- •Дайте визначення поняття «фінанси» ?
- •В чому полягає розподільчий, фондовий, безеквівалентний характер фінансів?
- •У чому полягають відмінності публічних і приватних фінансів?
- •Що таке фінансова система?
- •Які ланки (інститути) входять до складу фінансової системи України?
- •Перерахуйте централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів? у чому проявляються їхні диференціюючи ознаки?
- •Що розуміють під фінансовою діяльністю держави і органів місцевого самоврядування?
- •Вкажіть на мету, суб’єктів та об’єкт фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування?
- •Дайте визначення поняття правової форми фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування.
- •Назвіть види правових і не правових форм фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування.
- •Що таке фінансово-плановий акт?
- •Дайте визначення поняття і охарактеризуйте особливості фінансово-планових актів, наведіть приклади таких актів, дайте їх визначення?
- •Визначте методи фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування?
- •Якими методами здійснюється утворення (формування) централізованих і децентралізованих грошових фондів? Чим відрізняється обов’язкова та добровільна мобілізація?
- •Якими методами здійснюється розподіл централізованих і децентралізованих грошових фондів? Чим відрізняється фінансування та кредитування?
- •Якими методами здійснюється організація використання централізованих і децентралізованих грошових фондів?
- •Якими методами здійснюється контроль за утворенням (формуванням), розподілом і організацією використання централізованих і децентралізованих грошових фондів?
- •Що розуміють під фінансовим контролем?
- •Які міжнародні стандарти визначають організацію державного фінансового контролю? Охарактеризуйте зміст Лімської декларації про керівні принципи фінансового контролю.
- •Чому у світовій практиці прийнято називати Рахункові палати (Аудиторські палати тощо) вищим органом фінансового контролю? Аргументуйте свою відповідь.
- •Яке визначення державного нагляду (контролю) закріплено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»? Яка сфера застосування даного закону
- •1.Розкрийте зміст завдань та функцій Рахункової палати України?
- •2.Яким чином Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю Рахункової палати України?
- •3.Яка різниця між камеральною та виїзною перевіркою Рахункової палати України відповідно до Стандарту Рахункової палати "Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів"?
- •4.Що таке програма проведення перевірки Рахункової палати України відповідно до Стандарту Рахункової палати "Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів"?
- •5.Що таке внутрішній аудит центрального органу виконавчої влади?
- •6.Що таке підрозділ внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади?
- •17. Які види перевірок здійснюються органами Державної податкової служби України? Які строки їх проведення?
- •18. Які заходи впливу мають право застосовувати органи Державної податкової служби України?
- •Що таке «фінансова послуга»? Які види фінансових послуг передбачені Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків”?
- •2.Яка мета та форми держаного регулювання ринків фінансових послуг?
- •3.Які орган здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг?
- •Які повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг? Які заходи впливу може застосовувати цей орган до фінансових установ?
- •Що таке страховий нагляд і яка його основна мета? Які органи здійснюють страховий нагляд в Україні і які їх завдання, функції і повноваження?
- •Що таке банківський нагляд і яка його основна мета?
- •Що входить у систему банківського нагляду України?
- •8.Які контрольні функції в процесі здійснення банківського нагляду здійснює Національний банк України?
- •Назвіть повноваження Національного банку України по здійсненню банківського нагляду?
- •Визначте засади формування органів управління Національного банку України та приклади повноважень Ради нбу, Правління нбу та голови нбу.
- •Які санкції може накладати Національний банк на комерційні банки?
- •Дайте визначення первинного фінансового моніторингу та його перерахуйте суб’єктів?
- •Дайте визначення державного фінансового моніторингу та його перерахуйте суб’єктів?
- •Які обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу? Які повноваження відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу?
- •Які повноваження суб’єктів державного фінансового моніторингу?
- •Яка різниця між обов’язковим та внутрішнім фінансовим моніторингом? (об’єднано з 19)
- •Які операції підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу?
- •Які операції підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу?
- •Якими повноваженнями наділена Державна служба фінансового моніторингу?
- •Що включає в себе поняття аудиторська діяльність?
- •Що таке аудит як вид незалежного фінансового контролю?
- •Які документи надають право займатися аудиторською діяльністю?
- •Як співвідносяться поняття "аудит" і "державний фінансовий аудит"?
- •Хто є суб’єктами і що є об’єктами здійснення аудиту?
- •Назвіть види аудиту за різними класифікаційними ознаками?.
