- •Тема 1.1 Вступ. Глобальна інформаційна інфраструктура (гіі)
- •1. Основні визначення
- •2. Мережа електрозв’язку
- •Тема 1.2 Структура інформаційної мережі Основні принципи розвитку електрозв’язку
- •1. Основні вимоги до єдиних мереж
- •2. Первинні та вторинні мережі
- •Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
- •Тема 2.1 Частотне мультиплексування Мультиплексування з поділом довжин хвиль
- •Тема 2.2 Часове мультиплексування Відмінності синхронних та плезіохронних систем
- •1. Робота синхронних систем
- •2. Робота плезіохронних систем
- •3. Робота асинхронних систем
- •Тема 2.3 Плезіохронні мережі Синхронні мережі
- •1. Стандарти синхронних мереж
- •2. Система sonet/sdh
- •3. Мультиплексування сигналів pdh
- •Тема 3.1. Множинний доступ з поділом частот та з поділом часу
- •1. Множинний доступ з поділом частот (fdma)
- •2. Множинний доступ з поділом часу (tdma)
- •Тема 3.2 Множинний доступ з роширенням спектру та з кодовим
- •1. Множинний доступ з розширенням спектру
- •2. Множинний доступ з кодовим поділом
- •Тема 3.3 Класифікація архітектур мереж
- •1. Архітектура мереж, визначена просторовими вимогами
- •2. Архітектура мереж, визначена носіями інформації
- •Тема 3.4 Операційна система FreeBsd
- •1. Загальні відомості
- •2. Робота з програмним забезпеченням
- •3. Типи версій ос FreeBsd
- •4. Функціональні можливості операційної системи FreeBsd
- •Тема 4.1 Комутація повідомлень та пакетів
- •1. Комутація повідомлень
- •2. Комутація пакетів
- •3. Комутація і маршрутування
- •Тема 4.2 Віртуальні приватні мережі з доступом через комутовані канали
- •1. Тунелювання
- •2. Шифрування на Мережевому рівні
- •3. Віртуальні приватні мережі Канального рівня
- •Тема 5.1 Модель osi. Функціональні рівні моделі osi. Основні принципи архітектури відкритих систем План лекції
- •1. Модель osi як еталонна модель для опису передачі даних по мережі
- •2. Прикладний рівень
- •3. Рівень подання
- •4. Сеансовий рівень
- •5. Транспортний рівень
- •6. Мережний рівень
- •7. Канальний рівень
- •8. Фізичний рівень
- •Тема 5.2 Передача даних по лініям зв'язку
- •Середовище передачі даних
- •2. Апаратура dte та dce
- •Тема 5.3 Мережа Ethernet
- •2. Мережі з маркерним методом доступу
- •3. Мережі з маркерним методом доступу (стандарт іеее 802.5)
- •4. Мережі fddi
- •Тема 5.4 Метод доступу. Сімейство стандартів бездротових мереж
- •1. Метод доступу.
- •2. Сімейство стандартів бездротових мереж іеее 802.11
- •Тема 6.1. Використання мережевої маски
- •Мережева маска
- •2. Безкласова ip-адресація
- •4. Розширений мережевий префікс і мережева маска
- •Тема 6.2. Динамічна nat
- •1. Принцип дії
- •2. Nat всередині локальних адрес
- •3. Динамічна nat з трансляцією номерів портів для глобальної адресації
- •4. Спільне використання статичної та динамічної nat
- •5. Переваги та недоліки nat
- •Тема 6.3. Концепція пересилання данограм
- •3. Опції данограми
- •Тема 6.4. Прямий і непрямий раутінг
- •1. Прямий раутінг і використання arp
- •2. Непрямий раутінг
- •3. Таблиці ip-раутінгу та їх використання
- •4. Машрути за замовчуванням
- •Тема 6.5. Протокол данограм користувача (udp)
- •1. Ідентифікація кінцевих призначень
- •2. Резервовані та наявні udp-порти
- •5. Контрольна сума udp-данограми
- •Тема 7.1 Розвиток засобів доступу до мережі Інтернет
- •1. Загальні відомості
- •2. Огляд альтернатив доступу
- •3. Розв'язання для провідних кабелів типу "вита пара"
- •Тема 7.2 Сервіс ftp
- •1. Загальні відомості
- •2. Недоліки ftp- протоколу
- •Тема 8.1 Підвиди технології dsl
- •1. Технологія adsl
- •2. Інші підвиди dsl
- •Тема 8.2 Робота мережі атм
- •1. Задачі комутатора atm
- •2. Сигналізація й адресація atm
- •Тема 8.3 Переваги використання ip-телефонії План лекції
- •1. Переваги ір- телефонії
- •2. Основні методи реалізації передачі голосу поверх ір-мереж
- •3. Стандарти н.323 та sip
- •4. Стандарт протоколу н.323
- •5. Cтандарт протоколу sip
- •6. Порівняння стандартів h.323 і sip
- •7. Архітектура мережі sip
Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
Тема 2.1 Частотне мультиплексування Мультиплексування з поділом довжин хвиль
План
1. Принцип дії мультиплексування з поділом довжин хвиль
