Тема 4. Системи електропостачання, зв’язку, охоронної та протипожежної сигналізації

План

4.1. Системи електропостачання.

4.2. Системи зв’язку .

4.3. Охоронна сигналізація.

4.4. Протипожежна сигналізація.

4.5. Технічне обслуговування і ремонт інженерних систем .

4.6. Система автоматичного регулювання роботи інженерних систем

Література: 9, 11, 16.

Міні-лексикон: енергозабезпечення, голов­ний розподільний щит, лічильник електроенергії, силова та освітлювальна електричні мережі, груповий щиток, освітлювальні прилади, охоронна сигналізація, система відеоспостереження, протипожежна сигналізація, по­жежний датчик, система протипожежного во­допроводу.

4.1. Система електропостачання

Система електропостачання – це комплекс пристроїв для передачі і розподілення електричної енергії від джерела живлення до приймачів. Джерелом живлення торговельного підприємства можуть бути як окремі трансформаторні підстанції, так і трансформаторні підстанції сусідніх об’єктів.

Від трансформаторної підстанції до головного розпо­дільного щита прокладається чотирипровідникова кабельна лінія. Три провідника є лінійними (фазовими), а четвертий – нейтральний (нейтраль). Напруга між нейтральним проводом і будь-яким лінійним називається фазовою і її величина становить 220 В. Напруга між лінійними проводами трифазної системи перемінного струму називається лінійною і її значення становить 380 В (рис. 16) Відповідно в закладів ресторанного і готельного господарства розрізняють освітлювальні мережі з напругою 220 В, призначених для живлення освітлювальних установок, і силові – з напругою 380 В, призначених для живлення силових установок (торговельне холодильне, теплове та інше обладнання).

На головному розподільному щиті знаходяться:

• загальний вимикач;

• лічильники обліку витрат електроенергії;

• вимірювальні прилади (амперметри, вольтметри);

• запобіжники;

• вимикачі живильних групових щитків.

Рис 16. Схема приєднання провідників чотирипровіднокової кабельної лінії

Групові щитки силової (ЩС) і освітлювальної (ЩО) мережі виконуються окремо і розміщуються поблизу приймачів із забезпеченням вільного доступу до них (в коридорах, на сходових площадках).

Блискавкозахист будівель

Блискавка - одне з самих руйнівних природних явищ, з якими повсюдно стикається людина. На земній кулі щорік відбувається до 16-і мільйонів гроз, тобто близько 44 тисяч за день. Прямий удар блискавки є найбільш небезпечним зі всіх її проявів. Для будівель і споруд унаслідок безпосереднього контакту каналу блискавки з цим об'єктами є можливість спалаху або руйнування, а також пошкодження чутливого устаткування унаслідок супутнього блискавці імпульсного електромагнітного поля. Переважне число пожеж і руйнувань викликане саме цією дією. Прямий удар блискавки також дуже небезпечний для здоров'я людей.

Блискавкозахист розділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній блискавкозахист забезпечує захист будівель від прямих ударів блискавки.

Склад зовнішнього блискавкозахисту:

1. Блискавкоприймач — пристрій, що переймає на себе розряд блискавки. Виконується з металу (неіржавіюча або оцинкована сталь, алюміній, мідь);

2. Блискавковідвід (струмовідвід, спуск ) — частина системи, призначена для відведення струму блискавки від блискавкоприймача до заземлювача;

3. Заземлювач — провідна частина або сукупність сполучених між собою провідних частин, що знаходяться в електричному контакті із землею безпосередньо або через провідне середовище.

Внутрішній блискавкозахист призначений для зменшення імпульсних електромагнітних ефектів дії струму блискавки на людей і устаткування, що знаходяться усередині будівлі.

Склад внутрішнього блискавкозахисту:

1. Система зрівнювання потенціалів всіх провідних конструкцій, що входять в об'єкт – з'єднання з низьким опором між провідними конструкціями і заземленням;

2. Пристрій захисту від імпульсного перенапруження (ПЗІП) – забезпечує обмеження занесення високого потенціалу по повітряних, кабельних лініях, лініях зв'язку і інших інженерних комунікаціях.