4. Які повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг? Які заходи впливу може застосовувати цей орган до фінансових установ?

Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене Указом Президента України від 23.11.2011 – Ст.4

Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України:

2.1. Заходи впливу застосовуються до фінансових установ та інших суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг (далі - особи) і в діях або бездіяльності яких установлено порушення законодавства.

2.2. Держфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи відповідно до закону;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) порушувати питання про ліквідацію установи.

4. Що таке страховий нагляд і яка його основна мета? Які органи здійснюють страховий нагляд в Україні і які їх завдання, функції і повноваження?

Страховий нагляд — це контроль за діяльністю страхових установ, який здійснюється державними органами. Органи страхового нагляду здійснюють перевірку страхових організацій за їх платоспроможністю, надають рекомендації щодо використання вільних коштів та страхових резервів, видають ліцензії на здійснення певних видів страхування, затверджують тарифи, премії тощо.

Форми державного нагляду за страховою діяльністю:

• Ліцензійна

• Забезпечує формування інституту страховиків, який відповідає встановленому законодавством України стандарту підприємницької діяльності. 

• Спрямована на дотримання інтересів суб'єктів пов'язаних з формуванням страхових резервів, розміщенням активів, забезпечення наявності вільних активів в розмірах, не менше встановленого нормативу, атакож відповідність діяльності виданій ліцензії.

• Здійснюється на основі перевірки фінансової звітності, що надається страховиком.

Органи регулювання страхової діяльності в Україні:

• Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

• Департамент страхового нагляду

• Відділ аналізу звітності страховиків

• Відділ ліцензування страховиків

• Відділ інспектування страховиків

• Відділ роботи з територіальними управліннями з нагляду за страховиками

• Департамент страхового нагляду

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою додержання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюють Міністерство фінансів України та його органи на місцях, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Основними функціями Міністерства фінансів України є: 1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків); 2) видача ліцензій на проведення страхової діяльності; 3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх страхових зобов'язань перед страхувальниками; 4) встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів; 5) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена законом до компетенції Міністерства фінансів України; 6) узагальнення практики страхової діяльності, розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність; 7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності.

Здійснюючи державний нагляд за страховою діяльністю, Міністерство фінансів України має право: 1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, у тому числі банків та громадян, необхідну для виконання покладених на нього функцій; 2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіше одного разу на рік, призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора; 3) при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність давати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків). Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або арбітражний суд. Поновлення дії ліцензії після її відкликання здійснюється у порядку, передбаченому статтями 38 і 39 Закону України "Про страхування"; 4) звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених ст. 8 Закону України "Про підприємництво". Як одну з форм державного регулювання страхової діяльності можна розглядати примусову санацію страховика, яку Міністерство фінансів України має право провести у випадках: - невиконання страховиком зобов'язань перед страхувальниками протягом більше трьох місяців; - недосягнення страховиком визначеного законодавством України розміру статутного фонду; - інших випадках, визначених чинним законодавством України. Примусова санація передбачає: - проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, у тому числі обов'язкової аудиторської перевірки; - встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Міністерства фінансів України; - встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із страхувальниками; - прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.