Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на модуль. Фінансове.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
1.49 Mб
Скачать
  1. Як співвідносяться поняття "аудит" і "державний фінансовий аудит"?

Стаття 363. Аудит та державний фінансовий аудит

1. Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.

2.Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

3. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функ­ціонування системи внутрішнього контролю.

4.Державний фінансовий аудит здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до законів.

5.Аудит та державний фінансовий аудит можуть проводитися за ініціативою суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

(Стаття 363 в редакції Закону № 3202-IVвід 15.12.2005)

1. Аудитом визнається перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень

стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів.

Залежно від поставлених цілей та складу інформації, яка аналізується, виділяють аудит фінансової звітності та аудит господарської діяльності. Аудит фінансової звітності має своєю метою перевірку правильності її складання відповідно до встановлених Положень

стандартів) ведення бухгалтерського обліку та формами обов'язкової звітності. При цьому визначають таке: чи об'єктивно фінансова звітність характеризує фінансовий стан суб'єкта господарювання, а також чи представлені результати фінансових операцій відповідно до прийнятих бухгалтерських принципів; чи узгоджується діяльність суб'єкта господарювання із законами та іншими нормативно-правовими актами, які можуть суттєво впливати на фінансову звітність. Метою аудиту господарської діяльності (аудиту ефективності роботи) є систематичний і всебічний аналіз економіки суб'єкта господарювання або певного виду його діяльності, наприклад інвестиційної, маркетингової тощо. Завданням такого аудиту є розробка рекомендацій щодо поліпшення діяльності всього суб'єкта господарювання чи його окремого структурного підрозділу. Залежно від виду перевірки суб'єкта господарювання на відповідність встановленим критеріям розрізняють такі види аудиту: бухгалтерської звітності, податковий, управлінський, технологічний, екологічний, юридичний, експрес-аудит тощо.

2.Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа — підприємець (після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів) або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог Закону «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини. Аудиторські фірми мають право на здійснення ними аудиторської діяльності у разі включення їх до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати ЗО відсотків.

3. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю, який спрямований на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Основним завданням державного фінансового аудиту є сприяння бюджетним установам у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності тощо.

Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм (аудит ефективності) — це форма державного фінансового контролю, спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Внутрішнім державним фінансовим аудитом визнається форма контролю, що забезпечує функціонально незалежну оцінку діяльності органів державного сектору. Метою внутрішнього аудиту є надання рекомендацій щодо удосконалення діяльності органу державного секто­ру, підвищення ефективності процесів управління. До завдань внутрішнього аудиту належить також забезпечення ефективного внутрішнього контролю понесених витрат. Здатність надання незалежних та об'єктивних рекомендацій є основною відмінністю внутрішнього аудиту від інших форм контролю.

Розрізняють такі форми внутрішнього аудиту, як централізований та децентралізований внутрішній аудит. Централізований внутрішній аудит — це державний внутрішній аудит, що проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби. Спрямування та координацію централізованого внутрішнього аудиту здійснює Міністерство фінансів України. Децентралізований внутрішній аудит здійснюється уповноваженим самостійним підрозділом (посадовою особою), підпорядкованим безпосередньо керівництву органу державного сектору, але функціонально незалежним від нього, у самому органі державного сектору або в межах системи його управління.

На даний час в Україні внутрішній державний фінансовий аудит проводиться відповідно до вимог Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм, затвердженого постановою КМУ від 10 серпня 2004 р. № 1017, Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 31 грудня 2004 р. № 1777, Порядку проведення органами державної контрольно ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів, затвердженого постановою КМУ від 12 травня 2007 р. № 698, інших нормативно-правових актів.

4. Державний фінансовий аудит здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до законодавства. Рахункова палата у ході виконання Державного бюджету України контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, порівняно із затвердженими показниками Державного бюджету України, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо усунення останніх. Рахункова палата перевіряє фінансування затверджених Верховною Радою України загальнодержавних програм економічного науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку. У межах своєї компетенції вона може залучати до участі у контрольно-ревізійній діяльності державні контрольні органи та їх представників, а також має право на договірній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

5. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єкта господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит), для: підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету; перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників; емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; в інших випадках, передбачених законами України.

Аудиторські перевірки при здійсненні обов'язкового аудиту проводяться згідно з порядком, встановленим законом «Про аудиторську діяльність» та іншими законами України, які передбачають проведення цієї форми аудиту. На замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування може проводитись обов'язковий екологічний аудит щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку відповідно до переліку, що затверджується КМУ, у таких випадках: банкрутство; приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності; передача або придбання в державну чи комунальну власність; передача у довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності; створення на основі об'єктів державної та комунальної власності спільних підприємств; екологічне страхування об'єктів; завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону; в інших випадках, передбачених законом.