43. Основні суперечності глобальних трансформацій.

Від гд-ї очікували багато «+», особл.увага до неї-після доповіді «Межі зрост». Вважалось, що гл-я вирішить низку глоб. проблем (ек.,еколог.,світооглядних). ЇЇ вважали дещо ідеальною парадигмою (визначення гл-ї: *необхідна координація зусиль, *утвор.єдиної світової ек.системи, *нівелювання нац..пріоритетів). Дійсно, гл-я ставила вірні питання, але відповіді були у вирішенні 1 пробл.через створ.іншої (напр.,транс генні продукти-дають змогу нагодувати більше людей, але це «-« для здоров'я).Відбувається інститут-я ек.процесів. Зникає «нац.-й». Ек-ка стає залежною.

1).Стратифікації, (уніфікації і різноманіття).

2).Дисоціації (інтеграція і дезеінтеграція)

3).Гр.галузевих парадоксів:

І парад. „домашнього заміщення” ґрунтується на ідеї про те, що диверсифікований фінансовий портфель позначається на значно більших очікуваних прибутках у порівнянні з недиверсифікованим (за умов однакового рівня ризику). Моделі селекції портфельних інвестицій, розроблені Г. Марковіцем і Дж. Тобіном.

ІІ Парад. Філдстайна-Хоріока. Не обмеж функціонування міжн ринку капітал дозволяє внутр норми інвестицій відхилятися від норми нагромадж. Отже, нагромадж поза залежн від місця розташув повин бути ефективно використ по всьому ринку. Ін вест не обмеж тільки нац кордонами і нац нагромадж, оскіль джерелом ін вест ресурс повинен бути і міжн ринок капіт. Більшість Інд розв кр, які хар-ся високою нормою нагромадж та вис норму інвест. Звідси роблять висновок про низьку міжн мобільність капіт. За їх думкою світ ринок кап не сприяє одреж країною довготермін приб від міжчос торг.

III Парад. низьк мобільності нетто потоків капіт”. Гол парад. ринку тов і послуг, який є част глоб – це суперечність лібераліз і протекціонізму. Всупереч ідеї лібераліз світ тов ринків, яка реаліз під егідою СОТ досі зберіг значні бар’єри на шляху вільн руху тов маси. При чому, ці бар’єри ініціюються не кр 3-го світу, а розвин кр. В США зберіг вел кільк митн тариф на імпорт таких товарів.: -харч прод,-текстиль, - обяг, - ювелір прикраси, - залізн вагони. В Китаї прожовж блокада іноземн участі в ряді галузей нац ек.

44.Нерівномірність економічного та соціального розвитку країн в умовах глобалізації

Сх. Азія, ВВП на душу нас. збільш. найбільш високими темпами (близько 7 % на рік)Африка-1,1 %

На одному полюсі країни – гл-ні лідери з домінуванням США: на основі вдалої експансії у всіх сегментах св. ринку, накопиченого капіталу ключовими детермінантами їх успіху-інтелект-ія, соціал-ія, екологізація, деіндустріалізація ек-ки, пріоритетність знань та інформації, розвиток “людського капіталу”.

На іншому полюсі світової ек-ки – більшість країн, для котрих ек-на гл-я проявляється як якісно нові умови розв-ку, на які практично неможливо впливати, але обов’язково треба враховувати.

Найбільш інтенсивна господарська взаємодія спостеріг. в межах таких потужних інтеграційних угруповань, як: ЄС, НАФТА, АТЕС, АСЕАН, МЕРКОСУР. на долю НАФТА, ЄС і АТЕС прих. приблизно 80% світового ВВП, 82% всіх державних бюджетів країн світу і 85% експорту.

Регіоналізація виступає своєрідним проявом і формою реаліз-ії гл-ї, загострюючи суперечності глоб-го розвитку. З одного боку, зняття бар’єрів у рухові товарів, послуг, капіталів, роб. сили в межах інтеграційних об’єднань виступає каталізатором зростання міжн-го спів роб-ва у глоб-му масштабі. А з ін.. боку, позитивний ефект від впровадження подібної лібералізації обмежується спільними кордонами регіон-го інтеграційного об’єднання та супроводжується введенням обмеж-х заходів у відносинах з країнами, які не є членами даного регіон-го інтеграл-го угруповання. Рег-на інтеграція розвив-ся на суч. етапі більш динамічно, ніж процеси глобальної інтеграції.