
- •Тема 1.1 Вступ. Глобальна інформаційна інфраструктура (гіі)
- •1. Основні визначення
- •2. Мережа електрозв’язку
- •Тема 1.2 Структура інформаційної мережі Основні принципи розвитку електрозв’язку
- •1. Основні вимоги до єдиних мереж
- •2. Первинні та вторинні мережі
- •Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
- •Тема 2.1 Частотне мультиплексування Мультиплексування з поділом довжин хвиль
- •Тема 2.2 Часове мультиплексування Відмінності синхронних та плезіохронних систем
- •1. Робота синхронних систем
- •2. Робота плезіохронних систем
- •3. Робота асинхронних систем
- •Тема 2.3 Плезіохронні мережі Синхронні мережі
- •1. Стандарти синхронних мереж
- •2. Система sonet/sdh
- •3. Мультиплексування сигналів pdh
- •Тема 3.1. Множинний доступ з поділом частот та з поділом часу
- •1. Множинний доступ з поділом частот (fdma)
- •2. Множинний доступ з поділом часу (tdma)
- •Тема 3.2 Множинний доступ з роширенням спектру та з кодовим
- •1. Множинний доступ з розширенням спектру
- •2. Множинний доступ з кодовим поділом
- •Тема 3.3 Класифікація архітектур мереж
- •1. Архітектура мереж, визначена просторовими вимогами
- •2. Архітектура мереж, визначена носіями інформації
- •Тема 3.4 Операційна система FreeBsd
- •1. Загальні відомості
- •2. Робота з програмним забезпеченням
- •3. Типи версій ос FreeBsd
- •4. Функціональні можливості операційної системи FreeBsd
- •Тема 4.1 Комутація повідомлень та пакетів
- •1. Комутація повідомлень
- •2. Комутація пакетів
- •3. Комутація і маршрутування
- •Тема 4.2 Віртуальні приватні мережі з доступом через комутовані канали
- •1. Тунелювання
- •2. Шифрування на Мережевому рівні
- •3. Віртуальні приватні мережі Канального рівня
- •Тема 5.1 Модель osi. Функціональні рівні моделі osi. Основні принципи архітектури відкритих систем План лекції
- •1. Модель osi як еталонна модель для опису передачі даних по мережі
- •2. Прикладний рівень
- •3. Рівень подання
- •4. Сеансовий рівень
- •5. Транспортний рівень
- •6. Мережний рівень
- •7. Канальний рівень
- •8. Фізичний рівень
- •Тема 5.2 Передача даних по лініям зв'язку
- •Середовище передачі даних
- •2. Апаратура dte та dce
- •Тема 5.3 Мережа Ethernet
- •2. Мережі з маркерним методом доступу
- •3. Мережі з маркерним методом доступу (стандарт іеее 802.5)
- •4. Мережі fddi
- •Тема 5.4 Метод доступу. Сімейство стандартів бездротових мереж
- •1. Метод доступу.
- •2. Сімейство стандартів бездротових мереж іеее 802.11
- •Тема 6.1. Використання мережевої маски
- •Мережева маска
- •2. Безкласова ip-адресація
- •4. Розширений мережевий префікс і мережева маска
- •Тема 6.2. Динамічна nat
- •1. Принцип дії
- •2. Nat всередині локальних адрес
- •3. Динамічна nat з трансляцією номерів портів для глобальної адресації
- •4. Спільне використання статичної та динамічної nat
- •5. Переваги та недоліки nat
- •Тема 6.3. Концепція пересилання данограм
- •3. Опції данограми
- •Тема 6.4. Прямий і непрямий раутінг
- •1. Прямий раутінг і використання arp
- •2. Непрямий раутінг
- •3. Таблиці ip-раутінгу та їх використання
- •4. Машрути за замовчуванням
- •Тема 6.5. Протокол данограм користувача (udp)
- •1. Ідентифікація кінцевих призначень
- •2. Резервовані та наявні udp-порти
- •5. Контрольна сума udp-данограми
- •Тема 7.1 Розвиток засобів доступу до мережі Інтернет
- •1. Загальні відомості
- •2. Огляд альтернатив доступу
- •3. Розв'язання для провідних кабелів типу "вита пара"
- •Тема 7.2 Сервіс ftp
- •1. Загальні відомості
- •2. Недоліки ftp- протоколу
- •Тема 8.1 Підвиди технології dsl
- •1. Технологія adsl
- •2. Інші підвиди dsl
- •Тема 8.2 Робота мережі атм
- •1. Задачі комутатора atm
- •2. Сигналізація й адресація atm
- •Тема 8.3 Переваги використання ip-телефонії План лекції
- •1. Переваги ір- телефонії
- •2. Основні методи реалізації передачі голосу поверх ір-мереж
- •3. Стандарти н.323 та sip
- •4. Стандарт протоколу н.323
- •5. Cтандарт протоколу sip
- •6. Порівняння стандартів h.323 і sip
- •7. Архітектура мережі sip
5. Переваги та недоліки nat
Переваги NAT:
Зберігає зареєстровану адресну схему. Організації та надавачі послуг Internet (ISP) отримують вигоди, бо вони можуть зменшити потребу використання зареєстрованих IP-адрес.
