17. Які види перевірок здійснюються органами Державної податкової служби України? Які строки їх проведення?

Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Львовский национальный университет им. И. Франко

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Відповіді на модуль. Фінансове.doc

Скачиваний:

Добавлен:

23.11.2019

Размер:

1.49 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1213 / 6713 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 > Следующая >>>

15. Який порядок проведення ревізій органами Державної податкової служби України? Які строки їх проведення?
Стаття 11. Проведення ревізій органами
державної контрольно-ревізійної служби
Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних
установах, яка передбачена у плані роботи органу державної
контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням
такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права
власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками
фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за
письмовим рішенням керівника відповідного органу державної
контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний
рік.
Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних
установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за
десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано
письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її
проведення.
Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами
державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами
виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за
нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації
проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади,
уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою
податків та зборів ( 1234-2010-п ), визначається Кабінетом
Міністрів України.
Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не
передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної
служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку
скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу
державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової
чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне
або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей,
отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною
установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх
документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу
державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих
днів з дня отримання запиту;
4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної
установи;
5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у
підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів
прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх
справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що
свідчать про порушення підконтрольними установами законів України,
перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів
державної контрольно-ревізійної служби;
6) у разі, коли вищестоящий орган державної
контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю
висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної
служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим
органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх
невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в
цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної
контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно
посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної
контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або
позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи,
розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за
наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду.
Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися
частіше одного разу на квартал Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності
незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до
підконтрольних установ, проводяться органами державної
контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на
підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення
розслідування кримінальної справи.
Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або
слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії,
подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати
її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин
п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для
проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості.
Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та
бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в установах
банків, інших фінансово-кредитних установах можуть прийматися лише
судом. Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати
30 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна
перевищувати 15 робочих днів. Подовження термінів проведення планової або позапланової
виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не
перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5
робочих днів для позапланової виїзної ревізії. Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим
Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення
підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після
порушення кримінальної справи проти посадових осіб підконтрольних
установ, що ревізуються, відповідно до кримінально-процесуального
законодавства.
Посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби
вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для
їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за
умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших
суб'єктів господарської діяльності під розписку:
1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його
видачі, назва органу державної контрольно-ревізійної служби, мета,
вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади,
звання та прізвища посадових осіб органу державної
контрольно-ревізійної служби, які проводитимуть ревізію.
Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису
керівника органу державної контрольно-ревізійної служби,
скріпленого печаткою органу державної контрольно-ревізійної
служби;
2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової
виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої
ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення
ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим
Законом до підконтрольних установ, - також номер, дата та підстави
порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну
справу.
Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних
установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання
з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї
статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу
державної контрольно-ревізійної служби до проведення ревізії.
Проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної
служби не повинно порушувати нормального режиму роботи
підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської
діяльності.
Зустрічні звірки, які проводяться органами державної
контрольно-ревізійної служби, не є контрольними заходами і
проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі
направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) державної
контрольно-ревізійної служби 16. Які основні завдання і функції здійснюють органи Державної податкової служби України? Якими повноваженнями наділені органи Державної податкової служби України?
Стаття 19-1. Функції органів державної податкової служби
19-1.1. Органи державної податкової служби виконують такі
функції:
19-1.1.1. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю,
повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим
Кодексом;
19-1.1.2. здійснюють контроль за своєчасністю подання
передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків
та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків та зборів),
а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності
визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків та зборів;
19-1.1.3. здійснюють контроль за встановленими законом
строками здійснення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням
порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги),
проведенням розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій
на провадження видів господарської діяльності, що підлягають
ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
19-1.1.4. здійснюють контроль за додержанням виконавчими
комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття та обліку
податків і зборів від платників податків, своєчасністю і повнотою
перерахування цих сум до бюджету;
19-1.1.5. здійснюють контроль за правомірністю бюджетного
відшкодування податку на додану вартість;
19-1.1.6. реєструють та ведуть облік платників податків,
облік об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з
оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків;
19-1.1.7. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб -
платників податків, Єдиний банк даних про платників податків -
юридичних осіб та інші реєстри, ведення яких покладено
законодавством на органи державної податкової служби;
19-1.1.8. забезпечують ведення обліку податків та зборів,
контроль за справлянням яких покладено на органи державної
