81. Євразійський інтеграційний вектор України. Характеристика і сценарії реалізації.

1.Укр-ЄврАзЕС Укр-спостерігач, що є пасивним інструментом регулювання відноси. Сценарії: 1.статус спостерігача з доповненням участі нашої країни в окремих важливих проектах ЄврАзЕС; 2.укладання додаткових рамкових угод про партнерство і спів роб-во; 3. створення спільних інститутів для координації процесів співробітництва.

2. Укр-ЄЕП Єдиний екон.простір (Казахст.,Білор., Росія, Укр): альтернатива між формуванням ЗВТ або ж митного союзу як першої мети, над якою працює робоча група зі створення ЄЕП. Глибші форми інтеграції обговорюються, але залишаються питанням середньо- і довгострокової перспективи. Росія категорично наполягає на митному союзі. ЄЕП має запрацювати з 1 січня 2012 року як митний союз.

У найближчий час Україні необхідно визначити національні пріоритети на цьому напрямку та активізувати політичний діалог на східних векторах – СНД, ЄврАзЕС, ЄЕП у контексті реформування зазначених структур. Враховуючи вищевикладене вважається доцільним для України здійснити наступний комплекс практичних дій у цьому напрямку:

1. Розробити і затвердити Концепцію розвитку відносин Укр в рамках інтеграційних проектів на пострадянському просторі.

2. Підготовити перелік і зміст можливих проектів, які Укр зацікавлена реалізовувати на багатосторонній основі спільно з кр-учасниками СНД, ЄврАзЕС, ЄЕП.

3. Створити систему моніторингу виконання обов’язків по діючим для Укр договорах і угодах, підписаних з державами-учасниками інтеграційних об’єднань.

4. Провести порівняльний ек аналіз втрат та переваг участі Укр в інтеграційних об’єднаннях на теренах СНД /особливо аналіз геогр та тов стр-ри ех-ім в країни.

5. Проаналізувати законодавчу базу інтеграційних об’єднань на предмет їх узгодження зі стандартами.

82.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.

Центральною ознакою «постіндустріального суспільства», за Беллом — це панування науки, наукових знань. Белл відриває науку від економіки, проголошує її автономність, розглядає її розвиток як передумову нової організації і структури сусп-ва. Основними елементами цієї структури стануть університети, наукові інститути, науково-дослідні організації. Система «постіндустріалізму» у Белла характеризується п’ятьма ознаками:

1. перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;

2. переважання серед працівників «класу» професійних фахівців і техніків;

3. провідна роль теоретичних знань, як основи нововведень в економіці, політиці і соціальній структурі суспільства;

4. орієнтація в майбутньому на методи контролю і оцінка можливих напрямів розвитку технології;

5. прийняття рішень на засадах нової «інтелектуальної технології». Ці процеси, на думку американського соціолога, уже набирають реальних життєвих форм, тоді як риси традиційного капіталізму поступово зникають.

Отже,в основі постіндустріал лежить зростання нового технол способу вир-ва, в основі якого інтелектуалізація, інформатизація, комп ютеризація. В суч глобалізов світі, крім країн-лідерів постіндустр глобалізація-цивіліз розв, дуже багато держав, які перебув лише в індустр (Рос, Україна, Китай,) і навіть доіндустстадії розв (країни Африки). Викреслити їх зі світової цивілізації неможливо. І так буде завжди. Нерівномірний, несинхронний розвиток у суч умовах є його закономірністю. Саме тому не можна забувати і про сильну поляризацію світу, коли доходи населення розвинених країн на кілька порядків вищі за малорозвинуті.