- •Вибір елементної бази
- •Використання та вибір імс
- •Тема 3.Резистори.
- •Параметри резисторів
- •5. Постійні резистори
- •6. Змінні резистори
- •2 Класифікація набору резисторів. Набір резисторов представляет совокупность резисторов объединённых в единую конструкцию, как правило, в корпусах микросхем.
- •Умовне позначення набіру резисторів.
- •Конструкція резисторів
- •Технологія виготовлення металопліночних та металоокисних резисторів (послідовність):
- •1.5 Вибір резисторів при проектуванні виробів реа
- •Позначення на електричних|. Схемах
- •Система умовних позначень резисторів.
- •Практична робота № 1 “розрахунок проволочних резисторів постійного опору”
- •Продовження Табл. 1
- •Тема 2. Конденсатори
- •1. Класифікація, область застосування|вживання| і функції конденсаторів
- •2. Основні технічні параметри конденсаторів
- •3. Стандартні і нормалізовані конденсатори постійної ємкості
- •4. Конденсатори змінної ємкості
- •5. ПолупеременНыЕ| (підстроєні|підбудовані|) конденсатори
- •Тема 3. Високочастотні індуктивні котушки
- •§ 8.2. Типи обмоток і визначення геометричних розмірів котушок
- •Основні параметри обмотувальних дротів (діаметр до 1 мм)
- •§ 8.3. Розрахунок індуктивності і власної місткості котушок
- •§ 8.4. Добротність індуктивних котушок
- •Розміри і основні параметри броньових магнітних сердечників типів сб і б(мал. 8.14)
- •§ 8.7. Екранування індуктивних котушок
- •§ 8.8. Зв'язані індуктивні котушки
- •§ 8.9. Дроселі високої частоти
- •§ 8.10. Варіометри
- •§ 8.11. Електромеханічні фільтри
- •Тема 4. Трансформатори і дроселі класифікація і області застосування
- •§ 9.2. Початкові дані для конструктивного розрахунку
- •§ 9.3. Основні властивості магнітних матеріалів
- •§ 9.4. Елементи конструкцій трансформаторів і дроселів
- •Зменшення числа витків обмотки залежно від числа шарів
- •Значення коефіцієнта ky нещільності укладання дроту
- •§ 9.5. Основні залежність параметрів трансформаторів
- •§ 9.6. Розрахунок трансформаторів низької частоти
- •Граничні значення амплітуди індукції, що рекомендуються, для трансформаторів низької частоти із сталі 3411—3424
- •Магнітні матеріали, вживані для виготовлення трансформаторів низької частоти
- •§ 97. Розрахунок силового трансформатора
- •§ 9.8. Уніфіковані трансформатори і дроселі фільтрів
- •Низькочастотні уніфіковані трансформатори
- •Силові уніфіковані трансформатори
- •§ 9.9. Імпульсні трансформатори
- •Тема 5. Напівпровідникові діоди
- •Рiзновид транзисторів та їх основні характеристики
- •Класифiкацiя та системи умовних позначень транзисторив.
- •Умовні графічні позначення гост 2.730-73
- •Дозволений тепловий режим транзисторів .
- •Тема 7. Інтегральні мікросхеми
- •Терміни та означення
- •Класифікація інтегральних мікросхем (гост 18682-73)
- •Тонкоплівкові імс
- •Проектування гібридних тонкоплівкових мікросхем
Розміри і основні параметри броньових магнітних сердечників типів сб і б(мал. 8.14)
Тип сердечника |
d мм |
d мм |
d мм |
d мм |
H мм |
h мм |
без підстроечника (на частоті 0,5-1Мгц) |
,%при введеному подстроечнике |
СБ-6а |
— |
6,5 |
4,9 |
3 |
6,4 |
4,0 |
2,7 |
15 |
СБ-9а |
— |
9,6 |
7,5 |
4,6 |
7,6 |
4,2 |
3 |
15 |
СБ-96 |
— |
9,6 |
7,5 |
4,6 |
7,6 |
4,2 |
2 |
22 |
СБ-12а |
— |
12,3 |
10 |
6 |
11 |
8,2 |
3,5 |
15 |
СБ-126 |
— |
12,3 |
10 |
6 |
11 |
8,2 |
2 |
22 |
СБ-18а |
— |
18 |
14 |
9 |
14,8 |
10,4 |
3,5 |
15 |
СБ-23-Па |
— |
23 |
18,5 |
10 |
11,4 |
6,2 |
3,3 |
15 |
СБ-23 |
— |
23 |
18,5 |
10 |
11,4 |
6,2 |
2,2 |
22 |
СБ-23-17а |
— |
23 |
18 |
11 |
17,4 |
12 |
3,9 |
15 |
СБ-28а |
— |
28 |
22 |
13 |
23,4 |
17 |
4,3 |
15 |
СБ-34а |
— |
34 |
27 |
13,5 |
28,4 |
20,4 |
4,1 |
15 |
Б9 |
2 |
9,3 |
7.5 |
3,9 |
5,4 |
2,4 |
— |
— |
Б11 |
2 |
11,3 |
9 |
4,7 |
6,6 |
3,6 |
— |
— |
Б14 |
3 |
14,3 |
11,6 |
6,0 |
8,5 |
4,4 |
— |
— |
Б18 |
3 |
18,4 |
14,9 |
7,6 |
10,6 |
5,6 |
— |
— |
Б22 |
4,4 |
22,0 |
17,9 |
9,4 |
13,6 |
7,2 |
— |
— |
Таблиця 8.6
Коефіцієнти індуктивності і підстроювання сердечників типу б з фериту
Матеріал сердечника |
Ферит 20В42 |
Ферит 50В42 |
Ферит 20В42 |
Ферит 50В42 |
||||||||
Зазор в магнитопро- воді, мм |
0,5 |
0,7 |
1,0 |
0,5 |
0,7 |
1,0 |
0,5 |
0,7 |
1,0 |
0,5 |
0,7 |
1,0 |
Тип магнито- дроти |
Коефіцієнт індуктивності , мкГн/виток2 |
Коефіцієнт підстроювання ,% |
||||||||||
Б9 |
15 |
— |
— |
21 |
— |
— |
10 |
— |
— |
15 |
— |
— |
Б11 |
21 |
18 |
— |
29 |
25 |
— |
6 |
8 |
— |
10 |
14 |
— |
Б14 |
28 |
25 |
22 |
43 |
38 |
31 |
12 |
15 |
18 |
18 |
24 |
28 |
Б18 |
39 |
36 |
32 |
63 |
55 |
45 |
10 |
12 |
16 |
14 |
18 |
24 |
Б22 |
48 |
44 |
39 |
82 |
70 |
55 |
14 |
17 |
20 |
20 |
25 |
30 |
Для сердечників з феритів TKL = 1/°C.
