
- •6.092301 – «Нафтогазова справа»
- •Івано-Франківськ
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні
- •7 Технологія спорудження переходів через природні
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами
- •І мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •1.3 Рекомендації до вивчення дисципліни
- •2 Витяг з робочої програми
- •2.1 Зміст лекційного курсу
- •2.2 Зміст лабораторних занять
- •2.3 Зміст практичних занять
- •2.4 Зміст самостійної роботи
- •2.4.1 Матеріал для самостійного вивчення
- •2.4.2 Курсове проектування
- •2.4.2.1 Організація курсового проектування
- •2.4.2.2 Завдання на курсове проектування
- •2.4.2.3 Зміст курсового проекту і його об’єм
- •2.5 Зміст індивідуальних завдань
- •2.6 Перелік питань, призначених для індивідуального
- •3 Інженерна підготовка траси
- •3.1 Склад підготовчих робіт
- •3.2 Розроблення і закріплення траси
- •3.2.1 Підготовка траси
- •3.2.2 Розчистка смуги від лісу та викорчовування пнів
- •3.2.3 Видалення валунів
- •3.3 Планування будівельної смуги
- •Спорудження полиць і під’їздів
- •Контрольні запитання
- •4 Транспортні і земляні роботи при спорудженні трубопроводів
- •4.1Транспортна схема, транспортний процес і його елементи
- •4.2 Визначення необхідної кількості транспортних
- •4.3 Транспортування труб, секцій труб, будівельних матеріалів
- •4.4 Види і характеристика земельних робіт
- •4.5 Види ґрунтів
- •4.6 Технологія виконання земляних робіт
- •4.6.1 Земельні роботи в звичайних умовах
- •4.7 Засипання траншей
- •4.8 Земляні роботи в мерзлих ґрунтах
- •4.9 Земляні роботи на болотах і заводнених ділянках
- •Контрольні запитання
- •5 Ізоляційно-укладальні роботи
- •5.1 Способи очищення поверхні трубопроводу
- •5.2 Захисні покриття і вимоги до них
- •5.3 Конструкція ізоляційних покриттів
- •5.4 Способи виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •Відстань між машинами в механізованій колоні при поєднаному способі ізоляційно-укладальних робіт наведено в табл. 5.6, а при укладанні трубопроводу роздільним способом у табл. 5.7.
- •При поєднаному способі ізоляційно-укладальних
- •Ізоляційно-укладальних робіт (розміри в м.)
- •5.5 Розрахунок параметрів ізоляційно-укладальної колони
- •5.6 Роздільний метод укладання трубопроводів
- •Розміщенні трубоукладачів в колоні
- •5.7 Контроль якості ізоляційних покриттів
- •Контрольні запитання
- •6 Криволінійні ділянки трубопроводів
- •6.1 Вільний згин трубних секцій
- •6.2 Гнуття труб
- •6.3 Виготовлення зварних колін
- •6.4 Технологія монтажу криволінійних ділянок із гнутих вставок
- •Контрольні запитання до розділу
- •7 Технологія спорудження переходів через природні та штучні перешкоди
- •7.1 Спорудження підводних переходів
- •7.1.1 Класифікація підводних переходів
- •7.1.2 Конструктивні схеми підготовчих переходів
- •7.1.3Підготовчі роботи
- •7.1.3.1 Геодезичні і гідрометричні роботи
- •7.1.3.2 Облаштування спускових доріжок
- •7.1.3.3 Футерування трубопроводу
- •7.1.3.4 Баластування трубопроводу
- •7.1.4 Земляні роботи
- •7.1.5.1 Підготовчі роботи при спорудженні підводних
- •7.1.6 Розробка підводних траншей земснарядами
- •7.1.7 Розробка підводних траншей екскаватором
- •7.1.8 Розробка траншеї скреперною установкою
- •7.2 Технологія укладання підводних трубопроводів
- •7.2.1 Укладання способом протягування
- •7.3 Технологічні розрахунки підводних трубопроводів
- •7.3.1 Розрахунок тягового зусилля
- •7.4 Стійкість підводних трубопроводів
- •7.5 Укладання підводних трубопроводів з поверхні води