податкової служби, та складання звітності щодо стану розрахунків
платників з бюджетом;
19-1.1.9. здійснюють ліцензування діяльності суб’єктів
господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і
тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної
торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами;
19-1.1.10. здійснюють контроль за виробництвом та обігом
спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та забезпечують
міжгалузеву координацію у цій сфері;
19-1.1.11. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та
реалізації підакцизних товарів;
19-1.1.12. здійснюють контроль за цільовим використанням
підакцизних товарів (продукції), які не підлягають оподаткуванню
або звільняються від оподаткування, або оподатковуються за
нульовою ставкою акцизного податку;
19-1.1.13. приймають декларації про максимальні роздрібні
ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або
імпортером, та узагальнюють відомості таких декларацій для
організації роботи та здійснення контролю за повнотою обчислення
та сплати акцизного податку;
19-1.1.14. проводять роботи із запобігання та боротьби з
незаконним виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів;
19-1.1.15. здійснюють контроль за погашенням податкового
боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих,
майно яких перебуває у податковій заставі;
19-1.1.16. здійснюють контроль за виявленням, обліком,
зберіганням, оцінкою, розпорядженням безхазяйним майном та майном,
що переходить у власність держави;
19-1.1.17. здійснюють контроль за забезпеченням стягнення
заборгованості суб’єктів господарювання за кредитами, залученими
державою або під державні гарантії, позиками;
19-1.1.18. здійснюють контроль за відстроченням,
розстроченням та реструктуризацією грошових зобов’язань та/або
податкового боргу, а також списанням безнадійного податкового
боргу;
19-1.1.19. організовують роботу та здійснюють контроль за
застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий
борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у
банку;
19-1.1.20. організовують роботу, пов’язану із замовленням
марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором
зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та
здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках)
з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів
під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
19-1.1.21. здійснюють контроль за дотриманням суб’єктами
господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими
виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби,
встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;
19-1.1.22. організовують роботу із здійснення контролю за
дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять оптову або
роздрібну торгівлю алкогольними напоями, встановлених мінімальних
оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої;
19-1.1.23. розробляють форми податкових розрахунків, звітів,
декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків
та зборів;
19-1.1.24. розробляють пропозиції до проектів міжнародних
договорів з питань оподаткування та забезпечують їх виконання;
19-1.1.25. прогнозують, аналізують надходження податків та
зборів, джерел податкових надходжень, вивчають вплив
макроекономічних показників і податкового законодавства на
надходження податків та зборів, розробляють пропозиції щодо їх
збільшення та зменшення втрат бюджету;
19-1.1.26. організовують інформаційно-аналітичне забезпечення
процесів адміністрування та їх автоматизацію;
19-1.1.27. надають податкові консультації відповідно до норм
цього Кодексу;
19-1.1.28. забезпечують інформування громадськості про
реалізацію державної політики у відповідній сфері;
19-1.1.29. надають інформаційно-довідкові послуги платникам
податків з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль
за додержанням якого покладено на органи державної податкової
служби;
19-1.1.30. подають центральному органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної фінансової політики, та
центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
відповідні звіти та інформацію про надходження податків та зборів;
19-1.1.31. здійснюють контроль та забезпечують надання
допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних
правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних держав;
19-1.1.32. забезпечують іншим державним органам доступ до
інформації з баз даних центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику, згідно із законом та обмін
податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав
відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України;
19-1.1.33. забезпечують визначення в установлених цим
Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників
податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та
законами України, за порушення податкового, валютного та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи
державної податкової служби;
19-1.1.34. вживають заходів щодо виявлення, аналізу та
перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з
легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом,
або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству;
19-1.1.35. здійснюють внутрішній контроль та аудит стану
додержання законодавства, виконання посадових (службових)
обов’язків в органах державної податкової служби, на
підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери
управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику;
19-1.1.36. забезпечують виконання завдань та повноважень,
покладених на податкову міліцію;
19-1.1.37. узагальнюють практику застосування законодавства з
питань оподаткування, розробляють пропозиції щодо вдосконалення
законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів
України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому
порядку подають їх центральному органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної фінансової політики;
19-1.1.38. здійснюють інші функції, визначені законами
України.
Стаття 20. Права органів державної податкової служби
20.1. Органи державної податкової служби мають право:
20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників
для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати
податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства,
здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи
державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі
запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього
Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення
рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення,
дата і час, на які запрошується платник податків (представник
платника податків);
20.1.2. під час проведення перевірок вимагати виготовлення
платником податків (уповноваженим представником платника податків)
і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника
податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її
наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог
податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
перевіряти під час проведення перевірок у платників податків -
фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників
платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують
особу;
20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також
від установ Національного банку України, банків та інших
фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом
України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та цим
Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність
банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про
обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у
встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької
діяльності;
20.1.4. проводити перевірки платників податків (крім
Національного банку України) в порядку, встановленому цим
Кодексом;
20.1.5. вимагати від платників податків, що перевіряються в
ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів,
товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття
залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
У разі відмови платника податків (його посадових осіб або
осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять
діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від
проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних
цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей,
готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання
для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких
документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього
Кодексу;
20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим
законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у
тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у
порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії
документів (засвідчені підписом платника податків або його
посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про
фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки
платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та
сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства,
здійснення контролю за яким покладено на органи державної
податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в
порядку та на підставах, визначених цим Кодексом;
20.1.8. під час проведення перевірок вивчати та перевіряти
первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та
податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну
звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів,
виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на органи державної податкової служби;
20.1.9. проводити контрольні розрахункові операції до початку
перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення
готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових
операцій. Товари, які було отримано службовими (посадовими)
особами органів державної податкової служби під час проведення
контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику
податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення
такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до
законодавства з питань захисту прав споживачів;
20.1.10. під час проведення перевірок вимагати від посадових
або службових осіб платника податків надання повноважних осіб для
спільного з представниками органів державної податкової служби
зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими
обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі
провадження ним діяльності, що перевіряється;
20.1.11. доступу під час проведення перевірок до територій,
приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що
використовується для провадження господарської діяльності, та/або
є об'єктами оподаткування або використовується для отримання
доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування
та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;
20.1.12. у випадках, встановлених законом, звертатися до
суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької
діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання
недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів
господарювання;
20.1.15. звертатися до суду щодо зупинення видаткових
операцій платника податків на рахунках такого платника податків у
банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі
заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також
визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника
податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав:
20.1.15.2. недопущення посадових осіб органів державної
податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених
у підпункті 20.1.11 цієї статті;
20.1.16. звертатися до суду, у разі якщо платник податків
перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених
цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках
платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші
цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та
зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги
податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;
20.1.17. звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти
та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку,
у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг,
відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми
податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом
погашення податкового боргу;
20.1.18. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника
податків, який має податковий борг, з рахунків у банках,
обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його
частини;
20.1.19. звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів
платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської
заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої
переведено на органи державної податкової служби, у рахунок
погашення податкового боргу такого платника податків;
20.1.21. складати стосовно платників податків - фізичних осіб
та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи
про адміністративні правопорушення в порядку, визначеному законом;
20.1.22. виносити постанови у справах про адміністративні
правопорушення у випадках, передбачених законом;
20.1.23. у випадках виявлення порушення вимог податкового та
іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких
покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків
письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій
документів;
20.1.24. вимагати від платників податків, діяльність яких
перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню
законних повноважень службовими (посадовими) особами органів
державної податкової служби, усунення виявлених порушень
податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на органи державної податкової служби та контролювати
виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів
державної податкової служби;
20.1.25. користуватися у службових справах засобами зв'язку,
які належать платникам податків, з їх дозволу або дозволу
посадових осіб таких платників;
20.1.26. залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів
та перекладачів;
20.1.27. визначати у визначених цим Кодексом випадках суми
податкових та грошових зобов'язань платників податків;
20.1.28. застосовувати до платників податків фінансові
(штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових
фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у
випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати
суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед
державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою
міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною
Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під
державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в
порядку, визначеному цим Кодексом;
20.1.29. здійснювати контроль за додержанням норм
законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та
порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за
наявністю ліцензій
на провадження видів господарської діяльності, що підлягають
ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею
матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці
документи, наявністю торгових патентів;
20.1.30. одержувати безоплатно необхідні відомості для
ведення Єдиного реєстру податкових накладних, формування
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників
податків від платників податків, а також Національного банку
України та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним
особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових
платежів), від органів, уповноважених проводити державну
реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження
видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
відповідно до закону, - про державну реєстрацію та видачу ліцензій
суб'єктам господарської діяльності, від органів, що здійснюють
реєстрацію фізичних осіб - про громадян, які прибули на проживання
до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів
державної реєстрації актів цивільного стану - про фізичних осіб,
які померли;
20.1.31. одержувати безоплатно від митних органів щомісяця
звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних
товарів і справляння при цьому податків та зборів та інформацію
про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і
нерезиденти, за формою, встановленою центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової
політики, та від органів статистики - дані, необхідні для
використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської
діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;
20.1.32. надавати відстрочення та розстрочення грошових
зобов'язань або податкового боргу, а також приймати рішення про
списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;
20.1.33. застосовувати до фінансових установ, які не подали
відповідним органам державної податкової служби в установлений
законом строк повідомлень про відкриття або закриття рахунків
платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за
рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного
органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в
органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у
встановленому цим Кодексом розмірі;
20.1.34. за несвоєчасне виконання установами банків та іншими
фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників
податків про сплату податків та зборів стягувати з установ банків
та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день
прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах,
встановлених законами України щодо таких видів платежів; 20.1.35. надавати інформацію з Державного реєстру фізичних
осіб - платників податків іншим органам державної влади та органам
фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування
відповідно до закону;
20.1.36. звертатися у випадках, передбачених законом до суду
щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і
проведення азартних ігор на території України;
20.1.37. приймати рішення про зміну основного місця обліку та
переведення великих платників податків на облік у спеціалізовані
органи державної податкової служби та знімати їх з обліку і
переводити до інших органів державної податкової служби;
20.1.38. звертатися до суду щодо нарахування та сплати
податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта
оподаткування або інших показників податкової звітності у
результаті застосування звичайних цін;
20.1.39. отримувати від нотаріусів на письмові запити
інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця із
обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу (прізвище,
