Питання 2. Модель «вилучення— ін'єкції»

В основі моделі лежить та обставина що в економічному кругообігу постійно виникають як вилучення (зменшення видатків), так і ін'єкції (збільшення видатків).

Вилучення з потоку “доходи-витрати” відбуваються в формі заощаджень, податків, імпорту. Ін’єкції здійснюються у формі інвестицій, державних закупівель, експорту. Економічна рівновага існує лише за умов, коли вилучення дорівнюють ін’єкціям.

В умовах закритої економіки вилучення відбуваються у формі заощаджень, а ін’єкції у формі інвестицій. За цих умовах рівноважний ВВП забезпечується в умовах рівноваги між заощадженнями та інвестиціями. Це означає, що плани домогосподрств збігаються з планами підприємств стосовно інвестицій. Тому умовою рівноваги на товарному ринку є рівновага між заощадженнями та запланованими інвестиціями, тобто З=ВІ.

ВІф, З

З

З 2

ВІз

З 1

З 3

ВВП

О1

О3

О2

+ВІн

ВІз

ВІз +ВІн

ВІз -ВІн

-ВІн

На рисунку лінія запланованих інвестицій (ВІз) має горизонтальний вигляд, тобто припускається, що інвестиційні плани підприємств не залежать від поточного доходу. Лінія заощаджень (З) має вигляд позитивно похиленої лінії і відображає пряму залежність заощаджень від поточного доходу. Досі заплановані інвестиції приймалися як незмінна величина. За цих умов співвідношення між заощадженнями і запланованими інвестиціями залежало лише від динаміки заощаджень. Але в дійсності зміна доходу і заощаджень спричинює зміну запланованих інвестицій.

1. Заплановані інвестиції можуть змінюватися зі зміною доходу. При зростанні доходу збільшуються прибутки підприємств, а це в свою чергу збільшує їхні можливості до інвестування за рахунок власних джерел фінансування.

2. Заплановані інвестиції можуть змінюватися внаслідок зміни відсоткової ставки на ринку позичкового капіталу. Якщо пропозиція позичкових грошей змінюється, то змінюється відсоткова ставка. Це впливає на попит позичкових грошей і заплановані інвестиції.

Згідно з механізмом ринку позичкового капіталу відсоткова ставка змінюється поки заощадження не врівноважуються із запланованими інвестиціями. Рівноважна відсоткова ставка знаходиться у точці перетину ліній заощаджень та запланованих інвестицій. Відсоткова ставка відіграє ключову роль: вона змінюється таким чином, щоб урівноважити заощадження і заплановані інвестиції.

Рівновага між заощадженнями та запланованими інвестиціями — це в першу чергу рівновага на ринку позичкового капіталу, завдяки якій забезпечується рівновага на товарному ринку. Отже, рівновага на ринку позичкового капіталу є необхідною умовою досягнення рівноваги на товарному ринку.

Питання 3. Сукупні видатки та потенційний ввп. Інфляційний та рецесійний розриви.

Рівновага в економіці може забезпечуватися за різних умов: при повній або неповній зайнятості, на інфляційній, або без інфляційній основі. Ці умови залежать від співвідношення між сукупними витратами і потенційним обсягом виробництва (ВВП). Ідеальним є такий варіант, коли сукупні витрати дорівнюють потенційному ВВП. Проте, як правило, сукупних видатків або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними.

Перший варіант спостерігається в умовах неповної зайнятості. Якщо за цих умов сукупних видатків не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, то в економіці виникає рецесійний розрив.

На графіку ВВП_п — це потенційний обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати на рівні СуВ2. Але фактично економіка знаходиться в умовах неповної зайнятості. Сукупні витрати (СуВ1) в дійсності менші від потенційних, а фактичний рівноважний ВВП значно менший ніж потенційний.

СуВ СуВ = ВВП

СуВ2 Т2 СуВ2

СуВ1

СуВ1 Т1 Рецесійний розрив

ВВП1 ВВП_п ВВП

Рецесійний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати мали б зрости, щоб забезпечити досягнення потенційного ВНП без зростання цін. Розрив називається рецесійним тому, що він зумовлює в економіці рецесію, тобто скорочення виробництва порівняно з її потенціалом. Графічно рецесійний розрив – це відстань по вертикалі між лініями СуВ1 та СуВ2.

Якщо рівень ВВП за умов повної зайнятості відомий, то величина рецесійного розриву визначається за формулою:

Протилежні результати мають місце в тому випадку, коли фактичні сукупні витрати перевищують ту їхню величину, яка відповідає умовам повної зайнятості. Якщо за цих умов сукупні видатки є надмірними порівняно з потенційним ВВП, то в економіці виникає інфляційний розрив. Графічно інфляційний розрив – це відстань між паралельними лініями.

СуВ СуВ = ВВП

СуВ1 Т1 СуВ1

СуВ2 Т2 Інфляційний розрив

ВВП2 ВВП1 ВВП

Інфляційний розрив – це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб забезпечити зменшення фактичного ВВП до потенційного рівня лише за рахунок зниження цін. Розрив називається інфляційним тому, що викликає в економіці інфляційний надлишок. Інфляційний розрив виникає у зв'язку з тим, що зростання сукупних витрат не супроводжується адекватним зростанням виробництва.