- •Тема 1.1 Вступ. Глобальна інформаційна інфраструктура (гіі)
- •1. Основні визначення
- •2. Мережа електрозв’язку
- •Тема 1.2 Структура інформаційної мережі Основні принципи розвитку електрозв’язку
- •1. Основні вимоги до єдиних мереж
- •2. Первинні та вторинні мережі
- •Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
- •Тема 2.1 Частотне мультиплексування Мультиплексування з поділом довжин хвиль
- •Тема 2.2 Часове мультиплексування Відмінності синхронних та плезіохронних систем
- •1. Робота синхронних систем
- •2. Робота плезіохронних систем
- •3. Робота асинхронних систем
- •Тема 2.3 Плезіохронні мережі Синхронні мережі
- •1. Стандарти синхронних мереж
- •2. Система sonet/sdh
- •3. Мультиплексування сигналів pdh
- •Тема 3.1. Множинний доступ з поділом частот та з поділом часу
- •1. Множинний доступ з поділом частот (fdma)
- •2. Множинний доступ з поділом часу (tdma)
- •Тема 3.2 Множинний доступ з роширенням спектру та з кодовим
- •1. Множинний доступ з розширенням спектру
- •2. Множинний доступ з кодовим поділом
- •Тема 3.3 Класифікація архітектур мереж
- •1. Архітектура мереж, визначена просторовими вимогами
- •2. Архітектура мереж, визначена носіями інформації
- •Тема 3.4 Операційна система FreeBsd
- •1. Загальні відомості
- •2. Робота з програмним забезпеченням
- •3. Типи версій ос FreeBsd
- •4. Функціональні можливості операційної системи FreeBsd
- •Тема 4.1 Комутація повідомлень та пакетів
- •1. Комутація повідомлень
- •2. Комутація пакетів
- •3. Комутація і маршрутування
- •Тема 4.2 Віртуальні приватні мережі з доступом через комутовані канали
- •1. Тунелювання
- •2. Шифрування на Мережевому рівні
- •3. Віртуальні приватні мережі Канального рівня
- •Тема 5.1 Модель osi. Функціональні рівні моделі osi. Основні принципи архітектури відкритих систем План лекції
- •1. Модель osi як еталонна модель для опису передачі даних по мережі
- •2. Прикладний рівень
- •3. Рівень подання
- •4. Сеансовий рівень
- •5. Транспортний рівень
- •6. Мережний рівень
- •7. Канальний рівень
- •8. Фізичний рівень
- •Тема 5.2 Передача даних по лініям зв'язку
- •Середовище передачі даних
- •2. Апаратура dte та dce
- •Тема 5.3 Мережа Ethernet
- •2. Мережі з маркерним методом доступу
- •3. Мережі з маркерним методом доступу (стандарт іеее 802.5)
- •4. Мережі fddi
- •Тема 5.4 Метод доступу. Сімейство стандартів бездротових мереж
- •1. Метод доступу.
- •2. Сімейство стандартів бездротових мереж іеее 802.11
- •Тема 6.1. Використання мережевої маски
- •Мережева маска
- •2. Безкласова ip-адресація
- •4. Розширений мережевий префікс і мережева маска
- •Тема 6.2. Динамічна nat
- •1. Принцип дії
- •2. Nat всередині локальних адрес
- •3. Динамічна nat з трансляцією номерів портів для глобальної адресації
- •4. Спільне використання статичної та динамічної nat
- •5. Переваги та недоліки nat
- •Тема 6.3. Концепція пересилання данограм
- •3. Опції данограми
- •Тема 6.4. Прямий і непрямий раутінг
- •1. Прямий раутінг і використання arp
- •2. Непрямий раутінг
- •3. Таблиці ip-раутінгу та їх використання
- •4. Машрути за замовчуванням
- •Тема 6.5. Протокол данограм користувача (udp)
- •1. Ідентифікація кінцевих призначень
- •2. Резервовані та наявні udp-порти
- •5. Контрольна сума udp-данограми
- •Тема 7.1 Розвиток засобів доступу до мережі Інтернет
- •1. Загальні відомості
- •2. Огляд альтернатив доступу
- •3. Розв'язання для провідних кабелів типу "вита пара"
- •Тема 7.2 Сервіс ftp
- •1. Загальні відомості
- •2. Недоліки ftp- протоколу
- •Тема 8.1 Підвиди технології dsl
- •1. Технологія adsl
- •2. Інші підвиди dsl
- •Тема 8.2 Робота мережі атм
- •1. Задачі комутатора atm
- •2. Сигналізація й адресація atm
- •Тема 8.3 Переваги використання ip-телефонії План лекції
- •1. Переваги ір- телефонії
- •2. Основні методи реалізації передачі голосу поверх ір-мереж
- •3. Стандарти н.323 та sip
- •4. Стандарт протоколу н.323
- •5. Cтандарт протоколу sip
- •6. Порівняння стандартів h.323 і sip
- •7. Архітектура мережі sip
Тема 8.2 Робота мережі атм
План лекції
Задачі комутатора ATМ
Сигналізація й адресація ATM
Мережа ATM - це набір комутаторів і кінцевих систем (хостів, маршрутизаторів і т.д.) ATM, зв'язаних між собою багатоточковими каналами зв'язку (point-to-point links), або інтерфейсами UNI чи NNI. Перший тип інтерфейсу (UNI) використовується при з'єднанні кінцевих систем ATM, другий (NNI) - при з'єднанні комутаторів ATM.