ім'я, по батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце
проживання тощо) та відомості про майно (нерухоме, рухоме, кошти
тощо), отримане за спадком;
20.1.40. звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів
первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у
випадках, передбачених цим Кодексом.
20.1.41. отримувати безоплатно від органів, які забезпечують
ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію,
необхідну для здійснення повноважень органів державної податкової
служби щодо забезпечення погашення податкового боргу платника
податків.
Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові
запити органів державної податкової служби не може перевищувати
п'яти робочих днів з дня отримання таких запитів.
20.2. Права, передбачені підпунктами 20.1.1-20.1.11, 20.1.21,
20.1.23-20.1.26, 20.1.29-20.1.31, 20.1.41, надаються посадовим
особам органів державної податкової служби, а права, передбачені
підпунктами 20.1.12-20.1.20, 20.1.22, 20.1.27-20.1.28,
20.1.32-20.1.39 цієї статті, надаються керівникам державних
податкових служб і державних податкових інспекцій та їх
заступникам.
17. Які види перевірок здійснюються органами Державної податкової служби України? Які строки їх проведення?
Стаття 75. Види перевірок
75.1. Органи державної податкової служби мають право
проводити камеральні, документальні (планові або позапланові;
виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами
державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у
випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні
перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за
дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у
приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі
даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника
податків.
75.1.2. Документальною перевіркою вважається перевірка,
предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування
та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а
також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання
роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору,
оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та
яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків),
фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового
та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,
первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та
податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків
та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби,
а також отриманих в установленому законодавством порядку органом
державної податкової служби документів та податкової інформації, у
тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до
плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані
роботи органу державної податкової служби і проводиться за
наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка
проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем
розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться
така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка
проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
75.1.3. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за
місцем фактичного провадження платником податків діяльності,
розташування господарських або інших об'єктів права власності
такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної
податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань
регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків
розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності
ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг
підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо
укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з
працівниками (найманими особами).
Стаття 76. Порядок проведення камеральної перевірки
76.1. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами
органу державної податкової служби без будь-якого спеціального
рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність
суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під
час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки
здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Стаття 77. Порядок проведення документальних планових
перевірок
77.1. Документальна планова перевірка повинна бути
передбачена у плані-графіку проведення планових документальних
перевірок.
77.2. До плану-графіка проведення документальних планових
перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо
несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства,
контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Періодичність проведення документальних планових перевірок
платників податків визначається залежно від ступеня ризику в
діяльності таких платників податків, який поділяється на високий,
середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем
ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три
календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних
роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік
ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають
критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума
сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не
менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний
податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених
податків яких становить не менше п'яти відсотків від
задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються
до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки.
Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі
порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
77.3. Забороняється проведення документальної планової
перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім
правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з
доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і
кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
77.4. Про проведення документальної планової перевірки
керівником органу державної податкової служби приймається рішення,
яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки
платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше
ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки
вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з
повідомленням про вручення копію наказу про проведення
документальної планової перевірки та письмове повідомлення із
зазначенням дати початку проведення такої перевірки. 77.5. У разі планування різними контролюючими органами у
звітному періоді проведення перевірки одного й того самого
платника податків така перевірка проводиться зазначеними органами
одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних
перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати
контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів
( 1234-2010-п ), визначається Кабінетом Міністрів України.
77.6. Допуск посадових осіб органів податкової служби до
проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється
згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна
перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього
Кодексу.
77.7. Строки проведення документальної планової перевірки
встановлені статтею 82 цього Кодексу.
77.8. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для
висновків під час проведення документальної планової перевірки, та
порядок надання платниками податків документів для такої перевірки
встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
77.9. Порядок оформлення результатів документальної планової
перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Стаття 78. Порядок проведення документальних позапланових
перевірок
78.1. Документальна позапланова перевірка здійснюється за
наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або
отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про
можливі порушення платником податків податкового, валютного та
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
органи державної податкової служби, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на
обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби
протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
78.1.2. платником податків не подано в установлений законом
строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання
передбачено законом;
78.1.3. платником податків подано органу державної податкової
служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період,
який перевірявся органом державної податкової служби;
78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у
податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник
податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на
письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти
робочих днів з дня отримання запиту;
78.1.5. платником податків подано в установленому порядку
органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки
або скаргу на прийняте за її результатами податкове
повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий
перегляд результатів відповідної перевірки або скасування
прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у
разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях)
посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки,
та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.
Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом
оскарження;