- •Назвіть випадки обов’язкового проведення аудиту?
- •Тема 2. Фінансове право України як галузь національного права України. Предмет, метод фінансового права та класифікація фінансових правовідносин (2 год)
- •Що розуміють під методом фінансово-правового регулювання? у чому проявляється специфіка методу правового регулювання у фінансовому праві?
- •Яке співвідношення імперативного і диспозитивного способів правового регулювання у відносинах у сфері публічних фінансів?
- •Що розуміють під системою фінансового права? Які підрозділи виділяють у структурі системи фінансового права?
- •Який зміст Загальної частини фінансового права України? Який зміст Особливої частини фінансового права України?
- •Що таке інститут фінансового права? Наведіть приклади інститутів фінансового права.
- •Що розуміють під джерелами фінансового права?
- •Що розуміють під системою фінансового законодавства?
- •Як система фінансового законодавства співвідноситься із системою фінансового права?
- •Назвіть способи систематизації фінансового законодавства.
- •Назвіть кодифіковані нормативно-правові акти – джерела фінансового права.
- •Які класифікаційні види фінансово-правових норм виділяються за різними критеріями поділу? Наведіть приклади таких норм.
- •Розділ іі. Бюджетне право України
- •Тема 3: Правове регулювання бюджетного устрою в Україні (6 год.)
- •Дайте визначення поняття бюджету як економічної та правової категорії?
- •2.Яке визначення “бюджету” закріплено в Бюджетному кодексі України?
- •3.Дайте поняття бюджетного права? Яке місце бюджетного права в системі фінансового права?
- •4.В чому специфіка норм бюджетного права?
- •5.Якими особливостями характеризуються суб'єкти бюджетного права?
- •6. Окресліть особливості бюджетно-правових відносин порівняно з іншими фінансово-правовими відносинами?
- •7.Який склад бюджетного законодавства відповідно до статті 4 Бюджетного кодексу України?
- •8.Дайте визначення “бюджетної системи”?
- •9.Розмежуйте поняття “бюджетна система” та “бюджетний устрій”.
- •10.Розмежуйте поняття “місцевого бюджету” та “бюджету місцевого самоврядування”? Яке визначення “бюджету місцевого самоврядування” закріплено в бюджетному кодексі України?
- •38. Класифікація кредитування бюджету
- •65. Класифікація боргу за типом кредитора
- •Якими повноваження наділена держава Україна стосовно усіх бюджетів що входять до бюджетної системи та зокрема стосовно державного бюджету?
- •Якими повноваженнями у галузі бюджетної діяльності наділені органи місцевого самоврядування стосовно державного бюджету?
- •Якими повноваженнями у галузі бюджетної діяльності наділені органи місцевого самоврядування стосовно власного бюджету?
- •Якими повноваженнями у галузі бюджетної діяльності наділені органи місцевого самоврядування стосовно бюджету нижчого рівня?
- •Дайте визначення та розкрийте сутність міжбюджетних відносин? Яка мета регулювання бюджетних відносин? Які системи організації міжбюджетних відносин відомі світовій практиці, у чому їх суть?
- •В чому полягає різниця між закріпленими та регульованими доходами?
- •Який склад доходів Державного бюджету України (стаття 29 Бюджетного кодексу України)?
- •Який склад доходів місцевих бюджетів що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (“кошик № 1”) (статті 64, 66 Бюджетного кодексу України)?
- •Яка частина податку на доходи фізичних осіб включається до доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів “кошик №1” (стаття 65 Бюджетного кодексу України)?
- •Який склад доходів місцевих бюджетів , що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (“кошик № 2” місцевих бюджетів) (стаття 69 Бюджетного кодексу України)?
- •Дайте визначення “дотації вирівнювання” (п. 22 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України)?
- •Дайте визначення “субвенції” (п. 48 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України)? Яка різниця між дотацією і субвенцією?
- •Які показники має враховувати формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів відповідно до частини 2 статті 98 Бюджетного кодексу України?
- •Яким чином визначаються міжбюджетні трансферти у випадках коли рішення про районний бюджет не затверджено? (п. 4 частини 3 статті 101 Бюджетного кодексу України)?
- •Тема 4: Бюджетний процес України (4 год.)
- •1. Що таке бюджетний процес?
- •2. Розмежуйте поняття «бюджетний період» та «бюджетний цикл»?
- •3. Чи може бути змінений бюджетний період при введенні надзвичайного стану на території однієї з областей ?
