83. Сталінська індустріалізація України.

Індустріалізація - комплекс заходів, ужитих ВКП(б) у 1920-30-х, що мали на меті модернізацію промисловості: будівництво заводів, фабрик,залізниць та інших індустр. об’єктів.

В грудні 1925 року відбувся XIV з’їзд РКП(б) (на з’їзді було партію переіменовано на ВКП(б)) який проголосив курс на індустріалізацію. Наступний ХV з’їзд схвалив дерективи першого п’ятирічного плану. Перший рік п’ятирічки розпочався в жовтрні 1928. Обсяг капіталовкладень в укр.. промисловість збільшився з 438млн рублів у 1929 до 1 229млн у 1932р.

З наказу Сталіна органи держбезпеки сфабрикували справу про «шкідницьку» організацію з господарників та інженерів, які працювали в кам’яновугільній і металургійні промисловостях Донбасу. У 1928 у Москві було проведено показовий процес. Після цієї «шахтинської справи» почалося організоване цькування спеціалістів з дереволюційними дипломами.

Взимку 1928 -1929рр в містах Укарїни було запроваджено нормовану торгівлю хлібом. За картками за низькими цінами. Незабаром карткову систему поширили на основні види продовольчих і промислових товарів. На великих підприємствах створювалися закриті робітниці кооперативи. Тільки з 1935 р карткову систему було ліквідовано. Для Робітників та службовців існували суспільні фонди споживання. У травні 1929 ЦК ВКП(б) ухвалив постанову «Про соціалістичне змагання фабрик і заводів».

Від другої п’ятирічки було вирішено скасувати граничну межу в заробітках. Після цього залишалося тільки ініціювати кампанію з пропаганди рекордів. У ніч на 31 серпня 1935 вибійник шахти «Ценнтральна Ірмино» Олексій Стаханов застосував метод роботи, що ґрунтувався на поділі виробничих операцій між вибійником і кріпильником.

Конкретні результати капітального будівництва в Україні були вагомі. Серед побудованих в СРСР 35 промислових гігантів цивільної промисловості в Україні споруджено 12 з них 7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств.

84. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки.

Колективізація сіль.господарства – процес докорінної перебудови аграрного сектора, ініційований більшовицьким керівництвом наприкінці 1920-х рр. Колективізація передбачала перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи) для встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього господарства. Кожен колгоспник передбачав свої права на вироблення на розпорядження виробленою продукцією голові правління. А через нього держустанови діставали можливість визначати, скільки продукції залишати колгоспу й колгоспникові, а скільки – вилучити до централізованого фонду. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 р. пленум ЦК ВКП(б). Суцільна колективізація була задумана, як комунікація. Офіційно йшлося про утворення колгоспів у формі артілі, але артіль мала форму комуни.

За роки суцільної колективізації в Україні було експропрійовано близько 200тис. селянських господарств.

За працю в колгоспі селяни майже нічого не отримували, все ішло державі.((

У 1930-1931 рр. занепад колгоспного виробництва позначився не стільки на поставках державі, скільки на матеріальному становищі селян.

ГОЛОДОМОР.

Причини: ГОЛОВНІ.

Великий експорт хліба з метою одержати валюту, щоб оплатити замовлене за рубежем устаткування для новобудов важкої індустрії.

Встановлення нереальних хлібозаготівельних планів, виконання яких призвело до цілковитої конфіскації в селян усіх запасів зерна – насіннєвого, фуражного, продовольчого.

Реалізація драконівського закону «Про охорону майна держпідприємств, колгоспів та кооперацій і зміцнення громадської(соціалістичної) власності» від 7серпня 1932 р. (закон про 5 колосків).

Сталін в Україну надіслав хлібозаготівельну комісію на чолі з В.Молотовим. Вона запровадила «натуральні штрафи». Одночасно за наказом Кагановича в Україні запроваджено систему «чорних дошок». Господарства занесені в «ЧД» оточувал збройні загони.

1 січня 1933 р. керівники УСРР у Харкові одержали за підписом Сталіна телеграму, яка започаткувала кампанію повсюдного пошуку хліба. Конфіскація продовольства подавалася, як кара за «куркульський» саботаж.

У б6ерезні 1933 року С.Косіор написав таліну записку з інформ. Про підготовку до весняної сівби. У ній було вжито фразу, щодо голоду. «Те, що голодування не навчило ще дуже багатьох колгоспників уму-розуму, показує незадовільна підготовка до сівби саме в найбільш неблагополучних районах».

Під найбільш неблагополучних районах малися на увазі ті райони, які найбільш потерпати від голоду.

Щоб адміністративно прив’язати селян до колгоспів Сталін запровадив з грудня 1933 внутрішні паспорти для селян міст і новобудов.

Україна була оточена по периметру свїх кордонів загороджувальними загонами.

У 1933 внаслідок конфіскації всіх продовольчих запасів голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн.чоловік.Повні демографічні втрати в Україні сягають 5 млн.осіб. (1932-33)