78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи
(крім перетворення), припинення юридичної особи або
підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено
провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або
подано заяву про зняття з обліку платника податків;
78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до
відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності
підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу,
та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке
становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у
цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування
заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість
та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке
становить більше 100 тис. гривень; 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання
таким платником податків податкової накладної покупцю або про
порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання
таким платником податків пояснень та документального підтвердження
на письмовий запит органу державної податкової служби протягом
десяти робочих днів з дня його отримання;
78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про
призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого,
прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних
справах, що перебувають у їх провадженні;
78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в
порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу
державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку
документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів
документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого
рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам
законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що
повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення
об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи
державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки
в цьому випадку приймається органом державної податкової служби
вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу
державної податкової служби нижчого рівня, які проводили
документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато
службове розслідування або порушено кримінальну справу;
78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим
агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам
(у тому числі без документального оформлення) заробітної плати,
пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань,
що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення
платником податків трудових договорів з найманими особами згідно
із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без
державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з
питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
78.2. Обмеження у підставах проведення перевірок платників
податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що
проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки,
що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.
78.3. Працівникам податкової міліції забороняється брати
участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок
платників податків, що проводяться органами державної податкової
служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням
оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ,
порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб
платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки
платників податків податковою міліцією проводяться у межах
повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому
Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ),
Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05,
1003-05 ) та іншими законами України.
78.4. Про проведення документальної позапланової перевірки
керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке
оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки
платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку
проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу
про проведення документальної позапланової перевірки.
78.5. Допуск посадових осіб органів податкової служби до
проведення документальної позапланової виїзної перевірки
здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна
позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку,
передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
78.6. Строки проведення документальної позапланової перевірки
встановлені статтею 82 цього Кодексу.
78.7. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для
висновків під час проведення документальної позапланової
перевірки, та порядок надання платниками податків документів для
такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
78.8. Порядок оформлення результатів документальної
позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Стаття 79. Особливості проведення документальної невиїзної
перевірки
79.1. Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі
прийняття керівником органу державної податкової служби рішення
про її проведення та за наявності обставин для проведення
документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього
Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі
зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу
документів та даних, наданих платником податків у визначених цим
Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений
законом.
79.2. Документальна позапланова невиїзна перевірка
проводиться посадовими особами органу державної податкової служби
виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової
служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику
податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або
вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку
копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної
перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце
проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу
державної податкової служби право розпочати проведення
документальної невиїзної перевірки. 79.3. Присутність платників податків під час проведення
документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Стаття 80. Порядок проведення фактичної перевірки
80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження
платника податків (особи).
80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення
керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія
якого вручається платнику податків або його уповноваженому
представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові
операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за
наявності хоча б однієї з таких обставин:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників
податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення
платником податків законодавства щодо виробництва та обігу
підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових
операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій
та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на
органи державної податкової служби, та виникає необхідність
перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством
порядку інформації від державних органів або органів місцевого
самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником
податків законодавства, контроль за яким покладено на органи
державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками
податків розрахункових операцій, ведення касових операцій,
наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за
наявністю яких покладено на органи державної податкової служби,
виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого
відповідно до закону, про порушення платником податків
установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових
операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений
законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів
розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку
розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку
інформації про порушення вимог законодавства в частині
виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання
спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених
законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої
перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті
75.1.3;
80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством
порядку інформації про використання праці найманих осіб без
належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями
доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету,
а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без
державної реєстрації.
80.3. Фактична перевірка, що здійснюється за наявності
обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для
контролю щодо припинення порушення законодавства з питань,
визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати
складання акта за результатами попередньої перевірки.
80.4. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання
порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових
операцій, посадовими особами органів державної податкової служби
на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу
може бути проведена контрольна розрахункова операція.
80.5. Допуск посадових осіб органів податкової служби до
проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81
цього Кодексу.