1. Задачі комутатора atm
Задачі комутатора ATM пo суті дуже прості: при відомому значенні ІВК чи ІВШ одержати деякий елемент по каналі зв'язку, знайти відповідне з'єднання в місцевій таблиці перетворення, щоб тим самим визначити вихідний порт (чи порти), а також нові ВК (віртуальний канал) і ВШ (віртуальний шлях) для такого з'єднання на даному каналі зв'язку, після чого даний елемент разом з відповідними ідентифікаторами передається на вихідний канал зв'язку.
Кожній передачі даних передує настроювання місцевих таблиць перетворення, здійснюване ззовні. За способом настроювання таких таблиць розрізняють два основних типи АТМ-з'єднаня:
Постійне віртуальне з'єднання (Permanent Virtual Connection, PVC). З'єднання PVC установлюється за допомогою якого-небудь зовнішнього механізму, як правило, за допомогою адміністративного керування мережею. При цьому ряд комутаторів між джерелом і приймачем ATM програмується визначеним значенням ІВК і ІВШ.
Віртуальне з'єднання, що комутується, (Switched Virtual Connection, SVC). З'єднання SVC встановлюється автоматично, за допомогою сигнального протоколу. З'єднання SVC не вимагає ручного втручання, необхідного для настроювання PVC, і, тому, воно одержало більш широке поширення. Протоколи високого рівня, що діють у мережах ATM, як правило, використовують SVC.
Існують, у залежності від типу з'єднання (SVC чи PVC), два основних варіанти з'єднання ATM: Багатоточкові з'єднання (point-to-point), при якому дві кінцеві АТМ-системи з'єднуються між собою. Таке з'єднання може бути односпрямованим чи двоспрямованим.
Точко-багатоточкове з'єднання (point-to-multipoint), при якому одна передавальна кінцева АТМ-система (так називаний "кореневий вузол") з'єднується з декількома приймаючими кінцевими системами (їх називають "кінцевими вузлами"). Тиражування елементів у мережі здійснюється за допомогою комутаторів ATM, у яких з'єднання розходиться на кілька галузей. Таке з'єднання є односпрямованим і дозволяє передавати інформацію з кореня на кінцеві вузли, у той час як кінцеві вузли, у рамках того ж з'єднання, не можуть передавати інформацію чи кореню один одному. Необхідно відзначити, що серед перерахованих варіантів АТМ-з'єднань відсутні можливості широкомовної (broadcasting) чи групової (багатоадресної) передачі (multicasting), характерні для багатьох ЛВС середнього рівня з загальним середовищем передачі даних, таких як Ethernet і Token Ring. У мережах ATM аналогом групової (багатоадресної) передачі могло б стати "многоточечно-многоточечне" з'єднання. Однак таке рішення не реалізоване через те, що в найбільш розповсюдженому 5 варіанті рівня AAL (AAL5), що застосовується для передачі даних у мережах ATM, не передбачено ніяких засобів для чергування елементів з різних пакетів в одному з'єднанні. Це значить, що всі пакети AAL5, послані по визначеному з'єднанню й у визначеному напрямку, будуть прийняті послідовно, без чергування елементів з різних пакетів, оскільки в противному випадку приймач не зможе відновити отримані пакети. Для рішення задачі групової передачі в ATM можливі три способи: Групова (багатоадресна) передача по віртуальному шляху. При такому механізмі, усі вузли групи многоадресной передачі з'єднуються між собою по многоточечно-многоточечному віртуальному шляху, причому кожному вузлу призначається своє власне, унікальне значення ІВК, у рамках даного ВП. Таким чином, пакети можуть бути розпізнані за унікальним значенням ІВК джерела.
Сервер групової (багатоадресної) передачі. При такому механізмі усі вузли, що передають дані в групу багатоадресної передачі, установлюють міжточечний зв'язок із зовнішнім пристроєм, що називається сервером групової (багатоадресної) передачі. За допомогою точечно-многоточечного зв'язку такий сервер, у свою чергу, приєднаний до усіх вузлів, що приймають пакети групової (багатоадресної) передачі. Сервер одержує пакети по межточечних з'єднаннях, а потім передає їх через точечно-многоточечне з'єднання, але тільки після того, як переконається, що пакети організовані в послідовності (тобто наступний пакет пересилається тільки по закінченні пересилання попереднього). Таким чином, запобігається змішування елементів. Оверлейні точечно-многоточечні з'єднання. При такому механізмі, кожен вузол групи багатоадресної передачі встановлює точечно-многоточечне з'єднання з усіма вузлами групи і, у свою чергу, стає кінцевим вузлом у рівнозначних з'єднаннях всіх інших вузлів. Отже, усі вузли можуть як передавати сигнали на всі інші вузли, так і приймати їх із всіх інших вузлів. Діючі в мережах ATM високорівневі протоколи реалізують групову (багатоадресну) передачу двома останніми способами.