- •7.5.1 Підготовка трубопроводу до укладання
- •7.5.2 Установка трубопроводу у створ
- •7.5.3 Занурення трубопроводу в траншею
- •7.5.4 Розрахунок трубопроводу при укладанні з поверхні
- •7.5.5 Укладання з розвантажуючими понтонами із
- •7.6 Технологія спорудження морських трубопроводів
- •7.6.1 Підготовка трубопроводу до укладання і укладання
- •7.6.2 Захист підводного трубопроводу від пошкодження
- •Контрольні запитання
- •8 Надземні трубороводи
- •8.1 Основні конструктивні схеми, що застосовують при
- •8.2 Прямолінійна прокладка без компенсації поздовжніх
- •8.3 Прокладання трубопроводу з компенсаторами
- •8.4 Зигзагоподібна прокладка трубопроводів у вигляді «змійки»
- •8.5 Прямолінійне прокладання трубопроводів зі слабозігнутими ділянками
- •8.6 Паралельне прокладання трубопроводів
- •8.7 Висячі системи, що застосовуються для прокладання надземних трубопроводів
- •8.8 Розрахунок висячих систем переходів трубопроводів
- •8.8.1 Визначення навантажень на висячі системи переходів і розрахунок трубопроводів
- •8.8.2 Розрахунок несучих канатів в одно ланцюговій системі
- •8.8.3 Розрахунок несучих линв у вантових фермах
- •8.8.4 Розрахунок вітрових линв у вигляді одноланцюгової висячої системи
- •8.8.5 Розрахунок вітрових відтяжок
- •8.9 Розрахунок деталей конструкцій висячих систем переходів трубопроводів
- •8.9.1 Розрахунок підвісок несучих линв
- •8.9.2 Розрахунок опорних подушок (блоків) для несучих і вітрових канатів
- •8.9.3 Розрахунок талрепів
- •8.9.4 Основні положення розрахунку пілонів
- •8.9.5 Основні положення розрахунку анкерних опор і
- •8.10 Висячі системи переходів у вигляді провислої нитки
- •8.10.1 Конструкція переходів у вигляді провисаючої нитки
- •8.10.2 Розрахункові положення
- •8.10.3 Монтаж трубопроводів у вигляді провислої нитки
- •8.11 Аркові переходи
- •8.11.1 Системи аркових переходів і їх конструктивне
- •8.11.2 Однотрубні арочні переходи без спеціальних опор
- •8.11.3 Переходи, що складаються з двох і більше зв’язаних
- •8.11.4 Переходи з допоміжними конструкціями, що
- •8.11.5 Переходи, в яких трубопроводи не приймають участі
- •8.11.6 Опори аркових переходів трубопроводів
- •8.11.7 Розрахунок аркових переходів
- •8.11.8 Розрахунок трьохшарнірних арок
- •8.11.9 Розрахунок двохшарнірної арки
- •8.11.10 Розрахунок безшарнірної арки
- •8.11.11 Розрахунок аркових переходів з врахуванням
- •Контрольні запитання
- •9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами та іншими штучними перешкодами
- •9.1 Характеристика штучних перешкод
- •9.2 Конструкції переходів
- •9.2.1 Переходи під залізними дорогами
- •9.2.2 Перехід під автомобільною дорогою
- •9.3 Технологія спорудження переходів
- •Зусиль від гідравлічних домкратів
- •9.4 Розрахунок потужності при горизонтальному бурінні
- •9.5 Віброударне буріння
- •9.5.1 Проходка вібробурінням
- •(Вид зверху)
- •9.6 Розрахунок на міцність захисного футляра (кожуха)
- •9.7 Деталі переходів
- •Контрольні запитання
- •Список посилань на джерела
8.9.5 Основні положення розрахунку анкерних опор і
анкерів
Розтягуючі зусилля у несучих і вітрових канатах висячих переходів трубопроводів сприймаються масивними анкерними опорами або заглибленими в ґрунт анкерами.
Розрахунок анкерних опор і анкерів проводиться за найбільшими розрахунковими значеннями зусиль в канатах з врахуванням коефіцієнта поєднання навантажень.
Розміри і вагу масивних анкерних опор підбирають таким чином, щоб була забезпечена стійкість опори проти зсуву і перекидання і щоб тиск в основі не перевищував розрахункового опору.