80.6. Під час проведення фактичної перевірки в частині
дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового
договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими
особами), в тому числі тим, яким установлено випробування,
перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин,
з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної
працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату
праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення
трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність,
можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші
документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове
посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
80.7. Фактична перевірка проводиться двома і більше
посадовими особами органу державної податкової служби у
присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його
представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові
операції.
80.8. Під час проведення перевірки посадовими особами, які
здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж
господарських операцій. За результатами хронометражу складається
довідка, яка підписується посадовими особами органу державної
податкової служби та посадовими особами суб'єкта господарювання
або його представника та/або особами, що фактично здійснюють
господарські операції.
80.9. Строки проведення фактичної перевірки встановлені
статтею 82 цього Кодексу.
80.10. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки
встановлено статтею 86 цього Кодексу. Стаття 82. Строки проведення виїзних перевірок
82.1. Тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього
Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих
платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -
10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті
77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної
податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих
платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не
більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як
на 10 робочих днів.
82.2. Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього
Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин,
визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу,
тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не
повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників
податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів,
інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті
78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної
податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих
платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не
більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як
на 5 робочих днів.
82.3. Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього
Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням
керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
82.3.1. заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності
подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
82.3.2. змінний режим роботи або підсумований облік робочого
часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
82.4. Проведення документальної виїзної планової та
позапланової перевірки великого платника податків може бути
зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється
наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається
платнику податків або його уповноваженому представнику під
розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний
строк.
Зупинення документальної виїзної планової, позапланової
перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі
вручення платнику податків або його уповноваженому представнику
під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної
планової, позапланової перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що
не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення
експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів
щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом
позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення
платником податків втрачених документів перевірка може бути
зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах
200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням
установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60
календарних днів.
18. Які заходи впливу мають право застосовувати органи Державної податкової служби України?
В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов'язаним із ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни, є правильна побудова і організація податкових відносин господарюючих суб'єктів і громадян з державою. А це можливо лише за умови вдосконалення податкової системи, що є сукупністю встановлених в країні податків, які не слід розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто як державні доходи, що забезпечують інтереси бюджету. Удосконалювання податкової системи і структури її органів потребує розробки і дослідження нових методів управління процесом зборів податків і нових взаємовідносин між представниками податкових органів і платниками податків.
Податкова служба функціонує згідно з Законом України "Про державну податкову службу в Україні" [65]. У своїй діяльності вона керується також Конституцією України, рішеннями Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів.
Єдиними уповноваженими Законом органами, на які покладено обов’язок здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці, що діють у межах своєї компетенції.
Крім того, податкові органи є органами стягнення для державних цільових фондів, у разі виникнення податкового боргу з податків, зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів, державних цільових фондів, внесків до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.
Згідно розподілу функціональних обов‘язків, в структурі органів Державної податкової служби, в Україні застосуваннязаходів по скороченню податкового боргупокладаєтьсявиключно на підрозділи стягнення податкового боргу державних податкових інспекцій та підрозділи оперативних заходів по скороченню податкового боргу управлінь ( відділів, відділень) податкової міліції [127, с. 59].
Примусове стягнення податкового боргу – це ряд заходів, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків (надалі – платника) без отримання його згоди на їх застосування та без попереднього узгодження суми боргу, шляхом звернення стягнення на всі активи такого платника.
Примусове стягнення податкового боргу здійснюють органи державної податкової служби, на підставі законодавчих актів та розроблених для їх запровадження нормативних актів, у чітко визначені законодавством строки [128,c. 18].
У випадку, якщо податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, то воно вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації
Тому стягнення податкового боргу, за узгодженими сумами, органами державної податкової служби здійснюється у позасудовому порядку.
Водночас платнику надається можливість погасити податковий борг у добровільному порядку, для чого органи державної податкової служби здійснюють заходи запобіжного характеру:
- направляють платнику податкові вимоги з повідомленням, що все його майно і майнові права перебувають у податковій заставі до повного погашення податкового боргу;
- здійснюють контакти з платником (по телефону, особисті зустрічі, у разі його появи, у відповідь на отриману вимогу) для обговорення питань, пов’язаних з погашенням недоїмки та поточних платежів;
- приймають рішення щодо надання розстрочення чи відстрочення сплати податкових зобов‘язань [129, c.7].
Роз’яснення відповідальності за невиконання зобов’язань зі сплати платежів до бюджету, надання інформації щодо існуючих заходів примусового стягнення, можуть сприяти погашенню платником боргу без застосування всього комплексу заходів примусового стягнення.
Якщо запобіжними заходами не досягнуто поставленої мети – повного погашення податкового боргу, інформація, отримана від платника, допоможе органам державної податкової служби прийняти об’єктивне рішення щодо застосування наступних заходів стягнення.
Механізм впливу на боржника має вигляд по стадійного процесу, на кожній стадії можлива “зупинка” за умови повного погашення податкового боргу [130, c. 17].
За рішенням платника податків оплата його податкових зобов’язань або погашення податкового боргу може бути здійснена шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків, що виникли відповідно до норм податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов’язань платника податків.
Роз’яснення відповідальності за невиконання зобов’язань зі сплати платежів до бюджету, надання інформації щодо існуючих заходів примусового стягнення може сприяти погашенню платником боргу без застосування всього комплексу заходів примусового стягнення.
Якщо у строк, встановлений законодавством для застосування відповідного заходу примусового стягнення, податковий борг не погашено повністю, застосування органами державної податкової служби цього заходу єобов’язковим.
19. Розкрийте основні принципи та загальні вимоги до державного нагляду (контролю) закріплені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»? Чим відрізняються планові та позапланові контрольні заходи? Які розпорядчі документи видаються?

Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини,

функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і

життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у

сфері господарської діяльності;

підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду

(контролю) відповідним органам державної влади;

рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів

господарювання;

гарантування прав суб'єкту господарювання;

об'єктивності та неупередженості здійснення державного

нагляду (контролю);

наявності підстав, визначених законом, для здійснення

державного нагляду (контролю);

відкритості, прозорості, плановості й системності державного

нагляду (контролю);

неприпустимості дублювання повноважень органів державного

нагляду (контролю);

невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну

діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах

закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його

посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання

внаслідок порушення вимог законодавства;

дотримання умов міжнародних договорів України;

незалежності органів державного нагляду (контролю) від

політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

наявності одного органу державного нагляду (контролю) у

складі центрального органу виконавчої влади. Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду

(контролю)

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем

провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або

його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного

нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

2. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно

кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні

повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах

передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням

керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час

суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього

трудового розпорядку.

4. Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль)

у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного

нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо

зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції,

виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської

діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень,

які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю)

припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати

державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо

закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного

нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не

визначає повноваження такого органу під час здійснення державного

нагляду (контролю).

5. Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації

продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за

вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного

нагляду (контролю) чи його заступника.

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю)

забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо

суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких)

посадова особа перебуває в родинних стосунках.

7. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового

акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне

тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу

державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення

приймається на користь суб'єкта господарювання.

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти

господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового

або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та

відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих

документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою

застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із

законом.

10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з

метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти

проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених

законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для

провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів

чи предметів, якщо це передбачено законом.

11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у

присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи

суб'єкта господарювання.

12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю)

посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис

до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його

наявності).

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю),

пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей

про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської

діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові

особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати

комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана

посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час

здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися

виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний

режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною

таємницею, згідно з вимогами закону.

Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду

(контролю)

1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або

квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду

(контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа

останнього місяця кварталу, що передує плановому.

2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній

до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику

від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти

господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до

одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду

(контролю) визначається періодичність проведення планових заходів

державного нагляду (контролю) ( 656-2009-п ).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду

(контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових

заходів, які затверджуються його наказом.

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду

(контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо

яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань

залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного

нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку,

визначеному законодавством.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та

періодичність проведення планових заходів із здійснення державного

нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет

у порядку, визначеному законодавством.

3. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю)

готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів)

державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за

попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові

заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового

повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового

заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по

батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких

здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи

телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду

(контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій

особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу

органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового

заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового

заходу.

5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати

п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва -

п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не

допускається.

Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду

(контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до

відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення

заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у

документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом

господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів,

розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення

порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення

планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом

господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому

разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу

виконавчої влади на його проведення;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання

документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також

письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких

документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного

випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з

діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті

питання, необхідність перевірки яких стала підставою для

здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у

посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду

(контролю).

