1. Оберіть продовження фрази «Верховна за конституційно-правовим статусом є:»

Рада

України

є диним органом законодавчої влади - парламентом

органом конституційного нагляду.

органом установчої влади

представницьким органом держави Україна

2. Встановіть відповідність між органами та складовими їх струк­тури:

А	Апарат Верховної Ради України	1	Апарат
В	Верховна Рада України	2	Голова
		3	державний комітет
		4	загальний секретаріат
		5	заступник голови
		6	Інститут законодавства
		7	керівник
		8	комітети
		9	парламентське видавництво
		10	перший заступник голови
		11	тимчасові слідчі комісії
		12	тимчасові спеціальні комісії
		13	Управління справами

3. Вставте пропущені слова в визначення:

З аконодавча влада в Україні - це одна із ... самостійних, формально ... гілок державної влади, основним призначенням якої є здійснення ... функції, забезпечення регулювання суспільних відносин у різних сферах життєдіяльності суспільства і держави на рівні.... а також здійснення інших притаманних цій гілці влади функцій.

Відповіді на тести:

1)1.

2. А-4,6,7,9,13; В-1,2,5,8,10,11,12.

3. трьох, незалежних, законотворчої, законів.

237

Р екомендована література: Нормативно-правові акти:

Конституція України // ВВР. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141;

Рішення конституційного суду України «... щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесен­ня змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року» від ЗО вересня 2010 р. // Офіційний вісник України. - 01.10.2010. - № 72/1 Спеціальний випуск, стор. 7, стаття 2597;

Закони України:

- від 17 листопада 1992 р. «Про статус народного депутата Укра­ їни» // ВВР. - 1993. - № 3. - Ст. 17; в останній редакції від 25.06.2008;

-від 4 квітня 1995 р. «Про комітети Верховної Ради Украї­ни» // ВВР. - 1995. - № 19. - Ст. 134; в останній редакції від 22.12.2005;

-від 11 липня 1996 р. «Про Рахункову палату» // ВВР.- 1996.-№ 43. - Ст. 212; в останній редакції від 22.05.2008;

- від 23 грудня 1997 р. «Про Уповноваженого Верховної Ради Укра­ їни з прав людини» // ВВР. - 1998. - № 20. - Ст. 99; в останній редакції від 07.05.2008;

Регламент Верховної Ради України від від 10 лютого 2010 року//ВВР.-2010 р., № 14, № 14-15; № 16-17, стор. 412, стаття 133; в останній редакції від 08.05.2010

Постанови Верховної Ради України:

-від 5травня 1997р. «Про комітети Верховної Ради Украї­ни» // ВВР. - 1997. - № 22. - Ст. 163; в останній редакції від 18.11.2009

- від 1 грудня 2009 р «Про організацію і порядок діяльності Верхо­ вної Ради України» // ВВР. - 2010. - № 4. - Ст. 24; в останній редакції від 06.04.2010

-від 10 лютого 2010 р «Про Регламент Верховної Ради Украї­ни»// Голос України.- 17.02.2010.- №28.; в останній редакції від 08.05.2010

Навчальна та наукова література:

Коментар до Конституції України. - 2-ге вид. К.: Інститут законодав­ства Верховної Ради України. - 1998. - 418 с;

Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка, 2003.-732 с;

Фрицький О. Ф. Конституційне право України:- підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2002;

Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. - Вид. 3-тє, виправи, та доповн. - К.: Атіка, 2004. - 512 с;

238

П итання для самоперевірки та контролю:

Парламентаризм і законодавчий процес в Україні: Навч. посіб. -К.: Вид-во УАДУ, 2000.- 216 с. (у співавторстві з В. М. Шаповалом, Г. С. Журавльовою).

Верховна Рада України - парламент України // Вибори - шлях до демократичного суспільства: Метод, матеріали з питань виборчого процесу / За заг. ред. В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 78 с;

Двопалатний парламент: історичний досвід та можливості функці­онування в унітарній державі // Політична реформа - гарантія демо­кратичного розвитку українського суспільства: Наук.-метод. матеріали на допомогу лекторам / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князева.- К.: Вид-во УАДУ, 2003.

Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко.- К.: Українська енциклопедія, 1998-2004 р.;

Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект). - Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. -X.: Легас, 2004.-191 с;

Закоморна К. О. Інститут омбудсмана як засіб забезпечення прав і свобод людини та фомадянина (порівняльно-правовий аналіз). Авторефе­рат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. - конституційне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2000. - 22 с;

Майданних О. О. «Парламентський контроль в Україні». - Моногра­фія. - вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. - 319 с;

Майданних О. О. Правозастосовчий процес реалізації українським парламентом контрольної функції // Право України. - 2005. - № 5. -С. 39-42.;

Майданних О. О. Питання теорії функцій Парламенту Украї­ні/Вісник Конституційного Суду України. - 2006. - № 1. - С. 81-89.

Глосарій

Законодавча влада - один із проявів єдиної верховної влади,' являє собою одну із трьох самостійних, формально незалежних гілок \ державної влади, основним призначенням якої є здійснення законо-⁽ давчої функції;

Парламентаризм - (франц. рагіетепіагізте - парламентська і система, від рагіетепї - парламент) - система організації держав-' ної влади, для якої характерним є визнання провідної або істотної ₍ ролі парламенту, як явище, парламентаризм - система організації | та функціонування верховної державної влади, що характеризується розподілом законодавчих та виконавчих функцій при привілейовано- < му становищі парламенту;

239

Розділ 9.

П арламент - від лат. «рагіаге», буквально - говорити, розмов­ляти. Парламент- це найвищий загальнонаціональний, пред­ставницький орган законодавчої влади, який обирається народом країни - її громадянами (виборчим корпусом), а інколи частково призначається, і який здійснює визначені законодавством повнова­ження у різних сферах суспільного і державного життя, провідними серед яких є повноваження законодавчого, установчого і контр­ольного характеру;

Легіслатура - одне із найменувань парламенту, походить від латинських слів «Іех (Іедіз)» - закон і «Іаіиз» - внесений, встанов­лений;

Бікамералізм [франц. Ьісатегізт (Ьісатегаїізт), лат. Ьі..., від Ьі5 - два і лат. сатега - склепіння, кімната], бікамеризм - двопалат­на структура найвищого законодавчого органу в державі;

Кворум - [від лат. диогит (ргаезепііа зиїПсіі) - (присутності) яких (достатньо)] - найменша кількість членів будь-яких зборів або зібран­ня, зокрема парламенту, за наявності якої вони правомочні ухвалю­вати рішення, що є офіційно рішеннями цих зборів або зібрання. Для прийняття різних за характером рішень одними й тими самими збора­ми або зібранням можуть визначатись різні кворуми;

Сесія - Організаційно-правова форма, період роботи представниць­кого органу - парламенту, періодичність, тривалість і порядок прове­дення яких, прийняття рішень на них визначаються відповідним регла­ментом;

Омбудсман (швед, отЬисІзтап, букв. - уповноважена особа, від давньоісл. итЬоігізтасІгіг, де итЬоігі - довіреність, повноваження і тасіпг - людина) - парламентський комісар з прав людини;

функції парламенту -основні напрями та види діяльності дано­го органу державної влади, в яких має свій вираз сутність, зміст та соціальне призначення парламенту, як провідної структурно-організаційної складової частини механізму української держави, представницького органу всього народу України, що здійснюють­ся відповідно до визначеної Конституцією і законами України його компетенції;

Законодавчий процес - нормативно-регламентована сукупність послідовно здійснюваних дій щодо розробки, прийняття (зміни) зако­нів та інших законодавчих актів і їх оприлюднення;

Законодавча ініціатива - (франц. іпіііаііуе, від лат. іпіііит - поча­ток) - внесення суб'єктами права законодавчої ініціативи до парла­менту проектів законів. Це перша стадія законодавчого процесу;

