- •6.092301 – «Нафтогазова справа»
- •Івано-Франківськ
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні
- •7 Технологія спорудження переходів через природні
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами
- •І мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •1.3 Рекомендації до вивчення дисципліни
- •2 Витяг з робочої програми
- •2.1 Зміст лекційного курсу
- •2.2 Зміст лабораторних занять
- •2.3 Зміст практичних занять
- •2.4 Зміст самостійної роботи
- •2.4.1 Матеріал для самостійного вивчення
- •2.4.2 Курсове проектування
- •2.4.2.1 Організація курсового проектування
- •2.4.2.2 Завдання на курсове проектування
- •2.4.2.3 Зміст курсового проекту і його об’єм
- •2.5 Зміст індивідуальних завдань
- •2.6 Перелік питань, призначених для індивідуального
- •3 Інженерна підготовка траси
- •3.1 Склад підготовчих робіт
- •3.2 Розроблення і закріплення траси
- •3.2.1 Підготовка траси
- •3.2.2 Розчистка смуги від лісу та викорчовування пнів
- •3.2.3 Видалення валунів
- •3.3 Планування будівельної смуги
- •Спорудження полиць і під’їздів
- •Контрольні запитання
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні трубопроводів
- •4.1Транспортна схема, транспортний процес і його елементи
- •4.2 Визначення необхідної кількості транспортних
- •4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів
- •4.4 Види і характеристика земельних робіт
- •4.5 Види ґрунтів
- •4.6 Технологія виконання земляних робіт
- •4.6.1 Земельні роботи в звичайних умовах
- •4.7 Засипання траншей
- •4.8 Земляні роботи в мерзлих ґрунтах
- •4.9 Земляні роботи на болотах і заводнених ділянках
- •Контрольні запитання
- •5 Ізоляційно-укладальні роботи
- •5.1 Способи очищення поверхні трубопроводу
- •5.2 Захисні покриття і вимоги до них
- •5.3 Конструкція ізоляційних покриттів
- •5.4 Способи виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •Відстань між машинами в механізованій колоні при поєднаному способі ізоляційно-укладальних робіт наведено в табл. 5.6, а при укладанні трубопроводу роздільним способом у табл. 5.7.
- •При поєднаному способі ізоляційно-укладальних
- •Ізоляційно-укладальних робіт (розміри в м.)
- •5.5 Розрахунок параметрів ізоляційно-укладальної колони
- •5.6 Роздільний метод укладання трубопроводів
- •Розміщенні трубоукладачів в колоні
- •5.7 Контроль якості ізоляційних покриттів
- •Контрольні запитання
- •6 Криволінійні ділянки трубопроводів
- •6.1 Вільний згин трубних секцій
- •6.2 Гнуття труб
- •6.3 Виготовлення зварних колін
- •6.4 Технологія монтажу криволінійних ділянок із гнутих вставок
- •Контрольні запитання до розділу
- •7 Технологія спорудження переходів через природні та штучні перешкоди
- •7.1 Спорудження підводних переходів
- •7.1.1 Класифікація підводних переходів
- •7.1.2 Конструктивні схеми підготовчих переходів
- •7.1.3Підготовчі роботи
- •7.1.3.1 Геодезичні і гідрометричні роботи
- •7.1.3.2 Облаштування спускових доріжок
- •7.1.3.3 Футерування трубопроводу
- •7.1.3.4 Баластування трубопроводу
- •7.1.4 Земляні роботи
- •7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних
- •7.1.6 Розробка підводних траншей земснарядами
- •7.1.7 Розробка підводних траншей екскаватором
- •7.1.8 Розробка траншеї скреперною установкою
- •7.2 Технологія укладання підводних трубопроводів
- •7.2.1 Укладання способом протягування
- •7.3 Технологічні розрахунки підводних трубопроводів
- •7.3.1 Розрахунок тягового зусилля
- •7.4 Стійкість підводних трубопроводів
- •7.5 Укладання підводних трубопроводів з поверхні води
- •7.5.1 Підготовка трубопроводу до укладання
- •7.5.2 Установка трубопроводу у створ
- •7.5.3 Занурення трубопроводу в траншею
- •7.5.4 Розрахунок трубопроводу при укладанні з поверхні
- •7.5.5 Укладання з розвантажуючими понтонами із
- •7.6 Технологія спорудження морських трубопроводів
