- •Модуль 1
- •Тема 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України
- •Первісне суспільство - найдавніший і найдовший період людської цивілізації
- •Трипільська культура
- •Початок залізного віку: кіммерійці, таври, скіфо-сармати. (і тисячоліття до н.Е.)
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 1
- •Тема 2. Київська Русь та її місце в історії українського народу. Політична роздробленість. Галицько–Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі
- •Становлення держави східних слов’ян
- •Етапи розвитку Древньої Русі
- •Розквіт і піднесення (кінець х – середина хі ст.).
- •Основні напрямки політики:
- •Основні показники нового процесу:
- •Наслідки розробленості:
- •Основні напрямки політики Галицько-Волинської держави:
- •Значення Галицько-Волинського князівства в історії українського народу
- •Культура давньої русі
- •Про високий рівень культури свідчать:
- •Історичне значення Давньоруської держави
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 1.
- •Тема 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України
- •Тема 2. Київська Русь та її місце в історії українського народу. Політична роздробленість. Галицько–Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі Висновки
- •Модуль 2
- •Тема 3. Українські землі у складі Литви і Польщі. Виникнення українського козацтва.
- •Поділ українських земель між сусідами
- •Наслідки Люблінської унії для українського народу:
- •Причини виникнення козацтва:
- •Козацтво поділялося:
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 2
- •Тема 4. Українська національна революція середини хvп століття.
- •Причини Української національної революції середини XVII століття
- •1.Соціально-економічні причини:
- •Етапи розвитку Української національної революції
- •Політичний розкол України
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 2
- •Тема 3. Українські землі у складі Литви і Польщі. Виникнення українського козацтва
- •Тема 4. Українська національна революція середини хvп століття Висновки
- •Модуль 3
- •Тема 5. Україна наприкінці хvii - у XVIII столітті.
- •П ояснення до карти
- •Українська політика Катерини іі (1762 - 1796) Гетьманщина
- •Правобережна Україна
- •Південь України
- •Правобережна україна
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 3
- •Тема 6. Україна в хіх столітті
- •Після трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 рр.) українські землі опинилися у складі двох держав
- •Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 3.
- •Тема 5. Україна наприкінці хvii - у XVIII столітті.
- •Тема 6. Україна в хіх столітті Висновки
- •Модуль 4
- •Тема 7. Україна в період утвердження і розвитку капіталізму та першої світової війни.
- •Україна в і світовій війні
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 4
- •Тема 8. Українська національно –демократична революція /і9і7-і920 рр./
- •Структура вищих органів влади в Україні (перша половина 1917 р.)
- •Внутрішня та зовнішня політика гетьмана п.Скоропадського
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 4.
- •Тема 7. Україна в період утвердження і розвитку капіталізму та першої світової війни.
- •Тема 8. Українська національно –демократична революція /і9і7-і920 рр./ Висновки
- •Модуль 5
- •Тема 9. Україна в складі срср /1922-1939 рр./
- •Тоталітаризм в Україні означав:
- •Модуль 5
- •Тема 10. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 )
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 5
- •Питання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 5.
- •Тема 9. Україна в складі срср /1922-1939 рр./
- •Висновки
- •Модуль 6
- •Тема i2. Національно-державне відродження українського народу. Україна в сучасному світі.
- •Характерні риси 1 етапу
- •П итання та завдання для самостійної роботи:
- •Модуль 6.
- •Тема i2. Національно-державне відродження українського народу. Україна в сучасному світі. Висновки
Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій
|
Зверніть увагу: Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії збіглося з періодом прогресивних реформ у цій державі, які здійснювалося в кінці XVIII ст. двома цісарями Марією Терезою та Йосифом ІІ. Їх патентами (указами) було:
|
Проте реформи тривали недовго. Після смерті Йосифа ІІ модернізація припиналася, а соціально-економічне становище населення, особливо селян, стало нестерпним. Дійшло до того, що власне господарство не давало селянину можливості забезпечити мінімальні потреби сім’ї. Середня тривалість життя не перевищувала 30-40 років. Значна маса українського населення виснажувалася й вимирала. Практично українські землі ставали колоніальним придатком промислово розвинутих центральних та західних провінцій імперії.
