
- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •Питання 1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Питання 2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
- •Питання 3. Метод макроекономіки.
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Питання 2. Основні категорії снр.
- •Питання 3. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Питання 4. Методи обчислення ввп.
- •Питання 5. Номінальні та реальні показники.
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність. Лекція 3.1 Циклічність як форма макроекономічного розвитку.
- •Лекція 3.2 Зайнятість, безробіття та інфляція.
- •Питання 1. Сутність та структура економічного циклу.
- •Питання 2. Види економічних циклів.
- •Питання 3. Індикатори циклічних коливань.
- •Питання 6. Інфляція та її види.
- •Тема 4 Сукупний попит та сукупне пропонування. Лекція 4.1 Сукупний попит.
- •Лекція 4.2 Сукупна пропозиція.
- •Питання 2. Сукупний попит та його фактори.
- •Питання 3. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •Питання 4. Сутність сукупної пропозиції.
- •Питання 5. Альтернативні моделі сукупної пропозиції
- •Питання 6.Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •Тема 5.Споживання, заощадження та інвестиції.
- •Питання 1. Функція споживання.
- •Питання 2. Інвестиції та їх роль в економіці.
- •Питання 3. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 6. Сукупні видатки і ввп.
- •Питання1. Сукупні витрати та рівноважний ввп на основі моделі
- •Питання 2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •Питання 3. Сукупні видатки та потенційний ввп. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •Питання 1.Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •Питання 2. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •Питання 3. Функції та роль держави в економіці.
- •Тема 8. Фіскальна політика Лекція 8.1 Дискреційна фіскальна політика.
- •Лекція 8.2 Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Питання 1. Стимулювальна та стримуюча фіскальна політика.
- •Питання 2. Мультиплікатор податків та збалансованого бюджету.
- •Питання 3. Автоматична фіскальна політика.
- •Питання 4. Наслідки фіскальної політики на основі моделі "сукупний попит – сукупна пропозиція"
- •Питання 5. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •Питання 6. Державний борг.
- •Тема 9. Грошовий ринок та монетарна політика Лекція 9.1 Грошовий ринок.
- •Лекція 9.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.
- •Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •Питання 2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •Питання 3. Банківська система та грошова пропозиція.
- •Питання 5. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •Питання 6. Модель is-lm та її обґрунтування.
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності Лекція 1. Механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- •Лекція 2 Міжнародні валютні відносини.
- •Питання 1. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •Питання 2. Платіжний баланс та його структура.
- •Питання 3. Валютний курс та його котирування.
- •Питання 4. Вплив зовнішньої торгівлі та зокрема чистого експорту на ввп.
- •Роль держави у зовнішньоекономічній політиці.
- •Тема 11. Ринок праці та соціальна політика Лекція 11.1 Ринок праці
- •Лекція 11.2 Економічна нерівність та проблеми соціального захисту.
- •Питання 1. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •Питання 2. Теорії ринку праці.
- •Питання 3. Державне регулювання зайнятості населення.
- •Питання 4. Крива Лоренца.
- •Питання 5 Державна система соціального захисту населення.
- •Тема 12 Економічне зростання.
- •Питання 1. Фактори економічного зростання.
- •Питання 2 Виробнича функція.
- •Питання 3. Модель Солоу
- •Література
- •Тема 1. Макроекономіка як наука……………………………………...3
Питання 2 Виробнича функція.
Механізм дії чинників економічного зростання досліджується в так званих виробничих функціях.
Виробнича функція – показує залежність рівня виробництва продукції від обсягу капіталу та праці за незмінною технологією.
Найбільш широке практичне використання знайшла ступенева виробнича функція:
Кп=А*КαLβ
де А, α, β – константи (як правило додатні);
К, L – витрати капіталу і праці.
Показники α, β ступеневої виробничої функції є показниками еластичності випуску продукції відповідних факторів виробництва і показують, на скільки відсотків зміниться випуск продукції, якщо використання відповідного фактора зміниться на один відсоток.