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім

передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не

передбачається законом або міжнародним договором України, згода на

обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою

проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного

документа.

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати

десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох

робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не

допускається.

Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду

(контролю)

1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган

державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити

найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде

здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення)

на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником

керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням

прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

3. У посвідченні (направленні) на проведення заходу

зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що

здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його

відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові

фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється

захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його

відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється

захід;

номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні

заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд,

інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і

строк його здійснення).

4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом

зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу

державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику

суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення

(направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу

органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту

господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без

посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового

посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль)

суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб

органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо

вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

6. За результатами здійснення планового або позапланового

заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі

виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен

містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також

посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка

здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по

батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких

здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає

в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом

господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого

порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються

посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які

здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою

ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він

підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного

нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного

нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова

особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта

відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або

уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі

державного нагляду (контролю).

7. На підставі акта, який складено за результатами здійснення

планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог

законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу

складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ

про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки

письмова вимога посадової особи органу державного нагляду

(контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог

законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо

суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується

посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка

здійснювала перевірку.

9. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу

державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове

рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення

виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та

підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або

його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта

господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю)

щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу,

повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також

посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка

здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а

також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи

уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної

особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у

здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю)

щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один

примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта

надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для

виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання

або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення

порушень вимог законодавства залишається в органі державного

нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним

особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень

вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на

копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного

нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і

дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог

законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального

органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

20. Які повноваження контрольного органу та права і обов’язки підконтрольного суб’єкта закріплені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»?

Стаття 8. Повноваження органу державного нагляду (контролю)

1. Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень,

передбачених законом, під час здійснення державного нагляду

(контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених

порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню

державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати

пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що

виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до

закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для

виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені

законом.

2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи

під час здійснення заходів державного нагляду (контролю)

зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний

нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами

господарювання;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської

діяльності під час здійснення заходів державного нагляду

(контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не

спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта

господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході

здійснення державного нагляду (контролю);

ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його

заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного

нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо

здійснення державного нагляду (контролю).

Стаття 9. Відповідальність посадових осіб органу державного

нагляду (контролю)

За невиконання вимог законодавства, а також завдання

неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган

державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть

відповідальність згідно із законом.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями

посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають

відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Стаття 10. Права суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду

(контролю) має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду

(контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного

нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії

посвідчення (направлення) на проведення планового або

позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду

(контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності

проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених

законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не

надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані

документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду

(контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною

таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду

(контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або

заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії

органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Стаття 11. Обов'язки суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду

(контролю) зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю)

до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови

дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю),

передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо

усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки,

відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного

нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу державного

нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи

позапланового заходу.

Стаття 12. Відповідальність суб'єкта господарювання

1. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих

документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених

під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за

собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у

порядку, встановленому законом.

2. У разі застосування санкцій за порушення вимог

законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та

максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності

порушення і покарання.

Стаття 13. Рішення про відбір зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється на підставі

письмового вмотивованого рішення керівника органу державного

нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом.

2. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції

зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу

продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення

цієї експертизи.

3. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш

як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у

суб'єкта господарювання.

Контрольні запитання до заняття 4.:

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1213 / 6713 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
23.04.2019446.46 Кб5відповіді на іспит з мовознавства.doc
#
16.09.2019183.6 Кб3відповіді на екзамен з соціології... made by Ma...docx
#
20.08.201971.17 Кб1Відповіді на задачі - оновленні.doc
#
16.09.2019139.26 Кб3ВІДПОВІДІ НА ЛАВРУК.doc
#
16.11.2018217.09 Кб140ВІДПОВІДІ НА МОДУЛЬ Філософія і світогляд.doc
#
23.11.20191.49 Mб3Відповіді на модуль. Фінансове.doc
#
05.09.2019391.68 Кб6відповіді на питання.doc
#
16.04.2019713.89 Кб6відповіді на теоретичні питання до іспиту.docx
#
26.04.2019463.69 Кб14Відповіді наекзамен з етнології.docx
#
02.08.2019418.3 Кб67Відповіді!!!!!!!.doc
#
27.04.2019577.02 Кб4Відповіді.doc

17. Які види перевірок здійснюються органами Державної податкової служби України? Які строки їх проведення?

18. Які заходи впливу мають право застосовувати органи Державної податкової служби України?