1Історія та можливості використання високих інформаційних технологій та програмування при створенні електронних ресурсів

1. Види і форми представлення інформації

Термін інформація іде коренями до латинського informatio – роз'яснення, виклад. Споконвічно в це слово вкладався зміст, що відповідає "данім переданим одними людьми іншим людям, усним, письмовим або іншим способом, а також сам процес передачі або одержання цих даних".

Життя і розвиток людства сприяли постійному нагромадженню історичних, наукових, культурних і багатьох інших знань, заснованих на інформації. Однак у зв'язку з бурхливим розвитком науки і техніки в середині ХХ століття роль інформації незмірно зросла. Саме поняття інформації стало об'єктом постійних досліджень у різних областях наукової діяльності людини.

На сьогоднішній день існує три основні напрямки розвитку наукових досліджень, зв'язаних з поняттям інформація. Перше з них забезпечує розробку математичного апарата, що відбиває основні властивості інформації. У цьому зв'язку доречно згадати діяльність таких видатних учених як Г. Крамер, Б. Ван-дер-Варден, С. Кульбак і інших. Завдяки подібним до досліджень інформація розділена на типи, вивчені властивості й основні ознаки кожного виду інформаційних процесів.

Другий напрямок наукової діяльності, присвяченої інформації, здійснювалося А. Харкевичем, Р. Карнапом і іншими вченими. Воно привело до теоретичної розробки різних аспектів поняття інформація на базі вже наявних математичних засобів у дослідженні основних властивостей інформації. Практично вирішена складна проблема виміру цінності і корисності інформації з погляду її використання, проблеми виміру кількості інформації й інших питань.

Третій вид досліджень проводиться великою кількістю вчених з різних наукових областей і присвячений використанню інформаційних методів у лінгвістиці, біології, психології, соціології, педагогіці, медицині і багатьох інших областях. Подібне різноманітне використання поняття інформація спонукало У. Эшби, Л. Бриллюэна, А. Урсула і деяких інших учених додати цьому поняттю загальнонаукове значення.

Вивчення інформації, особливостей її обробки, безумовно, повинне починатися з методів представлення інформації, оскільки саме специфікою методів визначається подальша технологія передачі й обробки інформації, можливостей її використання в традиційному і відкритому навчанні. У зв'язку з цим, питання, зв'язані з ефективним представленням інформації, у тому числі і навчальному матеріалі, є одними з найважливіших проблем навчання. Особливу значимість вони придбали в дійсний період, у зв'язку з використанням інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання і необхідністю представлення навчальної інформації на екрані комп'ютерів. Дана проблема ускладнюється ще і тим фактом, що в останні роки значно збільшився обсяг інформації з усього циклу навчальних дисциплін, а час, що відводиться на їхнє вивчення, не змінилося. Інакше кажучи, збільшилася щільність потоку навчальної інформації, вивчення якої потрібно для підготовки фахівців на всіх рівнях системи навчання.

Види і форми представлення інформації істотно залежать від форм існування тієї або іншої інформації. Всю інформацію, що здатна сприймати людина, можна розділити на два основних класи, що розділяються:

• по впливу на органи почуттів: оптично – акустична, оптично-дотикальна і т.п.;

• по технічній однорідності: текстова, акустична, що використовує зображення, колірна.

Підготовка тих, хто навчається, у відкритих навчальних закладах являє собою процес, що не може бути описаний у рамках тільки одного виду інформації. При дистанційному вивченні різних дисциплін можливо накладення перерахованих способів представлення інформації в залежності від розгляду конкретних цілей вивчення тієї або іншої інформації. Найбільш важлива інформація може бути представлена, наприклад, не тільки графічно, але і виділятися звуковим супроводом або супроводом, що впливає на органи почуттів людини.

Твердження про доцільність використання різних типів інформаційного впливу в педагогічному процесі підтверджується дослідженнями в області психології впливу інформації на людину. Зокрема, широко відоме навчання И.П. Павлова про вищу нервову діяльність, показує, що відбувається вироблення різних систем сигналів. Сигналами стають ті подразники або комплекси подразників, що одержують, безумовно рефлекторне підкріплення, тобто стають біологічно значимими для організму.

Говорячи про психологічний вплив інформації на того, хто навчається,, відзначимо, що оптимальне представлення інформації дозволяє студентам приймати те або інше рішення без звичайних тривалих міркувань. Якщо допустити, що представлення інформації – це сукупність зорових образів і ідей у свідомості людини, то мова йде про комплекс впливів, що, у кінцевому рахунку, викликають умовний рефлекс.

З психології випливає, що перед тим як почне спрацьовувати умовний рефлекс, викликуваний даним способом представлення і змістом інформації, повинні позначитися і багато інших психологічних впливів, що як би нанизуються одне на інше. У свідомості того, хто навчається, повинні закріпитися багато хто "раціональні" і "примітивні" елементи пам'яті. При цьому психологічна комфортність при вивченні тієї або іншої інформації залежить не тільки від мислення, але і від загального почуттєвого сприйняття.

Загальна специфіка людського сприйняття різної інформації визначається особливостями функціонування різних органів почуттів, таких як зір, слух, нюх, дотик, сенсорика. Ми будемо розглядати тільки ті види інформаційного впливу на людину, що можливі при роботі тих, хто навчається, із сучасною комп'ютерною і комунікаційною технікою. Таким чином, всю інформацію зі способу сприйняття тими, хто навчається, можна розділити на три основні групи:

1. Інформація, сприймана слуховим апаратом людини, так називана звукова інформація;

2. Інформація, сприймана зором людини, так називана зорова або візуальна інформація, що включає текст і графічні зображення-картинки;

3. Інформація, частково сприймана сенсорною системою людини при роботі за допомогою спеціальних технічних засобів з відеороликами, телеоб'єктами й ін. – сенсорна або тактильна інформація.

Усі перераховані види інформації можна класифікувати і за іншими критеріями. Одним з них є спосіб дії інформації на людину і його сприйняття інформації. У цьому зв'язку всю що надходить тим, хто навчається, інформацію можна розділити на асоціативну і пряму.

Визначимо асоціативну інформацію як інформацію, дію якої засновано на асоціаціях, що виникають під дією раннє засвоєної інформації. Наприклад, при використанні визначених програм, у їхній роботі фігурують ті самі персонажі, путівники, що нагадують про якийсь блок навчального матеріалу. Наявність таких путівників або інших стійких елементів, викликає в тих, хто навчається, визначені асоціації, корисні з погляду цілей навчання. Якщо вплив асоціативної інформації на студента здійснюється головним чином через дію на його пам'ять уже знайомими об'єктами, то для успішного сприйняття прямої інформації необхідна її помітність, незвичайність. Пряма інформація, щоб звернути на себе увагу, повинна бути яскравою, помітною, контрастною, що різко відрізняється від усього, щоб після першого погляду її вже неможливо було б не помітити.

Методи представлення інформації можуть бути розділені на лінійний і структурний. При лінійному представленні навчальної інформації, структура викладу навчального матеріалу однозначно визначається порядком проходження матеріалу. Даний метод не дуже гарний з погляду формування в тих, хто навчається, поняття про розподіл інформації на роди і види в залежності від обраних критеріїв класифікації. Він не дозволяє робити загальні висновки про той або інший інформаційний об'єкт, виходячи з аналогії, яку можна провести з об'єктами того ж класу.