- •6.092301 – «Нафтогазова справа»
- •Івано-Франківськ
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні
- •7 Технологія спорудження переходів через природні
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами
- •І мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •1.3 Рекомендації до вивчення дисципліни
- •2 Витяг з робочої програми
- •2.1 Зміст лекційного курсу
- •2.2 Зміст лабораторних занять
- •2.3 Зміст практичних занять
- •2.4 Зміст самостійної роботи
- •2.4.1 Матеріал для самостійного вивчення
- •2.4.2 Курсове проектування
- •2.4.2.1 Організація курсового проектування
- •2.4.2.2 Завдання на курсове проектування
- •2.4.2.3 Зміст курсового проекту і його об’єм
- •2.5 Зміст індивідуальних завдань
- •2.6 Перелік питань, призначених для індивідуального
- •3 Інженерна підготовка траси
- •3.1 Склад підготовчих робіт
- •3.2 Розроблення і закріплення траси
- •3.2.1 Підготовка траси
- •3.2.2 Розчистка смуги від лісу та викорчовування пнів
- •3.2.3 Видалення валунів
- •3.3 Планування будівельної смуги
- •Спорудження полиць і під’їздів
- •Контрольні запитання
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні трубопроводів
- •4.1Транспортна схема, транспортний процес і його елементи
- •4.2 Визначення необхідної кількості транспортних
- •4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів
- •4.4 Види і характеристика земельних робіт
- •4.5 Види ґрунтів
- •4.6 Технологія виконання земляних робіт
- •4.6.1 Земельні роботи в звичайних умовах
- •4.7 Засипання траншей
- •4.8 Земляні роботи в мерзлих ґрунтах
- •4.9 Земляні роботи на болотах і заводнених ділянках
- •Контрольні запитання
- •5 Ізоляційно-укладальні роботи
- •5.1 Способи очищення поверхні трубопроводу
- •5.2 Захисні покриття і вимоги до них
- •5.3 Конструкція ізоляційних покриттів
- •5.4 Способи виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •Відстань між машинами в механізованій колоні при поєднаному способі ізоляційно-укладальних робіт наведено в табл. 5.6, а при укладанні трубопроводу роздільним способом у табл. 5.7.
- •При поєднаному способі ізоляційно-укладальних
- •Ізоляційно-укладальних робіт (розміри в м.)
- •5.5 Розрахунок параметрів ізоляційно-укладальної колони
- •5.6 Роздільний метод укладання трубопроводів
- •Розміщенні трубоукладачів в колоні
- •5.7 Контроль якості ізоляційних покриттів
- •Контрольні запитання
- •6 Криволінійні ділянки трубопроводів
- •6.1 Вільний згин трубних секцій
- •6.2 Гнуття труб
- •6.3 Виготовлення зварних колін
- •6.4 Технологія монтажу криволінійних ділянок із гнутих вставок
- •Контрольні запитання до розділу
- •7 Технологія спорудження переходів через природні та штучні перешкоди
- •7.1 Спорудження підводних переходів
- •7.1.1 Класифікація підводних переходів
- •7.1.2 Конструктивні схеми підготовчих переходів
- •7.1.3Підготовчі роботи
- •7.1.3.1 Геодезичні і гідрометричні роботи
- •7.1.3.2 Облаштування спускових доріжок
- •7.1.3.3 Футерування трубопроводу
- •7.1.3.4 Баластування трубопроводу
- •7.1.4 Земляні роботи
- •7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних
- •7.1.6 Розробка підводних траншей земснарядами
- •7.1.7 Розробка підводних траншей екскаватором
- •7.1.8 Розробка траншеї скреперною установкою
- •7.2 Технологія укладання підводних трубопроводів
- •7.2.1 Укладання способом протягування
- •7.3 Технологічні розрахунки підводних трубопроводів
- •7.3.1 Розрахунок тягового зусилля
