13.3. Перевірка обліку основних засобів та їх амортизація
При проведенні аналізу обліку основних засобів перевіряючий на ос-нові первинних даних аналітичного та синтетичного обліку основних за-собів звертає увагу на наступні питання:
1. Правильність віднесення до таких основних засобів, які знахо-дяться на балансі підприємства і відображені в звітності.
2. Своєчасність та правильність проведення інвентаризації.
3. Достовірність індексації вартості основних засобів.
4. Своєчасність і правильність відображення по обліку та звітності надходжень, переміщення та вибуття основних засобів.
5. Правильність визначення (розрахунку) суми амортизаційних від-рахувань і відображення в декларації про прибуток.
6. Правильність визначення зносу основних засобів а також незмін-ність методів визначення зносу.
7. Своєчасність списання недоамортизованої частини основних за-собів на фінансові результати підприємства.
8. Наявність власних та орендованих основних засобів.
9. Правомірність реалізації основних засобів, а також їх оцінка при реалізації як підприємством, так і приватним особам.
10. Правильність списання витрат на проведення ремонту основних засобів.
11. Правомірність нарахування (розрахунку) амортизації та застосу-ванні норм прискореної амортизації нематеріальних активів.
12. Правомірність включення в декларацію про прибуток підприємст-ва амортизаційних відрахувань, яку по своєму складу підлягають змен-шенню з метою оподаткування.
13. Правомірність списання основних фондів та оприбуткування за-пасних частин від ліквідації.
Здійснюючи перевірку, доцільно починати з перевірки відповідних даних аналітичного та синтетичного обліку станом на відповідну дату. Проводиться підрахунок вартості інвентарних об’єктів по основним гру-пам і співставляються з залишками по синтетичному рахунку 01 “Основ-ні засоби”, відображеному в головній книзі, а також балансі (форма 1) рядком 012; у випадку визначення невідповідності з’ясовуються причи-ни відхилень.
Показники залишків основних засобів на початок року співставля-ються з даними звіту по формі 1 за попередній рік на кінець року.
При перевірці операцій, що відображають надходження, переміщен-ня або вибуття основних засобів, звертається увага на оцінку основних засобів, а саме не існуючі випадки збільшення початкової вартості за рахунок неправомірно виконаних витрат.
Необхідно визначити, чи мали місце випадки зарахування в склад основних засобів об’єктів незакінченого капітального будівництва.
При перевірці особливу увагу слід віднести інвентаризації у визначе-ні строки. Звертається увага на повноту та якість інвентаризації основ-них засобів, на строки її проведення, на відображенні в обліку виявле-них лишків та нестач.
Виявлена нестача основних засобів повинна бути віднесена на від-шкодування матеріально відповідальними особами. При не виявленні винних осіб нестачі основних засобів відносяться на фінансові резуль-тати підприємства.
Особливе місце при перевірці займає переоцінка основних засобів згідно з коефіцієнтом індексації, що визначається по формулі
де:
1(а-1) – індекс інфляції року, за який проводиться індексація.
Якщо К – не перевищує 1, індексація не проводиться. При перевірці визначається повнота індексації сум зносу основних засобів, правиль-ність і повнота відображення нарахованих сум зносу основних засобів в регістрах бухгалтерського обліку, в ж/о № 10/1 при журнально-ордерній формі обліку, у відомості В-1 – при спрощеній формі обліку, в головній книзі і відповідній формі № 1 та формі № 3.
При перевірці своєчасності оприбуткування основних засобів по бух-галтерському обліку співставляються дати оприбуткування в ж/о № 13 (або В-1) з датами, вказаними в первинних документах по вводу основ-них засобів.
Важливе місце займає перевірка вибуття основних засобів в резуль-таті ліквідації непридатних старих і зносу матеріальних об’єктів. Переві-ряється правильність оформлення і своєчасність відображення опера-цій по списанню основних засобів. Якщо виявляються факти списання не повністю амортизованих основних фондів, перевіряючий зобов’яза-ний визначити причини такого списання, правильність і повноту нарахо-ваного зносу, здійснених господарських операцій, визначити суму збит-ків від ліквідації. Визначається правомірність списання витрат по лікві-дації основних фондів, повнота оприбуткування цінностей, що отримані від ліквідації, і їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Встановлюються випадки віднесення витрат по ліквідації основних за-собів на виробничі рахунки.