- •4. Які стадії бюджетного процесу передбачає чинне законодавство України? Який період часу охоплює кожна стадія бюджетного процесу?
- •5. Що таке державні цільові програми, які їх види, значення при складанні проекту бюджету?
- •6. Які органи складають прогноз державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, які індикативні показники він повинен включати (частина 1 статті 21 Бюджетного кодексу України)?
- •7. Назвіть учасників бюджетного процесу?
- •8. Назвіть повноваження нбу та Міністерства фінансів України під час складання проектів бюджетів.
- •9. Визначте роль Кабінету міністрів України у бюджетному процесі.
- •10. Охарактеризуйте основні повноваження Верховної Ради України у бюджетному процесі.
- •11. Дайте визначення “головного розпорядника бюджетних коштів” та “розпорядника бюджетних коштів”?
- •12. Дайте визначення одержувачів бюджетних коштів?
- •13. Дайте визначення та розмежуйте поняття «бюджетне призначення», «бюджетне асигнування», «бюджетне забов’язання»?
- •14. Хто може бути головним розпорядником бюджетних коштів (частина 2 статті 22 Бюджетного кодексу України)?
- •15. Якими повноваженнями наділені головні розпорядники бюджетних коштів (частина 5 статті 22 Бюджетного кодексу України)?
- •16. Яким актом встановлюються бюджетні призначення, який порядок зменшення, внесення змін, передачі бюджетного призначення (стаття 23 Бюджетного кодексу України)?
- •18. Що таке Основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний період?
- •19. Визначте організаційні засади складання проекту Державного бюджету України (стаття 32 Бюджетного кодексу України)?
- •20. Хто та в які строки розробляє та схвалює Основні напрями бюджетної політики, прогнозні монетарні показники на наступний рік (частина 1-3 статті 33 Бюджетного кодексу України)?
- •21. Який порядок подання пропозицій народних депутатів, комітетів до проекту Основних напрямків бюджетної політики?
- •23. Які положення повинні містити Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік (частина 4 статті 33 Бюджетного кодексу України)?
- •24. Дайте визначення бюджетного запиту ( п. 9 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України)?
- •25. Який орган розробляє та доводить до головних розпорядників інструкції з підготовки бюджетних запитів (стаття 34 Бюджетного кодексу України)? з якою метою надаються такі інструкції?
- •28. Для яких рівнів розпорядників формуються форми бюджетних запитів? Чи потрібно складати бюджетний запит окремій бюджетній установі?
- •30. В чому, на Вашу думку, полягає визначена в частині 3 статті 36 Бюджетного кодексу України процедура усунення розбіжностей з головним розпорядником бюджетних коштів?
- •32. Яка процедура схвалення та передачі проекту закону про державний бюджет Верховній Раді України та Президенту України?
- •33. Яким чином здійснюється підготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік? (стаття 153 Регламенту Верховної Ради України)?
- •34. Чи може містити проект закону про державний бюджет України положення про зупинення дії чи внесення змін до законів? в якому нормативному акті закріплено дані законодавчі положення?
- •35. Хто і в якому порядку здійснює представлення проекту закону про Державний бюджет на наступний рік Верховній Раді? (стаття 154 Регламенту Верховної Ради України)? Кому надано право другої доповіді?
- •36. Які рішення приймаються за результатами обговорення представленого проекту про закону про Державний бюджет? Які підстав для відхилення проекту?
- •37. Які дії Кабінету Міністрів у випадку відхилення проекту закону про державний бюджет на наступний рік? (частина 5 статті 154 Регламенту Верховної Ради України)?
- •38. Яка процедура розгляду проекту закону про державний бюджет України передбачена статтею 155 Регламенту Верховної Ради України?
- •42. Які дії Кабінету Міністрів України після прийняття проекту закону про Державний бюджет на наступний рік у першому читанні? (частина 1,2 статті 158 Регламенту Верховної Ради України)?
- •44. Які показники бюджету приймається у другому читанні (частина 4 статті 158 Регламенту Верховної Ради України)?
- •45. Кому право першої доповіді при розгляді проекту закону про Державний бюджет в другому читанні? Чого вона стосується? Кому належить право другої доповіді?
- •46. Який порядок обговорення та голосування в другому читанні за проект закону України про Державний бюджет (частина 7-11 статті 158 Регламенту Верховної Ради України)?
