- •6.092301 – «Нафтогазова справа»
- •Івано-Франківськ
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні
- •7 Технологія спорудження переходів через природні
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами
- •І мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •1.3 Рекомендації до вивчення дисципліни
- •2 Витяг з робочої програми
- •2.1 Зміст лекційного курсу
- •2.2 Зміст лабораторних занять
- •2.3 Зміст практичних занять
- •2.4 Зміст самостійної роботи
- •2.4.1 Матеріал для самостійного вивчення
- •2.4.2 Курсове проектування
- •2.4.2.1 Організація курсового проектування
- •2.4.2.2 Завдання на курсове проектування
- •2.4.2.3 Зміст курсового проекту і його об’єм
- •2.5 Зміст індивідуальних завдань
- •2.6 Перелік питань, призначених для індивідуального
- •3 Інженерна підготовка траси
- •3.1 Склад підготовчих робіт
- •3.2 Розроблення і закріплення траси
- •3.2.1 Підготовка траси
- •3.2.2 Розчистка смуги від лісу та викорчовування пнів
- •3.2.3 Видалення валунів
- •3.3 Планування будівельної смуги
- •Спорудження полиць і під’їздів
- •Контрольні запитання
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні трубопроводів
- •4.1Транспортна схема, транспортний процес і його елементи
- •4.2 Визначення необхідної кількості транспортних
- •4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів
- •4.4 Види і характеристика земельних робіт
- •4.5 Види ґрунтів
- •4.6 Технологія виконання земляних робіт
- •4.6.1 Земельні роботи в звичайних умовах
- •4.7 Засипання траншей
- •4.8 Земляні роботи в мерзлих ґрунтах
- •4.9 Земляні роботи на болотах і заводнених ділянках
- •Контрольні запитання
- •5 Ізоляційно-укладальні роботи
- •5.1 Способи очищення поверхні трубопроводу
- •5.2 Захисні покриття і вимоги до них
- •5.3 Конструкція ізоляційних покриттів
- •5.4 Способи виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •Відстань між машинами в механізованій колоні при поєднаному способі ізоляційно-укладальних робіт наведено в табл. 5.6, а при укладанні трубопроводу роздільним способом у табл. 5.7.
- •При поєднаному способі ізоляційно-укладальних
- •Ізоляційно-укладальних робіт (розміри в м.)
- •5.5 Розрахунок параметрів ізоляційно-укладальної колони
- •5.6 Роздільний метод укладання трубопроводів
- •Розміщенні трубоукладачів в колоні
- •5.7 Контроль якості ізоляційних покриттів
- •Контрольні запитання
- •6 Криволінійні ділянки трубопроводів
- •6.1 Вільний згин трубних секцій
- •6.2 Гнуття труб
- •6.3 Виготовлення зварних колін
- •6.4 Технологія монтажу криволінійних ділянок із гнутих вставок
- •Контрольні запитання до розділу
- •7 Технологія спорудження переходів через природні та штучні перешкоди
- •7.1 Спорудження підводних переходів
- •7.1.1 Класифікація підводних переходів
- •7.1.2 Конструктивні схеми підготовчих переходів
- •7.1.3Підготовчі роботи
- •7.1.3.1 Геодезичні і гідрометричні роботи
- •7.1.3.2 Облаштування спускових доріжок
- •7.1.3.3 Футерування трубопроводу
- •7.1.3.4 Баластування трубопроводу
- •7.1.4 Земляні роботи
- •7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних
- •7.1.6 Розробка підводних траншей земснарядами
- •7.1.7 Розробка підводних траншей екскаватором
- •7.1.8 Розробка траншеї скреперною установкою
- •7.2 Технологія укладання підводних трубопроводів
- •7.2.1 Укладання способом протягування
- •7.3 Технологічні розрахунки підводних трубопроводів
- •7.3.1 Розрахунок тягового зусилля
- •7.4 Стійкість підводних трубопроводів