Інспектор перевіряє правильність застосування порядку визначення сум амортизаційних відрахувань. При цьому важливо визначити пра-вильно балансову вартість.
При застосуванні підприємством порядку прискореної амортизації основних фондів груп необхідно звернути увагу на правильність застосування норм амортизації, а також правомірність застосування да-ного порядку нарахування амортизації.
Особлива увага приділяється правомірності амортизаційних відраху-вань, показаних в додатку “М” до декларації про прибуток підприємства за даними розрахунку амортизації.
Для здійснення перевірки операцій, пов’язаних з ремонтом основних засобів, спочатку визначається правомірність проведення ремонту; з ці-єю метою необхідно визначити обсяг, складність, характер і періодич-ність проведення робіт. Визначається вид ремонту – капітальний, по-точний чи середній. Визначається порядок проведення робіт – госпо-дарський чи підрядний. При перевірці потрібно виявити, чи не включені роботи капітального ремонту в роботи поточного ремонту.
По актах виконаних ремонтних робіт перевіряється, чи не відносять-ся до них витрати по поточному ремонту. Перевіряючи договори підря-ду на виконання капітального ремонту підрядним способом, необхідно визначити, які об’єкти підлягають капітальному ремонту і за які об’єкти здійснені розрахунки з підрядчиком.
Перевіряючи витрати на ремонт основних засобів, необхідно визна-чити, чи були оприбутковані придатні для подальшого використання ма-теріальні цінності, чи відповідають ці витрати, сплачені підрядчику, фак-тично виконаним роботам; при цьому порівнюються дані, відображені в кошторисі, що прикладається до договору, з сумою, фактично сплаче-ною підрядчику. При виконанні капітального ремонту господарським способом необхідно провести аналіз статей витрат, які віднесені не об’єкти, що ремонтуються, а також співставлення їх з даними нарядів-завдань і кошторисів на виконання капітального ремонту з виявленням необхідних відхилень.
Важливим питанням перевірки є питання правомірності списання ос-новних фондів і оприбуткування матеріалів після демонтажу основних фондів.
Перевірка правильності нарахування амортизації включає декілька питань.
1. Правильність визначення об’єктів амортизації. Метою перевірки є встановлення фактів нарахування амортизації на ті об’єкти, які аморти-зації не підлягають, а саме:
витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоуст-рою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних до-ріг загального користування;
витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.
Правильність застосування норм корисного використання ,
. Для цього слід враховувати, що всі основні фонди для нарахування амортизації поділяються на групи, до кожної з яких застосовується від-повідна норма амортизаційних відрахувань.
Отже, метою перевірки є встановлення фактів неправильного розподілу основних фондів по групах, що може призвести до зай-вого нарахування амортизації, а значить до заниження оподатковуваного прибутку.
3. Правильність визначення балансової вартості групи основних фондів, до якої застосовуються норми амортизації. Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за такою формулою:
Ба = Б(а–1) + П(а–1) – В(а–1) – А(а–1), де:
Ба – балансова вартість групи на початок звітного періоду;
Б(а–1) – балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;
П(а–1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
В(а–1) – сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
А(а–1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
Особливу увагу при перевірці цього питання слід приділяти правиль-ності збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фон-дів. Порядок відображення в обліку операцій з продажу, реконструкції, модернізації та ліквідації основних фондів затверджений Законом Укра-їни про оподаткування прибутку підприємств.
4. Правильність списання залишкової вартості основних фондів на валові витрати платника. Таке списання можливе лише для об’єктів першої групи за умови досягнення балансової вартості об’єкта цієї гру-пи 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При перевірці правильності відображення у звітності кредиторської та дебіторської заборгованості необхідно встановити факти кредиторсь-кої та дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної дав-ності, тобто три роки після її виникнення. Для цього використовуються журнали-ордери 6, 7, відомості 7 або 8.