Задача 23

На основі даних про акції А та Б визначити очікувані доходи від володіння ними, стандартні відхилення та коефіцієнти варіації. Яка з акцій має найбільш прийнятне співвідношення ризику та доходності.

Вихідні дані:

Акція “А”		Акція “Б”
Ймовірність	Доход, грн.	Ймовірність	Доход, грн.
0,1	10	0,15	9
0,2	12	0,35	13
0,4	17	0,35	16
0,2	22	0,15	20
0,1	24	-	-

Задача 24

Інвестиційному менеджеру на основі критерію максимізації математичного очікування прибутку необхідно прийняти рішення про доцільність придбання станка №1 або станка №2. На кожному із станків є можливість випускати продукцію А та Б. Ймовірність реалізації 1300 тис. шт. продукції А – 0,4; 2100 тис. шт. продукції Б – 0,6.

Інші дані:

Станок	Валові витрати, тис. грн.	Операційні доходи на одиницю продукції
№1	16000	19
№2	23000	24

Задача 25

На основі вихідних даних необхідно проаналізувати ризик фінансових інструментів А і Б та обрати одну з двох стратегій:

- обрати один з двох фінансових інструментів, який буде менш ризиковим;

- скласти портфель, в якому 50% - актив А; 50% - актив Б.

Надходження грошових коштів від використання фінансових інструментів:

А	12	15	16	17	15
Б	16	14	13	15	16

Формування інвестиційних фінансових ресурсів підприємства

Основу стратегії формування інвестиційних фінансових ресурсів підприємства становить визначення в інвестиційному капіталі оптимального співвідношення власних і позикових коштів, яке залежить від обраного методу фінансування.

Так, для фінансування реальних інвестицій можуть бути обрані методи повного самофінансування (за рахунок внутрішніх власних фінансових ресурсів), акціонування, кредитного фінансування (через товарний або банківський кредит), фінансовий лізинг, інвестиційний селенг, змішане фінансування, яке передбачає комбінацію перелічених вище методів.

Фінансування вкладень у фінансові інструменти може здійснюватися через тимчасову іммобілізацію оборотних коштів, через повне самофінансування, кредитне фінансування або у змішаній формі.

На основі обраного методу фінансування окремих інвестицій визначаються пропорції в структурі джерел і оптимізується їх співвідношення з урахуванням вартості залучення джерел і ризику зниження фінансової стійкості підприємства.

Вартість джерел грошових коштів формує вартість інвестиційного капіталу і має визначитися в інвестиційних розрахунках як і всі інші витрати з позиції альтернативної вартості.

В оцінці інвестиційного проекту вартість капіталу відіграє роль мінімального коефіцієнта окупності, який має покриватися віддачею від прийнятих проектів.

В умовах досконалого ринку та визначеності роль вартості капіталу відіграє ставка процента, що становить ринкову ставку обміну між сьогоднішніми та майбутніми грошима.

В умовах невизначеності вартість грошових коштів на ринку відбиває не тільки вартість грошей, з урахуванням дохідності майбутнього періоду, але й ризик, пов’язаний з використанням їх на будь-якому конкретному підприємстві.

Визначення вартості капіталу, який використовується для інвестицій, передбачає ідентифікацію всіх його складових і вартості їх залучення. Результати розрахунків зводяться в єдиний показник - середню зважену вартість капіталу (Weighted Average Cost of Capital, WACC), що можна записати у формалізованому вигляді таким чином:

де ПВ_i - питома вага джерела інвестиційних фінансових ресурсів;

В_i - вартість джерела інвестиційних фінансових ресурсів.

Акціонерне фінансування має два основних джерела: нова емісія акцій (як зовнішнє джерело) або нерозподілений прибуток всередині підприємства. Нова емісія акцій здійснюється для фінансування інвестицій за недостатності нерозподіленого прибутку і коли реалізація інвестицій в основному не спричинить зниження вартості існуючих акцій підприємства.

Якщо інвестиційні можливості мають такий самий ступінь ризику, як і операційна діяльність підприємства, то вартість нової емісії (В_на) можна, використовуючи метод капіталізації дивідендів, визначити (за певних припущень і без урахування витрат на емісію) як

де В_З - сумарна вартість акцій на фондовому ринку;

Ді - очікувані постійні дивідендні виплати в і-му році.

З урахуванням витрат по емісії та у випадку постійного темпу збільшення дивідендів вартість нової емісії розраховується таким чином:

де Д₁ - дивіденд у 1-му періоді;

В_З - сумарна вартість акцій на фондовому ринку;

Е_В - рівень емісійних витрат;

ТР_Д - темпи зростання дивідендів.

Визначення вартості джерела "нерозподілений прибуток" (В_НП) виходить з того, що підприємство має альтернативно заробити на реінвестованій частині нерозподіленого прибутку стільки ж, скільки воно може заробити на інших зовнішніх інвестиціях з еквівалентним ризиком.

Для акціонерного товариства В_НА дорівнює В_НП, тому що при інших співвідношеннях, тобто при В_НП  В_НА, воно має виплатити нерозподілений прибуток у вигляді дивідендів.

Вартість довгострокового позикового капіталу (В_ДПК) визначається через ефективну ставку процента шляхом рівняння ринкової вартості боргу (РВ_Б) до дисконтованої вартості щорічного процента (В_П) та кінцевого платежу КП. Наприклад, для безстрокових облігацій:

де С_ПП - гранична ставка оподаткування прибутку.

Вартість короткострокового кредиту майже завжди визначається на рівні встановленого відсотку за його користування.