- •Дослідних даних.
- •§1. Предмет класичної електродинаміки. Експериментальні основи електродинаміки.
- •§2. Узагальнення дослідних даних про електричне поле.
- •§3. Узагальнення дослідних даних про магнітне поле.
- •§4. Узагальнення дослідних даних про взаємозв'язки між електричними і магнітними полями.
- •§5. Основні рівняння електродинаміки вакууму.
- •§6. Електромагнітні потенціали.
- •§7. Закони збереження для електромагнітних явищ.
- •Розділ 2. Принципи спеціальної теорії відносності.
- •§8. Постулати ств. Перетворення Лоренца.
- •§9. Кінетичні наслідки з перетворень Лоренца.
- •6) Абсолютні кінематичні величини в ств.
- •§11. Релятивістська динаміка.
- •§12 Релятивістська інваріантна форма рівнянь для електромагнітних потенціалів.
- •§13. Релятивістська інваріантна форма рівнянь Максвела для зарядів і струмів у вакуумі.
§13. Релятивістська інваріантна форма рівнянь Максвела для зарядів і струмів у вакуумі.
Для запису рівнянь Максвела (5.1) – (5.4) у чотиривимірній формі необхідно, насамперед, замість тривимірних характеристик електромагнітного поля і ввести чотиривимірні характеристики, скориставшись для цього чотирьохвектором потенціалу (12.7) і формулами (6.1) – (6.2):
(13.1)
які зв'язують потенціали і напруженості. У позначеннях (12.7):
переписуємо (13.1) так:
(13.2)
Подібність цих виразів наштовхує на думку, що компоненти векторів і можна виразити за допомогою одного чотиривимірного тензора другого рангу, а саме тензора:
, , (13.3)
де А - коваріантні компоненти 4-потенціалу (12.7). З визначення (13.3) видно, що тензор є антисиметричним ( = ), тому він має тільки шість незалежних компонентів, що можна наочно зобразити за допомогою матричного його запису:
(13.4)
Явне вираження компонентів через компоненти векторів , одержуємо з порівняння (13.3) з (13.2) і наочно представляємо в матричному записі:
(13.5)
Чотирьохтензор називається тензором електромагнітного поля це є чотиривимірна характеристика електромагнітного поля, що поєднує його тривимірні характеристики і : з (13.5) видно, що електричне і магнітне поля не є незалежними друг від друга і що вони перетворяться друг через друга при переході з однієї ІСВ до іншої відповідно до загального правила (10, …) перетворення тензорів другого рангу. Тому, навіть у випадку постійного електромагнітного поля його розподіл на електричне і магнітне поля є відносним, тобто залежним від вибору ІСВ.
Можна визначить і контраваріантні компоненти тензора електромагнітного поля:
, (13.6)
які зв'язані з коваріантними компонентами (13.3) за допомогою метричного тензора (див. §10):
(13.7)
Формули (13.5) і (13.7) дозволяють легко знайти явний вигляд компонентів (наприклад, і так далі):
(13.8)
Для наступного запису рівнянь Максвела в чотиривимірній формі нам буде потрібно ще визначити тензор , що є дуальним до тензора . Для визначення математичного дуального тензора, визначимо спочатку так званий антисиметричний символ (тензор) Леви-Чивити в такий спосіб: і для будь-яких виконується умова:
(13.9)
З визначення (13.9) видно, що є цілком антисиметричний (по будь-якій парі індексів) тензор четвертого рангу, компоненти якого можуть приймати тільки три значення – 1, -1, і 0 (наприклад і так далі). Цей символ Леви-Чивити використовується для перетворення антисиметричних тензорів у так звані дуальні тензори. Зокрема, тензор , дуальний тензору електромагнітного поля, визначаємо співвідношенням:
, (13.10)
З визначення (13.10) з врахуванням (13.5) і (13.9) легко знайти явний вигляд: компонентів (наприклад, і так далі):
(13.11)
Тензор ми будемо називати дуальним тензором електромагнітного поля. Легко переконатися в справедливості співвідношення:
(13.12)
яке є зворотним до співвідношення (13.10) і яке дозволяє зробити перехід від дуального тензора до звичайного тензора електромагнітного поля. Таким чином, повною чотиривимірною характеристикою електромагнітного поля може служити як тензор електромагнітного поля (чи ) , так і дуальний тензор (чи ).
Тепер ми готові до одержання чотиривимірного запису рівнянь Максвела (5.1) (5.4). Спочатку представимо в чотиривимірній формі пари рівнянь (5.1) і (5.3), тобто рівняння:
(13.13)
утримуючи електричні заряди. У декартових координатах рівняння (13.13) мають вигляд (врахуємо, що ):
За допомогою чотиривимірних величин (12.8) і (13.8) переписуємо ці рівняння так:
Далі, додаючи до лівої частини першого рівняння рівний нулю доданок , до лівої частини другого рівняння - , до лівої частини третього , до лівої частини четвертого - , одержуємо:
(13.14)
Ці чотири рівняння можна розглядати як проекції на осі евклідової системи координат одного чотиривимірного векторного рівняння в П-Ч Минковского
(13.15)
Ліва і права частини цього рівняння перетворяться як чотирьохвектор, тому в будь-який інший ІСВ рівняння (13.15) не змінює свого вигляду:
(13.16)
Нам залишилося розглянути рівняння Максвела (5.2) і (5.4)
(13.17)
які в компонентному записі представляються у вигляді чотирьох рівнянь:
За допомогою дуального тензора електромагнітного поля (13.11) ці рівняння записуються так:
Додаючи до лівих частин кожного рівняння нульові доданки відповідно і, одержимо (за аналогією з одержанням рівняння (13.15)) остаточний запис пари рівнянь Максвела (13.17) у чотиривимірній формі:
, (13.18)
Таким чином, ми довели, що рівняння Максвела (5.1) (5.4) можна записати у вигляді двох чотиривимірних векторних рівнянь (13.15) і (13.18) у П-Ч Минковского, що і доводить релятивістську інваріантість рівнянь Максвела для зарядів і струмів у вакуумі. Відзначимо тут, що рівняння Максвела для електромагнітних явищ у матеріальних середовищах не мають релятивістської інваріантності (так як містять такі електричні і магнітні параметри середовища, що залежать від вибору ІСВ).
Зауваження. Ми записали пару рівнянь Максвела (13.17) у чотиривимірній формі (13.18), істотно використовуючи поняття дуального тензора електромагнітного поля. У зв'язку з цим відзначимо, що за допомогою тензора F чи (F) це зробити неможливо, у чому легко переконатися безпосередньою перевіркою.