Виробнича функція, яка передбачає взаємозамінність факторів виробництва, носить назву неокласичної виробничої функції. Ступенева виробнича функція, в якій α+β=1, називається виробничою функцією Кобба-Дугласа (1928р.)
Питання 3. Модель Солоу
Виробнича функція (модель) Солоу була запропонована у 1956 році нобелівським лауреатом, американським економістом Робертом Солоу в своїй праці „Внесок до теорії економічного зростання”. Модель побудована в рамках передумов неокласичної школи, тобто для умов досконалої конкуренції, гнучких цін, повної взаємозамінності факторів виробництва та повної зайнятості. Ця модель показує, як три основних фактори пропозиції – капітал, праця і науково-технічний прогрес – впливають на економічне зростання.
Основними рисами моделі Солоу є такі:
Враховано вплив трьох факторів — запасу капіталу, зростання населення та технологічного прогресу. У зв'язку із цим введено деякі позначення:
у—приріст продукту на одного працюючого, або продуктивність праці.
к—приріст капіталу на одного працюючого, або капіталоозброєність праці;
L—чисельність працюючих,
n—приріст населення,
Е—ефективність технологічного прогресу,
І—інвестиції;
К—капітал (основні фонди);
А—амортизація (вибуття) капіталу;
Ан—норма .амортизації;
S—заощадження;
Sн—норма заощадження;
С—споживання.
Серед чинників зростання визначено ті, що мають короткотерміновий вплив (запас капіталу та зростання кількості населення) і довготерміновий (технологічний прогрес).
Визначальну роль відіграють заощадження
Кінцевим результатом є не зростання продукту, а зростання продуктивності праці.
Заощадження дорівнюють інвестиціям.
Пропозиція валового продукту в моделі Солоу формалізується у вигляді виробничої функції Y = F(K,L)
Цю функцію можна записати у вигляді взаємозв'язку між рівнем продуктивності праці і фондоозброєності: Y/L = f(K/L), y = f(k)
у — рівень продуктивності праці;
k—рівень фондоозброєності ( капіталоозброєності ).
Обсяг капіталу залежить від обсягу інвестицій та вибуття основного капіталу (амортизації). Тобто це є чисті інвестиції, які визначають зростання капіталу.
Висновок з моделі Солоу такий: якщо населення зростає за темпом n, а ефективність праці – з темпом g, то загальний обсяг виробництва збільшується під впливом приросту населення та технічного прогресу з темпом (n+g). Провідною ідеєю моделі Солоу є те, що тільки технічний прогрес може зумовити зростання рівня життя населення. Адже він забезпечує постійне зростання продуктивності та загального обсягу виробництва.
Золоте правило нагромадження: максимізація споживання забезпечується тоді, коли гранична продуктивність капіталу (приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці капіталу) дорівнює темпу приросту загального рівня виробництва (n+g)
С Р Вплив технічного прогресу на економічне зростання.
Найбільш потужним фактором економічного зростання є технічний прогрес. Він тісно пов’язаний з інвестиційною політикою. Інвестиції по-різному можуть впливати на економіку — одні інвестиції призводять переважно до економії витрат праці та збільшення витрат в основні фонди. Їх називають трудозберігаючими. Інші інвестиції є навпаки фондозберігаючими. Якщо перші призводять до збільшення прибутку стосовно заробітної плати, то другі – до збільшення заробітної плати стосовно прибутку.
Поряд із факторами, що зумовлюють економічне зростання. існують і такі, які стримують його. До них належать: законодавча діяльність держави в галузі охорони праці, навколишнього середовища. Це виражається в тому, що державне втручання в приватний бізнес є мірою поліпшення охорони навколишнього середовища.
Існує також ряд факторів, які мають значений вплив на темпи економічного зростання, але вони з великими труднощами піддаються кількісній оцінці. До них можна віднести забезпеченість країни різноманітними природними ресурсами, кількість та якість земель, кліматичні умови, соціальну та культурну, політичну атмосферу і навіть національні традиції. Сприяє економічному зростанню і міжнародна спеціалізація, зовнішня торгівля.