- •7.6.1 Підготовка трубопроводу до укладання і укладання
- •7.6.2 Захист підводного трубопроводу від пошкодження
- •Контрольні запитання
- •8 Надземні трубороводи
- •8.1 Основні конструктивні схеми, що застосовують при
- •8.2 Прямолінійна прокладка без компенсації поздовжніх
- •8.3 Прокладання трубопроводу з компенсаторами
- •8.4 Зигзагоподібна прокладка трубопроводів у вигляді «змійки»
- •8.5 Прямолінійне прокладання трубопроводів зі слабозігнутими ділянками
- •8.6 Паралельне прокладання трубопроводів
- •8.7 Висячі системи, що застосовуються для прокладання надземних трубопроводів
- •8.8 Розрахунок висячих систем переходів трубопроводів
- •8.8.1 Визначення навантажень на висячі системи переходів і розрахунок трубопроводів
- •8.8.2 Розрахунок несучих канатів в одно ланцюговій системі
- •8.8.3 Розрахунок несучих линв у вантових фермах
- •8.8.4 Розрахунок вітрових линв у вигляді одноланцюгової висячої системи
- •8.8.5 Розрахунок вітрових відтяжок
- •8.9 Розрахунок деталей конструкцій висячих систем переходів трубопроводів
- •8.9.1 Розрахунок підвісок несучих линв
- •8.9.2 Розрахунок опорних подушок (блоків) для несучих і вітрових канатів
- •8.9.3 Розрахунок талрепів
- •8.9.4 Основні положення розрахунку пілонів
- •8.9.5 Основні положення розрахунку анкерних опор і
- •8.10 Висячі системи переходів у вигляді провислої нитки
- •8.10.1 Конструкція переходів у вигляді провисаючої нитки
- •8.10.2 Розрахункові положення
- •8.10.3 Монтаж трубопроводів у вигляді провислої нитки
- •8.11 Аркові переходи
- •8.11.1 Системи аркових переходів і їх конструктивне
- •8.11.2 Однотрубні арочні переходи без спеціальних опор
- •8.11.3 Переходи, що складаються з двох і більше зв’язаних
- •8.11.4 Переходи з допоміжними конструкціями, що
- •8.11.5 Переходи, в яких трубопроводи не приймають участі
- •8.11.6 Опори аркових переходів трубопроводів
- •8.11.7 Розрахунок аркових переходів
- •8.11.8 Розрахунок трьохшарнірних арок
- •8.11.9 Розрахунок двохшарнірної арки
- •8.11.10 Розрахунок безшарнірної арки
- •8.11.11 Розрахунок аркових переходів з врахуванням
- •Контрольні запитання
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами та іншими штучними перешкодами
- •9.1 Характеристика штучних перешкод
- •9.2 Конструкції переходів
- •9.2.1 Переходи під залізними дорогами
- •9.2.2 Перехід під автомобільною дорогою
- •9.3 Технологія спорудження переходів
- •Зусиль від гідравлічних домкратів
- •9.4 Розрахунок потужності при горизонтальному бурінні
- •9.5 Віброударне буріння
- •9.5.1 Проходка вібробурінням
- •(Вид зверху)
- •9.6 Розрахунок на міцність захисного футляра (кожуха)
- •9.7 Деталі переходів
- •Контрольні запитання
- •Список посилань на джерела
8.9.4 Основні положення розрахунку пілонів
В залежності від конструктивної схеми переходу, пілони можуть бути жорстко зароблені в опори або шарнірно оперті. Шарнірне обпирання пілонів дозволяє зробити мінімальний переріз, оскільки пілон сприймає тільки стискальне зусилля (без згинального моменту). При жорсткому закріпленні пілонів в опорах, вони сприймають згинальні моменти, що зростають до місця закріплення і тому переріз їх роблять змінним.
Аналогічно до пілонів проектують і консолі вітрових канатів. Пілони розраховують у відповідності з прийнятою конструкцією як рами або ферми (плоскі або просторові).
На пілон діють наступні вертикальні навантаження
а) тиск несучих канатів
, (8.109)
де m – кількість несучих канатів; Zmax – максимальне розрахункове зусилля в канаті; – кут нахилу відтяжки до горизонту, або несучого канату в місці примикання його до пілона.
б) власна вага пілона з опорними подушками несучих канатів, а приймається по фактичній вазі пілона. Крім того, на пілон діє горизонтальне вітрове навантаження.
У площині пілона враховується тиск вітру на пілон і на несучі канати. На пілон діє вітрове навантаження.