Мультиплексування з поділом довжин хвиль (wavelength-division multiplexing – WDM) – це варіант частотного мультиплексування, який полягає в одночасному пересиланні окремих сигналів через оптоволоконний кабель на різних довжинах хвиль. Ця проста ідея тривалий час не могла бути ефективно реалізована. Найбільша проблема полягала у відсутності відповідних підсилювачів для регенерації сигналу на довгих відрізках оптоволоконних трактів. Оскільки оптичні детектори не розрізняли довжин хвиль, то оптоелектронні системи, які працюють з багатьма довжинами хвиль, повинні були мати спосіб для оптичного розділення цих хвиль з використанням фільтрів або інших простих елементів, які здатні пересилати кожен сигнал через власний електронний регенератор. Однак до недавна розв’язання були непрактичними. Це обмеження зникло з винайденням техніки безпосереднього підсилення оптичних сигналів без їх проміжного переворення в електронну форму. Такі пристрої, опрацьовані наприкінці 1980-х років, зробили можливою революцію у застосуванні WDM. На відміну від регенераторів оптоволоконний підсилювач оперує безпосередньо з оптичними сигналами. Світло у вхідному сигналі стимулює збудження атомів ербію в оптоволокні, які випрмінюють більше світла тієї ж довжини хвилі. Оскільки довжина хвилі оптичного сигналу зберігається, то ербієві оптоволоконні пристрої можуть незалежно підсилювати окремі канали з різною довжиною хвилі без їх скремблювання.
Контрольні питання
З рахунок чого стало можливим мультиплексування з поділом довжин хвиль ?
Які функції оптоволоконного підсилювача ?
Тема 2.2 Часове мультиплексування Відмінності синхронних та плезіохронних систем
План
1. Робота синхронних систем
2. Робота плезіохронних систем
3. Робота асинхронних систем
1. Робота синхронних систем
У синхронних системах переходи у цифрових сигналах відбуваються із точно однаковою швидкістю. Відмінності у часі затримки пересилання цих сигналів або дрижання в мережі можуть обумовити появу фазових різниць між переходами. Ці фазові відмінності обмежені жорсткими границями. У синхронних системах всі тактові генератори когерентні, тобто всі вони базуються на одному стабільному годиннику - первинному еталоні часу (Primary Reference Clock – PRC). Точність первинного еталону часу краща від 11011 і забезпечується цезієвим атомним стандартом.
2. Робота плезіохронних систем
У плезіохронних сиситемах переходи у цифрових сигналах відбуваються із майже однаковою швидкістю (plesio=майже). Плезіохронні відмінності між тактовими генераторами виникають між двома мережами, якщо вони використовують різні PRC. Хоч ці еталонні годинники максимально точні, однак вони некогерентні і тому між ними виникають різниці.
3. Робота асинхронних систем
В асинхронних системах переходи у сигналах не відбуваються із однаковою швидкістю. Це еквівалентне плезіохронним системам, в яких відмінності між частотами тактових генераторів значно більші. Ці генератори некогерентні, наприклад, вони можуть працювати від двох різних незалежних кварцевих генераторів. Звичайно системи пересилання асинхронні. Кожен термінал у мережі використовує власний тактовий генератор, не синхронізований з іншими. Це приводить до великих і неконтрольованих різниць між швидкостями даних у різних сигналах в мережі.
Мультиплексування сигналів, несинхронізованих один з одним, вимагає пристосування до найбільшого можливого відхилення сигнальної (бітової) швидкості цих сигналів. Тому в асинхронних системах мультиплексований сигнал повинен мати значно більшу швидкість від суми швидкостей його складових для врахуванням відхилень. Коли швидкість сигналів менша від максимально можливої, то для мультиплексованого сигналу генеруються надлишкові біти; це називають вирівнюванням бітами або набивкою бітів (bit stuffing - стаффінг). Внаслідок цього мультиплексування не здійснюється кратними кроками, що веде до дуже складної схеми мультиплексування та збільшує вартість обладнання.
У синхронних системах середні частоти всіх тактових генераторів однакові, бо частота кожного генератора походить від високостабільного первинного стандарту часу. Оскільки швидкості даних у всіх сигналах мають однакове номінальне значення, то це максимально спрощує схему мультиплексування. Різні сигнали нижчих рівнів можуть бути об’єднанні для отримання сигналу вищого рівня без вирівнювання. У свою чергу, сигнали нижчих рівнів розрізняються із вищих рівнів і їх можна безпосередньо виділити.
Контрольні питання
Що таке первинний еталон часу ?
Коли виникають відмінності між тактовими генераторами різних мереж ?
В яких системах зв’язку всі тактові генератори когерентні ?
В яких системах зв’язку переходи у сигналах є різними ?
Що таке „стаффінг” ?