Функціональні розлади вим'я

Лакторея (іпсопйпепйа Іасііз) - мимовільне витікання молока є ознакою атрофії, слабкості чи паралічу сфінктера дійки на ґрунті травм, запалень, рубцевих переро­джень чи новоутворень у дійковому каналі. У окремих корів лакторея буває зв'язаною із статевим циклом чи певним сезоном року.

Симптоми. Мимовільне виділення молока (краплями чи цівками) при наближенні часу доїння, при поверненні з пасовища. Іноді молоко починає витікати при підго­товці вим'я до доїння. При доїнні таких корів молоко мимовільно витікає з цистерни широким струмком.

Прогноз - при зниженні тонусу сфінктера - сприятливий, при паралічах, рубцях та новоутвореннях - сумнівний.

Лікування: консервативне- масаж верхівки дійки пучками пальців по 10-15 хв. щодня після доїння; змазування сфінктера дійки 1-2 %-ю йодною маззю; формування на верхівці дійки колоїдного ковпачка (витерту насухо після доїння верхівку дійки вмакають на 1 сек. в еластичний колодій), що перешкоджає виділенню молока і тоні­зує сфінктер. Можна одягати на кінчик дійки гумове кільце (рис. 149).

483

Розділ 15

Рис. 149. Прийоми усунення лактореї:

А - масаж сфінктера дійки; Б - накладання кисетного шва; В - гумове кільце; Г - гумове кільце одіте на дійку.

Оперативне ліку­вання - застосування так званої заволо­ки- проведення піл шкірою дійки навко­ло дійкового каналу зволоженої 5 %-им розчином йоду ліга­тури, вставивши пе­ред затягуванням ки­сетного вузла в дійко-вий канал молочний катетер. Через 9-Ю діб лігатури зніма­ють. Можна вводити у кількох точках навколо лійкового каналу по 0,1 мл дондрену (суміш гранугенону із розчиненими в олії ароматичними сполуками). Це сприяє виникненню асептичного запалення і утворенню рубця.

Дрібним тваринам вводять ефедрин всередину два - три рази на добу. При наявності новоутворень - їх видаляють.

Молочні камені. Іноді, внаслідок розладів загального обміну речовин, недодо-ювання корів, катару молочних ходів, відкладання солей фосфору чи обвапніння пластівців казеїну в них утворюються молочні камені, які або випадають у цистерну і виділяються з молоком у вигляді піску, або ж збільшуються до розміру горошини.

Клінічні ознаки. В перших порціях молока виявляють "молочний пісок", у дійці про­мацуються рухливі щільні утворення, які періодично обумовлюють важке видоювання. Лікування: дрібні камені можна видавити через дійковий канал. Пухкі камені -роздробити катетером або вливанням у цистерну теплого 1 %-го розчину поташу з наступним введенням у дійку олії чи вазелінового масла. Великі камені - видалити через розріз цистерни з подальшим накладанням на рану швів і укріпленням у каналі молочного катетера.

Затримання молока. Спостерігається у деяких корів і кіз на грунті гальмування рефлексу молоковіддачі (виділення гіпофізом окситоцину) і, навпаки, виділення над-нирниками адреналіну, що звужує судини й альвеоли і молоко не скидається з альве­ол. Подібне трапляється при відлученні телят, зміні доярки, невмілому доїнні, грубій поведінці з твариною. Іноді воно реєструється при запаленнях геніталій, охоті.

Клінічні ознаки - немає молока в молочній цистерні, різке зниження надою при відсутності ураження залози.

Диференційний діагноз - виключити агалактію, гіпогалактію. Лікування: необхідно усунути причину, що обумовила затримання молока; до­тримуватися правил підготовки доїльної апаратури до доїння та технології доїння з

484

Патологія молочної залози

обов'язковим підготовчим та додатковим масажем; обходження з тваринами під час доїння повинно бути спокійним, лагідним. Для стимулювання молоковіддачі можна ввести тварині окситоцин. Окремі автори радять застосовувати заспокійливі препара­ти та нагнітання повітря у піхву. Обов'язковим елементом профілактики є санітарно-просвітня робота.

Самовидоювання - ця вада полягає у висмоктуванні молока з свого вим'я чи вим'я інших корів. Відучити корову від цієї вади неможливо, тому її коротко прив'я­зують у стійлі, при випасанні одягають намордник з колючками. Таких корів звичай­но вибраковують.