17.Перспективні сценарії глобального розвитку.

Дослідник-Азроянц. Виділяє 3 альтерн.пари сценаріїв, що позначають 2 траекторіїї перехідного періоду (+ і деструктивна)

1).неоліберальна гл-я (кін.XX-поч.XXIст.-нарощування всіх форм нерівності: руйнація цілісності держав, цінностей…-зараз)

2).апокаліпсис: глоб.цивіліз-на катастрофа (розв.країни сформували війс.-ек.потенціал, осередок напруги, а при цьому ситеми ТН х-ру, що могли б гарантувати безпеку-відсутні, +неоліт.гл-я викликала кризу капіталізму, самовпевненість США – все це може привести до дії мех.-м глоб.катастрофи)

3).приборкана гл-я (політика регулювання, що діє через нові утворені міжн.інститути. Це-для протиставлення політиці ТН дерегулювання світ.госп-ва)

4).неоколоніалізм (грунт.на на закономірностях розв.техносфери. Техносфера формує стр-ри, що забезп її ф-я за концентричною системою: в центрі-кр-гегемон з війс.-ек.потенціалом, є виробником нових високих технологій; далі-кр.,що здатні їх тиражувати; потім-кр.-виробники промислового продукту; потім-ресурс.донори; потім-просторово-біосферні донори. Отже, завд.: сприяння розчиненню локал.цивілізацій, дезінтегр.процеси нац..держав, бар’єри для наддерж.утворень)

5).моральна гл-я (її ідеї грунт.на платформах стійкого розвитку і антиглобалізму)

6).анархія (фаза дезорганізації, що наявна через таке: якісна зміна х-ру історичного часу; різновекторність розв.сер-ща люд., демограф.криза, майб.-період катастроф системного х-ру…)

7).гл-я свідомості (зараз-межа можливостей люд., тому важливо звертатися до свідомості, духовного зростання).

Отже, є «-» сценарії(як-то неоколоніалізм, апокаліпсис): загрозлива к-ть суперечностей, зростає використ.інтеграційних зв’язків ТНК у власних цілях…

«+» сц.мають грунт.на: розробці гл.плану, прийнятті на держ.та міждерж.рівняхположень глоб.довготермінової ек.стратегії, розробці мех.-му її реалізації, розповсюдженні глоб.ек.свідомості серед діл.і політ.еліти.

18.Феномен глобальних корпорацій.

Глоб.корп.-найб.зрілий тип ТНК, інтегрує в єдине господ. д-ть, що здійснюється в різних кр-х, для них притаманний геоцентричний підхід до взаємовідносин між материнською компанією та її філіалами, арена їхньої д-ті-весь світ.

Об'єктивні процеси гл-ї визначають х-р і закони світового розвитку. Вони породжують як «+»наслідки – глоб. інтеграцію та ек. синергію, так і «-» - внутрішньоконфліктна силова система нового, корпоративно-конкурентного глобалізму, який - найбільша загроза нинішнім регіон. та нац. стр-рам.

Суть феномену в тому, що:

1). діючи відповідно до законів нової глоб. конкуренц, жодна ТНК не спроможна поділитися своїми досягненнями, бо це буде підривом корпорат к/сті. (виняток тільки: відвернення глоб. системних катастроф).

2).Потенціал гл.комп. в умовах нестаб. ек. кон'юнктури здатний здійснювати + вплив на стан ек-ки приймаючих кр, Але посилення присутності у ряді випадків посилює кризові явища в країнах базування. Отже, виникають проблеми узгодження стабільності розвитку ек-ки в умовах гл-ї, її нац інтересів з + результатами ф-я гл.комп.

3).Розвиток нац ек-ки значно визначено розвитком гл.комп. Це-співпадіння стратегічних інтересів держ. та ТНК, які реалізуються через систему державно-корпоративного регулювання. Союз адміністративної планомірності, носієм якої виступає нац. уряд, та ек. планомірності, носій-ТНК, це-нова форма державно-корпоративного регулювання.

4).Міжн операції гл.комп. загострюють конкурентну боротьбу на світовому ринку, адже вони-осн. постачальники рес. та валюти, визначають темпи НТП, забезпечують ріст податкових надходжень в бюджет кр. Це-сила, і часто держ політика в розвинених країнах вже не може здійснюватися без підтримки таких корпорацій.