- •Тема 1.1 Вступ. Глобальна інформаційна інфраструктура (гіі)
- •1. Основні визначення
- •2. Мережа електрозв’язку
- •Тема 1.2 Структура інформаційної мережі Основні принципи розвитку електрозв’язку
- •1. Основні вимоги до єдиних мереж
- •2. Первинні та вторинні мережі
- •Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
- •Тема 2.1 Частотне мультиплексування Мультиплексування з поділом довжин хвиль
- •Тема 2.2 Часове мультиплексування Відмінності синхронних та плезіохронних систем
- •1. Робота синхронних систем
- •2. Робота плезіохронних систем
- •3. Робота асинхронних систем
- •Тема 2.3 Плезіохронні мережі Синхронні мережі
- •1. Стандарти синхронних мереж
- •2. Система sonet/sdh
- •3. Мультиплексування сигналів pdh
- •Тема 3.1. Множинний доступ з поділом частот та з поділом часу
- •1. Множинний доступ з поділом частот (fdma)
- •2. Множинний доступ з поділом часу (tdma)
- •Тема 3.2 Множинний доступ з роширенням спектру та з кодовим
- •1. Множинний доступ з розширенням спектру
- •2. Множинний доступ з кодовим поділом
- •Тема 3.3 Класифікація архітектур мереж
- •1. Архітектура мереж, визначена просторовими вимогами
- •2. Архітектура мереж, визначена носіями інформації
- •Тема 3.4 Операційна система FreeBsd
- •1. Загальні відомості
- •2. Робота з програмним забезпеченням
- •3. Типи версій ос FreeBsd
- •4. Функціональні можливості операційної системи FreeBsd
- •Тема 4.1 Комутація повідомлень та пакетів
- •1. Комутація повідомлень
- •2. Комутація пакетів
- •3. Комутація і маршрутування
- •Тема 4.2 Віртуальні приватні мережі з доступом через комутовані канали
- •1. Тунелювання
- •2. Шифрування на Мережевому рівні
- •3. Віртуальні приватні мережі Канального рівня
- •Тема 5.1 Модель osi. Функціональні рівні моделі osi. Основні принципи архітектури відкритих систем План лекції
- •1. Модель osi як еталонна модель для опису передачі даних по мережі
- •2. Прикладний рівень
- •3. Рівень подання
- •4. Сеансовий рівень
- •5. Транспортний рівень
- •6. Мережний рівень
- •7. Канальний рівень
- •8. Фізичний рівень
- •Тема 5.2 Передача даних по лініям зв'язку
- •Середовище передачі даних
- •2. Апаратура dte та dce
- •Тема 5.3 Мережа Ethernet
- •2. Мережі з маркерним методом доступу
- •3. Мережі з маркерним методом доступу (стандарт іеее 802.5)
- •4. Мережі fddi
- •Тема 5.4 Метод доступу. Сімейство стандартів бездротових мереж
- •1. Метод доступу.