, (8.110)
де п – коефіцієнт перевантаження; – аеродинамічний коефіцієнт; – швидкісний напір вітру; – площа елементів перпендикулярна до напрямку вітру в межах 1 м по висоті пілона. На несучі канати вітрове навантаження дорівнює:
, (8.111)
де – діаметр несучого каната; – довжина відтяжки; – довжина несучого каната між пілонами; – кількість вітрових канатів.
У площині, перпендикулярній до площини пілона, на нього діє вітрове навантаження
, (8.112)
де − площа елементів пілона, на які діє вітрове навантаження в межах 1м висоти.
Якщо пілон жорстко зароблений в опорі, а несучі линви вільно опираються на вершину пілона, то при зміні довжини відтяжки від зміни температури або від додаткового навантаження, линва буде вільно ковзати по вершині пілона. При цьому виникає сила тертя, направлена горизонтально у площині переходу.
Якщо линва ковзає по вершині пілона, величину сили тертя визначають за формулою
, (8.113)
де − коефіцієнт тертя ковзання (при ковзанні метала по металу ( ); − нормальний тиск каната на пілон.
Якщо на вершині пілона встановлений блок, тоді силу тертя визначають за формулою
, (8.114)
де – радіус блока у мм; – коефіцієнт кочення між канатом і блоком (при катанні сталі по стелі = 0,5).
При шарнірно опертих від линв передається тільки вертикальне навантаження. Розраховувати пілон потрібно за двома комбінаціями навантаження.
Перша комбінація навантаження: дія вертикальних навантажень і горизонтальних у площині переходу.
Друга комбінація навантажень: дія вертикальних навантажень і горизонтальних у площині, перпендикулярній до площини переходу. Приймається найбільший переріз елементів пілона, отриманий за розрахунком.
Опори під пілони розраховують на навантаження, що передаються пілоном і елементами прогону, що опираються на опору, і на власну вагу частини опори, розташованої вище розрахункового перерізу, а також горизонтальне навантаження від тиску потоку води у паводок, дію льоду і вітру.
При хитких пілонах через їх опорні частини передаються вертикальний тиск від вертикального і вітрового навантаження, що діє у площині пілона, і горизонтальне зусилля від вітрового навантаження, що діє перпендикулярно до площини переходу або вздовж його вісі.
При жорстко зароблених пілонах добавляються ще згинальні моменти, що виникають у місцях защемлення пілона.
Льодове навантаження на опори визначають за «Указаниями по определению ледовых нагрузок на речные сооружения» СН46-66.
Навантаження на опору з кутом нахилу ріжучого ребра від 75º до 90º вздовж її поздовжньої вісі при прорізанні опорою льодового поля, визначають за формулою:
, (8.115)
де − коефіцієнт форми опори, що приймається в залежності від форми опори і її ріжучої поверхні в плані рівним 0,9, при трикутній формі (незалежно від радіуса заокруглення носової частини) – в залежності від кута загострення опори у плані при кутах: 45º - 0,54; 60º - 0,59; 75º - 0,64; 90º - 0,69; 120º - 0,77; 180º - 1,0; А – кліматичний коефіцієнт, що приймається в залежності від умов вскриття ріки в межах від 0,75 до 2,25; для південних рік – 0,75; для середньої смуги – ; для північних рік , що вскриваються при від’ємних температурах – ; –тимчасовий опір льоду при роздробленні, що приймається рівним 0,75 тс/м2; при найвищому рівні льодоходу приймається 0,45 тс/м2; в – ширина опори на рівні льодоходу, м; – розрахункова товщина льоду в м, приймається рівною 0,8 від найбільшої товщини льоду зимою з ймовірністю перевищення 1 %.
При кутах нахилу менше 75º навантаження на опору визначають:
горизонтальну складову за формулою
; (8.116)
вертикальну складову за формулою
, (8.117)
де – тимчасовий опір льоду при згині в тс/м2, приймається рівним 0,5 ; – кут нахилу ріжучого ребра до горизонту в градусах.
Розрахунок опор полягає в перевірці розмірів, попередньо назначених з конструктивних міркувань. Міцність перевіряють у всіх перерізах з різною зміною профілю (обріз і уступи фундаменту).
Розрахункові перевірки опор необхідно виконувати на наступні поєднання навантажень: а) максимальний вертикальний тиск і максимальний горизонтальний тиск у площині, перпендикулярній до площини переходу; б) максимальний вертикальний тиск і максимальний горизонтальний тиск у площині переходу.