- •47. В чому полягає підготовка проекту закону про державний бюджет до третього читання? Кому належить право першої доповіді та співдоповіді?
- •48. Який порядок голосування та прийняття проекту закону про державний бюджет. Який остаточний термін прийняття Верховною Радою України Закону про державний бюджет?
- •49. Які особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України?
- •50. Які особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат місцевого бюджету у разі несвоєчасного набрання рішенням про місцевий бюджет (стаття 79 Бюджетного кодексу України)?
- •51. Визначте порядок складання проекту місцевих бюджетів (стаття 75 Бюджетного кодексу України)?
- •52. У який строк до органів відповідальних за розробку проекту місцевого бюджету доводиться обсяг міжбюджетних трансфертів затверджений законом про державний бюджет?
- •53. Які показники визначаються рішенням про місцевий бюджет?
- •54. Який порядок подання та розгляду законопроектів які впливають на дохідну та видаткову частину бюджету (стаття 27 Бюджетного кодексу України)?
- •55. Який порядок розгляду проекту бюджету законодавчими (представницькими) органами державної влади і органами місцевого самоврядування?
- •56. Який порядок затвердження місцевих бюджетів відповідно до статті 77 Бюджетного кодексу України?
- •3. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:
- •5. Стаття 44. Розпис Державного бюджету України
- •7. Стаття 46. Стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням
- •9. Стаття 47. Встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів
- •22. Стаття 50. Повернення кредитів до бюджету
- •27. Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
- •28. Стаття 160. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України
- •29. Стаття 53. Перевиконання надходжень Державного бюджету України
- •30. Стаття 54. Скорочення видатків і кредитування загального фонду Державного бюджету України
- •32. Яка процедура внесення змін до рішення про місцевий бюджет у випадку перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду
- •33. Стаття 55. Захищені видатки бюджету
- •34. Стаття 59. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України
- •35. Стаття 57. Порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду
- •39. Стаття 62. Розгляд річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України
- •41. Стаття 162. Розгляд річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України
- •42. Стаття 80. Звітність про виконання місцевих бюджетів
65. Класифікація боргу за типом кредитора
Найменування |
Внутрішній борг |
Заборгованість за позиками, одержаними з бюджетів різних рівнів та державних фондів |
Заборгованість за позиками, одержаними з державних фондів |
Заборгованість за позиками, одержаними з бюджетів вищих рівнів |
Заборгованість за позиками, одержаними з бюджетів нижчих рівнів |
Заборгованість перед банківськими установами |
Заборгованість за позиками, одержаними від Національного банку України |
Заборгованість за позиками, одержаними від інших банків |
Заборгованість перед іншими органами управління |
Заборгованість за позиками, одержаними від інших фінансових установ |
Заборгованість за позиками, одержаними від нефінансових державних підприємств |
Заборгованість за позиками, одержаними від нефінансового приватного сектора |
Інша внутрішня заборгованість |
Внутрішня заборгованість, не віднесена до інших категорій |
Коригування, пов'язане із змінами обсягів депозитів, цінних паперів та різницею у вартісних оцінках вищезазначених статей |
Зовнішній борг |
Заборгованість за позиками, одержаними від міжнародних організацій економічного розвитку |
Заборгованість за позиками, одержаними від органів управління іноземних держав |
Заборгованість за позиками, одержаними від іноземних комерційних банків |
Заборгованість за позиками, одержаними від постачальників |
Зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій |
Коригування, пов'язане із змінами обсягів депозитів, цінних паперів та різницею у вартісних оцінках вищезазначених статей |
66. гарантований державою борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями;
гарантований Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено місцевими гарантіями;
67. видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування;
витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;
68. обслуговування державного (місцевого) боргу - операції щодо здійснення плати за користування кредитом (позикою), сплати комісій, штрафів та інших платежів, пов'язаних з управлінням державним (місцевим) боргом. До таких операцій не належить погашення державного (місцевого) боргу;
погашення державного (місцевого) боргу - операції з повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів та/або випуску боргових цінних паперів;
управління державним (місцевим) боргом - сукупність дій, пов'язаних із здійсненням запозичень, обслуговуванням і погашенням державного (місцевого) боргу, інших правочинів з державним (місцевим) боргом, що спрямовані на досягнення збалансованості бюджету та оптимізацію боргового навантаження;
69.
