Питання та завдання для самостійної роботи:

1 . Які характерні риси та особливості промислового розвитку Наддніпрянської України на початку ХХ століття?

2. На початку ХХ ст. промисловість України розвивалась швидкими темпами. Чому ж більшість істориків визначає її становище у складі Російської імперії як колоніальне?

3. Початок ХХ ст. характеризувався швидким розвитком капіталізму в Україні. Проте М. Грушевський продовжував захищати теорію безбуржуазності української нації. Які він мав для цього підстави і чи можна з ним погодитись?

4. Як би Ви охарактеризували наслідки революції 1905-1907 рр. для України?

5. Русифікаторська політика проводилась царатом по всій Україні. Чому ж русифікованими виявилися переважно українські міста, а не села? Як Ви можете це пояснити?

6. Дуже різні за своїми цілями та соціально-політичними поглядами сили згуртувалися у 1900 р. в єдину українську революційну партію – РУП. Чому так сталося?

Модуль 4

Тема 8. Українська національно –демократична революція /і9і7-і920 рр./

     Вивчення теми повинно привести до розуміння та знання: 

• умов виникнення та змісту діяльності Української Центральної Ради, її боротьби за проголошення автономії України;

• причин протистояння Центральної Ради та більшовиків, змісту розбіжностей між ними із стратегічних та тактичних питань революції;

• причин війни Української Народної республіки з радянською Росією та проголошення незалежності УНР;

• змісту суперечностей між УЦР і німецькою та австро-угорською окупаційною адміністрацією, об’єктивної обумовленості гетьманського перевороту;

• причин падіння Центральної Ради, її значення в історії національної революції;

• характеру внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Скоропадського, причин його усунення від влади;

• причин створення Директорії та відновлення УНР. Значення спроби створення соборної української держави;

• причин поразки Директорії і тріумфу більшовиків;

• значення та наслідків національно-визвольних змагань 1917-1920рр. для подальшої долі українського народу.

 

Ваш обозреватель не поддерживает встроенные рамки или он не настроен на их отображение. Перемога Лютневої демократичної революції поклала край багатовіковому монархічному режимові династії Романових. Після зречення від престолу Миколи ІІ в Петрограді склалася ситуація, що дістала назву двовладдя. Було утворено два органи влади: створений Державною Думою Росії Тимчасовий уряд (ТУ) та Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів, організована партіями соціалістичного спрямування  - російськими соціалістами-революціонерами та меншовиками. Партія більшовиків на чолі з Леніним активної участі в цих процесах не брала, оскільки переважна більшість її членів під час війни перебувала на засланні та у в’язницях, звідки їх щойно звільнила Лютнева революція, проголосивши амністію політичним в’язням. Сам Ленін, якого І світова війна застала в Австро-Угорщині, дістався до Петрограду тільки на початку квітня 1917 р. завдяки допомозі австрійських соціалістів та австрійського уряду, які були щиро переконані, що Ленін зі своєю партією здатен завдати російському царату більше шкоди, ніж вся австрійська армія.

Лютнева демократична революція висунула на передній план завдання:

Питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби майже одразу після революції. Тимчасовий уряд та керовані есерами і меншовиками Ради, обстоюючи унітарну форму російської держави, визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію. Це не відповідало вимогам часу. Тепер на порядок денний постало питання проголошення національно-територіальної автономії. Ця вимога було програмною установкою більшості політичних партій України. Забезпечити втілення цієї найважливішої умови національного розвитку була покликана Центральна Рада, утворена українською національною демократією 4 березня 1917 р. В її створені брали участь майже всі національно-демократичні сили України. Ключову роль в становленні та зміцненні Центральної Ради відіграли провідні українські партії.

 

 

В березні 1917 р. ЦР була нечисленною за своїм складом. Але її вплив на суспільство поступово зростав. В квітні-травні 1917 р. мешканцями України було обрано сотні депутатів до ЦР.

Поповнення кількісного складу Центральної Ради

 Серед 882 депутатів ЦР були члени всіх партій, громадських організацій, представники міст та губерній, селян, солдат, робітників, вчителів, буржуазії, обраних на різних з’їздах та конференціях. Мільйони громадян України брали участь у виборах членів ЦР.

Все це давало підстави вважати Центральну Раду представницьким органом влади в Україні. Але на такому статусі ЦР восени 1917 р. наполягала тільки УНП (Українська народна партія на чолі з М.Міхновським, що єдина стояла на позиціях проголошення повної незалежності України).

 

Головою УЦР на Українському національному конгресі було обрано М.Грушевського (квітень 1917р.)  М.Грушевський - відомий політичний діяч, історик, автор наукових праць з історії України, зокрема монументальної праці "Історія України - Руси" (10 томів). Після закінчення Київського університету очолював кафедру української історії у Львівському університеті (Галичина - Австро-Угорська імперія). Після революції 1905-7 рр. багато часу проводив в Наддніпрянській Україні. В 1908 р. став одним з ініціаторів створення  і головою Товариства Українських Поступовців , яке об’єднало більшість українських партій та національно-громадських організацій Києва. З 1914 р. за громадську діяльність перебував на засланні згідно з рішенням царського уряду. Повернувся із заслання в березні 1917 р. Користувався величезним авторитетом серед діячів українського національного руху. ◄Грушевський Михайло Сергійович (1866 - 1934 рр.)