- •7.4 Стійкість підводних трубопроводів
- •7.5 Укладання підводних трубопроводів з поверхні води
- •7.5.1 Підготовка трубопроводу до укладання
- •7.5.2 Установка трубопроводу у створ
- •7.5.3 Занурення трубопроводу в траншею
- •7.5.4 Розрахунок трубопроводу при укладанні з поверхні
- •7.5.5 Укладання з розвантажуючими понтонами із
- •7.6 Технологія спорудження морських трубопроводів
- •7.6.1 Підготовка трубопроводу до укладання і укладання
- •7.6.2 Захист підводного трубопроводу від пошкодження
- •Контрольні запитання
- •8 Надземні трубороводи
- •8.1 Основні конструктивні схеми, що застосовують при
- •8.2 Прямолінійна прокладка без компенсації поздовжніх
- •8.3 Прокладання трубопроводу з компенсаторами
- •8.4 Зигзагоподібна прокладка трубопроводів у вигляді «змійки»
- •8.5 Прямолінійне прокладання трубопроводів зі слабозігнутими ділянками
- •8.6 Паралельне прокладання трубопроводів
- •8.7 Висячі системи, що застосовуються для прокладання надземних трубопроводів
- •8.8 Розрахунок висячих систем переходів трубопроводів
- •8.8.1 Визначення навантажень на висячі системи переходів і розрахунок трубопроводів
- •8.8.2 Розрахунок несучих канатів в одно ланцюговій системі
- •8.8.3 Розрахунок несучих линв у вантових фермах
- •8.8.4 Розрахунок вітрових линв у вигляді одноланцюгової висячої системи
- •8.8.5 Розрахунок вітрових відтяжок
- •8.9 Розрахунок деталей конструкцій висячих систем переходів трубопроводів
- •8.9.1 Розрахунок підвісок несучих линв
- •8.9.2 Розрахунок опорних подушок (блоків) для несучих і вітрових канатів
- •8.9.3 Розрахунок талрепів
- •8.9.4 Основні положення розрахунку пілонів
- •8.9.5 Основні положення розрахунку анкерних опор і
- •8.10 Висячі системи переходів у вигляді провислої нитки
- •8.10.1 Конструкція переходів у вигляді провисаючої нитки
- •8.10.2 Розрахункові положення
- •8.10.3 Монтаж трубопроводів у вигляді провислої нитки
- •8.11 Аркові переходи
- •8.11.1 Системи аркових переходів і їх конструктивне
- •8.11.2 Однотрубні арочні переходи без спеціальних опор
- •8.11.3 Переходи, що складаються з двох і більше зв’язаних
- •8.11.4 Переходи з допоміжними конструкціями, що
- •8.11.5 Переходи, в яких трубопроводи не приймають участі
- •8.11.6 Опори аркових переходів трубопроводів
- •8.11.7 Розрахунок аркових переходів
- •8.11.8 Розрахунок трьохшарнірних арок
- •8.11.9 Розрахунок двохшарнірної арки
- •8.11.10 Розрахунок безшарнірної арки
- •8.11.11 Розрахунок аркових переходів з врахуванням
- •Контрольні запитання
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами та іншими штучними перешкодами
- •9.1 Характеристика штучних перешкод
- •9.2 Конструкції переходів
- •9.2.1 Переходи під залізними дорогами
- •9.2.2 Перехід під автомобільною дорогою
- •9.3 Технологія спорудження переходів
- •Зусиль від гідравлічних домкратів
- •9.4 Розрахунок потужності при горизонтальному бурінні
- •9.5 Віброударне буріння
- •9.5.1 Проходка вібробурінням
- •(Вид зверху)
- •9.6 Розрахунок на міцність захисного футляра (кожуха)
- •9.7 Деталі переходів
- •Контрольні запитання
- •Список посилань на джерела
6.1 Вільний згин трубних секцій
При спорудженні криволінійних ділянок методом пружного згину трубопроводу у горизонтальній або вертикальній площині повороти здійснюються за рахунок зусиль на гаках кранів – трубоукладачів та під дією маси труб безпосередньо при укладанні ізольованої пліті у траншею.