Якщо договором між Кабінетом Міністрів України (Радою міністрів Автономної Республіки Крим чи виконавчим органом міської ради за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи міської ради) та суб'єктом господарювання передбачаються зобов'язання такого суб'єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань за договором тягне перехід до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) зобов'язань за такими кредитами (позиками).
Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України ( 2755-17 ) або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
70. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
71
10. Якщо за рішенням суду державі (Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді міста) відмовлено у стягненні заборгованості перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, органи державної податкової служби оскаржують його у встановленому законом порядку до прийняття рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом України.
72
1. Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
2. Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України.
У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність із положеннями цього Кодексу.
73
Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200 відсотків (для міста Києва - 400 відсотків) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до частини четвертої статті 21 цього Кодексу.
У разі перевищення цієї граничної величини Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада зобов'язані вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргу у відповідність із положеннями цього Кодексу.
4. З метою забезпечення дотримання граничних обсягів державного (місцевого) боргу та державних (місцевих) гарантій Міністерство фінансів України веде Реєстр державного боргу і гарантованого державою боргу, Реєстр державних гарантій, а також Реєстр місцевих запозичень та місцевих гарантій.
74
Місцеві позики – це операції, пов’язані з одержанням коштів на умовах повернення, платності і терміновості, у результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, пов’язані з поверненням цих коштів у бюджет. Позики в місцевий бюджет можуть здійснюватися лише з бюджету розвитку, або для покриття касових розривів у період виконання наповнення місцевого бюджету.
Місцеві позики виникають у наступних випадках:
ºпозики (позички) з бюджетів вищого рівня;
ºпозики в комерційних банках;
ºбюджетні гарантії при позиках комерційних структур, у тому числі на потребу дохідної частини місцевого бюджету (у частині будівництва шкіл, лікарень і т.д.)
ºвипуск муніципальних позик.
Позики з державного бюджету надаються місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів у період виконання загального фонду бюджету протягом бюджетного року.
Стаття 73. Позики місцевим бюджетам
1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради можуть отримувати:
1) позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду, у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України стосовно бюджету Автономної Республіки Крим і міських бюджетів - у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання та погашення таких позик визначається Міністерством фінансів України;
2) позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів відповідно до частини п'ятої статті 43 цього Кодексу;
3) середньострокові позики на суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на умовах їх повернення без нарахування відсотків за користування цими коштами. Порядок та умови отримання і погашення таких позик визначаються Кабінетом Міністрів України
2. Надання позик з одного бюджету іншому забороняється.
Державний кредит (позика)— це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути як позичальником, кредитором або гарантом.
За економічною сутністю державний кредит — форма вторинного перерозподілу ВВП. Його джерелом є вільні кошти населення, підприємств і організацій.
Метою запозичення коштів може бути:
— покриття бюджетного дефіциту;
— регулювання грошового обігу;
— залучення коштів для інвестиційних програм тощо.
Тобто державний кредит безпосередньо пов'язаний із бюджетним дефіцитом, будучи джерелом його покриття. В окремих випадках за його допомогою можуть мобілізовуватися кошти у фонди цільового призначення або на цільові проекти. Крім того, до системи державного кредиту належать позики, що надаються під державні гарантії або для поповнення валютних резервів центрального банку від Міжнародного валютного фонду й інших міжнародних фінансово-кредитних установ.
Державні запозичення — основна форма державного кредиту, коли держава є позичальником. Для цих запозичень характерне те, що тимчасово вільні грошові кошти населення та суб'єктів господарювання залучаються до фінансування загальнодержавних потреб шляхом випуску й реалізації держав них цінних паперів. Оформлення державних запозичень в Україні в основному здійснюється за допомогою двох видів цінних паперів — облігацій та казначейських зобов'язань (векселів).
75
Стаття 74. Особливості здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій
1. Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку бюджету Автономної Республіки Крим, міських бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об'єктів довготривалого користування або об'єктів, які забезпечують виконання завдань Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення Автономної Республіки Крим і територіальних громад міст.
2. Обсяг та умови здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій погоджуються з Міністерством фінансів України.
3. Міністерство фінансів України здійснює реєстрацію місцевих запозичень та місцевих гарантій. Усі договори про місцеві запозичення, договори, виконання зобов'язань за якими забезпечено місцевими гарантіями, та договори про відшкодування витрат місцевого бюджету, а також зміни істотних умов таких договорів реєструються у Реєстрі місцевих запозичень та місцевих гарантій.
4. Держава не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.
5. Видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету.
