- •1.Походження українського народу.
- •2. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.
- •3.Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4.Суспільно-політичне і економічне життя східнослов’янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (IV – перша половина хііі ст.).
- •5. Культура Київської Русі
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •7. Кревська унія
- •8. Грюндвальдська битва (15 липня 1410 р.)
- •9. Люблінська унія.
- •10. Берестейська унія.
- •11. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань в хуі ст.
- •12. Постать Дмитра Вишневецького в історії України
- •13.Культура першої половини XVII ст.
- •14. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •15. Реформа Православної церкви за часів п. Могили
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань напередодні Хмельниччини
- •17. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну
- •18 Історіографія Хмельниччини.
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •20. Перші кроки дипломатичної служби Богдана Хмельницького.
- •21. Формування Збройних сил Гетьманщини.
- •22. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини.
- •23. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини.
- •27. Постать Івана Богуна в історії України.
- •28. Другий похід Хмельницького в Галичину.
- •29. Віленське перемир"я 1656 року
- •31. Постать Юрія Немирича в історії України
- •32. Проект нового московсько-українського договору після смерті Богдана Хмельницького.
- •33. Гадяцький трактат 1658 року
- •34. Конотопська битва в історії України.
- •35.Постать Мартина Пушкаря в Історії України
- •36. Переяславський договір 1659 р.
- •37. Чорна рада 1663 року.
- •38. Московські статті (1665)
- •39. Андрусівський договір 1667 року.
- •40. Гетьман Петро Дорошенко
- •41. Постать Михайла Ханенка в історії України.
- •43. Гетьманування Івана Самойловича.
- •44. Постать Івана Сірка в історії України.
- •45. Обрання Івана Мазепи на гетьманство
- •46 Постать Петра Іваненка(Петрика) в історії України.
- •47. Полтавська битва в історії України
- •48. Гетьман Павло Полуботок.
- •49. Нова Січ
- •51. Друга Малоросійська колегія
- •52. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року
- •54. Чорноморське козацьке військо.
- •55. Задунайська Січ.
- •56. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та Кубані.
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства
- •58. Українські землі під владою Австрійської імпері
- •61. Суспільно-політичний рух в українських землях у першій половині хіх ст.
- •62. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XIX
- •63. Суспільно-політичний рух в укр. Землях в другій половині хіх ст.
- •64. Значення творчості т.Шевченка,і.Франка та л.Українки для відродження української державності.
- •65. Постать Миколи Міхновського в історії України.
- •68. Українізація російської армії.
- •69. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іу Універсали.
- •70. Ставлення більшовиків до української державності.
- •71. Берестейський договір 1918 року.
- •72. Гетьманський переворот.
- •73. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •75.Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин.
- •76. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.
- •77. Злука зунр і унр. Акт Соборності
- •78. Варшавський договір 1920 р.
- •79. Зимовий похід 1921 р.
- •80. Причини та наслідки голоду в Україні 1921-1923 років
- •83. Сталінська індустріалізація України.
- •84. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки.
- •5. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-ті роки.
- •97. Внесок Українського народу в перемогу.
- •106. Проголошення незалежності України.
- •107. Прийняття Конституції України.
- •105.Зусилля діаспори щодо відродження української державності.
- •108. Реалізація ринкових реформ (друга половина 1994 - 1999 рр.).
- •109. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.
- •110. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •111. Релігійне життя сучасної України
- •112. Роль української діаспори у розбудові держави
76. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.
Передчуваю чи близький розпад Австро - Угорщини .українські організації вже у вересні 1918 р. створили у Львові Військовий Комітет для організації переобрання влади. 18 жовтня парламентарії, керівники політичних партій, церковні ієрархи Східної Галичини та Буковини утворили Українську Народну Раду, що мала діяти як представницький орган. Рада, спираючись на право самовизначення народів, проголосила Українську Державу на І ери гори Галичини, Північної Буковини й Закарпаття. Головою Ради обрали Є.Петрушевича. 1 листопада 1918 р. Військовий Комітет зайняв важливі урядові установи у Львові. Те саме було зроблено в повітових містах Галичини. Після цього німецькі Й угорські військові частини залишили Галичину. 9 листопада була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Одночасно створений і перший уряд Державний Секретаріат, на чолі з К.Левицьким. Держава ЗУНР, враховуючи Буковину й Закарпаття, охоплювала 70 тис. км2 території з 6 млн. населення. Однак невдовзі Буковину захопили румуни, Закарпаття лишалося далі під Угорщиною, а західну частину Галичини окупували поляки.
