§ 3. Парламент і парламентаризм: співвідношення, місце у політичній організації суспільства

Важливим є те, що Англійський парламент XIV ст. започаткував визначальні принципи діяльності, які стали братися за основу парла­ментами інших країн. Серед них, зокрема, особливе значення мають контрольні повноваження парламенту над сферою державного управ­ління; запровадження парламентом наприкінці XIV ст. процедури імпічменту прем'єр-міністра²⁷.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що розвиток англійського парламенту відіграв велике значення в історії становлення парламен­таризму у різних країнах. Законодавчий орган Англії на довгий час став взірцем для інших європейських парламентів.

§ 3. Парламент і парламентаризм: співвідношення, місце у політичній організації суспільства

Із виникненням та еволюцією парламенту тісно пов'язане станов­лення і розвиток такої інституції, як парламентаризм. Парламенти і парламентаризм є невід'ємною складовою частиною політичної систе­ми сучасних демократичних країн. Як свідчать історичний досвід та сучасна практика, така владна структура була і залишається елементом найефективнішої моделі політичної організації суспільства.

Загальновизнано, що парламент і парламентаризм — поняття тісно пов'язані між собою, але не тотожні. Л. Т. Кривенко обгрунтовано зазначає, що сприйняття понять «парламент» та «парламентаризм» як тотожних, по-перше, не відповідає їх суті і змісту, а, по-друге, віль­но чи мимоволі відволікає увагу від оцінки парламенту крізь призму його якості, оскільки сама наявність цього органу презюмує наявність парламентаризму. Вона акцентує увагу і підкреслює, що «Парламент може функціонувати і без парламентаризму, про що передусім свід­чить історичний аналіз. Але парламентаризму поза парламентом бути не може. Парламентаризм уособлює якість парламенту». Становлен­ня ж парламентаризму пов'язується не із виникненням ще у ХІІ-ХШ ст. перших парламентів, а з пізнішим періодом - періодом постбур-жуазних революцій. Саме тому, підкреслює названа автор, важливо і необхідно осмислити і визначити поняття парламентаризму ²⁸.

^{2 7} Бандурка О. М., Древаль Ю.Д. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток: Мо­ нографія. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. - С. 20-21; Кислілії ТІ.. Вайз Чарльз. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового досвіду. - К.: Вид-во «Абрис», 2000. - С. 14.

²⁸ Кривенко Л. Т. Парламент без парламентаризму? //«Віче».- 1997.-№4 (61).-С. 13-32.

205

Розділ 9.

В науковій літературі існує багато визначень поняття парламента­ризму.

У юридичній енциклопедії визначено, що «Парламентаризм (франц. рагіетепїагізте - парламентська система, від рагіетепі-парламент) - система організації державної влади, для якої характер­ним є визнання провідної або істотної ролі парламенту» ²⁹.

Аналізуючи проблеми парламентаризму В. М. Шаповал зазначає: «Під парламентаризмом слід розуміти таку систему взаємодії держа­ви і суспільства, для якої історично характерними є визнання провід­ної, а в наш час - особливої і суттєвої ролі вищого і постійно діючого представницького органу в здійсненні державновладних функцій» ³⁰.

О. М. Бандурка та Ю. Д. Древаль стверджують, що «парламен­таризм як явище є системою організації та функціонування верхо­вної державної влади, що характеризується розподілом законодавчих та виконавчих функцій при привілейованому становищі парламенту теорією і практикою діяльності парламенту.» ³¹.

Л. Т. Кривенко дає таке визначення поняття «парламентаризм»: «Парламентаризм являє собою таку форму державного керівництва, якій властиві провідне становище представницького органу в системі державних органів, контроль парламенту за виконавчою владою, поділ праці законодавчої та виконавчої, привілейоване становище депутатів та їхня юридична незалежність від виборців».

Визначаючи поняття парламентаризму, далі Л. Т. Кривенко підкрес­лює, що серце досліджуваної системи та її фундамент - це сильний парламент, до виключного відання якого юридично і фактично нале­жать важливі сфери суспільного і державного життя, а також необхідні повноваження у цих сферах, що, власне, характеризує його як парла­мент. «За загальновизнаною світом доктриною, необхідний комплекс парламентських прерогатив становлять: прийняття законів, прийняття бюджету, парламентський контроль. Інші державні органи не вправі втручатись у названі сфери.

За умови повнокровного здійснення парламентом тієї чи іншої країни наведених класичних привілеїв в ній існує парламентаризм. При цьому важливо і необхідно наголосити, що його наявність прояв-

^{2 9} Шаповал В. М. Парламентаризм. // Юридична енциклопедія.- К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М П. Бажана, 2002. - Т. 4. - С. 435-436.

¹⁰ Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. - К.: Основи, 1993. - С. 4.

" Бандурка О. М. Древаль Ю. Д. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток: Мо­нографія. - Харків: Ун-твнутр. справ, 1999.-С. 20-21.

206