6. Видатки місцевого бюджету на обслуговування місцевого боргу не можуть перевищувати 10 відсотків видатків загального фонду місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування місцевого боргу.
7. Якщо у процесі погашення місцевого боргу та платежів з його обслуговування, обумовлених договором між кредитором та позичальником, порушується графік погашення з вини позичальника, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада не мають права здійснювати нові місцеві запозичення протягом п'яти наступних років.
8. Порядок здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених цим Кодексом.
76
2. Обсяг та умови здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій погоджуються з Міністерством фінансів України.
3. Міністерство фінансів України здійснює реєстрацію місцевих запозичень та місцевих гарантій. Усі договори про місцеві запозичення, договори, виконання зобов'язань за якими забезпечено місцевими гарантіями, та договори про відшкодування витрат місцевого бюджету, а також зміни істотних умов таких договорів реєструються у Реєстрі місцевих запозичень та місцевих гарантій.
4. Держава не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.
77
Бюджетний кодекс передбачає дві складові бюджету - загальний та спеціальний фонди. Таке розмежування первісне було запропоновано в Законі України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" і з того часу поступово перейшло на місцеві бюджети. Зокрема, у межах наявних фондів кошториси бюджетних установ складаються з двох частин - загального та спеціального фондів.
До загального фонду бюджету включаються всі доходи (за винятком тих, що надходять до центрального), всі видатки за рахунок надходжень до загального фонду бюджету, а також фінансування загального фонду, фактично за рахунок коштів загального фонду фінансуються поточні потреби держави. Кошти, що мобілізуються до загального фонду бюджету, не мають конкретного цільового призначення - вони формують централізований фонд держави, за рахунок якого уряд фінансує державні потреби, передбачені поточними фінансовими планами. До спеціального фонду бюджету включаються: бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; гранти та дарунки, одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; різниця між доходами й видатками спеціального фонду. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами.
Загальний фонд бюджету включає:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для
зарахування до спеціального фонду;
2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду
бюджету;
3) фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету включає:
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених
джерел надходжень;
2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані
розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
78
бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими;
власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності;
4. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:
перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
79
Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на:
покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);
організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);
утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);
ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);
господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);
організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи);
виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).
80
Так ЛНУ І.Франка може відкрити депозит за рахунок коштів сплачених за навчання відповідно до ч. 9 статті 13 Бюджетного кодексу :
9. Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється, крім випадку, передбаченого частиною восьмою статті 16 цього Кодексу, а також крім розміщення закордонними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.
81
1.Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. 2. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування. 3. Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.
82
Місцевий резервний фонд може створюватись за рішенням відповідної ради – ст.24БК 83
надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування;
84
фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;
85
1)надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування;
2) фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;
86
Бюджет розвитку місцевих бюджетів
1. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:
1) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
2) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;
3) кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, та відсотки, сплачені за користування ними;
4) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;
5) запозичення, здійснені у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (крім випадку, передбаченого статтею 73 цього Кодексу);
6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.
2. До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:
1) погашення основної суми боргу відповідно Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування (крім боргу, що утворюється за умовами, визначеними статтею 73 цього Кодексу);
2) капітальні вкладення;
3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.
3. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.
87
Відповідно до ст. 95 Конституції України бюджетна система будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами й територіальними громадами та закріплює виключно законодавче й цільове регулювання будь-яких видатків держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; проголошує ідею збалансованості бюджету; закріплює принцип звітності і прозорості (оприлюднення) звітів про доходи й видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
88
принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
89
У частині третій статті 95 Конституції України ( 254к/96-ВР ) словосполучення "збалансованість бюджету" використовується в контексті "держава прагне до збалансованості бюджету України". Конституційний Суд України вважає за необхідне дати офіційне тлумачення всього положення частини третьої статті 95 Конституції України ( 254к/96-ВР ) у системному зв'язку з положеннями частини другої цієї статті, статті 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що в аспекті конституційного подання положення частини третьої статті 95 Конституції України ( 254к/96-ВР ) "держава прагне до збалансованості бюджету України" у системному зв'язку з положеннями частини другої цієї статті, статті 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ) треба розуміти як намагання держави при визначенні законом про Державний бюджет України доходів і видатків та прийнятті законів, інших нормативно-правових актів, які можуть вплинути на доходну і видаткову частини бюджету, дотримуватися рівномірного співвідношення між ними та її обов'язок на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами, територіальними громадами враховувати загальносуспільні потреби, необхідність забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.