- •2. Сімейство стандартів бездротових мереж іеее 802.11
- •Тема 6.1. Використання мережевої маски
- •Мережева маска
- •2. Безкласова ip-адресація
- •4. Розширений мережевий префікс і мережева маска
- •Тема 6.2. Динамічна nat
- •1. Принцип дії
- •2. Nat всередині локальних адрес
- •3. Динамічна nat з трансляцією номерів портів для глобальної адресації
- •4. Спільне використання статичної та динамічної nat
- •5. Переваги та недоліки nat
- •Тема 6.3. Концепція пересилання данограм
- •3. Опції данограми
- •Тема 6.4. Прямий і непрямий раутінг
- •1. Прямий раутінг і використання arp
- •2. Непрямий раутінг
- •3. Таблиці ip-раутінгу та їх використання
- •4. Машрути за замовчуванням
- •Тема 6.5. Протокол данограм користувача (udp)
- •1. Ідентифікація кінцевих призначень
- •2. Резервовані та наявні udp-порти
- •5. Контрольна сума udp-данограми
- •Тема 7.1 Розвиток засобів доступу до мережі Інтернет
- •1. Загальні відомості
- •2. Огляд альтернатив доступу
- •3. Розв'язання для провідних кабелів типу "вита пара"
- •Тема 7.2 Сервіс ftp
- •1. Загальні відомості
- •2. Недоліки ftp- протоколу
- •Тема 8.1 Підвиди технології dsl
- •1. Технологія adsl
- •2. Інші підвиди dsl
- •Тема 8.2 Робота мережі атм
- •1. Задачі комутатора atm
- •2. Сигналізація й адресація atm
- •Тема 8.3 Переваги використання ip-телефонії План лекції
- •1. Переваги ір- телефонії
- •2. Основні методи реалізації передачі голосу поверх ір-мереж
- •3. Стандарти н.323 та sip
- •4. Стандарт протоколу н.323
- •5. Cтандарт протоколу sip
- •6. Порівняння стандартів h.323 і sip
- •7. Архітектура мережі sip
4. Машрути за замовчуванням
У більшості випадків немає потреби записувати конкретні адреси інтерфейсів раутера вручну. У попередньому прикладі достатньо встановити раутер R як шлюз (раутер) за замовчуванням (default gateway) для всіх вузлів в обидвох мережах. Шлюз за замовчуванням – це IP-адреса раутера, до якої висилаються всі пакети, які не можуть бути доручені через прямий раутінг. Детальніше це пояснено нижче.
Маршрути за замовчуванням (default routes), разом з ICMP-повідомленнями типу “переспрямування” (ICMP redirect), є потужними засобами IP-раутінгу. Можливість задавати маршрути до мереж, і не задавати маршрути окремо для кожного з комп’ютерів у цих мережах, дозволяє значно зменшити розміри таблиць раутінгу, а також час пошуку в них. Впровадження маршрутів за замовчуванням дозволяє також спростити початкову (ініціалізаційну) таблицю раутінгу для звичайних робочих станцій, де вказується лише один запис - маршрут за замовчуванням. Далі протягом роботи станції таблиця може поповнюватися новими значеннями, тим самим збільшуючи знання станції про маршрути в мережі.
Використання маршрутів за замовчуванням базується на методі раутінгу з наступним стрибком (next-hop routing). Комп’ютер, який генерує IP данограму, передає її раутеру (default router), який не обов’язково безпосередньо під’єднаний до мережі, де знаходиться призначення, але (припускаємо) міститься ближче до неї, ніж будь-який інший раутер.
Для попереднього прикладу можна використати маршрут за замовчуванням. Наприклад, таблиці маршрутизації робочих станцій A, B, D і E мають запис про маршрут за замовчуванням, скерований на раутер R. При цьому станції А та В можуть не знати про існування мережі Net 1. Також для станцій D і E мережа Net 0 може бути невідома. Вигляд таблиць раутінгу для станцій та раутера, показаних на рис.6.8, такий:
Вузол |
Призначення |
Мережева маска |
Шлюз |
Інтерфейс |
A |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.2.1 |
200.1.2.2 |
200.1.2.0 |
255.255.255.0 |
200.1.2.2 |
200.1.2.2 |
|
B |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.2.1 |
200.1.2.3 |
200.1.2.0 |
255.255.255.0 |
200.1.2.3 |
200.1.2.3 |
|
R |
200.1.2.0 |
255.255.255.0 |
200.1.2.1 |
200.1.2.1 |
200.1.3.0 |
255.255.255.0 |
200.1.3.1 |
200.1.3.1 |
|
D |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.3.1 |
200.1.3.2 |
200.1.3.0 |
255.255.255.0 |
200.1.3.2 |
200.1.3.2 |
|
E |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.3.1 |
200.1.3.3 |
200.1.3.0 |
255.255.255.0 |
200.1.3.3 |
200.1.3.3 |
Контрольні питання
1. Опишіть алгоритм виконання дій при прямому раутінгу
2. Який протокол служить для ідентифікації МАС – адреси по його ІР – адресі ?
3. Для чого використовують таблиці ІР - раутінгу ?
4. Як виглядає типовий запис в таблиці ІР - раутінгу ?
5. В чому полягає метод раутінгу з наступним стрибком ?