Питання 2. Платіжний баланс та його структура.

Усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни знаходять своє відображення в спеціальному статистичному документі, який називається платіжним балансом. Він охоплює всі зовнішньоекономічні операції. які здійснюються резидентами окремої країни за певний період (рік. квартал, місяць) з резидентами інших країн. Ці операції включають товарний експорт і імпорт, надання та отримання послуг, трансферти, продаж та покупку активів тощо.

Платіжний баланс відображає співвідношення між сумою надходжень в країну реальних цінностей і сумою їх вилучень з країни.

Всі операції, які забезпечують надходження в країну, наприклад, експорт товарів та послуг, записуються зі знаком “+”, а операції, пов'язані із вивезенням за кордон, наприклад, імпорт товарів та послуг, відображаються зі знаком “-“.. Співвідношення між надходженнями та вилученнями породжує сальдо платіжного балансу з відповідним знаком. Перевищення платежів, що поступили з – за кордону, над зробленими за кордоном формує активне сальдо платіжного балансу. Перевищення зроблених платежів над тими, що надходять, формує пасивне сальдо платіжного балансу.

Табл. Платіжний баланс

№ з/л	Розділи платіжного балансу	Млрд.грн.
1	Рахунок поточних операцій
	а) баланс товарів та послуг
	товари
	послуги
	б) доходи
	в) поточні трансферти
2	Рахунок операцій з капіталом а фінансових операцій
	а) рахунок операції з капіталом
	капітальні трансферти
	6) фінансовий рахунок
	прямі інвестиції
	портфельні інвестиції
	інші інвестиції
	Резервні активи
	Помилки та упущення
	Баланс

Платіжний баланс складається із двох розділів. Основним розділом є рахунок поточних операцій (СА), який поділяється на три підрозділи:

1. Баланс товарів та послуг (БТП), який відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів та послуг. У цьому розділі враховуються нефакторні послуги. До не факторних відносяться такі послуги, які не пов'язані з використанням факторів виробництва: транспортні перевезення, комунікаційні, туристичні, будівельні, страхові, фінансові, комерційні тощо.

2. Доходи (Д), що показує співвідношення між отриманими та сплаченими доходами у формі зарплати, дивідендів та відсотків. Вона відбиває міжнародний рух доходів та факторних послуг, тобто послуг пов’язаних з використанням факторів виробництва. Сюди відносяться чисті доходи від праці, працюючих за кордоном, інвестицій (дивіденди) боргових зобов'язань (відсотки).

Сальдо доходів, тобто чистий доход від цих послуг, обчислюється як різниця між отриманими і сплаченими доходами.

3.Поточні трансферти (ПТ), що відображають співвідношення між отриманими та сплаченими пенсіями. дарунками, грошовими переказами за кордон, гуманітарної допомоги тощо. В платіжному балансі сальдо поточних трансфертів. тобто чисті поточні трансферти, обчислюються як різниця між отриманими та переданими трансфертами, отже, сальдо рахунку поточних операцій (РПО) можна обчислити за формулою: РПО = БТП + Д + ПТ.

Другим розділом платіжного балансу є рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій, або скорочено— рахунок капітальних операцій (КА) Він характеризує Міжнародний рух активів та кредитів і показує співвідношення між припливам та відпливом капіталу у формі капітальних трансфертів, нематеріальних активів, інвестицій і кредитів. Ідентифікована величина цього рахунку складається з двох сегментів:

• рахунок операцій з капіталом (РОК)

• фінансовий рахунок (ФР).

Перший відбиває рух капітальних трансфертів, другий — рух інвестицій і кредитів. Звідси випливає сальдо рахунку капітальних операцій: РКО = РОК. + ФР.

Якщо капітальні цінності надходять в країну із-за кордону, то це (імпорт (приплив) капіталу. Якщо вони вилучаються з країни, то це експорт (відплив) капіталу. Різниця між імпортом і експортом породжує чистий імпорт капіталу, який може бути і плюсом або і мінусом.

Особливу роль відіграє стаття під назвою «Помилки та упущення». Її застосування пояснюється статистичними неточностями, які випливають при ідентифікації зовнішньоекономічних операцій внаслідок часових та вартісних розбіжностей між митною та банківською статистикою.

Платіжний баланс завжди є рівноважним, тобто в сумі всі три частини платіжного балансу повинні дорівнювати нулю. Якщо створюються умови для порушення рівноваги, то вона відновлюється за допомогою статті „Резервні активи”. Це офіційні резерви іноземної валюти (валютні резерви), які знаходяться у розпорядженні НБУ. Вони зберігаються у вільноконвертованій валюті (ВКВ) в банках нерезидентах, у золотих запасах НБУ, активах Міжнародного валютного фонду (МВФ) та у вигляді пропозиції і спеціальних прав запозичення.

Якщо держава на зовнішній торгівлі та фінансових операціях витрачала валюти більше, ніж заробляла, то недостатня сума може бути отримана лише за рахунок коштів, що знаходяться в НБУ. Таким чином, скорочення резервів іноземної валюти в НБУ свідчить про розмір дефіциту платіжного балансу, а зростання резервів – про позитивне сальдо платіжного балансу.