90
принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;
п.3 ст.7 БК
91. Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів і витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Цей принцип вимагає обліку та включення до бюджету всіх без винятку доходів і витрат, які мають акумулюватись на єдиному казначейському рахунку та інших бюджетних рахунках згідно з бюджетною класифікацією. Цей принцип застосовується на всіх стадіях бюджетного процесу, але не виключає і певної спеціалізації використання коштів, цільової спрямованості їх використання (згідно зі ст. 13 Бюджетного кодексу України у рамках бюджету існує спеціальний фонд).
Згідно п.4 ст.7 БКУ принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
92. Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реалістичних макро-показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил. Формування бюджетних показників здійснюється на підставі затверджених постановою Верховною Радою України Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також затверджених постановою Кабінету Міністрів України стратегічних напрямків розвитку бюджетної системи на середньострокову перспективу, які містять найсуттєвіші обґрунтовані бюджетні показники.
Згідно п.5 ст.7 принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
93. Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути до досягнення запланованих цілей за умови залучення мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату за використання визначеного бюджетом обсягу коштів. Реалізація цього принципу спрямована на досягнення найбільш повної та своєчасної реалізації завдань держави. Його додержання дає змогу перейти до контролю за досягненням кінцевого результату при витрачанні бюджетних коштів, забезпечити їх ефективне використання, найбільш повне задоволення потреб за рахунок централізованих грошових фондів.
Згідно п.6 ст.7 принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
94. Принцип субсидіарності. Розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватись на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Цей принцип формує засади найефективнішого надання суспільних послуг безпосередньо споживачам. Децентралізація видатків у бюджетах забезпечує найбільш точне закріплення коштів відповідного бюджету за отримувачами бюджетних коштів, ефективніше виконання видаткових повноважень на місцях. Метою розмежування видатків між ланками бюджетної системи є підвищення ефективності їх використання. Однаковий рівень бюджетної забезпеченості на різних рівнях обумовлюється закріпленням відповідних доходів за ланками бюджетної системи та наданням міжбюджетних трансфертів. Утім посилання на принцип субсидіарності не відповідає на питання, чому видатки розділено між місцевими бюджетами саме на три групи: 1) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів; 2) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України; 3) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких є в усіх регіонах України. Натомість ефективний розподіл має ґрунтуватись на законодавчому розмежуванні функціональних повноважень територіальних органів влади, що, на жаль, не відбувається.
Згідно п.7 ст.7 принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;
95. Принцип цільового використання бюджетних коштів. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Тобто бюджетні кошти використовуються їх розпорядниками та одержувачами для чітко визначеної мети, на яку спрямовані бюджетні видатки. За нецільове використання бюджетних коштів, бюджетні правопорушення встановлена фінансова та адміністративна відповідальність для розпорядників коштів.
Згідно п.8 ст.7 БКУ принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;
96. Принцип справедливості та неупередженості. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. За рахунок бюджетної системи гарантується та забезпечується однаковий доступ усіх громадян України до соціальних програм, освіти, охорони здоров'я незалежно від місця їх проживання як на стадії формування надходжень доходів відповідних бюджетів, так і при розподілі трансфертів, збалансуванні бюджетів.
Згідно п.9 ст.7 БКУ принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
97=95
98. Принцип публічності та прозорості. Інформація про бюджет має бути оприлюднена. Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації:
— проекту закону про державний бюджет;
— закону про Державний бюджет України на відповідний період з додатками, що є його невід'ємною частиною;
— інформації про виконання Державного бюджету України за підсумками кварталу та року;
— інформації про показники виконання зведеного бюджету України;
— іншої інформації про виконання Державного бюджету України. Проект закону про державний бюджет підлягає обов'язковій публікації в
газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України. Рішення про місцевий бюджет має бути оприлюднене не пізніше ніж через 10 днів з дня його прийняття. Норми бюджетного кодексу гарантують доступність інформації щодо кожної стадії бюджетного процесу, показників проекту бюджету, прийнятого бюджету, звіту про його виконання, проекту щодо основних напрямів бюджетної політики. Відповідними процесуальними нормами забезпечуються гарантії гласності, оприлюднення закону та рішень про бюджет, етапів підготовки та розгляду звітів про виконання бюджету тощо.
Згідно п.10 ст.7 БКУ принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.
Контрольні питання до заняття 2: