56.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.

МО, необхідність в яких була викликана до життя регламентуванням світ ек процесів, на сьогодні не здатні вирішити цю проблему. МО мають низку суттєвих вад: 1. Взагалі не мають інституційної бази; 2. Їхні функції обмежені консультаційними повноваженнями; 3. вони наділені країнами учасниками лише обмеженими повноваженнями з арсеналу суверенних прав держав; 4. Вони фактично не володіють законодавчою владою і вкрай обмежених обсягах володіють виконавчою. Сучасна структура МО є достатньо складною внаслідок своєї безсистемності. По-перше, це достатньо складна мережа організацій та органів ООН та її спец постанов. Найвпливовіші: МБРР, МВФ, СОТ, ОЕСР. По-друге, це неформальні, консультаційні групи, що регулярно проводять свої зустрічі: велика вісімка, паризький та лондонський клуб кредиторів. По-третє, це рег інтеграційні угрупування та об’єднання, тут можна говорити не скільки про глобалізацію, скільки про рег сепаратизм, протекціонізм. По-четверте, все більшого значення набувають не дво-, а багатосторонні регулювання ЗЕЗ. По-п’яте, це множина не держ МО універсально рег галузевого чи функц характеру. Зростаюча активність і популярність НДО певною мірою руйнує монополію влади та концентрацію її в одних руках (держ структурах), створює альтернативні канали інформації і тим самим як би підготовляє народження структур глобального громадянського суспільства.

57.Ключові чинники глобальних трансформацій.

Рушійні чинники глобалізації:

1.Економічні фактори – концентрація і централізація капіталу, зростання кількості крупних промислових і фінансових груп, які все більше виходять за національні межі, здійснюючи діяльність по всьому світу.

2. Політичні фактори – державні кордони поступово втрачають своє значення, стають все більше прозорими, посилюються ліберальні тенденції, дерегулювання ринку і товарів .

3. Міжнародні події – 1985р. – прийняття Європейського акту, який проголосив свободу переміщення товарів, послуг, людей і капіталів; 1986р. – конференція ГАТТ щодо зниження тарифів і зменшення обмежень в торгівлі; 2000р – Європа – спільний дім, введення єдиної валюти.

4. Технічні фактори – Інтернет, транспортні комунікації і т.д.

5. Суспільні фактори – послаблення ролі традицій, соціальних зв’язків та звичаїв, підвищення мобільності людей.

Стримуючі чинники глобалізації:

1. Відмінності соціально-економічних систем;

2. Втручання держав і політика протекціонізму;

3. Валютні обмеження, коливання валютних курсів;

4. Традиційні конфлікти;

5. Ідеологічні невідповідності;

6. Релігійні обмеження.

58.Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.

Новий глобальний імперіалізм схильні називати корпоративним, або економічним імперіалізмом за своєю природою і стратегіями імперські держави схильні підтримувати, захищати корп-ї, які сформувалися в їх країнах, незважаючи на те, що вони давно переросли нац рамки, стали глоб корпораціями і вже вийшли з-під контролю материнських держав. Але найбільший конфлікт полягає в тому, що глобальні корпоративні імперії, підпорядковуючи собі малі нації-держави, неминуче в процесі еволюції своїх стратегій ставлять мету - підпорядкувати собі і материнські держави, навіть найбільші імперські держави, такі як США, Японія, ФРН, ВБ, Фр. Геометрія потрійного зростання інтересів: імперські держави - глобальні ТНК - МО. При цьому особливу роль відіграє об'єднання чималих ресурсів великих імперських країн і міжнародних фін орг-й, які, по суті, стали глоб міжн корп. Досить часто і за допомогою великих ресурсів імперська держава відігравала провідну роль в антикризовому менеджменті, рятуючи (своїх) головних інвесторів від банкрутства, підтримуючи неплатоспроможні транснаціональні корпорації і запобігаючи краху валют. Силова, чи насильницька, гл-я підносить роль нац держави як механізму агресивного глобалізму. Тільки держава може стати на перешкоді перетворенню своїх громадян у "глобальних людей". В умовах неухильного нарощування масштабів і сили глобалізму головне завдання націй-держав полягає в тому, щоб посилювати внутрішню інтеграцію, яка повинна бути сильнішою за зовнішні впливи і руйнуючі удари глобалізації. Сподіватися на те, що внутрішні господарські зв'язки, незважаючи на процеси глобалізації, є сильнішими за зовнішні впливи безперспективно.