При укладанні криволінійних ділянок методом пружного згину, у трубопроводі виникають напруження, які сумуються з напруженнями від робочих навантажень при експлуатації. У зв’язку з цим необхідно обмежувати мінімальне значення радіуса вільного згину, щоб напруження, викликані цим згином, не перевищували 50% напружень, що очікуються в трубопроводі і не виводили метал за межу пружності.
Значення мінімальних радіусів повороту при вільному пружному згині трубопроводу із низьколегованих сталей, згідно СНиП 2.05.06 -85 складають наведені у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 – Значення мінімальних радіусів повороту при
вільному пружному згині трубопроводу із
низьколегованих сталей
Трубопровід діаметром, мм |
|
820 |
740 |
1020 |
900 |
1220 |
1100 |
1420 |
1300 |
6.2 Гнуття труб
Холодне гнуття кривих вставок (без попереднього підігріву) виконують на трубозгинальних станках, які розміщують на трубозварювальних базах, або на трасі у безпосередній близькості до місць монтажу криволінійних ділянок.
Площадку для виконання трубозгинальних робіт вибирають з врахуванням наявності, або облаштування, зручних під’їздів для підвезення труб і вивезення готових колін. На площадці облаштовують стелажі труб, які розміщують зі сторони згинаючого ложемента, та стелажі кривих колін зі сторони опорного ложемента трубозгинального станка. Розміри та планування площадки повинні забезпечувати вільне маневрування крана-трубоукладача, що обслуговує трубозгинальний станок. Для стійкої роботи станок повинен бути встановлений на ретельно підготовлену, з підсипкою сухим піском, площадку.
При спорудженні трубопроводів великого діаметру використовують трубозгинальні станки марок ГТ - 1021, ГТ - 1221, ГТ – 1421 (табл. 6.2). Загальний вигляд трубозгинальних станків ГТ –1221 і ГТ – 1421 наведено на рис. 6.2
а)
б)
а – ГТ – 1221; б – ГТ – 1421
Рисунок 6. 2 – Трубозгинальні станки
Таблиця 6.2 – Технічна характеристика трубозгинальних
станків
Показники |
ГТ-1021 |
ГТ-1221 |
ГТ-1421 |
Діаметр згинальних труб, мм |
1020 |
1220 |
1420 |
Товщина стінки труб, мм |
До 16 |
13-20 |
До 20 |
Середній радіус зігнутої труби, м |
40 |
60 |
65 |
Середній кут загину труби за один згин |
1º30/ |
1º10/ |
1º10/ |
Довжина переміщення труби між згинами, м |
До 0,8 |
1 |
1,2 |
Робочий час одного згину, хв. |
3 |
5-6 |
3,5-5 |
Насос гідросистеми |
Н-403Е |
Н-403Е |
Н-403Е |
Подача, л/хв. |
35 |
35 |
35 |
Максимальний тиск, кгс/см2 |
300 |
300 |
300 |
Робочий тиск, кгс/см2 |
200 |
200 |
210 |
Робоча рідина гідросистеми: Літом Зимою |
Масло індустріальне 30 Мастило веретенне |
|
|
Об’єм масляного бака, л. |
120 |
120 |
180 |
Привід насоса |
Від електродвигуна |
||
Електродвигун приводу насоса потужність, кВт |
АО2-71-4 22 |
АО2-71-4 22 |
АО2-71-4 22 |
Частота обертання вала, об/хв. |
1500 |
1500 |
1500 |
Електродвигун лебідки потужність, кВт |
МТК -112-6 5,0 |
МТК -112-6 7,5 |
МТК -112-6 7,5 |
Частота обертання вала, об/хв. |
1000 |
900 |
900 |
Закінчення таблиці 6.2
Показники |
ГТ-1021 |
ГТ-1221 |
ГТ-1421 |
ширина |
2000 |
2200 |
2300 |
висота |
2720 |
2700 |
2850 |
Маса, кг |
23000 |
35000 |
40000 |
Усі станки ГТ обладнані однаковим робочим органом, що складається із формуючого лекала, згинального і робочого ложементів. .