Опір опори зсуву складається з пасивного опору ґрунту по передній грані опори і сил тертя по її підошві і бокових сторонах.
Вагу анкерної опори визначають з врахуванням зваженої дії води при найвищому горизонті ґрунтових вод, або при розрахунковому горизонті високої води в паводок.
Для збільшення опору анкерних опор зсуву можна підошву опори робити ступенями або з виступами.
Масивні анкерні опори потрібно закладати, як правило, на щільних ґрунтах. При слабких ґрунтах можна використовувати свойну або іншу основу.
Підошву фундаменту на скальних, гравійних і крупно піщаних ґрунтах можна розміщувати і в зоні сезонного промерзання ґрунту. На інших ґрунтах підошву фундаменту потрібно розміщувати не менше ніж 25 см нижче розрахункової глибини промерзання ґрунту.
Коефіцієнт впливу теплового режиму споруди приймається рівною одиниці, тобто розрахункова глибина промерзання приймається рівною нормативній.
При
розрахунку опор на зсув (ковзання),
відношення сили зсуву від розрахункового
навантаження
(з врахуванням коефіцієнту перевантаження)
до граничної сили зсуву
,
не повинно бути більшим
,
тобто
. (8.118)
Розрахунок на стійкість проти перекидання виконується за аналогічною формулою:
, (8.119)
де
і
– розрахунковий і граничний перекидальні
моменти.
Коефіцієнти
перевантаження постійних навантажень
приймаються менше одиниці (
)
при визначенні власної ваги елементів
опор при розрахунку на зсув, а також на
перекидання, коли визначаються утримуючі
моменти.
У відповідності до СНиП ІІ – Д.7-62 використовуються наступні значення коефіцієнту тертя кладки об ґрунт:
Для глин і скальних ґрунтів:
вологий – 0,25, сухих – 0,3; для суглинків і супі сей – 0,3; для пісків – 0,4; для гравійних та галькових ґрунтів – 0,5; для скальних ґрунтів – 0,6.
Зароблені в ґрунт анкери (рис. 8.19) розраховують проти зсуву з врахуванням пасивного відтоку ґрунту.
Рисунок 8.19 – Анкерний фундамент у вигляді плити
Граничне (нормативне) значення опору висмикування анкера можна визначити за наближеною формулою:
, (8.120)
де
– об’ємна вага ґрунту;
– кут природного відкосу ґрунту;
а
– кут нахилу прикладання розтягуючого
зусилля до анкера (кут нахилу відтяжки
до горизонту); а,
в
– розміри анкерної плити, заробленої
в ґрунт;
–
глибина закладання до центра плити.
При затопленні анкерної опори водою і при підвищенні рівня ґрунтових вод нижче низу плити, об’ємна вага ґрунту приймається з врахуванням його занурення у воду.
Розрахунковий
опір висмикуванню слід приймати
У табл. 8.6 наведені дані для проектування
анкерних опор, виконаних згідно рис.
8.19 з використанням збірних залізобетонних
плит, або у вигляді монолітної плити.
Необхідна
площа перерізу анкера, заробленого в
опору, повинна відповідати площі перерізу
внутрішнього діаметра різьби гвинта
талрепа
.
Необхідна площа анкера буде рівна
, (8.121)
де 1,2 – коефіцієнт, що враховує збільшення площі перерізу анкера за рахунок дії крутного моменту при загвинчуванні талрепа.