В Російській імперії соціально-економічне становище переважної більшості населення як новоприєднаних, так і старих губерній характеризувалася крайнім політичним безправ’ям, національним гнітом та економічним зубожінням. Модернізаційні процеси, що розпочалася з селянської реформи 1861 р. і могли спричинитися до покращення соціально-економічного становища, проводилися із запізненням, залишилися обмеженими, непослідовними, незавершеними, суперечливими і не мали системного характеру. Соціально-економічні утиски, переважної частини населення українських земель викликали активну протидію:
Австрійська імперія |
Російська імперія |
|
За неповними даними, в Україні з 1797 по 1825 відбулося понад 100 виступів кріпосних селян. Найбільш відомі:
Протягом 1826-1854 рр. відбулося 354 селянських виступів. |
Запам’ятайте:
Криза феодальної системи господарства, посилення соціального та національного гніту, вплив прогресивних ідей Західної Європи сприяли появі різноманітних суспільно-політичних і громадських організацій, які шукали шляхи гармонізації суспільного життя, розв’язання назрілих соціально-економічних проблем.
Такими українськими організаціями того часу були:
Австрійська імперія |
Російська імперія |
Москвофіли:
Народовці:
(м. Львів);
|
Масони:
Декабристський рух:
Опозиція української інтелігенції:
Народницький рух:
Соціал-демократичний рух:
|
Непослідовність і незавершеність реформ 60-70-х років та різниця в соціально-економічному розвитку регіонів України в складі Російської імперії сприяли переходу головного аграрного сектора економіки на капіталістичний лад як пруським (уповільненим), так і американським (прискореним) шляхом, що зумовило:
територіальні відмінності у розвитку української економіки, нерівномірність в розташуванні промислових підприємств та темпах їх розвитку;
перетворення Півдня України (де набув поширення американський спосіб) на основну паливно-металургійну базу всієї імперії, із значним залученням іноземних капіталів;
високі темпи індустріального розвитку та концентрації виробництва, зростання міст;
формування української торгово-промислової еліти (родини Терещенків, Бродських, Харитоненків, Яхненків, Семиренків та інших), класу вільнонайманих робітників, інтелігенції.
Промисловий розвиток України мав свої особливості. Підприємства, що виробляли готову продукцію, складали лише 15% від загальної кількості, решта ж тільки видобували сировину, виробляли вузли та складові частини. Це зумовлювало залежність української промисловості від центру.
Важливим наслідком аграрної реформи 1861 року, яка звільнила селян від кріпосної залежності, стала втрата українським селянством понад 15% від загальної площі землі, що була раніше в їх користуванні, та обтяження селянських дворів непомірними поборами (викупними платежами, подушним і поземельним податком, натуральними повинностями). Правда, на Правобережжі уряд, який небезпідставно не довіряв польській шляхті, що зберегла тут значні землеволодіння, надав селянам землі на 18% більше, ніж в інших регіонах, але за вищою ціною.
В обох імперіях українське населення потерпало від національного гніту. Українська мова ігнорувалася. Навчання в школах велося російською, німецькою, польською, угорською чи румунською мовами. В установах не приймалися до розгляду будь-які заяви чи документи, писані українською мовою, замінювалися географічні назви. Особливо вперто і послідовно з українством боровся російський царат.
У липні 1863 р. міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав таємний циркуляр про заборону українських наукових, релігійних і особливо педагогічних публікацій. Друкувати «малороссийским наречием» дозволялося лише художні твори. Валуєв заявив, що української мови «ніколи не було, нема і бути не може». Незабаром після цього громади було розпущено, перестала видаватися «Основа» (скоріше, однак, через брак підписувачів, ніж через репресії), а ряд українських діячів заслали у віддалені частини імперії.
У травні 1875 р. колишній член київської громади, багач і консерватор Михайло Юзефович надіслав до Петербурга петицію, в якій стверджував, що українофіли перетворилися на підривну організацію й ведуть серед селян пропаганду незалежності України. На довершення донощик додав, що українофіли поширюють антиросійську агітацію в Галичині й що весь їхній рух — не що інше, як австро-німецька змова. Реакцію уряду неважко було передбачити. Стурбований Олександр II призначив імператорську комісію, куди ввійшов і Юзефович, яка рекомендувала цілком заборонити ввезення і публікацію українських книжок, користуватися українською мовою на сцені (на інші мови було перекладено навіть слова українських пісень, які виконувалися в театрі), а також закрити «Киевский Телеграф» і припинити субсидування галицької проросійської газети «Слово». Міністерство освіти дістало розпорядження заборонити викладання в початкових школах будь-яких дисциплін українською мовою, вилучити із шкільних бібліотек книжки, написані або українською мовою, або ж українофілами, замінити вчителів-українофілів на росіян. І нарешті, комісія пропонувала ліквідувати київську громаду й заслати ряд українських діячів, насамперед Драгоманова та Павла Чубинського. Словом, намагання паралізувати український рух ставали більш систематичними та безжальними, ніж заходи, передбачені валуєвським циркуляром. Олександр II, що відпочивав у німецькому містечку Емс, прийняв усі рекомендації комісії, і 18 травня 1876 р. набув чинності Емський указ.