4.3. Охоронна сигналізація

Централізована система охоронної сигналізації забезпечує безпеку та запобігає неконтрольованому проник­ненню всере­дину будівлі та в окремі приміщення готелю.

Для постійного моніторингу сигналів тривоги прий­мально-контрольний прилад розташовується у місці цілодо­бового перебування персоналу (це може бути диспетчерська, приміщення охорони, стійка реєстрації чи комутатор).

Необхідно передбачити резервне живлення системи від акумуляторів з контролем їхнього стану й автоматичною підзарядкою.

Обладнанню охоронними датчиками на відкриття підлягають:

• усі аварійні виходи з готелю;

• усі зовнішні двері, що, як правило, закриті;

• двері службових приміщень з устаткуванням, що, зазви­чай, працює без обслуговуючого персоналу (дизельна, трансформаторна, котельня, АТС і т.п.);

• двері ряду критичних приміщень готелю, захист яких повинен забезпечуватися в той час, коли вони не використовуються активно. Це комори спиртних напоїв, кімнати з електронним устаткуванням (телецентр, сервер і т.п.), кабінети адміністрації, бухгалтерія (каса).

У місцях, де необхідні особливі запобіжні заходи, слід установити об’ємні датчики руху. Вони бувають таких типів:

• пасивні інфрачервоні датчики, принцип дії яких заснований на використанні теплової чутливості елемента, який уловлює зміну температури в зоні встановленого датчика;

• мікрохвильові, дія яких заснована на зміні частоти радіосигналу від об’єкта, що рухається (ефект Доплера).

Для прихованої передачі сигналу датчики тривожної сигналізації встановлюються:

• на стійці адміністратора;

• у касі приймання грошей у зоні реєстрації;

• у касі готелю;

• в інших приміщеннях, де може накопичуватися готівка;

• в офісах адміністрації.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена), які повинні привернути увагу персоналу до сигналів тривоги.

У готелях може передбачатися централізована система відеоспостереження. Вона повинна забезпечувати можли­вість спостереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбувається для наступного вивчення.

Відеокамери встановлюються у наступних місцях:

• в’їзд на автомобільну стоянку;

• перехід від стоянки до готелю;

• головний вхід у готель;

• службовий вхід у готель;

• головний хол і зона реєстрації постояльців;

• ліфтові холи;

• зона розвантаження продуктів і майна;

• двері пожежних виходів (зовні);

• зона камери схову (депозитарію);

• холи конференц-залів;

• хол фітнес-центру.

У ліфтових холах і на сходових площадках (житлових поверхів) відеокамери слід розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер.

4. Протипожежна сигналізація

Усі об’єкти готелю необхідно забезпечити засобами пожежної сигналізації.

Пожежну сигналізацію складають:

• оповіщувачі (датчики), що подають сигнал про пожежу безпосередньо з об’єкта;

• система електричних проводів до приймальної станції, яка призначена для передачі від датчиків сигналів про пожежу;

• приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від датчиків

Сигнал тривоги подається диспетчеру готелю чи на пост пожежного захисту.

Лінії систем пожежної сигналізації виконуються кабелями напругою 60 В. Датчики підключають променевим чи кільцевим способом (рис. 14). При променевому способі кожен датчик з’єднаний із приймальною станцією парою самостійних проводів, що утворять окремий промінь, у який може бути включено до 3–4 датчиків.

Рис. 14. Схема систем електричної пожежної сигналізації:

а – променева (радіальна); б – шлейфна (кільцева);

1 – датчики-оповіщувачі; 2 – приймальна станція; 3 – блок резервного живлення від акумуляторів; 4 – блок живлення від мережі (з перетворенням струму); 5 – система переключення з одного живлення на інше; 6 – лінійні елементи (проводка)

При кільцевому способі датчики включаються послідовно в однопровідну лінію, початок і кінець якої з’єдна­ні з приймальною станцією. У кільцеву схему включається до 50 датчиків.

За принципом дії датчики поділяються на теплові, димові, світлові і комбіновані.

Теплові датчики (рис. 15) – реагують на підвищення температури довкілля та поділяються на: максимальні, що спрацьовують при підвищенні температури до встановленого критичного значення; диференційні – спрацьовують при під­вищенні температури довкілля з певною швидкістю; макси­мально-диференційні.

Димові датчики – поділяються на іонізаційні та фотоелектричні. Димові датчики не можна встановлювати в приміщеннях з температурою повітря нижче 30° С і вище 60°С, відносною вологістю вище 80%, а також у дуже запилених приміщеннях і місцях, де можуть бути пари кислот.

Світлові датчики – реагують на ультрафіолетове чи інфрачервоне випромінювання.

Комбіновані датчики – побудовані на принципах роботи теплових і димових датчиків.

У номерах готелів, адміністративних приміщеннях вста­новлюються теплові датчики, в коридорах – димові. Датчики встановлюються на відстані 2 м від стін і 4 м один від одного.

Система пожежної сигналізації являє собою модульну адресно-аналогову пожежну станцію. Різноманітні пожежні датчики дозволяють вибрати для кожного приміщення готелю найбільш придатний фізичний принцип виявлення загоряння: оптичний, іонізаційний, тепловий. На шляхах евакуації встановлюються адресні ручні датчики. Система покликана з високим ступенем імовірності виявляти пожежу на ранній стадії загоряння, забезпечувати локалізацію вогнища заго­ряння, швидко реагувати на появу "чорного" диму. Система інтегрується ЕОМ та існуючими цифровими мережами передачі даних.

Рис. 15. Теплові автоматичні оповіщувачі:

а – плавкий замикаючий; б – плавкий, що розмикає; в – що самовідновлюється; 1 – біметалева пластинка; 2, 3 – контакти; 4 – ізолююча основа; 5 – регулювальний гвинт