33.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.

Історично і логічно проблема ЕБ пов’язана із становленням і розвитком державності, усвідомленням нацією своїх економічних інтересів. Одним із перших проблема ЕБ знайшла своє практичне втілення у політиці президента США Ф. Рузвельта в період після економічної кризи 1929 –1933 рр. 29 червня 1934 р. рішенням президента Ф. Рузвельта був створений федеральний Комітет з ЕБ. Актуалізація питання, що зумовлено діалектичною суперечністю, яка проявляється, з одного боку, у стрімкому розвитку процесів лібералізації та інтеграції, що призводять до відкритості та взаємозалежності нац. ек-к, розвитку глоб. ринку, в умовах якого пол. замкнутість та екон. ізоляціонізм окремих держав не мають змісту; а з іншого – постає проблема самозбереження та розвитку окремих суверенних держав, їх пол. та екон. самоутвердження на міжнародній арені. На початку ХХІ ст. глобалізація фін. сфери, що проявляється у розвитку ринку євровалют, системі ТНБ, формуванні розгалуженої мережі офшорів і глобальних комп’ютерних мереж, які забезпечують миттєві переміщення капіталів, створює можливість руйнування навіть стійких екон. систем, зумовлюючи адекватні пол. зміни. Передчуття негативних наслідків глобалізації призвело до розробки у багатьох країнах світу концепцій нац. безпеки, базовими елементами якої стали екон. та пол. безпеки. Політична безпека займає ключове місце в загальній системі надання безпеки. Втрата сусп-ом політичної керованості або її невідповідність можливостям і інтересам суспільства неминуче ведуть до його деградації і загибелі. Тому кожний народ потребує політики, що забезпечує його існування і розвиток в сучасному світі. Пол. безпека вимагає конституційно зваженої і чітко окресленої конституційними рамками політики.

34.Потенціал формування тн характеру економіки України.

Одним з чинників залучення в Україну іноз. інвестицій – є стимулювання діяльності ТНК. До списку глоб. корпорацій, представлених на вітчизняному ринку можна выднести Coca-Cola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro Cash&Carry, Hewlett-Packard, British American Tobacco та деякі інші ТНК. Серед закордонних інвесторів найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів –; торгівля; фінансова сфера; машинобудування; транспорт; металургія та обробка металу та інші

Позитивні наслідки діяльності ТНК для України:

1. зміцнення ресурсної і виробничої бази країни;

2. розширення експортних можливостей;

3. сприяння реструктуризації економіки;

4. поширення передової технології;

5. поглиблення міжнародного поділу праці;

6. посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації.

Недоліки для України:

1. ТНК передають українським партнерам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж;

2. централізація і контроль основних функцій ТНК із країн приналежності закріплюють неоколоніальну залежність України;

3. в умовах занадто жорсткого регулювання діяльності ТНК, останні просто можуть покинути країну;

4. важлива інформація про різні країни поширюється на міжнародному рівні глобальними розвідувальними мережами ТНК;

5. ТНК зневажають інтересами місцевих робітників, оскільки їхня діяльність носить

глобальний характер;

6. ТНК уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни

з нижчим рівнем оподатковування;

7. встановлюючи штучні ціни, ТНК підривають спроби України управляти власною

економікою.

При цьому результат діяльності ТНК залежатимене тільки від самих корпорацій, а й від державної політики країни їх розміщення. Держава повинна створювати умови для забезпечення економічного зростання, ефективне податкове законодавство, сприяння оптимальному розподілу матеріальних і трудових ресурсів; запровадження ефективних антикризових стабілізаційних заходів щодо зменшення інфляції, збільшення рівня зайнятості; підтримувати національну валюту, що сприятиме активізації та успішній діяльності великих капіталів