14.2. Податкова система України в контексті світового досвіду

ООН надає підтримку країнам, що стали на шлях осучаснення своєї економіки, сприяючи тим самим їх участі в міжнародному розподілі пра-ці. Одним із напрямків надання допомоги є сприяння створенню подат-кової системи – відносно простої, доступної для розуміння і використан-ня і разом з тим такої, що покращує взаємовідносини з країнами світо-вого співтовариства.

Враховуючи специфіку країн, що розвиваються, в “Основах світово-го податкового кодексу” пропонується формування доходної частини бюджету із митних податків, ПДВ, акцизів і податку на прибуток корпо-рацій. При цьому доцільним вважається існування широкої практики со-ціальних виплат і пільг, а отже, немає потреби у високій ставці прибут-кового податку із заробітної плати.

Одним із основних податків, що формують бюджет, є ПДВ. Ставка податку пропонується в розмірі 15% оподатковуваної суми.

Чинна система стягнення ПДВ у розвинутих країнах має гнучкий ха-рактер. Так, у Німеччині основна ставка 14%, діє також пільгова – 7%, зокрема для продуктів харчування (крім спиртних напоїв та обігових коштів кафе, ресторанів), громадського транспорту, засобів інформації (книги, газети, журнали) та товарів мистецтва.

У Франції основна ставка ПДВ – 18,6%, знижена – 5,5%. В Італії їх п’ять: пільгова 4% і 0%, основна 9% та дві підвищені – 19% і 38%. Ну-льова ставка застосовується до експорту товарів і послуг. За пільговою 4% ставкою оподаткування предмети першої життєвої необхідності (хліб, молоко та ін. продукти харчування, а також газети і журнали). Ос-новна ставка – 9% використовується для широкого кола промислових товарів (виробів). Продукти та спиртні напої, а також бензин і нафтопро-дукти оподатковуються за ставкою 19%. Найвища ставка до предметів розкоші (хутро, ювелірні вироби, спортивні автомашини).

Згідно із Законом України “Про ПДВ” від 19 квітня 1997 року в Україні затверджено 20% основна і 0% – пільгова ставки. За нульовою – екс-порт товарів, поставки пального для заправлення або постачання мор-ських і повітряних суден, що здійснюють свою діяльність за межами України, для заправлення (дозаправлення) та постачання космічних ко-раблів, а також супутників. Порівняльний аналіз свідчить, що в Україні застосовується досить висока основна ставка 20%.

Такий порядок оподаткування спричинить збільшення неплатежів з ПДВ на зростання підприємств – “тіньовиків”. Як відомо, надходження до бюджету не адекватні збільшенню податкового тиску на платника по-датку. Якщо рівень податків перевищує певну величину (40-50%), то їх надходження до бюджету починає зменшуватись. У США в умовах ви-сокого дефіциту державного бюджету була застосована специфічна мо-дель економічної політики під назвою “Рейгономіка”. Суть її полягає в тому, що Р. Рейган з метою забезпечення зростання бюджетних над-ходжень знизив рівень оподаткування. Нова модель податкової політи-ки потім застосовувалася урядами більшості країн Заходу.

Нова система оподаткування ПДВ в Україні значно ускладнює поря-док ведення бухгалтерського обліку та збільшує його трудомісткість. Так, наприклад, підприємства зобов’язані сплачувати ПДВ з операцій по передоплаті продукції (робіт, послуг), при цьому зміни в умовах здійс-нення операцій потребують корекції здійснених податкових платежів.

Крім того, ПДВ не відзначається соціальною орієнтацією. Звільня-ються від податку операції, що стосуються певних верств населення. В сучасних умовах низької заробітної плати переважної частини населен-ня, постійної затримки її виплати ставки ПДВ на предмети першої необ-хідності все-таки завищена. Враховуючи досвід передових країн, до-цільно ввести пільгову ставку для продуктів харчування, громадського транспорту та ЗМІ.

Законодавчий акт про прибутковий податок в “Основах світового по-даткового кодексу” регулює оподаткування як фізичних, так і юридичних осіб. Ставки прибуткового податку для індивідуальних платників – 15%, 20%, 25% та 30%, для підприємств – 30%.

Цікавим є сучасний досвід оподаткування в Німеччині. При визна-ченні розміру податку із заробітної платні застосовуються такі спеціаль-ні інструменти, як “податкові класи”, “податкові карти”, “податкові табли-ці”. Шість податкових класів групують робітників і службовців залежно від їх сімейного стану, кількості працюючих, спільного чи окремого ве-дення обліку одержаних доходів, наявності дітей. До першого класу від-носять неодружених робітників без дітей та тих із одружених, овдовілих чи розлучених, у яких відсутні умови для віднесення їх до благодатні-ших третього чи четвертого податкових класів.