240

Питання для самоперевірки та контролю:

П ромульгація (лат. -оголошення, обнародування, від - робити відомим, оголошувати, обнародувати), дії, як правило, глави держа­ви з метою визнання та офіційного оприлюднення прийнятого парла­ментом закону для забезпечення його чинності й реалізації;

Вето (лат. уєіо - забороняю) - передбачений конституціями ряду країн акт, який зупиняє або не допускає вступ в силу законів та інших нормативно-правових актів (рішень) тих або тих органів (посадових осіб). Розрізняються абсолютне (резолютивне) і відносне (умовно-обмежене) вето;

Зворотня сила закону- поширення дії закону на всі відносини, тобто - як на ті, що виникають після введення закону в дію, так і на ті, що мали місце до набрання ним чинності;

Законодавство - зовнішня форма відображення об'єктивного права. Комплекс нормативно-правових актів, що видаються уповно­важеними правотворчими органами, або приймаються шляхом рефе­рендуму з метою регулювання суспільних відносин

241

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28.06.1996 р. із змінами, внесеними,-; ном України «Про внесення змін до Конституції України щодо пров ня чергових виборів народних депутатів України, Президента Уи депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих сільських, селищних, міських голів» від 01.02.2011 р. № 2952-УІ// мості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141; Голос У» ни. - 2011. - № 21. - 4 лютого.

2. Закон України «Про вибори народних депутатів України*"! 17.11.2011 р. // Голос України. - 2011. - № 234.

3. Закон України «Про визначення порядку обчислення скликань 1 ховної Ради України» від 01.02.2000 р. // Урядовий кур'єр. — 2000. — №', 16 лютого.

4. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 07.10.2010 р.і змінами // Голос України. — 2010. — № 191. — 13 жовтня.

5. Закон України «Про комітети Верховної Ради України» в від 25.12.2005 р. // Голос України. - 2006. - № 11. - 20 січня.

6. Закон України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 р. із змін| ми // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 43.

7. Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» 10.02.2010 р. із змінами // Голос України. - 2010. - № 28. - 17 лютогйі

8. Закон України «Про статус народного депутата України» в ред від 22.03.2001 р. із змінами // Відомості Верховної Ради України. — 2001.!* №42.

9. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України^ прав людини» від 23.12.1997р. із змінами// Відомості Верховної України. - 1998. - № 20.

10. Положення про помічника-консультанта народного депутата Ук ни, затверджене Постановою Верховної Ради України від 13.10.1995,|| № 379/95-ВР із змінами // Відомості Верховної Ради України. — 1995.,] №37.

11. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднені ня нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997] із змінами // Урядовий кур'єр. — 1997. — № 107—108. — 14 червня.

¹ За дев'ять місяців 2010 р. до Верховної Ради України надійшло майже і 20% більше звернень громадян, ніж за відповідний період минулого року // Го України. - 2010.-№ 204. - ЗО жовтня. - С. 8.

законодавча влада в Україні 335

Література

Підручники, навчальні посібники, монографії

1. АнтощукЛ. Д. Законотворчість: організація апарату парламентів. Світовий досвід / Програма сприяння Парламенту України. — К.: Запо­ віт, 2007.

2. Георгіца А. 3. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практи­ ки / А. 3. Георгіца. — Чернівці: Рута, 1998.

3. Депутат парламента в зарубежньїх государствах / Д. А. Ковачев (отв. ред.)- — М.: Юрид. лит., 1995.

4. Древаль Ю. Д. Парламентаризм у політичній системі України (по- літико-правовий аналіз) : монографія / Ю. Д. Древаль. — X.: Вид-во На- ціон. ун-ту внутр. справ, 2003.

5. Журавський В. С. Становлення і розвиток українського парламен­ таризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми)/ В. С. Журав­ ський. — К.: Парламентське вид-во, 2002.

6. Законодавча діяльність в Україні: стан, пріоритети, шляхи вдоско­ налення (за матеріалами Верховної Ради України четвертого і п'ятого скликань) / за заг. ред. В. М. Литвина. — К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, Фенікс, 2007.