Проектування мережі спрощується внаслідок відсутності обмежень для схеми адресації.
Внесення змін у мережу спрощується. Організації можуть змінювати своїх надавачів послуг без потреби повної перенумерації мереж.
Недоліки NAT:
Втрата здатності наскрізного трасування IP – обмежене використання команди traceroute.
Застосування, які пересилають адресну інформацію IP у своїх даних, потребують спеціального обслуговування (наприклад, FTP).
Загалом, NAT є значним успіхом у вирішення проблеми обмеженості IP-адрес і створює можливість під’єднання приватних (локальних) схем адресації до глобального Internet. Ряд фірм впроваджують NAT безпосередньо до свого обладнання (hardware) замість до програмного забезпечення, що підвищує експлуатаційні характеристики NAT.
Контрольні питання
1. Як працює динамічна NAT ?
2. Яка різниця між статичною та динамічною NAT ?
3. Які переваги та недоліки динамічної NAT ?
Тема 6.3. Концепція пересилання данограм
План лекції
ІР- протокол
ІР- данограма та її формат
Опції данограми
Опції раутінгу ІР- данограми
1. ІР- протокол
Протокол internet (Internet Protocol - IP) – це основний робочий протокол в стеку TCP/IP. Всі протоколи вищих рівнів - TCP, UDP, TCP, IСMP, пересилають інформацію у вигляді IP-данограм. Більшість фундаментальних міжмережевих послуг базується на системі доручення пакетів. Послуга доручення данограм називається ненадійною (unrealiable), бо доручення не гарантоване - пакет може бути втрачений, повторений (здубльований) або доручений не в потрібній послідовності. Така послуга називається послугою без встановлення сполучення (connectionless), бо кожен пакет трактується незалежно від усіх інших. Послідовність пакетів від одного комп’ютера до іншого може пересилатися різними шляхами і одні пакети можуть бути втрачені, тоді як інші будуть доручені. Нарешті, послугу називають такою, що застосовує найкраще можливе доручення (best-effort delivery), оскільки програмне забезпечення здійснює зусилля для доручення пакетів.
IP-протокол забезпечує три важливі визначення:
IP-протокол визначає базисну одиницю передачі даних через TCP/IP, тобто специфікує точний формат для всіх даних;
програмне забезпечення IP здійснює функцію маршрутизації (routing), визначаючи шлях, через який можуть передаватися дані;
IP включає систему правил, які втілюють ідею ненадійного передавання пакетів. Ці правила характеризують як вузли та раутери повинні обробляти пакети, як і коли повинні генеруватися повідомлення про помилки, умови, при яких пакети можуть бути знищені.
2. IP-данограма та її формат
Основна одиниця передавання в протоколі IP називається internet-данограмою (internet-datagram) або IP-данограмою чи просто данограмою (рис. 6.9):
а) загальний вигляд данограми
б
)
поля данограми
Рисунок 6.9. IP-данограма
Звичайно (коли IP-опції відсутні), розмір IP заголовку становить 20 байт. Через мережу IP данограма передається в такому порядку: біти 0-7, 8-15, потім 16-23 і 24-31, і так далі. Цей порядок пересилання дістав назву “мережевий порядок байтів” (network byte order).