Українській державності чинили відчайдушний опір поляки Східної Галичини. Між українськими і польськими загонами розгорнулись запеклі бої. 22 листопада українські загони змушені були залишити Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя.
22-26 листопада на підконтрольних ЗУНР територіях пройшли вибори до Української Народної Ради, яка складалась із 150 депутатів. Президентом республіки став голова Ради Є.Петрушевич. Оперативно були створені місцеві органи управління.
Щойно створена держава відразу приступила до будівництва збройних сил. Оголошувалась загальна мобілізація, до служби залучалися колишні офіцери царської армії, німецькі та австрійські військові спеціалісти. Формуванням У української Галицької армії протягом кінця 1918 - початку 1919 pp. керували генерал російської армії М.Омельянович-Павленко та полковник С.Мишковський, як начальник штабу. До весни в Українській Галицькій армії (УГА) налічувалося понад 100 тис. чоловік, у т.ч. 40 тис. боєздатних.
Народна Рада гарантувала рівні вибори, права усім громадянам держави, широкі гарантії прав меншостей, включаючи надання їм ЗО відсотків місць у майбутньому парламенті. В УГА було утворено тисячний загін, що складався винятково з євреїв. Розв'язувалося й земельне питання. Поміщицьке землеволодіння ліквідувалося, земля розподілялась між малоземельними та безземельними селянами. Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. суттєво не вплинув на становище ЗУНР, яка зберігала цілковиту автономію внутрішньої та зовнішньої політики. Хіба що назву ЗУНР було змінено на Західну Область Української Народної Республіки.
ЗУНР намагалася здобути визнання інших держав, закінчити війну з Польщею. Вона утворила свої посольства у Відні, Берлині, Будапешті, Празі. Місії ЗУНР існували в Італії, СІЛА, Канаді, Бразилії. В1919 р. країни Антанти прийняли рішення про підтримку польської окупації Галичини. Польська армія під командування Й.Геллера, яка створювалась Антантою для боротьби з Червоною Армією, була кинута у травні 1919 р. проти ЗУНР, Міжнародний тиск, а також нестача зброї змусили УГА і уряд ЗУНР відступити протягом 16-18 липня 1919 р. за р .Збруч. Галичину окупувала Польща.
Поразкою закінчився національно-визвольний рух і в Буковині та Закарпатті. В Буковині після розвалу Австро-Угорщини виникла восени 1918 р. як українська влада - Український Крайовий Комітет, так і румунська - Національна Рада. Викликані з Румунії війська швидко придушили паростки української влади і встановили в Буковині панування Румунії. Проти окупації румунами Буковини протестували представники ЗУНР, УНР і УСРР.
Українське населення краю продовжувало боротьбу в 1919 p., коли вибухнуло Хотинське повстання. У ніч на 28 січня місцеві підпільники І бессарабські партизани захопили міст через Дністер, розгромили румунський гарнізон, що базувався у Хотині і створили в місті українську владу - Хотинську Директорію. Але румунські війська невдовзі перейшли в наступ і після запеклого бою знову оволоділи Хотином.. Загони повстанців змушені були перейти через Дністер на територію України.
Закарпаття після падіння Австро-Угорщини опинилось у складі Угорської держави. Але в березні 1919 р. там відбулась угорська революція, і Закарпаття отримало територіальну автономію. Однак, контрольовані національними партіями "руські народні ради" в Ужгороді, Хусті та Пряшеві 8 травня прийняли постанови про приєднання до Чехо-Словацької держави. В кінці липня 1919 р. чеські війська зайняли Закарпаття.
Таким чином, в той час, як у Східній Україні ще точилася громадянська війна, західні українські землі, залишені без допомоги, були поділені між Польщею, Чехословаччиною та Румунією, при сприянні з боку Антанти.