нитки
- •8.10.1 Конструкція переходів у вигляді провисаючої нитки
- •8.10.2 Розрахункові положення
- •8.10.3 Монтаж трубопроводів у вигляді провислої нитки
- •8.11 Аркові переходи
- •8.11.1 Системи аркових переходів і їх конструктивне
- •8.11.2 Однотрубні арочні переходи без спеціальних опор
- •8.11.3 Переходи, що складаються з двох і більше зв’язаних
- •8.11.4 Переходи з допоміжними конструкціями, що
- •8.11.5 Переходи, в яких трубопроводи не приймають участі
- •8.11.6 Опори аркових переходів трубопроводів
- •8.11.7 Розрахунок аркових переходів
- •8.11.8 Розрахунок трьохшарнірних арок
- •8.11.9 Розрахунок двохшарнірної арки
- •8.11.10 Розрахунок безшарнірної арки
- •8.11.11 Розрахунок аркових переходів з врахуванням
- •Контрольні запитання
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами та іншими штучними перешкодами
- •9.1 Характеристика штучних перешкод
- •9.2 Конструкції переходів
- •9.2.1 Переходи під залізними дорогами
- •9.2.2 Перехід під автомобільною дорогою
- •9.3 Технологія спорудження переходів
- •Зусиль від гідравлічних домкратів
- •9.4 Розрахунок потужності при горизонтальному бурінні
- •9.5 Віброударне буріння
- •9.5.1 Проходка вібробурінням
- •(Вид зверху)
- •9.6 Розрахунок на міцність захисного футляра (кожуха)
- •9.7 Деталі переходів
- •Контрольні запитання
- •Список посилань на джерела
9.4 Розрахунок потужності при горизонтальному бурінні
При горизонтальному бурінні ріжучий інструмент здійснює поступальний і обертальний рух, зрізуючи ґрунт, який потім виноситься транспортером або іншим способом.
За час торцьова ріжуча кромка вісьовим зусиллям (рис.9.14) врізається в ґрунт на величину , при цьому бокова ріжуча кромка під дією колового зусилля Р знімає стружку перерізом .
Рисунок 9.14 – Схема врізання торцевої ріжучої кромки в ґрунт при горизонтальному бурінні
При поступальному і обертальному русі ріжучої головки лезо зрізає ґрунт у вигляді безперервної гвинтової стрічки кроком . Величина кроку рівна подачі бурової головки за час одного обертання. Із-за малого зчеплення ґрунта, в тонкому шарі фактично відбувається не зріз, а руйнування ґрунту, який знаходиться у складному напруженому стані під дією зусилля Р.
Сила при заглибленні різця долає силу опору ґрунта зминанню по контору АВС і силу опору тертя різця об ґрунт. Сила Р викликає зминання ґрунта у площині АС, а потім зсув і витиснення шарів ґрунта, чому сприяє також і сила .
У результаті сила Р руйнує породу по площадці рівній (рис. 9.14), а сила зминає і руйнує породу на площадці , рівний .
Рисунок 9.15 – Епюри окружних швидкостей бокової грані різця бурової ріжучої головки
Величина сил і визначається з умови:
. (9.5)
, (9.6)
де – напруження руйнування породи при складному напруженому стані, МПа; – подача за один оберт, м; – радіус свердловини, м; в – ширина леза різця на границі заглиблення в ґрунт, м, що залежить від кута заточки різця і глибини його заглиблення у породу.
. (9.7)
Підставивши замість середнє значення величини подачі за один оберт у вираз для В, отримаємо:
, або . (9.8)
При бурінні м’яких ґрунтів . Тоді
. (9.9)
Повна потужність, що витрачається на буріння, може бути визначена за формулою:
, (9.10)
де – число різців; – число оборотів бурової головки, об/хв., – коефіцієнт тертя різців бурової головки об породу ґрунту.
Потужність, що витрачається на транспортування ґрунту, можна визначити за формулою:
, (9.11)
де – продуктивність шнека в т/год.; - довжина скважини, м; – коефіцієнт опору руху ґрунту по поверхні шнека; –коефіцієнт, що враховує обертання секції шнека безпосередньо в патроні, а не в підшипниках .
9.5 Віброударне буріння
9.5.1 Проходка вібробурінням
При вібробурінні ґрунт розробляється за рахунок енергії вібрації, що передається вібробуром (вібратором).
Подача патрона разом з вібратором здійснюється залежно від розробки ґрунта лебідкою, трактором або трубоукладачем.
Під дією вібрації частинки ґрунта переходять у вимушене коливання і внаслідок сил інерції починають переміщуватися, ущільнюючи ґрунт.
Циліндричний вібробур розміщується всередині патрона з невеликою щілиною (не менше 10 мм). Всередині вібратора знаходиться де баланс з електродвигуном.
Величина сили збурення вібратора регулюється поворотом елементів дебалансу, який є генератором коливань.
Ущільнення при вібробурінні не залежить від напрямку вектора коливань і при незмінній частоті визначається тільки амплітудою коливань. Зона коливань обмежується поверхнею еліпсоїда з піввісями .
Зону проробки ґрунта можна визначити при припущенні, що вона має форму кулі з радіусом , а не еліпсоїда.
Тоді радіус пророблення ущільненої маси визначається за формулою
, (9.12)
де – вага робочої частини вібратора; – питома вага ґрунта.
Якщо метод вібробуріння прийнятний до розроблення свердловини то радіус проробки ґрунту повинен бути меншим віддалі від вісі свердловини до поверхні полотна дороги .
Найбільший діаметр отвору , що отримується при вібробурінні за рахунок усунення пор в ґрунті (ущільнення), визначається за формулою
, (9.13)
де – коефіцієнт пористості ґрунта.
Він повинен бути більшим діаметра скважини , або діаметра патрона .
Спосіб ударного вібробуріння
При ударному вібробурінні ґрунт руйнується і видаляється під дією високочастотного направленого віброударну. У попоєднанні з крутильною вібрацією у цьому випадку у 3-5 разів знижуються сили тертя на ділянках дотикання патрона до ґрунту.
Патрон з наконечником протискується у ґрунт одночасно з бурінням. Тягове зусилля створюється трубоукладачем або іншим обладнанням.
До складу установки для вібробуріння входять вібромолот і два вібратори (рис. 9.16).
1– якір; 2 – кільцевий наконечник; 3 – патрон; 4 – отвір для видалення ґрунта; 5 – електродвигун вібраторів направленої дії;
6 – кріплення при роботі на режимі вібратора; 7 – амортизатор електродвигуна; 8 – електродвигун вібромолота; 9 – карданний вал; 10 – вібромолот (вібратор); 11 – амортизатор вібромолота;
12 – амортизатор талевої системи; 13 – талева система
Рисунок 9.16 – Схема експериментальної віброустановки