Значення коефіцієнтів індуктивності і підстроювання і приведені в табл. 8.6.
Параметри котушок з магнітними сердечниками. Індуктивність котушки при введенні сердечника [див. формулу (8.38)] збільшується в раз.
Значення для сердечників з карбонільного заліза типів СБ-а і СБ-б приведені в табл. 8.6.
При розрахунку котушок з сердечниками типу б можна користуватися формулою
(8.34)
де N — число витків; L — індуктивність котушки з сердечником, мкГн; AL — коефіцієнт індуктивності, мкГн/виток2, значення якого приведені в табл. 8.6.
Добротність індуктивної котушки з сердечником
де Q — добротність котушки без сердечника; L — індуктивність котушки без сердечника, Гн; — опір втрат в котушці, Ом; — опір втрат, що вносяться сердечником в котушку, Ом.
Як видно з цієї формули, якщо <, то при введенні сердечника добротність котушки збільшується в раз.
При збільшенні частоти струму, що проходить через котушку, магнітна проникність зменшується, а втрати, що вносяться сердечником, ростуть. При деякому значенні частоти <1 і сердечник зменшує добротність котушки. Проте часто сердечники використовують для зміни індуктивності котушки в процесі регулювання навіть в тих випадках, коли їх застосування приводить до зменшення добротності.
Власна місткість котушок з сердечником (особливо з броньовими) більше, ніж у котушок без сердечників. Збільшення місткості відбувається за рахунок появи додаткових паразитних місткостей між витками обмотки і матеріалом сердечника, а також через концентрацію електричного поля в його діелектриці. Власна місткість несекціонованої котушки в броньовому сердечнику може досягати 50—80 пФ.
Застосування сердечників з магнітних матеріалів.
В тих випадках, коли при використовуванні сердечника бажано отримати мінімальне значення ТКХ (це в першу чергу відноситься до контурних котушок), застосовують сердечники з карбонільного заліза: броньові із замкнутим магнітопроводом (СБ-а), броньові з розімкненим магнітопроводом (СБ-б), циліндрові різьбові, гладкі і трубчасті.
Броньові сердечники СБ-а мають найбільшу магнітну проникність і дозволяють максимально скоротити габарити котушки. В тих випадках, коли необхідно збільшити коефіцієнт підстроювання, застосовують сердечники СБ-б, які мають меншу магнітну проникність.
Застосування сердечників типу СБ обмежено діапазоном частот до 1,5 — 2 Мгц, оскільки на більш високих частотах добротність котушки починає різко падати через збільшення втрат в матеріалі сердечника.
Сердечники типу ПР призначені в основному для зміни індуктивності одношарових котушок в процесі настройки апарату. Для цього в каркасі котушки роблять різьблення, по якому переміщається сердечник.
Сердечник Із застосовують для збільшення індуктивності і зменшення розмірів котушок, що не вимагають підстроювання, для чого їх нерухомо закріплюють усередині каркаса клеєм.
При використовуванні вказаних сердечників з карбонільного заліза марки Р-20 в котушки середньої добротності (Q = 100120) на частоті 15 Мгц поліпшення добротності котушок не відбуваються, а індуктивність збільшується.
Різьбові сердечники використовують і на більш високих частотах для підстроювання індуктивності, хоча добротність котушок при цьому зменшується.
На частотах до 50 Мгц застосовують різьбові сердечники з карбонільного заліза марки Р-ЮОФ-2, які дають можливість змінювати індуктивність на 10—15 % при зменшенні добротності котушки приблизно на 10%. В тих випадках, коли стабільність індуктивності котушки не має істотного значення (наприклад, в дроселях високої частоти), ціле направлений використовувати сердечники з фериту, броньові і циліндрові, які можуть забезпечити зменшення габаритів котушок.