Опис полів заголовку IP-данограми наведений нижче в таблиці:
VERS (version) |
Версія IP протоколу, поточна версія 4; |
HLEN (header length) |
Довжина IP заголовку в 32-х розрядних словах. Максимальна довжина IP-заголовку може становити 154 = 60 байтів. Якщо IP-опції відсутні, то тут зберігається значення 5, тобто мінімальна довжина IP-заголовку становить 54=20 байтів. |
SERVICE TYPE (TOS - type of service) |
Тип сервісу який вимагає IP данограма, містить:
Тільки один біт може бути встановлений в 1. Якщо всі біти рівні 0, то це відповідає звичайному сервісу.
|
total length |
Повна довжина IP данограми в байтах, максимально 64К=65535=216 бітів. |
identification |
Унікальний ідентифікатор кожної IP-данограми, використовується при фрагментації та копіюється в заголовки фрагментів. Переважно збільшується на 1 при передачі кожної наступної IP-данограми. |
flags |
Бере участь в процесі фрагментації, див. IP-фрагментація. |
fragment offset |
Бере участь в процесі фрагментації, див. IP-фрагментація. |
time to live (TTL) |
Своєрідний час існування IP-данограми, який визначає максимальну кількість маршрутизаторів через які данограма може перейти. TTL зменшується на 1 при кожному проходженні через маршрутизатор (лічильник стрибків як метрика –hop count metric). Коли TTL стає рівне 0, то IP данограма знищується маршрутизатором і у відповідь до її джерела посилається ICMP-повідомлення про помилку. Це зроблено для того, щоб запобігти утворенню “вічних петель”. Якщо затримки при передачі дуже великі (співмірні секунді), то TTL трактується як час життя в секундах (часова метрика – time metric). Наприклад якщо час від отримання данограми до її висилання маршрутизатором становив 2 секунди, то маршутизатор зменшує TTL на 2. Початкове значення TTL повинне бути встановлене протоколом вищого рівня, який створює данограму. |
protocol |
Номер протоколу вищого рівня, від якого IP-рівень дістав дані для пересилання (TCP чи UDP). На основі значення цього поля проводиться демультиплексування IP данограм на приймальному кінці. Окремі важливі значення цього поля: 0 – зарезервовано; 1 – протокол повідомлень для управління Internet (Internet Control Message Protocol – ICMP); 2 – протокол управління групами Internet (Internet Group Management Protocol – IGMP); 3 – протокол шлюз-шлюз (Gateway-to-Gateway Protocol – GGP) 4 – IP (IP-інкапсуляція); 5 – потік; 6 – протокол управління пересиланням (Transmission Conrol Protocl – TCP); 8 – зовнішній шлюзовий протокол (Exterior Gateway Protocol – EGP); 9 – приватний внутрішній протокол раутінгу (Private Interior Routing Protocol – PIRP) 17 – протокол данограм користувача (User Datagram Protocol – UDP); 89 – протокол “відкритий – першим найкоротший шлях” (Open Shortest Path First – OSPF) |
header checksum (FCS) |
Контрольна сума IP заголовку, яка не охоплює даних IP-данограми. Протоколи ICMP, IGMP, UDP та TCP мають свої власні контрольні суми, які охоплюють їх заголовки та дані. Контрольна сума обчислюється так: спочатку FCS встановлюється рівною 0, потім сумуються всі 16-ти розрядні слова заголовку, далі шукається доповнення до 0xFFFF, яке записується в поле FCS. Якщо на приймальній стороні на підставі FCS виявляється помилка, то IP-данограма просто знищується та у відповідь не генерується ніякого повідомлення. Під час передавання IP-данограми маршрутизатором, оскільки проводиться корекція TTL поля (-1), то коректується і FCS. |
source IP address |
32-розрядна IP-адреса джерела IP-данограми. |
destination IP address |
32-розрядна IP-адреса призначення IP-данограми. |
IP options |
Поле змінної довжини (від 0 до 40 байтів), у якому вказують додаткові послуги, які використовує IP данограма; деякі з них це:
Довжина поля опцій завжди повинна бути кратна 32-розрядному слову. Детальніше див. нижче. |
PADDING |
Байт(и) набивки, присутні тоді, коли поле опцій не є кратним 32- розрядному слову, значення бітів рівні 0. |
data |
Дані IP данограми, які є інформацією, наданою для пересилання протоколом вищого рівня, визначеним полем протокол. |