- •7.5 Укладання підводних трубопроводів з поверхні води
- •7.5.1 Підготовка трубопроводу до укладання
- •7.5.2 Установка трубопроводу у створ
- •7.5.3 Занурення трубопроводу в траншею
- •7.5.4 Розрахунок трубопроводу при укладанні з поверхні
- •7.5.5 Укладання з розвантажуючими понтонами із
- •7.6 Технологія спорудження морських трубопроводів
- •7.6.1 Підготовка трубопроводу до укладання і укладання
- •7.6.2 Захист підводного трубопроводу від пошкодження
- •Контрольні запитання
- •8 Надземні трубороводи
- •8.1 Основні конструктивні схеми, що застосовують при
- •8.2 Прямолінійна прокладка без компенсації поздовжніх
- •8.3 Прокладання трубопроводу з компенсаторами
- •8.4 Зигзагоподібна прокладка трубопроводів у вигляді «змійки»
- •8.5 Прямолінійне прокладання трубопроводів зі слабозігнутими ділянками
- •8.6 Паралельне прокладання трубопроводів
- •8.7 Висячі системи, що застосовуються для прокладання надземних трубопроводів
- •8.8 Розрахунок висячих систем переходів трубопроводів
- •8.8.1 Визначення навантажень на висячі системи переходів і розрахунок трубопроводів
- •8.8.2 Розрахунок несучих канатів в одно ланцюговій системі
- •8.8.3 Розрахунок несучих линв у вантових фермах
- •8.8.4 Розрахунок вітрових линв у вигляді одноланцюгової висячої системи
- •8.8.5 Розрахунок вітрових відтяжок
- •8.9 Розрахунок деталей конструкцій висячих систем переходів трубопроводів
- •8.9.1 Розрахунок підвісок несучих линв
- •8.9.2 Розрахунок опорних подушок (блоків) для несучих і вітрових канатів
- •8.9.3 Розрахунок талрепів
- •8.9.4 Основні положення розрахунку пілонів
- •8.9.5 Основні положення розрахунку анкерних опор і
- •8.10 Висячі системи переходів у вигляді провислої нитки
- •8.10.1 Конструкція переходів у вигляді провисаючої нитки
- •8.10.2 Розрахункові положення
- •8.10.3 Монтаж трубопроводів у вигляді провислої нитки
- •8.11 Аркові переходи
- •8.11.1 Системи аркових переходів і їх конструктивне
- •8.11.2 Однотрубні арочні переходи без спеціальних опор
- •8.11.3 Переходи, що складаються з двох і більше зв’язаних
- •8.11.4 Переходи з допоміжними конструкціями, що
- •8.11.5 Переходи, в яких трубопроводи не приймають участі
- •8.11.6 Опори аркових переходів трубопроводів
- •8.11.7 Розрахунок аркових переходів
- •8.11.8 Розрахунок трьохшарнірних арок
- •8.11.9 Розрахунок двохшарнірної арки
- •8.11.10 Розрахунок безшарнірної арки
- •8.11.11 Розрахунок аркових переходів з врахуванням
- •Контрольні запитання
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами та іншими штучними перешкодами
- •9.1 Характеристика штучних перешкод
- •9.2 Конструкції переходів
- •9.2.1 Переходи під залізними дорогами
- •9.2.2 Перехід під автомобільною дорогою
- •9.3 Технологія спорудження переходів
- •Зусиль від гідравлічних домкратів
- •9.4 Розрахунок потужності при горизонтальному бурінні
- •9.5 Віброударне буріння
- •9.5.1 Проходка вібробурінням
- •(Вид зверху)
- •9.6 Розрахунок на міцність захисного футляра (кожуха)
- •9.7 Деталі переходів
- •Контрольні запитання
- •Список посилань на джерела
8.8.3 Розрахунок несучих линв у вантових фермах
У вантових фермах з нахиленими вантами (рис. 8.15) при гнучкій балці жорсткості (як це має місце на переходах трубопроводів) кожна похила линва (вант) сприймає навантаження, що знаходяться на суміжних ділянках між точками підвіски, або обпирання трубопроводу, тобто на двох сусідніх прогонах. Передавання навантаження можна рахувати як в простих балках, розрізаних в точках підвіски або обпирання.
