6.3 Технологічність конструкції, показники її оцінки і шляхи її забезпечення

Технологічність конструкції – це здатність конструкції до швидкого освоєння у виробництві й економічного виготовлення. Технологічність залежить від самої конструкції (конструктивних рішень) і від масштабів випуску продукції.

Основні показники технологічності конструкції (по наростанню важливості):

а) матеріалоємність продукції;

б) трудомісткість (технологічна) продукції;

в) технологічна собівартість продукції.

Дані основні показники можуть розглядатися як абсолютні показники на одиницю продукції, так і питомі на одиницю головного параметра.

Питома технологічна собівартість:

де - технологічна собівартість на 1 продукції грн/шт;

П_гл – величина головного параметра виробу, прир.од.

Висновок про технологічність можна зробити в зіставленні показників технологічності нового виробу з аналогічним виробом.

Додаткові показники технологічності конструкції:

а) коефіцієнт стандартизації;

б) коефіцієнт уніфікації;

в) коефіцієнт застосовності й ін. [15]

Конструкцію можна розділити на типові неподільні елементи:

а) стандартні деталі (виготовляються в масових

масштабах і можуть використовуватися в різних виробах),n_ст;

б) уніфіковані деталі і вузли (зустрічаються у виробах визначеного призначення),n_ун;

в) запозичені деталі і вузли (з інших виробів, що випускаються на даному підприємстві),n_з;

г) оригінальні деталі і вузли (розроблені спеціально для даної конструкції, n_ор.

Загальна кількість деталей: .

Коефіцієнт стандартизації: .

Коефіцієнт застосовності: .

Чим більше К_ст, К_зас, тим краще.

Для забезпечення технологічності конструкції необхідно передбачити наступне.

1. Намагатися вибирати найбільш дешеві матеріали при виготовленні конструкцій (без зниження технічних вимог).

2. Конструктивні форми робити найбільш простими.

3. Передбачити модульну конструкцію (по можливості).

4. Передбачити використання прогресивних технологій і устаткування.

5. Доцільне проведення функціонально-вартісного аналізу конструкції.

Основними шляхами удосконалювання технічної підготовки виробництва є наступні:

а) впровадження функціонально-вартісного аналізу при проектуванні нової конструкції;

б) науково обґрунтоване планування процесу технічної підготовки виробництва, наприклад з використанням мережевих методів планування;

в) впровадження різних прогресивних форм матеріальної зацікавленості підприємств, організацій, окремих працівників у прискоренні технічної підготовки виробництва і підвищенні якості нової продукції;

г) забезпечення захисту права інтелектуальної власності.

Тема 7 функціонально-вартісний аналіз

1. Поняття й область використання ФВА.

2. Принципи й етапи ФВА.

3. Функціональний аналіз.

4. Етап творчості і вибір оптимального рішення.

5. Оцінка економічної ефективності ФВА.

7.1 Поняття й область використання фва

Ф ВА – один зі досконалих методів зниження собівартості продукції.

Функціонально-вартісний аналіз – метод інженерної діяльності, що представляє собою систему прийомів і процедур, спрямованих на забезпечення необхідних споживчих властивостей об'єкта і мінімальних витрат на їхній прояв на всіх етапах життєвого циклу об'єкта.

Об'єктом ФВА може бути будь-який продукт, як матеріальний, так і інтелектуальний (наприклад, технічна система, технологічний процес, програмний продукт). У ФВА можуть аналізуватися й оптимізуватися витрати: на розробку, виготовлення, використання об'єкта, причому як роздільно, так і всі разом, так і в будь-якому сполученні один з одним.

Найбільше часто у ФВА оптимізуються витрати на виготовлення об'єкта.