7.1.4 Земляні роботи
При спорудженні підводних трубопроводів виконується значний об’єм земляних робіт, пов’язаних з облаштуванням траншеї. Земляні підводні роботи виконують за допомогою спеціальних землекопальних машин.
Менш складними у технічному відношенні є облаштування берегових або, як їх часто називають будівельники, при урізних траншей. Берегові траншеї розробляють за допомогою екскаваторів, обладнаних зворотною лопатою або драглайном.
Керівник робіт на спорудженні переходу повинен так організувати роботу і контроль якості її виконання, щоб були вирішені наступні задачі:
– підводні траншеї повинні бути розроблені по профілю і в плані у відповідності до вимог проекту;
– час закінчення земельних робіт повинен, як правило, співпадати з часом закінчення підводних робіт до укладання трубопроводу у підводну траншею. Виконання цієї умови особливо важливо для річкових переходів, оскільки якщо з моменту підготовки підводної траншеї до моменту укладання проходить багато часу, то можливе занесення траншеї .
– розробка траншеї повинна бути завершена до початку весняного або осіннього паводка;
– підводні земляні роботи, що виконуються одним або декількома земле рядами, повинні бути організовані так, щоб простоювання машин було мінімальним або постійно виключався.
7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних
траншей
Перед початком розробки підводних траншей виконують наступні підготовчі операції:
а) За допомогою ехолота вимірюють глибину водойми у створі переходу і за отриманими результатами складають фактичний профіль дна, який звіряють з проектним. Якщо розходження суттєві, особливо, якщо встановлено, що дно нижче проектних відміток, то необхідно про це поставити до відома проектну організацію та дирекцію зі спорудження трубопроводу, які повинні внести у проект відповідні зміни;
б) Виконують водолазне обстеження по створу переходу у смузі 10 м по ширині для виявлення предметів, що затонули, які можуть перешкоджати роботі земснаряда або протягуванню трубопровода;
в) В залежності від глибини водойми, траншеї і наявних машин для розробки ґрунту, до початку робіт розробляють оптимальну схему їх розстановки;
г) Встановлюють створні знаки;
д) Ставлять до відома зацікавлені організації (пароплавство і. т. д.) про початок підводно-технічних робіт.
7.1.6 Розробка підводних траншей земснарядами
Земляні роботи, як правило, починають на нижній за течією ріки нитці переходу, що дозволяє при розроблені верхньої траншеї використовувати частину ґрунту для замикання нижньої траншеї з укладеним в неї трубопроводом.
При глибині водойми більше 2 м і ширині, що перевищує 200 м, у всіх випадках, коли дно складено ґрунтом, підводні траншеї повинні розроблятися земснарядами.
На даний момент для розроблення річкових траншей використовують земснаряди, здатні вести роботи на глибині до 40 м з продуктивністю від 200 до 2000 м2/год.
Час розроблення підводних траншей визначають, знаючи об’єм земляних робіт та маючи продуктивність земснаряда. Відповідно узгоджують терміни робіт зі спорудження таким чином, щоб до моменту закінчення розробки траншей трубопроводи були підготовлені до укладання.
Підводні траншеї розробляють за наступними основними схемами:
Схема 1 Траншея розробляється одним земснарядом.
Якщо річка транспортує велику кількість наносів і траншея інтенсивно заноситься, то доцільно вести розробку траншеї від одного берега до іншого (рис.7.4, а). Пройшовши всю частину траншеї 2 із заносом 0,5 м, земснаряд розвертається, і, почистивши від наносів тільки що підготовлену ділянку траншеї, швидко доробляє залишену ділянку траншеї (рис. 7.4, б). Під час роботи земснаряда 1 повинен бути забезпечений безперешкодний прохід суден. Орієнтування земснаряда у створі переходу здійснюється за створними знаками 3.
Рисунок 7.4 – Схема розробки траншеї одним земснарядом
Схема 2 Траншея розробляється двома земснарядами.
За цією схемою обидва земснаряди встановлюють у руслі ріки (рис. 7.5), щоб між ними була можливість проходження суден (мінімум 80м). Земснаряди розробляють траншею, рухаючись до берега, поступово віддаляючись один від одного і збільшуючи ширину проходу для суден. Потім один із земснарядів (більшої продуктивності) повертається і доробляє перемичку, а другий переходить на верхню нитку (рис. 7.5). При цьому повинні бути прийняті заходи, щоб ґрунт з верхньої траншеї не засипав нижню.
1 – земснаряд; 2 – нижня траншея; 3 – верхня траншея;
4 – створні знаки ; 5 – розроблена ділянка траншеї
Рисунок 7.5 – Схема розробки траншеї двома земснарядами