7. Законодавчий процес і парламентська законодавча процедура в Україні (проблеми якості, рекомендації щодо вдосконалення в контекс­ ті європейської практики) : монографія / О. В. Скрипнюк, М. О. Теплюк, О. І. Ющик. - К.: Атіка-Н, 2010.

8. Кислий П. С. Народний депутат України: представник влади наро­ ду / П. С. Кислий, Е. Р. Рахімкулов. - К.: КІС, 2002.

9. Кислий П. Становлення парламентаризму в Україні: натлі світово­ го досвіду / П. Кислий, Ч. Вайз. - К.: Абрис, 2000.

10. Коврякова Е. В. Парламентский контроль: зарубежньїй опьіт и рос- сийская практика / Е. В. Коврякова. — М.: Городец, 2005.

11. КолесникК. О. Парламентська процедура в зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аналіз / К. О. Колесник. — X.: Нац. юрид. академія ім. Ярослава Мудрого, 2003.

12. Комітети — основа діяльності законодавчих органів влади : посіб. / П. Кислий, Т. Сінклер, Т. Браун [та ін.]. - К.: Заповіт, 1997.

13. Маклаков В. В. Парламенти стран—членов Европейского Союза / В. В. Маклаков. - М., 1994.

14. Мироненко О. М. Світоч української державності: політико-пра- вовий аналіз діяльності Центральної Ради / О. М. Мироненко. — К.: Ін-т Держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1995.

15. Нудненко Л. О. Конституционно-правовой статус депутата зако- нодательного органа государственной власти в Российской Федерации. — СПб_:: Юридический Центр Пресе, 2004.

16. Очерки парламентского права (зарубежньїй опьіт) / под ред. Б. А Тпттппнина. — М., 1993.

336

17. Парламентське право України : навч. посіб. / кол. авт. || О. Н. Ярмиша. — X.: Вид-во Харк. над. ун-ту внутр. справ, 2007.

18. Парламенти мира : сборник. — М.: Интерпракс, 1991.

19. Совгиря О. В. Конституційно-процесуальне право України :Л посіб. / О. В. Совгиря. — К.: Юрінком Інтер, 2010.

20. Совгиря О. В. Правовий статус парламентської опозиції: навч". сіб. / О. В. Совгиря. — К.: Центр навчальної літератури, 2006!

21. Український парламентаризм: минуле і сучасне / за ред. Ю. С.1 шученка. — К.: Парламентське вид-во, 1999.

22. Шляхтун П. П. Парламентаризм: словник-довідник / П. П. і тун. — К.: Парламентське вид-во, 2003.

23. Ющик О. І. Теоретичні основи законодавчого процесу / 0.1.1 К.: Парламентське вид-во, 2004.

Публікації в періодичних виданнях

1. Бабенко К. А. Теоретичні проблеми процесу внесення змін доЧ ституцій / К. А. Бабенко // Бюлетень Міністерства юстиції Украй 2007. - № 3.

2. Бері В. Регламент Верховної Ради України — процедурно-г основа реалізації функцій парламенту / В. Бері // Право України. — | №11.

3. Голишев В. Феномен парламентської більшості / В. Голишев /Л літика і час. — 2003. — № 3.

4. Данилів В. Право вето: історія, міжнародний досвід та україїЦ специфіка / В. Данилів // Парламент. — 2005. — № 6.

5. Лавринович О. Шляхи удосконалення системи суб'єктів законоі чої ініціативи: досвід держав—учасниць ЄС та українські перспект|| О. Лавринович // Право України. —2011. — № 3.

6. Майданник О. О. Основні напрями реалізації українським пар ментом контрольної функції. Питання теорії / О. О. Майданник // Йі тень Міністерства юстиції України. — 2007. — № 3.

7. Макаренко О. Конституційний порядок надання Верховною Р| Україною згоди на обов'язковість міжнародних договорів України / О. З каренко // Право України. — 2007. — № 6.