Якщо віддаль між точками підвіски або обпирання трубопроводу на опори дорівнює с, то вертикальне зусилля, що прикладене до ванти
,
де qсум − сумарне розрахункове навантаження з врахуванням тимчасового експлуатаційного.
Розтягуюче зусилля в похилій линві (ванті):
. (8.38)
і горизонтальна сила, прикладена до трубопроводу в місці кріплення кожної ванти
, (8.39)
де аВ – кут нахилу ванти до горизонту.
Прогин переходу з похилими вантами, закріпленими безпосередньо до трубопроводу, буде залежати від видовження канатів в межах прогону і видовження відтяжок.
Видовження вантів
. (8.40)
Видовження відтяжок
. (8.41)
Прогин трубопроводу в місці кріплення даного ванта буде складатися з прогину від видовження ванта і прогину від видовження відтяжки. При качаючих або гнучких пілонах від виникаючих у вантах і відтяжках напружень прогин буде рівним:
. (8.42)
При жорстко закріплених пілонах і вільному переміщенні линв на їх вершинах
. (8.43)
Від зміни довжини вант і відтяжок під впливом коливання температури прогин буде рівним
. (8.44)
При вільному переміщенні линв на вершинах жорстких пілонів
. (8.45)
Температурні видовження вант і відтяжок
, (8.46)
. (8.47)
У виразах (8.40) – (8.47) прийняті наступні позначення і – напруження у вантах і відтяжках; і – довжина похилих вант і відтяжок; – модуль пружності вант і відтяжок; і – кути нахилу до горизонту вант і відтяжок; – коефіцієнт лінійного розширення вант і відтяжок (для сталі =0,000012); – розрахункова зміна температури вант і відтяжок.
При безпосередньому закріпленні вант до трубопроводу зміна довжини останнього під дією внутрішнього тиску вплине на вертикальне зміщення точок кріплення ( прогин трубопроводу).
Зміна довжини трубопроводу на ділянці від середини прогону до місця закріплення даної ванти від внутрішнього тиску , зміни температури стінок труби , поздовжніх сил, що передаються на трубопровід в місцях закріплення вант буде:
. (8.48)
При наявності компенсаторів на кінцях трубопроводу:
, (8.49)
, (8.50)
, (8.51)
де Е – модуль пружності сталі, рівний ; довжина ділянки трубопроводу від середини прогону до місця кріплення ванти, де визначається прогин, в м; довжина ділянки трубопроводу, на якій діє поздовжнє зусилля в межах напівпрогону в Н і – поздовжнє зусилля в трубопроводі від натягу вант, що діє на розглядуваній ділянці, в Н; F – площа поперечного перерізу труби в м2.
Вертикальне переміщення трубопроводу в місці закріплення любої ванті буде дорівнювати:
. (8.52)
Сумарний прогин трубопроводу в місці кріплення вант
. (8.53)
Переріз вант і відтяжок підбирається, як і в інших системах, з умови
, (8.54)
де - максимальне зусилля в тросі від розрахункових навантажень.
Інші позначення ті ж, що і вище.
При передачіі зусиль від вант на трубопровід не вздовж його вісі потрібно ексцентриситет прикладання зусилля .
Передавання горизонтального зусилля від вант на трубопровід можна уникнути, якщо застосовувати систему з додатковими натяжними линвами (рис. 8.16, в). В такій системі сумарний розпір визначається від зосереджених вантажів Рк, прикладених в місцях підвісок. Сумарний розпір, прикладений до верху пілонів, при і довжині панелі С (із навантаження лінії впливу Н)
. (8.55)
Зусилля у відтяжці визначають як і в інших систем:
. (8.56)
Зусилля у ванті (рис. 8.15, в) і нижньому елементі визначаються з рівноваги вузла, ближчого до опори,
, (8.57)
. (8.58)
Знаючи зусилля із наступного вузла, можна визначити значення зусилля і .
а – найпростіша з двома вантами; б – чотирма вантами; в – з додатковими нижніми линвами
Рисунок 8.16 – Схеми вантових переходів