До другого класу – неодружені, розлучені чи овдовілі, що мають на своєму утриманні не менше однієї дитини, якщо їм належить вільна від податку певна сума для підтримки сімейного бюджету.

Третій клас – одружені робітники, та якщо в сім’ї працює тільки один із подружжя. Якщо працюють обидва з подружжя, то один із них, за спільною згодою, переходить до п’ятого класу.

Четвертий клас включає сім’ї з працюючим подружжям, які оподат-ковуються окремо.

П’ятий клас – це одружені робітники, в сім’ї працюють і чоловік і дру-жина, але один з них, за спільною згодою, включений до третього класу.

Шостий клас призначений для робітників, які мають заробіток у де-кількох місцях з метою їх обліку.

Для юридичних осіб у Німеччині існує корпоративний податок. Це прямий податок на фактично отриманий прибуток, що підлягає оподат-куванню, тобто брутто-прибуток, за винятком промислового та земель-ного податків. Існують дві базові ставки і якщо прибуток не розподіля-ється, то він підлягає оподаткуванню цим податком у розмірі 50%, а при розподілі – 36%.

У Франції прибутковий податок є прогресивним, ставки встановлені від 0% до 56,8% в залежності від доходів платника. З метою обчислен-ня податку доходи поділяються на сім категорій:

- оплата праці (з/п) при роботі за наймом;

- доходи від обігового капіталу (доходи і відсотки);

- доходи від перепродажу, що поділяються на доходи від перепрода-жу споруд і цінних паперів (акцій та облігацій);

- доходи від промислової й торговельної діяльності підприємств, які не є акціонерними товариствами;

- некомерційні доходи (доходи осіб вільних професій);

- сільськогосподарські доходи.

У кожній із семи категорій діє своя методика визначення чистого до-ходу. Крім того, для розрахунку податку чистий дохід сім’ї ділиться на частини таким чином: неодружені – 1 частина, подружжя – 2 частини, одна дитина – 0,5 частини додатково. Потім визначається сума податку за відповідними ставками на 1 частину. Така схема дозволяє пом’якши-ти прогресію податку та створити певні пільги багатодітним сім’ям.

У США податок на прибуток прогресивний, підвищується разом із збільшенням оподатковуваного прибутку і становить 15%, 25% і 34%.

У Канаді з метою стимулювання розвитку малого бізнесу введено дві ставки податку на прибуток: для великого бізнесу – 43%, для малого – 22%.

Згідно із Законом України від 22 травня 1997 року “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вве-дено основну – 30% ставку податку на прибуток підприємств, яка визна-чається шляхом зменшення суми валового доходу за підзвітний період на суму валових витрат платника податків і на суму амортизаційних від-рахувань.

Заробітна плата в Україні оподатковується за ставками 10%, 15%, 20%, 30% та 40%. Перебудову системи оподаткування доцільно здійс-нювати з урахуванням сімейного стану, кількості працюючих у сім’ї, на-явності дітей і утриманців та виду одержаних доходів.

Крім того, доцільно переглянути величину неоподатковуваного міні-муму, що дорівнює 17 грн. Фінансова наука, передбачаючи справедли-вість в оподаткуванні, обґрунтувала необхідність оподатковуваного міні-муму, який визначається потребами держави і рівнем економічного роз-витку країни. Удосконалювати податкову систему України слід з ураху-ванням позитивного досвіду розвинутих зарубіжних країн. Зрозуміло, при цьому необхідно виходити із конкретних історичних та економічних особливостей України. Адже податкова стабілізація є важливим чинни-ком економічної стабілізації країни.

Згідно з сучасними поглядами представників теорії “економіки про-никнення” високі граничні ставки податків негативно впливають на про-цес прийняття економічних рівнів, знижують стимули до праці, відчужу-ють ресурси в тіньові сфери діяльності. Крім того, надання економічних субсидій через податкову систему менш ефективне, ніж виплата пря-мих субсидій: це ускладнює податкову систему, знижує її ефективність, позбавляє необхідної гнучкості. Оскільки податкові пільги важко підда-ються контролю. Податкову систему регулюють також акти міжнародно-го права, до яких входять угоди, про уникнення подвійного оподаткуван-ня, правові положення, що регулюють зовнішньоекономічні зв’язки, інші міжнародно-правові документи, що містять податкові питання.

На сьогодні в Україні актуальним є вирішення питань податкової стабілізації, створення адекватної ефективної податкової системи. Її розробка здійснюється на ґрунтовному вивченні податкового законо-давства цивілізованих країн, класифікації податків, методів обліку та контролю податкових надходжень, аналізу впливу податків на фінансові показники підприємств.