Питання та завдання для самостійної роботи:

1 . Складіть хронологічну таблицю подій, що призвели до утвердження на українських землях влади Польщі, Литви, Угорщини та Молдавії.

2. Чи є підстави характеризувати Литовську державу як литовсько-руську, як це роблять деякі українські історики? Аргументуйте свою точку зору.

3. Покажіть, як змінювалося становище українського селянства в литовсько-польську добу.

4. Чому українські магнати виступили проти укладення Люблінської унії, а українська шляхта активно її підтримала?

5. Католицьке духівництво не крилося з своїми намірами щодо православної церкви. Чому ж деякі православні ієрархи погодилися на укладення Брестської унії 1596 р.?

6. Які фактори призвели до перетворення Кримського ханства наприкінці ХV – на початку ХІV ст. на серйозну загрозу існуванню українського народу?

7. Чому князь Д.Вишневецький став героєм народної думи “В Цариграді, на риночку...”?

 

Модуль 2

Тема 4. Українська національна революція середини хvп століття.

     Вивчення теми повинно привести до розуміння та знання: 

• причин, рушійних сил та основних етапів розвитку революції;

• еволюції поглядів Б.Хмельницького на мету очолюваного ним виступу;

• основних етапів становлення української козацької держави;

• змісту та значення Переяславської угоди, умов її підписання та різного трактування з боку царя і козацької старшини;

• значення національно-визвольної революції в історії України, ролі Б.Хмельницького в історії українського народу;

• причин та наслідків Руїни;

• причин політичного розколу України в ході громадянської війни; спроб подолання цього розколу з боку українських гетьманів.

Головні проблеми періоду

1.     Національно-визвольна революція. Відродження Української держави.

2.     Громадянська війна в козацькій державі та її результати.

Для глибшого розуміння проблем цього періоду слід звернутися до монографій:

• В.А.Смолій, В.С.Степанков . –Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. 2-ге видання. –К., 1995.

• Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII століття /1648-1676 рр. /.– К., 1999.

• Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна. - К., 1999.

Колоніальна політика, яку проводив уряд Речі Посполитої стосовно України, викликала загрозу етноциду і спричинила загальнонародний виступ, який переріс у національно-визвольну революцію.

Причини Української національної революції середини XVII століття

1.Соціально-економічні причини:

• Польща перетворилась на основного постачальника хліба в Європу, що призвело до перетворення поміщицьких господарств на фільварки, тобто господарства, які зорієнтовані на товарне виробництво зерна і базуються на панщинній праці кріпаків. Повне закріпачення українського селянства відбулося на підставі ІІІ Литовського статуту 1588 р. У першій половині XVII століття панщина становила 5-6 днів на тиждень, збільшилися натуральні та грошові податки.

• Погіршилося економічне становище українського міщанства. Мешканці міст, що перебували у власності феодала, мусили сплачувати додаткові податки на користь власника. У містах з Магдебурзьким правом участь православних у місцевому самоврядуванні всіляко обмежувалась на користь католиків. Міщани потерпали від конкуренції з боку польської шляхти, яка була звільнена від податків, мала кріпаків (безкоштовну робочу силу), отже, продукція, вироблена в її маєтках, була значно дешевшою.

• Значно погіршилося становище реєстрового козацтва. Ординація польського сейму 1638 р. вимагала скорочення реєстру до 6 тисяч, ліквідації козацького самоврядування, обмеження території проживання та пересування реєстрового козацтва.

2.Політичні причин. Відсутність в Україні власної держави спричинилося до масового спольщення української правлячої верхівки. Це ставило українську націю на межу зникнення.

3.Національно-релігійні причини: полягали в посиленні релігійного гніту, наступі католицької та уніатської церкви на права православних.

За характером війна була національно-визвольною, антифеодальною.

Рушійними силами цієї війни виступили козацтво та селянство.

Поряд з причинами революції існували фактори, які сприяли розвитку протистояння між владою і знедоленим народом.

До них відносились:

• наявність козацтва, що добре володіло зброєю;

• накопичення українським народом воєнного досвіду в попередній боротьбі (повстання: Косинського, Наливайка, Федоровича, Павлюка, Гуні та інших).

• зростання самосвідомості українського народу;

• слабкість королівської влади;

• наростання відцентрових тенденцій в Речі Посполитої внаслідок процесу феодалізації.