Формуюче лекало має робочу поверхню по формі кола з радіусом кривизни, трохи більшим зовнішнього радіуса труби, і посадкові поверхні для спряження з рамою трубозгинального станка. При згині труба у поперечному перерізі охоплюється формуючим лекалом зверху на половину її параметра.
Згинальний момент, радіус поперечної кривизни робочої поверхні якого більший від радіусу зовнішньої поверхні труби, що гнеться, охоплює трубу до половини поперечного перерізу знизу (рис. 6.3).
1 – труба, яку згинають; 2 – упорний ложемент;
3 – згинаючий ложемент; 4 – формуюче лекало
Рисунок 6.3 – Схема холодного гнуття труби станком ГТ
Упорний ложемент служить для утримання переднього кінця труби і сприйняття реактивного зусилля, що передається на нього зі сторони труби. На упорному ложементі трубозгинальних стиків, для обмеження сплющування труби при згині (особливо на перших згинах), і утримання її від прокручування на останніх гинах, встановлюють спеціальні захвати, що складаються з двох важелів з внутнішньою поверхнею, виконаною за формою кола труби. Важелі захвату, після встановлення труби на станок, стягують за допомогою гідравлічного пристрою.
Піднімання і фіксація опорного ложемента у потрібному положенні у процесі гнуття здійснюються гідравлічними або клиновими механічними підйомниками.
Трубозгинальні станки вказаних марок працюють за принципом обкатування труби навколо формуючого лекала. Схема гину труби за допомогою робочих органів станка ГТ показана на рис. 6.3.
При гнутті труб з поздовжнім зварним швом, необхідно слідкувати за тим, щоб зварний шов не попадав під формуюче лекало (особливо верхнього запою), а також у зону контакту із згинальним ложементом. При згинанні двох труб або трьох трубних секцій, поздовжній зварний шов, рекомендується розміщувати між формуючим лекалом і згинальним ложементом.
За кожний хід станка труба в одному перерізі згинається на 1-3º, після чого вона переміщується вздовж осі на 0,8 – 1,2 м і виконується наступний гин. Проте станки не можуть забезпечувати згин труби по всій довжині, і на її кінцях обов’язково залишаються прямі ділянки довжиною 1 – 1,5 м. Фактично крива, набрана з труб холодного гнуття, є ламаною, що складається з почергових ділянок прямої гнутої труби.
Перевірку кута згину труб здійснюють вибірково, як правило, на перших трубах визначеної партії: для встановлення взаємозв’язку між значеннями залишкових кутів згину та висотами піднімання домкратів при гині, а також корегування процесу гнуття наступних труб та секцій.
У процесі гнуття за допомогою трубозгинальних станків труби не повинні піддаватися викривленню у поперечному перерізі. По закінченню згинання, труба повинна мати плавну поверхню з глибиною гофрів, що не перевищують товщину стінки труби (але не більше 10 мм). Гофри на кривих, що призначені для надземних трубопроводів, недопустимі. Овальність колін після гнуття по всій довжині, яка визначається як різниця максимального і мінімального діаметрів перерізу, не повинна перевищувати 25 % діаметра труби.
Кут згину труби контролюють перед зняттям її з трубозгинального станка за допомогою кутоміра. Відхилення гнутих труб від встановлених розмірів допускаються по величині кута гину ± 30/, радіусу кривих ± 1 м і довжині кривої вставки ± 0,2 м.