41.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку Укр в умовах гл-ї.

Результатом реалізації Стратегії має стати утвердження в Укр інновац моделі її ек і соц розвитку, підвищення еф-ті використ. інтелектуального потенціалу країни, всіх її людських і природних ресурсів, забезпечення підвищення к-сті нац ек-ки, досягнення стабільного сталого розвитку і підвищення добробуту громадян. Необх: адаптація інновац системи Укр до умов гл-ї та підвищення її к-сті; переорієнтація системи продукування інновацій на ринк попит і споживача;

створення привабливих умов для творців інновацій, стимулювання інноваційної активності п-ва; сист підхід в управлінні інновац розвитком, інформатизація сусп-ва, відтворення технолог бази галузей, продукція яких користається стабіл попитом на р-х, що вже сформувалися або розширюються за рахунок активного імпортозаміщення.

42.Принципові підходи до визначення глобалізації.

4 базових концепції, що віддзеркалюють історичні кордони цього феномену: концепція глобалізації як зміни форм іст процесу (концепція «архаїчної глобалізації»); концепція глобалізації як сучасного ек феномену; концепція протоглобалістів; концепція глобалізації як деякої позачасової властивості (концепція Е. Азроянца). Перша архаїчна концепція в працях Р. Робертсона, М. Уотерса, Г. Терборна, Ю. Пахомова та ін. Виділяють 20 етапів глобалізації, тобто те, що відбувається зараз вже було – глоб як архаїчна форма розвитку. 3 тис рр. до н.е. – Шумпетерські, Єгипетські ЕК цивілізації, що орієнт на вир-во => + 3 тис рр. – полі цивілізації (полі – обєднання для обміну, який не завжди означав вир-во, але вони були сер за розміром, об’єднувались в держави, виявили більшу живучість) => Персидська імперія, яка покорила Вавилонську, але потім її покорила Грецька, бо поліси сильніші. Г. Терборн виділяє в історії принаймні шість хвиль глобалізаціїє. Г. системоутворюючими одиницями завжди виступали потужні держ утворення, які концентрували навколо себе владу. Другий сучасний підхід виник, тому що архаїсти зазнали поразки і були піддані критиці, адже вони намагались реконструювати глобалізацію в минулому, використовуючи сучасні інструменти. В основі – якісні зміни, які були викликані де матеріалізацією обміну, зміною тов-гр відносин на гр.-вал відносини, автоматизацією вир-ва. Третя конц протоглобалістів - виділяють 2 етапи Г: перший етап-протоглобалізація-сер19-поч 1939р – світ вступив до активної фази взаємного наближення на основі активізації торгів, інвестиційних, трудових відносин. Другий етап поч. з 1970р на основі інформаційної, телекомунікаційної і цифрової технології. Саме тоді сформувалась доктрина вашингтонського консенсусу. Четверта конц Г, як позачасової властивості, що притаманна світовому суспільству (Едуард Азраянц). Г супроводжується 2 тенденціями: інтеграцією та дезінтеграцію. Інтегр може бути представлена регіоналізацією, імперіоналізацією, націоналізацією і етносоціалізацією. Дезінтеграція представлена етносом-єю, диссоціацієюєю, реставрацією, асомізацією і міграцією. Г є метою історичного процесу, інтеграція і дезінтеграція – тенденціями, що визначають динаміку Г., інтернаціоналізм – сучасний етап Г.