Таблиця 8.6 – Дані для проектування анкерних фундаментів в
вигляді плит
Відтяжки |
Вид ґрунту |
Анкерні тяжи |
Анкерні фундаменти |
||||||||
d0, мм |
Ррозр, ТС |
|
вага,т |
Розміри, мм |
Вага,кг |
Об’єм бетону,м3 |
|||||
Н |
а |
в |
|
Заклад-них деталей |
армату-ри |
||||||
27 |
45,9 |
І ІІ ІІІ |
45 |
0,108 0,108 0,117 |
2,5 2,5 3,0 |
2,5 2,75 3,5 |
2,5 2,75 3,5 |
0,2 0,2 0,25 |
0,033 0,033 0,039 |
0,148 0,195 0,238 |
1,25 1,50 3,06 |
33 |
60,1 |
- |
52 |
0,147 0,147 0,164 |
2,8 2,8 3,5 |
2,5 3,0 3,5 |
2,5 3,0 3,5 |
0,2 0,25 0,25 |
0,033 0,039 0,039 |
0,148 0,17 0,238 |
1,25 2,25 3,06 |
36 |
66,4 |
- |
54 |
0,156 0,166 0,191 |
2,8 3,2 4,2 |
2,75 3,0 3,5 |
2,75 3,0 3,5 |
0,2 0,25 0,25 |
0,033 0,039 0,039 |
0,195 0,17 0,238 |
1,50 2,25 3,06 |
42 |
93,45 |
- |
2×50 |
0,358 0,358 0,381 |
2,6 2,6 3,0 |
2,0 2,5 3,2 |
5,5 6,0 7,5 |
0,25 0,3 0,3 |
0,17 0,176 0,176 |
0,231 0,33 0,71 |
3,43 6,18 7,84 |
46,5 |
105 |
- |
2×58 |
0,47 0,44 0,505 |
3,0 3,0 3,5 |
2,0 2,5 3,2 |
5,5 6,0 7,5 |
0,25 0,3 0,3 |
0,17 0,176 0,176 |
0,231 0,33 0,71 |
3,43 6,18 7,84 |
50,5 |
134 |
- |
2×65 |
0,553 0,608 0,659 |
3,0 3,8 4,4 |
2,5 2,5 3,2 |
6,0 6,0 7,5 |
0,3 0,3 0,3 |
0,176 0,176 0,176 |
0,33 0,33 0,71 |
6,18 6,18 7,84 |
55 |
157,5 |
- |
2×65 |
0,618 0,639 0,691 |
3,0 3,2 3,8 |
2,5 3,0 3,6 |
6,0 7,0 8,5 |
0,3 0,3 0,35 |
0,176 0,176 0,181 |
0,33 0,553 0,786 |
6,18 6,96 11,36 |
59 |
169,5 |
- |
2×75 |
0,746 0,765 0,85 |
3,3 3,4 4,2 |
2,5 3,0 3,6 |
6,0 7,0 8,6 |
0,3 0,3 0,35 |
0,176 0,176 0,181 |
0,33 0,555 0,786 |
6,18 6,96 11,36 |
67,5 |
222 |
- |
2×80 |
0,921 1,008 1,206 |
3,4 4,2 6,0 |
3,0 3,2 3,6 |
7,0 7,5 8,5 |
0,3 0,3 0,35 |
0,176 0,176 0,181 |
0,553 0,71 0,786 |
6,96 7,84 11,36 |
2Ø 50,5 |
268 |
- |
4×65 |
1,617 1,659 1,829 |
3,8 4,0 4,5 |
3,2 3,6 4,5 |
7,5 8,5 11,0 |
0,3 0,35 0,4 |
0,421 0,432 0,432 |
0,717 0,898 1,45 |
8,50 13,00 21,10 |
2Ø 55 |
315 |
- |
4×65 |
1,748 1,748 2,246 |
3,6 3,6 5,5 |
4,0 4,0 4,5 |
10,0 10,0 11,0 |
0,4 0,4 0,4 |
0,432 0,432 0,432 |
1,175 1,175 1,45 |
17,30 17,30 21,10 |
2Ø 67,5 |
444 |
- |
4×65 4×80 |
1,95 2,767 3,247 |
4,0 5,5 6,5 |
4,0 4,0 5,0 |
10,0 10,0 12,0 |
0,4 0,4 0,5 |
0,432 0,432 0,57 |
1,175 1,175 2,167 |
17,30 17,30 31,50 |
Незалежно від прийнятої форми поперечного перерізу анкера, його завжди можна привити до еквівалентного круглого перерізу (тобто з рівною площею перерізу).
. (8.122)
та визначити необхідну довжину защемлення
. (8.123)
Якщо
неможливе защемлення анкера в опору на
довжину
,
то до кінця анкера приварюють шайбу і
виконують розрахунок на виколювання
бутону по його контуру; при цьому
зчеплення анкера з бетоном не враховують.