8. Мудра О. Роль комітетів Верховної Ради України у законодавче процесі / О. Мудра // Право України. — 2000. — № 12.

9. Погорєлова 3. Процедура проведення слухань у комітетах Верхи ної Ради України і міжнародний досвід / 3. Погорєлова // Бюлетень М| стерства юстиції України. — 2003. — № 3.

10. Пустовіт Ж. М. Інститут Уповноваженого Верховної Ради Ук{ ни з прав людини в системі парламентського контролю / Ж. М. Пу<| віт // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2007. — № 5.

11. Совгиря О. Парламентська коаліція — новий суб'єкт конституї ного права України / О. Совгиря // Право України. — 2007. — № 2.

Законодавча влада в Україні

337

12. Совгиря О. В. Парламентські дебати в Україні: проблеми правово­ го регулювання та перспективи імплементації світового досвіду / О. В. Сов- _гиря, І- С. Пономаренко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — ₂009. -№12.

13. Совгиря О. В. Конституционно-правовой статус парламентского 5ольшинства (коалиции) и парламентскои оппозиции в Украине / О. В. Сов­ гиря // Государство и право. — 2011. — № 5.

14. Сушкова X. В. Конституційно-правові форми реалізації представ­ ницької функції Верховної Ради України / X. В. Сушкова // Бюлетень Мі­ ністерства юстиції України. — 2007. — № 4.

15. Теплюк М. Правові проблеми змінення Конституції України / М. Теплюк, О. Ющик// Право України. - 2007. — № 12.

16. Тополянська Т. Поняття та стадії законодавчого процесу / Т. То- полянська // 36. наук, праць «Держава і право» ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2007. - Вип. 33.

17. Фрицький Ю. Парламент України — Верховна Рада та його роль у реалізації законодавчої влади / Ю. Фрицький // Право України. — 2007. — № 7.

18. Ющик О. І. Актуальні проблеми законодавчого процесу / О. І. Ющик // Віче. - 2007. - № 12.

Автореферати дисертацій

1. Григоренко А. Г. Конституційно-правовий статус народного депута­ та України і парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини: порівняльний аналіз: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 / А. О. Григоренко. - К., 2010.

2. Григорук Н. Г. Конституційно-правовий статус народного депута­ та України : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : 12.00.02 / Н. Г. Григорук. - К., 2004.

3. Грушанська Н. І. Правові засади депутатської етики (на досвіді пар­ ламенту України) : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 / Н. І. Грушанська. - К., 1999.

4. Кукуруз О. В. Політична опозиція в Україні та Республіці Польща в умовах демократичної трансформації: порівняльний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. політ, наук: 23.00.02 / О. В. Кукуруз. — К., 2008.

5. Кульчицька О. В. Конституційно-правовий статус депутатських Фракцій Верховної Ради України : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 / О. В. Кульчицька. - К., 2010.

6. Нестерович В. Ф. Конституційно-правові аспекти лобіювання у пра- вотворчому процесі України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.02 / В. Ф. Нес­ терович. - Луганськ, 2008.

7. Мудра О. М. Конституційний статус суб'єктів права законодавчої ініціативи: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 / О. М. Мудра. - К., 2003.

338

8. П огорєлова 3. О. Законодавчий процес в Україні: проблеми ■ і практики: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. д 12.00.01 / 3. О. Погорєлова. - X., 2004.

9. Радченко О. І. Статус народного депутата України: проблеми 1 і правового регулювання: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня! юрид. наук : 12.00.02 / О. І. Радченко. - К., 2005.

10. Сас С. В. Законодавство про Регламент Верховної Ради Ук проблеми теорії і, практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступенй| юрид. наук: 12.00.02 / С. В. Сас. - К., 2005.

11. Совгиря О. В. Правовий статус парламентської опозиції ( няльно-правовий аналіз): автореф. дис. на здобуття наук, ступенйі юрид. наук: 12.00.02 / О. В. Совгиря. - К, 2005.

■ ■

■